Повномасштабне вторгнення росіян кардинально змінило роботу ринку палива. Втім, список найбільших мереж АЗС залишився таким самим, яким він був і до війни. За невеликим винятком: повноцінним гравцем ринку паливного рітейлу стала держава.
Повномасштабна війна суттєво змінила бізнес торгівлі пальним в Україні. З перших днів війни росіяни обстрілювали українські нафтобази, власниками яких були великі мережі АЗС. Це унеможливило стару логістику цього бізнесу, яка передбачала зберігання великих партій пального на нафтобазах з поступовим розвозом АЗС. Зараз паливні рітейлери змушені працювати з коліс, зберігаючи паливо на заправках та постійно підвозячи туди нові партії палива.
Другою проблемою стала необхідність масштабної диверсифікації постачання пального до країни. До повномасштабної війни значна частина палива надходила в Україну з Росії та Білорусії, а також морем. Війна та блокування морської логістики змусили гравців паливного ринку терміново диверсифікувати постачання, що їм вдалося зробити вже влітку 2022 року.
Стрес-тест, який пройшов паливний ринок у перший рік війни, змінив не лише формат його роботи, а й головних гравців. З осені минулого року ослабли позиції найбільшого гравця паливного рітейлу групи «Приват», яка втратила контроль над своїми ключовими активами «Укрнафтою» та «Укртатнафтою». Водночас, сильним гравцем на ринку пального стала держава в особі "Нафтогазу", який зараз контролює мережі АЗС "Укрнафти", а також АЗС колишньої мережі Glusco. Держава може наростити свою частку в паливному бізнесі у тому випадку, якщо буде доведено російський слід ще у двох мережах Amic та Shell. Обидві компанії підозрюють у тому, що в їхній структурі власників є росіяни, і якщо це буде доведено, частка російських акціонерів буде конфіскована та передана в управління одній із державних компаній.
Водночас, ядро найбільших гравців ринку палива майже не змінилося і після подолання країною паливної кризи мережі АЗС повернулися до торгівлі пальним у традиційних цінових сегментах. Частину АЗС як великих системних гравців, так і невеликих регіональних мереж було зруйновано внаслідок бойових дій та ракетних атак. І хоча великі гравці періодично відновлюють зруйновані АЗС на деокупованих територіях, зараз важко сказати точно, скільки АЗС зараз залишилося працювати в Україні. Втім, незважаючи на всі виклики воєнного часу, конкуренція на ринку паливного рітейлу посилилася, що вимагає від найбільших гравців швидкої реакції на нові виклики та постійного розвитку.
Кити паливного ринку. «Приват» та «Нафтогаз»
Навіть попри те, що лідер «Привату» Ігор Коломойський перебуває під арештом, «приватівці» залишаються чи не найбільшим гравцем на ринку паливного рітейлу. Наразі приватники контролюють близько 1000 АЗС по всій Україні, з яких працює понад 800 заправок. До початку повномасштабної війни група «Приват» була абсолютним гегемоном над ринком паливного рітейлу. Так, 2021 року за оцінкою Антимонопольного комітету «Приват» контролював 169 операторів АЗС (Авіас, Авіас+, ANP та інші), які керували майже 25% заправок в Україні (всього 1625 АЗС). Всі ці оператори торгували пальним виробленим на Кременчуцькому нафтопереробному заводі через систему безготівкового розрахунку «Авіас» скретч-картами та паливними картками. А координував роботу мереж АЗС центр у Дніпрі.
А ось після повномасштабного вторгнення мережа почала поступово здавати свої позиції. Найбільшим ударом по «приватівцям» стала націоналізація компанії «Укрнафти», яка є найбільшим нафтовидобувником країни, а також володіла понад 500 АЗС та компанії «Укртатнафта», яка контролює єдиний в Україні великий нафтопереробний завод у Кременчуці. У листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення про примусове відчуження зазначених компаній та передачу їх під контроль міністерства оборони.
До націоналізації приватівці формально управляли компаніями у партнерстві з державою. Так, в «Укрнафті» компаніям Коломойського належало 42% акцій, а державі в особі групи «Нафтогаз» 50% плюс одна акція. В «Укртатнафті» Коломойський спільно з партнером Геннадієм Боголюбовим володіли 60% акцій, а 40% належало до того ж «Нафтогазу». Загалом таке партнерство тривало багато років і було дуже непростим для держави. Лише через толінгові схеми в «Укрнафті» держава втрачала мільярди гривень щорічно. Окрім цього, контроль над видобутком та нафтопереробкою давав АЗС «приватівців» такі конкурентні переваги, яких не мав ніхто на ринку.
