2023-го українським судам довіряло лише 12% громадян. Воно й не дивно: суспільство було шоковане низкою гучних скандалів.
Чого тільки варті історії викриття на хабарі майже 3 млн дол. голови Верховного суду Князєва і загибелі нацгвардійця на блокпосту під колесами авто, за кермом якого перебував (ймовірно, п'яний) голова Макарівського райсуду Київської області Олексій Тандир. Щоб повернути довіру, слід очистити суддівський корпус. Це потрібне і для інтеграції України до Європейського Союзу. Чимало кроків уже було зроблено. Але цей рік обіцяє бути непростим. Видання ZN.ua з Фундацією DEJURE підбиває підсумки та окреслює 2024-й.
Результат №1: перезапуск Вищої ради правосуддя
У січні 2023-го запрацювала оновлена Вища рада правосуддя – орган, який призначає та звільняє суддів, а також розглядає скарги на них. Усі кандидати проходили перевірку на доброчесність та відповідність критеріям професійної етики, яку проводила спеціальна Етична рада, що складається з українських та міжнародних експертів. На сьогодні у складі ВСП 17 членів, ще чотири посади досі вакантні: по два представники мають запропонувати президент та з'їзд адвокатів.
Після дворічної паузи ВСП знову розглядає скарги на суддів. Їх накопичилося понад 14 тисяч. До кінця року орган розглянув близько півтораста. Але рішень про притягнення до відповідальності було лише шість, і п'ять із них – це попередження. До того ж, ВСП масово залишає скарги без розгляду або відмовляє у відкритті виробництва. І не завжди в ухвалі можна знайти чітке пояснення. А це знижує довіру до органу.
Так, ВСП відмовився притягти до відповідальності суддю Жовтневого райсуду Полтави Ганну Адрієнко замість звільнення, хоча ця суддя затягла 49 справ п'яних водіїв, і їх просто закрили через продовження терміну давності. Також орган не відновив процес дисциплінарного провадження щодо одіозного “судді Майдану” Віктора Кіцюка, яке спричинило б звільнення.
З іншого боку, ВСП взявся за резонансні кейси. Зокрема, суддю Кузнецовського міського суду Рівненської області Валерія Маркова відправили на звільнення за керування авто у нетверезому стані.
Особливо яскраво це на тлі повного провалу роботи попереднього складу ВСП. Заслуговують на увагу зафіксовані на “плівках Вовка” (прослуховування розмов голови Окружного адмінсуду Києва) дані про погодження дій окремих членів ВСП із суддями ОАСК з розгляду дисциплінарних справ. Або системні випадки, коли покривали суддів, які ухвалювали свавільні рішення.
Також ВСП почав оперативно розглядати подання прокурорів щодо утримання суддів під вартою. Йдеться насамперед про тих, кого підозрюють у корупції та держзраді. Так, за згодою органу у СІЗО вже виявилося понад десять суддів. Серед них скандально відомий Всеволод Князєв.
Ще один довгоочікуваний крок відбувся у червні 2023-го. Тоді ВСП призначив новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 16 членів ВККС також відбирали за оновленими правилами. Вперше серед членів Конкурсної комісії були міжнародні експерти.
В результаті нинішній склад ВСП кращий за попередній, але цього все ще недостатньо для затвердження верховенства права в Україні. Громадськість уважно моніторитиме діяльність органу 2024-го.
Результат №2: перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів
2023-го на кожне з 16 місць у Вищій кваліфікаційній комісії суддів претендувало 18 осіб. Конкурс включав кілька етапів: збір документів, інформації від НАБУ, НАЗК та громадськості, інтерв'ю з найкращими кандидатами. Під час цього процесу великих скандалів вдалося уникнути, але громадськість сумнівалася у доброчесності двох членів ВККС – Людмили Волкової та Володимира Луганського. Також у грудні 2023 року зі Служби зовнішньої розвідки надійшла інформація про те, що нинішній голова ВККС Роман Ігнатов має громадянство РФ. Сам Гнатов це заперечував. А ВККС заявила, що зробить запити до відповідних органів і створила робочу групу з перевірки інформації.
