Уряд готує рішення щодо збільшення податків. Законопроекту ще немає – над ним працюють у Кабміні. Після затвердження урядом документ надійде до Верховної Ради і долю його вирішуватимуть народні депутати.
Деталі того, що мають намір запропонувати влада, відомі загалом. Але з інформації, що надходить, зрозуміло одне: очікується суттєве збільшення фіскального навантаження. Тим більше, відчутно на тлі зниження податків, яке мало місце на початку повномасштабного вторгнення. То що це – «зрада» чи жорстка потреба? Розбиратимемося далі разом.
Пригоди податків: 2022-го знижують, 2023-го повертають…
15 березня 2022 р. президент України Володимир Зеленський заявив, що дає добро на впровадження пакету рішень для підтримки української економіки. Що було у цьому пакеті? Процитуємо президента на його офіційному сайті:
Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу – а це перша та друга групи ФОП – ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете платити. Не можете – немає питань», – наголосив Володимир Зеленський.
Другим кроком, як повідомив глава держави, буде максимальна дерегуляція бізнесу.
«Відмінюємо всі перевірки для всіх бізнесів. Щоб усі працювали нормально. Щоб усюди, де немає бойових дій, тривало життя одне: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу», – зазначив він.
Але немає сенсу надто довго зупинятися на тому, що було прийнято понад два роки тому. Тим більше, що вже у травні 2022-го почалися перші спроби відіграти цю історію назад. Тоді, однак, пільги вдалось відстояти. Пільговий режим було скасовано влітку 2023 року – тоді було вирішено відмовитися від спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2%.
Наразі йдеться про подальше підвищення податків. У принципі, це очікувано. Тим більше, що МВФ чекає від України забезпечення стійкості бюджету та фінансової системи – навіть за умов війни. Як цього досягти? Фонд вимагає від України максимально мобілізувати внутрішні ресурси, включаючи податки. І Кабмін, зважаючи на все, йде партнерам на зустріч.
А за що ми, власне, платимо?
Але перш ніж перейти до пропозицій уряду, пропонуємо короткий екскурс у податки.
Отже, станом на сьогоднішній день ми сплачуємо податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% від заробітної плати, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 22%, військовий збір у розмірі 1,5%.
Українці сплачують чимало податків. А деякі країни в цей час експериментують зі скасуванням ПДВ
Але це не все. З кожної покупки ми сплачуємо 20% ПДВ, а з підакцизних товарів – ще й акцизний збір. ФОП сплачують власні податки – залежно від категорії.
Ми також сплачуємо податок на землю, розмір якого встановлює місцева влада, ми сплачуємо так званий податок «на розкіш» – за кожен 61-й «квадрат» квартири або 121-й «квадрат» приватного будинку.
При цьому в країнах Європейського Союзу ставка ПДВ на життєво важливі речі (продукти та ліки) менша за українську. Наприклад, у Німеччині ставка ПДВ на ліки та продукти харчування становить 7%, на всі інші групи товари – 19%. У Франції загальна ставка становить 20%, але товари для здоров'я та харчова продукція оподатковуються лише у 5,5%.
А Польща взагалі пішла на цікавий експеримент і стала першою державою в ЄС, яка 2022-го запровадила 0% ставку ПДВ. У країні запрацював закон, який назвали «Антиінфляційним щитом 2.0». Їм ставка ПДВ на продукти харчування знижується із 5% до 0%. Також із 23% до 8% знижується податок на паливо, а на міндобрива – з 8% до нуля. Щоправда, з самого початку було передбачено, що такі норми діятимуть тимчасово, і 1 квітня 2024 року їх скасували.
Але повернемось до України.
5-відсоткові новації
Кабмін має намір підвищити військовий збір із 1,5 до 5%. Крім військового збору, також в уряді прагнуть підвищити податок на додану вартість. Від нинішніх 20% ставка може зрости до 22-23%. Крім того, його потрібно буде платити під час продажу нерухомості, купівлі предметів розкоші. Але головним залишається саме військовий збір. Кошти, отримані завдяки підвищенню ставки збору, чиновники оцінюють майже 100 млрд грн. Усі вони підуть у оборону країни.
Нагадаємо, що військовий збір було введено в Україну після початку російської агресії у 2014 році і з того часу його ставка не змінювалася, хоча в парламенті були пропозиції підняти її вдвічі. Тим часом є країни, де аналог нашого військового збору більший. Наприклад, військовий податок зі ставкою 4% стягується в Колумбії та Шрі-Ланці.
В Україні планується збільшити військовий збір, піднявши його до 5%
3% військового податку сплачують у Боснії та Герцеговині, Кіпрі, Сальвадорі, Хорватії, 2% – Анголі, Бурунді, Гвінеї-Бісау, Еритреї, Єгипті, Ізраїлі, Іраку, Індії, Мозамбіку, Нігерії, Нікарагуа, Пакистані. Менше, ніж в Україні – 1% – податковий збір стягують в Ефіопії, Індонезії, Ірані, Камбоджі, Ліберії, Лівії, Мавританії, Марокко, Перу та Португалії.
І, звичайно, існує ціла низка держав, які не стягують такий збір. Україна не належить до них. Як нещодавно пояснював голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетьманцев, влада змушена буде підвищити основні податки, у тому числі ПДВ, військовий збір та акцизи, щоб знайти додаткові джерела фінансування армії.