Тому мережею АЗС «Укрнафта», яка володіє понад 500 АЗС (456 з них працює), керують «Нафтогаз» і Міноборони. Крім цього, в управління дочки «Нафтогазу» компанії «Нафтогаз Ойл Трейдинг» знаходяться 172 заправки колишньої мережі АЗС Glusco. Нині 72 із цих АЗС працюють під брендом U.GO. У серпні Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розірвало з «Нафтогазом Ойл Трейдингом» договори управління активами мережі АЗС Glusco через те, що керуючий систематично надавав недостовірну інформацію про доходи, які отримували від використання автозаправок та нафтобаз. Вже у вересні АРМА підписала відповідну угоду про управління з Укрнафтою. Проте сам факт передачі досі не відбувся і станом на початок листопада мережа досі перебуває в управлінні "Нафтогаз Ойл Трейдінга", який продовжує запускати нові АЗС мережі.
Мережа Glusco була сформована у 2016 році на базі заправок російської державної компанії «Роснефть» і належала Proton Energy Group, кінцевим власником яких був Нісан Мойсеєв. Мойсеєв був близький до проросійського політика та кума російського диктатора Володимира Путіна Віктора Медведчука. Glusco торгувала нафтопродуктами "Роснефти", які надходили через трубопровід "ПрикарпатЗахідтранс", контрольований Медведчуком. Але у лютому 2022 року Медведчук та його оточення потрапили під санкції, а на активи було накладено арешт. Варто зазначити, що оточення Медведчука наприкінці 2021 року намагалося відновити контроль над Glusco через підставних осіб.
Маркетмейкер. ОККО та WOG
"Зелені" мережі АЗС ОККО та WOG вважають маркетмейкерами, тобто ключовими гравцями паливного ринку, які своєю ціновою політикою впливають і на менших гравців. Ці мережі є прямими конкурентами і працюють в однаковому ціновому сегменті, продаючи пальне за цінами вищими за середні, проте вони не вважаються преміумними. Під контролем ОККО 403 працюючих АЗС по всій країні, а WOG контролює 400 АЗС. Обидві компанії є великими імпортерами палива в Україну та великими гравцями на ринку дрібного гурту.
Власником компанії ОККО є концерн «Галнафтогаз», кінцевим бенефіціаром якого є бізнесмен Віталій Антонов. .
Західні компанії із російським слідом. Amic та Shell
Австрійська компанія Amic Energy прийшла до України у 2016 році, викупивши 240 АЗС російського «Лукойлу». До повномасштабної війни компанія була п'ятою за обсягами реалізації пального та контролювала 6,7% ринку роздрібної торгівлі пальним. Власниками компанії є австрійці Гюнтер Майєр, Йоханнес Клезль, Андреас Зернетц та британець Філіп Ендрю Гіллен.
Однак у 2022 році компанія потрапила у скандал після того, як Бюро економічної безпеки звинуватило Amic Energy у ухиленні від сплати податків, а також виплаті дивідендів російським власникам, а суд заарештував майно компанії. Але в АМІК Україна заперечували зв'язок із росіянами та звернулися до суду для оскарження рішення про арешт майна. Проте арешт майна майже не вплинув на роботу компанії, і 227 АЗС цієї мережі досі продовжують працювати.
Мережа АЗС Shell володіє 132 АЗС в Україні та торгує в одному ціновому сегменті з Amic. Власником мережі з 2008 року є ТОВ "Альянс Холдинг". За даними ЗМІ, ця компанія була створена як спільне підприємство британської Shell(51%) та компанії «Альянс Ойл Україна», якою у свою чергу володіє нідерландська компанія CICERONE HOLDING BV
На початку жовтня Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення до доходу держави активів, які належать російському бізнесменові Едуарду Худайнатову. Серед активів, як вважає Мін'юст, може бути компанія CICERONE HOLDING BV, яка володіє часткою мережі Shell в Україні.
Лоукостери. «БРСМ-Нафта» та «Мотто»
Мережа АЗС "БРСМ-Нафта" налічує 167 АЗС по всій території України. Її власником є бізнесмен із Києва Андрій Біба. Мережа торгує пальним у низькому ціновому сегменті, а також активно розвиває напрямок магазинів на своїх АЗК. В даний час на 57 АЗС цієї мережі працюють повноцінні супермаркети Good market.
Мережа АЗС "Мотто" налічує понад 150 АЗС. Ця мережа також торгує у сегменті «лоукост». Власником компанії вказано киянина Леоніда Наумчика, проте ЗМІ пов'язували цю мережу АЗС з міністром енергетики часів Януковича Едуардом Ставицьким. Ставицький раніше був партнером Біби у «БРСМ-Нафті». Однак після перемоги Революції Гідності екс-міністр втік з України, а в 2018 році «БРСМ-Нафта» розірвала договір оренди з 63 АЗС, що належали Ставицькому. Того ж року ці АЗС увійшли до мережі «Мотто». Також до складу мережі увійшли низьколіквідні станції WOG, взяті в оренду «Мотто».
"БРСМ-Нафта" і "Мотто" неодноразово потрапляли у скандали, пов'язані з продажем низькоякісного пального, виготовленого на напівлегальних Міні-НПЗ. Крім цього, БРСМ звинувачували в оптимізації податків під час війни, оскільки податкове навантаження з ПДВ у 2022 році склало 0,04%. Втім, вже у 2023 році голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що у серпні компанія суттєво наростила податкове навантаження, сплативши податків більше ніж будь-яка інша мережа.