Нагадаємо, що попередній склад ВККС дискредитував себе. Частина документів суддівських досьє ховалися, ігнорувалися запити на доступ до публічної інформації, нерідко співбесіди із суддями проводились у закритому режимі. Тому не дивно, що до 2019-го майже з 3 тисяч суддів, яких перевірила комісія, звільнили менше одного відсотка. А мета кваліфікаційного оцінювання – визначити, чи відповідає діючий суддя займаної посади чи його слід звільнити.
Наприклад, добропорядним та гідним визнали “суддю Майдану” Владислава Дев'ятка. Успішно пройшов оцінювання і Володимир Пономаренко, а буквально за кілька місяців його спіймали на хабарі. Також стара ВККС відбілила репутацію Олега Глуханчука, який п'яним керував автомобілем та хамив патрульним.
Щоб уникнути подібних маніпуляцій у майбутньому, новий склад ВККС разом із Громадською радою доброчесності узгодив загальний перелік із 18 індикаторів оцінки суддів. До них відносяться, наприклад, сумнівне походження майна, прийняття рішень із грубими порушеннями, довільні обмеження права на мирні збори тощо.
Результат перших двох місяців нового кваліфоцінування – 12 рекомендацій на звільнення, хоч і не без питань до Комісії. Так, ВККС визначила, що суддя Голосіївського райсуду Києва Оксана Мірошниченко не відповідає посаді. Вона є “суддею Майдану” та виправдовувала водіїв, які керували авто у стані сп'яніння. А суддя Покровського райсуду Дніпропетровської області Ірина Єдаменко занижувала вартість майна у деклараціях та “не знала” про земельну ділянку, зареєстровану на її ім'я.
Результат №3: рестарт оновлення суддівського корпусу
ВККС не працювала майже чотири роки. А саме цей орган відповідає за формування суддівського корпусу. Тому накопичилося понад 2 тис. вакантних посад (або 25% від загальної кількості). До того ж багато суддів із наближенням оцінювання тікають у відставку, тому кількість місць лише зростає.
Найгірша ситуація в апеляційних судах: за словами члена ВККС Сергія Чумака, там частка відкритих вакансій перевищила 50%. Це впливає на навантаження на суддів та швидкість розгляду справ.
У вересні минулого року паралельно розпочалися конкурси на 560 посад у місцевих та на 550 – в апеляційних судах. У листопаді запланували збільшити штатну чисельність і у Вищому антикорупційному суді, де обсяги роботи зросли внаслідок отримання нових категорій справ.
Під ялинку Верховна Рада також удосконалила процедуру кваліфікації та відбору суддів. Під час нового відбору не Комісія, а сам суддя після успішного оцінювання обиратиме місце роботи: чим більше балів, тим вищий він у загальному рейтингу та має більший вибір. Тобто той, хто посів перше місце, обирає першим; другий обирає наступним і таке інше. Новий закон також спростив та прискорив відбір до судів першої інстанції (скасував повторне екзаменування відібраних кандидатів, скоротив термін їхнього навчання тощо).
Також з'явилася норма, яка зобов'язує суддів із ліквідованих та реорганізованих судів проходити кваліфіковане (привіт суддям ОАСК).
Зрештою, Комісія може проводити кваліфікацію без присутності кандидата. Це рішення заблокувало практику, коли судді масово не приходили на співбесіди, бо нібито захворіли.
Є й недоліки: відтепер критерії доброчесності затверджує ВСП, консультуючись, зокрема, і з Радою суддів. Це може призвести до значних маніпуляцій з боку органів суддівського управління та серйозних обмежень того, що вважається недобропорядною поведінкою. Виправляти ці та інші помилки доведеться у нових законодавчих ініціативах 2024-го.
Завдання №1: очистити Верховний суд
Після гучного кейсу з хабарництвом у Верховному суді за участю його голови Князєва стало зрозуміло, що без очищення ЗС судова система не позитивно оцінюватиметься. Нагадаємо, що, за даними правоохоронців, у цій справі про хабар на суму майже 3 млн дол. ймовірно, злочинну роль відіграли ще 13 суддів ЗС.
