До нашої редакції потрапили матеріали, які за результатами ретельного аналізу складають історію, яку неможливо уявити і яка при цьому активно розгортається прямо зараз в Одесі.
За сприяння раніше засудженого та добре відомого в Одесі персонажа Олександра Подобедова та його «ручних титушок» відбулася спроба силового захоплення ключового логістичного вузла зернового експорту України – терміналу «Олімпікс».
Мало того, ця спроба ще й відкидає зловісну тінь російського втручання. За нашими даними, в епіцентрі протистояння навколо контролю над найбільшим зерновим терміналом «Олімпекс» виявився замішаний громадянин Російської Федерації – Важа Джаші та його компанія Trans-Oil Group. Саме Важа диригував діями Подобедова, і саме його компанія мала встановити контроль над терміналом «Олімпекс».
Ми отримали в розпорядження документи, що явно вказують, що Джаші є власником російського паспорта серії 45216 № 32916, виданого в червні 2021 року підрозділом МВС Росії по Москві. Цей факт наводить на погані думки про потенційні цілі такого закордонного залучення та ризики для безперебійного функціонування критично важливого порту в умовах воєнного часу.
За даними інсайдерів, Джаші спочатку залучили американські інвестори – фонди Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners – у їх боротьбі за встановлення контролю над «Олімпіксом».
Але історія перейшла в таку фазу, де Важа Джаші взяв активне управління над процесом захоплення терміналу «Олімпекс» у свої руки, американським фондам транслює своє власне бачення процесу, і заводить своїми діями ситуацію в ще більший глухий кут.
Чому саме обрали Важу Джаші і чому він упевнений у тому, що вдасться як «заплутати» своїх американських наймачів та провернути усі заплановані «схеми»?
Атака на одеський порт – не перша в «українській кар'єрі» Джаші.
Чому «українською»? Справа в тому, що Важа Джаші раніше сприяв проросійському політичному крилу в Молдові і будував свої схеми там.
За даними слідства, які ми отримали з власних джерел, низка комерційних структур, що знаходяться на території Ренійського морського торговельного порту, виявилися втягнутими у сумнівні фінансові схеми.
У центрі скандалу – ПрАТ «Ренійський елеватор» та його «тіньовий бенефіціар», громадянин РФ Важа Джаші.
За версією правоохоронців, це підприємство разом з іншими портовими операторами виводило частину доходів у неврахованій «чорній» касі. Значні суми готівки передавалися самому Джаші та його російським діловим партнерам.
Під час недавнього обшуку на території «Ренійського елеватора» було вилучено десятки тисяч доларів, євро та гривень, а також документацію, яка вказує на можливі порушення. На думку слідства, ця готівка могла бути призначена для фінансування протиправної діяльності, яка б підривала конституційний лад України.
Про це свідчать кваліфікації злочинів у порушеній кримінальній справі – фінансування дій проти конституційного ладу, підробка документів та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. Суд вже наклав арешт на вилучене майно задля збереження речових доказів.
Слідство продовжує з'ясовувати дивовижні подробиці «ренійської» фінансової кухні та коло осіб, які причетні до можливого виведення капіталів на користь російських бенефіціарів, які мають ділові інтереси в українському порту.
На додаток до свого паспорта та походження, Важа Джаші має вкрай темне минуле, ПрАТ «Ренійський елеватор» та схеми пов'язані з ним – лише верхівка айсберга. Не перший «схемний проект» у кар'єрі Джаші.
До того ж на території терміналу «Олімпікс» станом на зараз, за раніше укладеними контрактами, є велика кількість зернових культур, власниками якої є цілий перелік третіх осіб. Завданням Важі Джаші є не лише встановлення контролю на терміналом, а й незаконне заволодіння цим товаром з метою його подальшої переправки на підконтрольний йому Ренійський елеватор.
Ці дії вже призвели до початку низки кримінальних проваджень щодо незаконного присвоєння майна третіх осіб та рейдерського захоплення чинного підприємства.
