Історії про іноземних інвесторів у виконанні Жеваго – вони для українців. Для західної аудиторії піарники Жеваго намагаються зліпити з нього жертву політичних переслідувань.
Останні кілька місяців в Україні відбувається масштабна піар-кампанія на користь олігарха Костянтина Жеваго. Її мета – у стилі путіна попередити українську владу та особисто Президента Зеленського про так звані “червоні лінії”, які йому не можна переходити. Попередження намагаються посилити тезами про політичне переслідування Жеваго, сфабриковані кримінальні провадження та необхідність захисту іноземних акціонерів Ferrexpo.
Усвідомте абсурдність ситуації – якби, наприклад, у Сполученому Королівстві мажоритарного акціонера компанії підозрювали у мільярдних махінаціях, хабарництві, а саму компанію звинувачували у несплаті податків у особливо великих розмірах – чи став би аргумент про необхідність захисту іноземних інвесторів причиною ігнорувати закон та справедливість?
Історії про іноземних інвесторів у виконанні Жеваго – вони для українців. Для західної аудиторії піарники Жеваго намагаються зліпити з нього жертву політичних переслідувань. Що виглядає максимально комічно, враховуючи минулорічну підозру НАБУ щодо епізоду з потенційним хабарем від Жеваго для голови Верховного Суду Князєва. Хабарі суддям – не те, чим займаються жертви режиму та опозиціонери. А НАБУ це не той орган, який можна звинуватити у політичних переслідуваннях.
Нагадаю, що хабар у $2,7 млн, але потім він якось поступово зменшувався, за версією детективів НАБУ давалася Князєву за рішення у справі про продаж 40,19% акцій Полтавського ГЗК. Перед розглядом справи у Верховному Суді олігарх Жеваго також розгорнув масштабну піар-компанію про те, що "злий" олігарх Коломойський намагається відібрати у нього підприємство.
Але чим “добрий” олігарх Жеваго відрізняється від “злого” олігарха Коломойського?
Обидва мали системний банк, який довели до банкрутства. Але Коломойський вчасно передав банк державі – і сьогодні “ПриватБанк” – це найприбутковіший банк у країні. Жеваго залишив понад 10 тисяч вкладників банку "Фінанси та Кредит" з нічим. Не зупинився і після цього довів до ліквідації Union Bank у Ліхтенштейні. Про це я особисто розбирав історію буквально нещодавно, тоді українські журналісти обійшли цю тему стороною.
Обидва мали на стратегічному підприємстві, які довелося націоналізувати через їхню нездатність відповідати викликам воєнного часу. Але Укрнафта сьогодні перераховує рекордні прибутки до державного бюджету, а доведений до банкрутства КрАЗ так і не зміг повноцінно запустити виробництво необхідних війську вантажівок.
Обом висунули кримінальні звинувачення. Але Коломойський мав хоча б сміливість залишитись у країні, коли йому оголосили підозру, а Жеваго втік з України у 2019 році і більше не повертався. Нещодавня спроба повернути його на батьківщину через процедуру екстрадиції також завершилася невдало.
І хоча Жеваго намагається переконати всіх, що рішення французького суду про відмову в його екстрадиції підтверджує ознаки політичного переслідування і тиску, сфабрикованість справи - реальність інша. Як видно із самого тексту рішення, ніхто його не виправдав. Причина чому суд відмовив у запиті України – безпекова і пов'язана з війною. Таке в них ліберальне правосуддя, навіть злочинці мають бути у безпеці.
Ключова різниця між ними в тому, що Коломойський не уникне відповідальності.
А Жеваго?
З вересня 2019 року Костянтин Жеваго є підозрюваним у справі про виведення понад $113 млн із банку “Фінанси та кредит”. Нездатність ГБР та Офісу генерального прокурора за ці 5 років довести справу до звинувачення дозволяє адвокату Жеваго фактично глузувати з правоохоронних органів, стверджуючи, що вони й самі чудово розуміють, що справа є сфальсифікованою та безперспективною.
Чому обвинувальний акт досі не в суді, якщо на рахунках Жеваго у швейцарському банку заарештовано понад $113 млн і є реальна перспектива повернути ці кошти до країни?
Більше року триває судова справа за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Жеваго про стягнення $1 млрд за збитки, завдані банку “Фінанси та Кредит”. Справа досі не зрушила з мертвої точки у суді першої інстанції. Що найбільше дивує – сума збитків, заявлених Фондом, непристойно непорівнянна із сумою збитків у справах, які розслідують правоохоронці.
Чому тільки виведені $113 млн перетворилися на кримінальну справу та підозру? Чи решта $ 900 млн виводилася законним способом?