Чи зробили вони висновки, судіть самі. Більшістю голосів – 108 із 148 – судді ВС проголосували за нового голову Станіслава Кравченка, який відзначився негативним висновком Громадської ради доброчесності.
Іншого результату не було чого очікувати, адже відбір суддів до ЗС у 2017-2018 роках складно назвати успішним: на посаді проходили 80% кандидатів з негативними висновками ОСД.
У розпал скандалу з Князєвим та РНБО, і президент наголосили – всіх суддів Верховного суду має перевірити ВСП. Відповідь депутатів – три законопроекти (№9454, 9643, 9643-1), які одразу викликали дискусію, чи не завдадуть вони більше шкоди, ніж користі. Як би там не було, оперативно розглядати їх Верховна Рада не поспішає: документи вже кілька місяців припадають пилом.
Насправді ефективні механізми перевірок суддів вже існують. Один із них – це декларації доброчесності, які судді подають ще з 2016 року. Схоже, ВККС взяла їх на озброєння.
У листопаді 2023 року Комісія затвердила нову редакцію декларації доброчесності. Брехня є основою дисциплінарного стягнення, до звільнення. І такі прецеденти вже були. Так, ВККС ловила суддю ЗС Ольгу Ступак на брехні про походження свого майна. Після рекомендації ВККС фінальне рішення про звільнення ухвалює ВСП. Збирати та перевіряти інформацію в процесі аналізу декларацій можуть й інші антикорупційні органи, зокрема НАЗК.
Щоб поновити довіру до ЗС, громадські активісти пропонують запустити новий раунд перевірки. З цією роллю може впоратися незалежна сторона – Громадська рада міжнародних експертів. За оцінками DEJURE, ця Рада, яка допомагала відбирати суддів Вищого антикорсуду, показала поки що найкращі результати відбору.
Завдання №2: запровадити повноцінну дисциплінарну відповідальність суддів
2024 року в секретаріаті ВСП має запрацювати важливий підрозділ – Служба дисциплінарних інспекторів. Саме інспектори першими аналізуватимуть скаргу на суддю, шукатимуть інформацію для встановлення істини та готуватимуть проект рішення для членів ВСП.
Наразі процес формування такої служби перебуває в активній фазі. Вже створено комісію за участю членів ВСП та міжнародних експертів; вона відбиратиме інспекторів на конкурсній основі. Триває приймання документів. Кандидати проходитимуть тестування, перевірку на доброчесність та вирішуватимуть ситуаційні завдання.
Поки СДІ не сформовано, цю роботу з 22 листопада 2023 року виконують самі члени ВСП. Щоб реформованому органу довіряло суспільство, він має запобігти махінаціям з черговістю розгляду та відкладення суспільно важливих кейсів у довгу скриньку. ВСП має визначати, чи відповідає скарга критерію суспільного інтересу за узгодженими правилами. Для цього орган вирішив розглядати скарги не в хронологічному порядку, а з урахуванням нових критеріїв пріоритезації.
Так, пріоритетними вважаються скарги на суддів, які можуть призвести до їхнього звільнення, а також скарги на тих суддів, які проходять кваліфікацію або беруть участь у конкурсах; фігурують в інцидентах, що викликали значний суспільний інтерес. Останнє насамперед стосується фігурантів кримінальних проваджень про корупцію та держзраду, а також суддів, чиї дії підривають авторитет правосуддя (наприклад, водіння у стані алкогольного сп'яніння).
Завдання №3: створити по-справжньому незалежний Вищий адміністративний суд
Окружний адміністративний суд міста Києва став синонімом топ-корупції через свою унікальну юрисдикцію. Цей суд розглядав усі справи щодо державних установ, які фізично перебувають у столиці. А це центральні органи влади. Тож суд міг впливати на ключові державні рішення. Саме ОАСК скасував новий правопис, визнав незаконною націоналізацію Приватбанку, поновив на посаді Романа Насірова та пригальмував процес перейменування УПЦ МП. І список можна продовжувати.
