Конкуренція та невизначеність: Сі Цзіньпін у напрузі

Китай страждає від витоку висококваліфікованих кадрів та збитків від іноземних інвестицій. Конфлікт в Україні вплинув на ситуацію у країні.

Попит на китайські товари слабкий. Іноземні компанії продовжують переміщати свої ланцюги постачання до інших місць. Навіть такі показники щодо такої діяльності, як обмін за студентськими програмами та туризм, падають.

Ознаки історично низьких іноземних інвестицій у Китай помітні скрізь. Серед інших помітних моментів – криза будівельного сектору, високий державний борг, високі показники безробіття тощо. Є багато причин такої ситуації, але вони зводяться до ключового: економіка Китаю залишається слабкою, і іноземці більше не почуваються в країні безпечно фінансово і навіть фізично.

Наскільки поганим знаком є ​​відтік іноземних інвесторів? Коротка відповідь: дуже погана.

Минулого місяця аналітики очікували, що Пекін оголосить про низькі показники прямих іноземних інвестицій, що входять, але навіть песимісти були шоковані. За даними Державного валютного управління, зобов'язання за прямими інвестиціями за період з липня по вересень досягли дефіциту в $11,8 млрд. Такі цифри квартального дефіциту були зареєстровані в Китаї вперше.

Більшість аналітиків вбачають причину у прагненні інвесторів "зменшити ризики", але є й інші додаткові фактори, які погіршили ситуацію.

“Іноземні фірми, що працюють у Китаї, не тільки відмовляються реінвестувати свої доходи, але – вперше в історії – вони є великими продавцями своїх інвестицій китайським компаніям та репатріюють кошти”, – коментує Ніколас Ларді, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (США).

Як зазначили в Goldman Sachs (одна з найбільших інвестиційних компаній та світі. Заснована в 1869 році зі штаб-квартирою на Манхеттені в Нью-Йорку, – “Головком”), “оскільки процентні ставки в Китаї “низькі протягом тривалого часу”, а відсоткові ставки за межами Китаю “високі протягом тривалого часу”, тиск відтоку капіталу, ймовірно, зберігатиметься”.

Лістинги китайських компаній на ринках США впали до неймовірних рівнів. Частково причиною цього є напруженість у відносинах між США та Китаєм, яка змушує інвесторів бути обережнішими.

Лістинг – допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі або позабіржової торгової системи та здійснення попереднього та подальшого контролю за відповідністю цінних паперів та їх емітентів умовам та вимогам, встановленим у правилах біржі чи іншого організатора торгівлі.
Китайська влада закрила в країні всі іноземні консалтингові та аудиторські фірми, які є життєво важливими для потенційних інвесторів та іноземних компаній: для розуміння ризиків та інших корпоративних та політичних факторів перед ухваленням інвестиційних рішень.

Не сприяли покращенню інвестклімату та рейди китайських силовиків до офісів кількох американських компаній, зокрема, Mintz Group та Bain & Co., з подальшим затриманням місцевого персоналу.

Показники купівлі акцій китайських компаній, які зареєстровані за кордоном, також впали до мінімуму за 5 років. Для порівняння: у 2021 році 34 китайські первинні публічні розміщення в США залучили $12,6 млрд. Минулого року ця сума впала до $468 млн в результаті 14 IPO.

Серед причин – регуляторна невизначеність та слабкі показники китайських компаній удома. Крім того, західні експерти протягом тривалого часу в один голос радили компаніям "зменшити ризики" своїх ланцюжків постачання з Китаю.

Все стало настільки погано, що 28 листопада китайський віце-прем'єр Лі Цян на першій Китайській міжнародній виставці зробив заяву: “Ми готові будувати тісніші виробничі та промислові партнерства у ланцюжках постачання з усіма країнами”. Він також додав, що іноземним компаніям потрібно “обережніше ставитись до викликів та ризиків, викликаних протекціонізмом та безконтрольною глобалізацією”.

Навіть кількість студентів, які їдуть до Китаю, різко скоротилася. У 2019 році в Китаї навчалося понад 11 тис. американців. За даними посольства США в Пекіні, цього року їхня кількість становить лише 350. Китай відчайдушно намагається зупинити цей відтік.

У серпні Китай оголосив про план із 24 пунктів щодо залучення іноземних інвестицій та покращення бізнес-середовища всередині країни – зокрема, у таких ключових секторах, як технології та біомедицина. Китай заявив, що "розширить канали припливу іноземного капіталу, які відповідали б інтересам іноземних інвесторів", але не надав конкретних деталей.

На нещодавньому саміті АТЕС у Сан-Франциско глава Китаю Сі Цзіньпін торкнувся цього питання: “Ми надалі працюватимемо над забезпеченням національного режиму для іноземних інвесторів”.

Китай також покращить політику допомоги іноземцям при в'їзді та перебування в країні, включаючи усунення бар'єрів у фінансових, медичних та цифрових платіжних послугах, сказав він, але деталей знову ж таки не розповів.

Проблеми надто великі, а засоби їх вирішення, які намагається запровадити Китай, надто слабкі, щоб досягти суттєвого результату, коментує Пітер Петрі, професор міжнародних фінансів Університету Брандейса.

“Невизначеність щодо американо-китайських відносин є причиною того, що багато американських компаній виходять з Китаю, і для того, щоб змінити це, знадобляться роки, – сказав він. – Ніщо (з того, що зараз намагається запровадити Китай – ред.) у короткочасній перспективі не вирішить його проблем”.