Ще у 2019 році НБУ отримав рішення проти Жеваго на 1,5 млрд грн. Олігарх особисто доручився за те, що банк "Фінанси та Кредит" поверне частину виданого рефінансу. Офіційна причина з якої НБУ досі не виконав рішення – Жеваго не має активів в Україні.
Чи чули висококласні спеціалісти з НБУ про механізм виконання рішень за кордоном? Про маєтки Жеваго у Франції та Англії? Що, зрештою, не так з акціями Ferrexpo, якими він володіє відкрито і не ховаючись? Чим відрізняється арештована та виставлена на продаж яхта "Royal Romance" Медведчука від яхти "Z" Жеваго?
Хочу наголосити – притягнення Жеваго до відповідальності це не лише про задоволення суспільного запиту на справедливість. Так, це було дуже актуально на початку повномасштабного вторгнення. Але зараз це насамперед про наповнення державного бюджету країни, що воює. Це про виживання України. Про те, чи зможе правоохоронна система в умовах війни довести свою ефективність та спрямувати сили на те, що справді важливо.
Практика "тик-ток правосуддя", коли покарання за злочин зводиться до гучного прес-релізу правоохоронців, сплати великої (або не дуже) застави, а через день фігуранта випускають і про злочин забувають - це не той інструмент, за рахунок якого потрібно наповнювати бюджет .
Зрозуміло, що у олігарха Жеваго є надійне прикриття – компанія Ferrexpo, акції якої торгуються на Лондонській фондовій біржі та іноземні інвестори. Але про те, що цих іноземних інвесторів слід захищати, самі інвестори не говорять.
Чи потрібний був іноземним акціонерам Ferrexpo захист, коли на рахунках Ferrexpo у підконтрольному олігарху Жеваго банку зник депозит у $150 млн? Коли кошти з благодійної програми $110 млн, які компанія перерахувала на підконтрольний олігарху Жеваго благодійний фонд, зникли в невідомому напрямку. Коли спонсорські кошти Ferrexpo для ФК Ворскла перетворилася не на новий стадіон, а на "позику" офшорної компанії олігарха Жеваго. Коли Полтавський ГЗК продавав “відходи” виробництва за заниженими цінами на компанії-прокладки, а згодом – за ринковими цінами на реальних покупців. Скасування виплати дивідендів, мотивоване ухваленням українським судом рішення щодо боргів Полтавського ГЗК не на користь Жеваго.
Але такі інвестори, як BlackRock, реагують по-іншому. Вони не просять захисту у держави та не випускають гучних прес-релізів. Вони продають акції Ferrexpo та інвестують в інші компанії – якщо у грудні 2023 року BlackRock володів 7,5% акцій, то, за останніми даними, має у власності трохи більше 3,5%.
Говорячи відверто – проблеми Ferrexpo їх не цікавлять. Для BlackRock, який управляє загальним портфелем інвестицій $10 трлн, портфель акцій Ferrexpo вартістю $20 млн – це лише 0,0002% від своїх активів. З рештою акціонерів те саме.
Вони класичні міноритарні акціонери, які інвестують у “тиху гавань” (англ. safe harbor). У публічні, прозорі, спокійні компанії, які ведуть свій бізнес відповідно до кращих світових корпоративних практик, якою і мала б бути англійська публічна компанія Ferrexpo. Вони не хочуть бути "щитом" для мажоритарного акціонера у його персональному конфлікті з державою.
Напевно, саме це усвідомлення змусило Жеваго піти на такий цинічний крок, як банкрутство Полтавського ГЗК. Ініціатором справи виступала підконтрольна Жеваго компанія "Кисень" (контроль підтверджується офіційною звітністю Ferrexpo, наприклад, за перше півріччя 2022 року, сторінка 42-43, шукай "Kislorod PCC").
Зрежисоване банкрутство Полтавського ГЗК – це для вас не червона лінія, пане Жеваго? Чи погодили ви цей крок зі своїми іноземними інвесторами, про захист яких постійно кажете? Як їм такі найкращі світові корпоративні практики?
Насправді, ця історія не про “червоні лінії”, вона про інше. Кейс Жеваго, як і кейс Коломойського, – це про здатність української влади та правоохоронної системи в умовах війни досягати ефективних результатів та повертати вкрадені кошти. Це про невідворотність покарання.
У той час, як український народ другий рік бореться за право мати незалежну державу, олігарх Жеваго мирно живе у маєтку вартістю €35 млн у центрі Парижа. Олігарх Жеваго – це той, чиї активи будуть достатньо, щоб компенсувати державі збитки. Їх вистачить як мінімум для того, щоби профінансувати кілька десятків батальйонів – ні, не “Монако” – а українських військових.