В ідеалі юрисдикцію колишнього ОАСК, який зараз перебуває у процесі ліквідації, потрібно розвести у два різні суди: 1) Київський міський окружний адміністративний суд зі справами локального, київського рівня, як і в інших окружних адмінсудах; 2) Вищий адміністративний суд із справами національного рівня. Тільки так можна буде викорінити проблему гіперконцентрації влади. Меморандум із МВФ уже передбачає зобов'язання "до кінця грудня 2023 року створити новий суд, який розглядатиме адміністративні справи проти національних держорганів".
Поки ні КМОАС, ні ВАС не створено, всі справи ОАСК розглядає Київський окружний адміністративний суд (тобто звичайний обласний суд). Отже, корупційні ризики залишаються досить високими. КОАС уже потрапляв у резонансні історії. Наприклад, про блокування прозорого процесу дипломування моряків. Також там виносили рішення на користь скандального Богдана Львова, котрий хоче відновитися у штаті ЗС.
Завдання №4: провести прозорий конкурс до Конституційного суду
Зараз у Конституційному суді п'ять із 18 суддівських крісел порожні. Заповнювати їх потрібно за новою конкурсною процедурою, як це рекомендує Європейська комісія задля збереження Україною статусу кандидата на вступ до ЄС.
Наразі кандидатів на посаду в КС оцінюватиме новий орган – Консультативна група експертів. У ДДЕ входять шестеро людей: по одному представнику від президента, парламенту та Ради суддів. Ще трьох членів представляють міжнародні організації, які надають Україні допомогу у сфері реформ та верховенства права.
Щодо трьох українських членів ДДЕ вже виникли деякі побоювання. Так, Рада суддів делегувала екс-главу Верховного суду України Ярослава Романюка, який підтримував “диктаторські закони 16 січня”. Верховна Рада обрала Наталю Кузнєцову, яка є, як зазначали в Автомайдані, членом громадської організації, створеної нардепами-регіоналами Сергієм Ківаловим та Андрієм Портновим. А суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Володимир Кузьменко фігурує на “плівках Вовка”, який прислухається до порад Павла Вовка.
Так чи інакше на дорадчу групу експертів покладають великі надії. Якщо вони оберуть гідних кандидатів, це допоможе створити хоч якийсь баланс у Конституційному суді.
Останні призначення суддів свідчать, що КС хочуть залишити “ручним”. Зокрема, парламент призначив суддею депутата від “Слуги народу” Ольгу Совгірю, а також Віктора Кічуна – друга екс-представника президента у КСУ Федора Веніславського. При цьому призначення Совгірі було кричущим, бо сталося всупереч статті 148 Конституції про вимогу про політичну нейтральність. І на цьому депутати вирішили не зупинятися: 2024-го серед 29 кандидатів на три крісла суддів КС – два депутати від “Слуги народу” Олександр Копиленко та Павло Павліш. Серед 16 кандидатів від Ради суддів також є сумнівні.
Очищення-2024
2024 буде надважливим для судової реформи. Очікується, що і Вища рада правосуддя, Служба дисциплінарних інспекторів та Вища кваліфікаційна комісія суддів запрацюють на повну. І як результат – через десять років після того, як цю вимогу було заявлено на Майдані, суддівський корпус може нарешті очиститися як у результаті розгляду дисциплінарних скарг на суддів, так і в процесі кваліфікації.
Насамперед суспільство очікує справедливості для тих, хто став символом ігнорування суддівської етики. Це судді і ОАСК, і Печерського райсуду Києва, і агенти РФ у складі ЗС, і взагалі всі, хто не може пояснити походження своїх мільйонних станів та політично вмотивовані рішення.
Іншого такого шансу на перезапуск судової системи Україна, можливо, більше не матиме. Тому органи суддівського управління, депутати та громадянське суспільство мають працювати так, щоб на початку 2025-го за цю роботу не було соромно ні перед західними партнерами, ні перед собою.