Про ФОП – «перших», «других» та «третіх»
Новації чекають і на фізичних осіб-підприємців. Але запроваджувати їх почнуть не раніше 2025 року. Свого часу фіскальні пільги їм запроваджувалися, щоб підтримати малий бізнес. Нині їх скасують, бо розвиток підприємництва вибув із першочергових пріоритетів. Та й пріоритет, власне, залишився один – захистити країну та вижити.
Спрощена система оподаткування (за якою підприємці сплачують єдиний податок, що йде до місцевого бюджету та єдиний соціальний внесок) діє з 1999 року. Проте «з позиції оподаткування бізнесу режим спрощеної системи ставить під загрозу податкові надходження та впливає на ухвалення бізнес-рішень», – йдеться у Національній стратегії, розробленій Кабміном.
А тому надалі облікові ставки для ФОП зростатимуть.
Зокрема, єдиний податок для юросіб третьої групи поступово зросте з 5% до 18%. Процес збільшення триватиме три роки, а після трьох років юридичним особам заборонять користуватися єдиним податком.
А друга група, яка зараз сплачує 3-відсотковий податок, зіллється з третьою групою та платитиме 17%. При цьому ставка залежатиме від сфери діяльності (менше платитимуть торговці, більше – послуги).
Щодо першої групи, то для неї зменшать кількість сфер діяльності та буде запроваджено обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Свого часу (зокрема, 2020-го) ФОП протестували проти обов'язкового запровадження касових апаратів. Тепер ця вимога знову стає актуальною
Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років буде переглянуто у бік збільшення до 18%.
Одна радість у всьому цьому – реєструватись буде не потрібно. Цей статус надаватиметься автоматично після відкриття в банку рахунку «для ведення підприємницької діяльності». А після закриття рахунку буде припинено статус підприємця.
Не холостякуй і розмножуйся
Державі так потрібні гроші, що парламент став нещодавно свідком непопулярної пропозиції. Депутат від «Слуги народу» Сергій Гривко придумав обкладати податком українців сумами в 0,5% -1,5% від доходу, якщо у них 0-2 дітей. Навіть на тлі нинішніх фінансових проблем така ідея викликала обурення та нагадала сумнозвісні радянські часи, коли існував податок для холостяків. В результаті Гривко відкликав свій законопроект за кілька годин після подання.
Хоча заклики до податку на бездітність останніми роками лунають у всьому світі – від Китаю та Латвії, Великобританії та Німеччини.
Щодо України, то в Інституті демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи кажуть, що у 2021 році на одну жінку народжувалося 1,2 дитини. Це на 45% нижче за рівень, необхідний для відтворення тієї кількості населення, яка вже є. Нині показник уже нижчий за одинку.
Проте чи допоміг би виправити ситуацію податок на бездітність в умовах, коли сім'ї розлучені війною?
Подібний досвід мав місце у СРСР. Там бездітні чоловіки від 25 до 50 років та бездітні заміжні жінки від 20 до 45 років мають платити 6% свого доходу. Така система проіснувала до 1991 року. За незалежної України податок на бездітність намагалися повернути у 2010 та 2012 роках. Тоді ініціативу не підтримали – як не підтримали її і зараз.
Чи допоміг сповнити скарбницю податок на бездітність, якщо частина українців (зокрема жінок молодого та середнього віку) перебуває за кордоном?
"Зради" немає?
І навіть без податку на бездітність ідея збільшити фіскальне навантаження зіткнулася з гострим неприйняттям. Особливо на тлі нещодавнього підвищення тарифу на електроенергію, яка подорожчала на 60%. Президенту Володимиру Зеленському згадали, що влітку 2022-го він підписав закон про заборону підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду для населення, а тепер від своїх намірів відступив.
Влада закидає і те, що нинішня команда перед виборами 2019 року обіцяла знизити податки, але зараз не має наміру навіть зафіксувати їх на нинішньому рівні. Однак є й інша думка.
«В історії світу ще не було такого, щоби такого масштабу війна тривала два роки і уряд не піднімав податки. Просто не було. Війна – це дуже дорого. І війна завжди призводить до запаморочливого падіння рівня життя. Коли держава бере із населення грошей більше. І не може собі дозволити витрачати на соціальну підтримку», – зазначив фінансовий експерт Сергій Фурса на своїй ФБ-сторінці.
Його пост виявився популярним, а докази багатьом здалися переконливими, хоч і малоприємними. тому, що «популізм – наше все» і «доросліти ми не згодні».
«Ми продовжуємо вимагати чудес. Зберігати низькі податки. Низькі тарифи. І фінансуватиме війну. Бажано ще найняти 100 500 найманців, щоби воювали вони», – обурено написав Фурса.
З ним можна погодитися, хоча ця медаль має й іншу сторону. Інститут демографії імені Птухи, що вже згадувався, досліджував рівень життя українців і оприлюднив дані, згідно з якими близько 20 мільйонів наших громадян опинилися за межею бідності після повномасштабного вторгнення Росії, а це 67% населення. Їм навряд чи справедливо закидати «інфантилізм» та небажання дорослішати.
Можливо, влада повинна була як мінімум прокомунікувати з народом свої рішення, особливо якщо вони непопулярні. Щоб аргументи на їхню користь звучали із вуст офіційних осіб. Але з такою комунікацією у нас, як і раніше, все складно – її, на відміну від збільшення податків, рішенням Кабміну не запровадити.