Цей вибухонебезпечний конфлікт лише наголошує на крихкості ситуації навколо одеського порту – ключової ланки у ланцюжку експорту українського зерна. Будь-яка дестабілізація у цій сфері загрожує катастрофічними наслідками не лише для України, а й для світової продовольчої безпеки.
Разом з цим, давайте зробимо два кроки тому і подивимося, що саме стало причиною подій, які розгортаються в Одесі.
АКТ I – Історичний екскурс
"Олімпекс Купе Інтернейшнл" (OLIMPEX COUPE INTERNATIONAL) оперує стратегічно важливим зерновим терміналом в Одеському порту, одному з трьох на півдні України, активному в рамках "зернового коридору" і входить до GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками. Сергій Гроза та Володимир Науменко.
Цей термінал має стратегічне значення для глобальної продовольчої безпеки, оскільки зерно, що залишає порт Одеси, стало критичним аспектом у переговорах між Україною, Росією та світовими лідерами для запобігання світовій продовольчій кризі.
АКТ II – Кредит
GNT Group у 2019 році взяв кредити у двох американських інвестиційних фондів – Argentem Creek Partners (ACP) на суму 75 млн доларів та Innovatus Capital Partners на 20 млн доларів. При цьому в заставу було передано корпоративні права на компанію-оператора терміналу, вартість яких у 2.4 рази перевищувала суму кредитів та становила $176,6 млн.
Кінцевою датою погашення зобов'язань було визначено грудень 2021 року, а потім продовжено до березня 2022 року, що було цілком зрозумілими та прийнятними умовами для цього стратегічного українського бізнесу.
Історія внесла свої корективи.
Перша фаза: кінець 2019 року – початок 2020 року – пандемія COVID-19, яка спричинила масову світову кризу та істерію. Захворюваність, смертність, закриття кордонів, масові звільнення, локдауни, порушення всіх логістичних зв'язків і як наслідок фінансова криза та скорочення доходів стали першим ударом для багатьох бізнесів у всьому світі, до речі – у тому числі й американських. Логічно припустити, що ця криза значною мірою вплинула і на GNT Group та їхню можливість виплачувати за своїми зобов'язаннями.
Вплинув, але не зупинив діяльність і тим більше не зупинив GNT Group у своїх намірах розрахуватися за всіма боргами.
Друга фаза: початок 2022 року – повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Паніки. Хаос. Нерозуміння що робити далі. Найбільш активні військові дії на початку повномасштабного вторгнення та дестабілізація ситуації в країні вплинули на можливість адекватного оперування «Олімпекс Купе Інтернейшнл» зерновим терміналом на території порту. Обмеження військового стану та комендантська година, зокрема, надали свій негативний вплив на безперебійність процесу перевалки та відвантаження культур на території терміналу.
Сукупно ці події внесли свій «внесок» як у фінансову стабільність GNT Group, так і адекватну діяльність самого підприємства в цілому. Складний період, в який переважна кількість українських бізнесів вимагала особливих умов та прийняття ситуації, що склалася.
Саме в цей період американські «партнери» та кредитори GNT Group не тільки не увійшли в ситуацію і не погодилися на адекватні бізнес-переговори, але й вирішили скористатися нею з метою тотального рейдерського захоплення активів компанії.
Це за тих фактів, що компанія є активним бізнесом, з більш ніж 25-річною історією, в якому активно працює понад 700 осіб і який до повномасштабного вторгнення не мав жодних проблем, у тому числі юридичних.
АКТ III – Війна
GNT Group неодноразово декларувала свою готовність погасити свої зобов'язання перед кредиторами та повідомляла їх про це.
Володимир Науменко, як кінцевий бенефіціар GNT Group звертався до кредиторів та ініціював реструктуризацію заборгованості, до цього процесу приєдналася низка третіх осіб з пропозиціями провести переговори щодо купівлі-продажу прав вимог щодо кредитних зобов'язань. За підтримки цих третіх осіб GNT Group завжди комунікувала активну позицію до відкритості до публічного діалогу для вирішення ситуації, що склалася.
Формальною причиною для тотальної юридичної атаки на GNT Group та активи групи стали заяви інвестиційних фондів про глобальну готовність до переговорів щодо реструктуризації, але про принципову неможливість цього процесу через, нібито, приховування операційної діяльності та спотворення фактів про зникле зерно, яке було предметом застави за кредитними зобов'язаннями.
Крім того, майже одночасно Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners випустили заяви, в яких звинуватили бенефіціарів групи бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко шахраями.
На думку нашої редакції, дуже важко складається позиція про «готовність до переговорів щодо реструктуризації», яку «приправили» тезами про те, що бенефіціари бізнесу з яким вони нібито готові вести переговори – шахраї та махінатори.
Фіксуємо. Стратегічний український зерновий бізнес, який оговтується від повномасштабного вторгнення сусідньої держави-агресора, паралельно докладає максимум зусиль для роботи в рамках «зернового коридору» (який постійно підпадає під ворожі обстріли, які давлять додатковим тягарем відповідальності і додають проблем непростому процесу ведення бізнесу. ), заявляє своїм, стратегічним американським «партнерам» про готовність реструктуризувати заборгованість, проводить переговори з третіми особами для вирішення ситуації, що склалася, зокрема, пропонує провести спільні переговори та об'єднати зусилля для пошуку покупця на активи та публічно декларує про готовність виплачувати кредиторам частину щомісячного прибутку підприємств.
АКТ IV – Рейдери
Замість пошуку компромісу, американці довго шукали, хто візьме на себе процес із рейдерського захоплення терміналу. Це взявся робити Важа Джаші, про який ми розповіли на початку цієї статті. Формальним приводом для силового входу на територію підприємства стала заміна директора на арбітражного управителя в рамках судового процесу про банкрутство. До цього теж було зроблено велику кількість юридичних, але абсолютно нікчемних дій.
Причому проти GNT Group розгорнули судові процеси одразу у п'яти країнах – Україні, Великій Британії, Кіпрі, Швейцарії та ОАЕ це не випадковість, а заздалегідь спланована «акція».
На підставі юридично слабких протоколів було перенесено адресу реєстрації підприємства до Львова, відкрили процедури банкрутства. Повертаючись до формального приводу силового захоплення – зміни директора на арбітражного управляючого. Важливо розуміти, що ухвала суду про таку заміну зараз заперечується в установленому порядку, а згідно з даними ЄДРПОУ, директором підприємства залишається Марченко Віталій.
Такі агресивні дії демонструють повну відсутність бажання знайти компроміс. Натомість бачимо публічну позицію «корпоративних рейдерів».
Акт V - Висновки
У світлі всіх подій і обставин, над якими ми провели аналіз, стає очевидним, що у кредиторів інші мотиви, ніж просте повернення коштів.
Дії Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners вказують на те, що їм не так цікаво погашення боргу, як контроль над Одеським терміналом та іншими стратегічно важливими активами.
Але найнебезпечніше в цьому те, що процес вирішення ситуації довірили громадянинові РФ Важі Джаші. Саме він ставить це «кіно», в якому американці на їхній жаль мають не роль глядача та замовника, а вже самі стали жертвою хитрих схем Джаші.
Водночас за інформацією, яка стала доступною нашій редакції, GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками якої є бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко, досі готові перегоріти, і публічно це декларують.
Зате поки що на даному етапі Важа Джаші тільки й може, що декларувати американцям, що він візьме під контроль підприємство. Насправді ситуація розгортається таким чином, що GNT Group та Олімпекс успішно крок за кроком відстоюють свої позиції в судах. У Важі залишається дуже мало важелів впливу та можливостей. Дивлячись на ситуацію, здається, що він не тільки ввів в оману американців, а й сам успішно загубився серед своїх схем.
