Зі переліку радників Офісу президента та його голови зникли 16 осіб, які були там ще минулого року. У команді президента Володимира Зеленського з осені 2023 року кількість позаштатних радників зменшилася вдвічі, а посада першого помічника президента стала вакантною.
Більше того, зникли посади радника Офісу президента та радника заступників керівника Офісу президента. Натомість офіційну інформацію про позаштатних радників Андрія Єрмака у ВП вирішили приховати. Але після уточнюючого запиту Руху ЧЕСНО інформація про цих діячів все ж таки знайшлася. В ОП вирішили не заперечувати роботу Михайла Подоляка, Сергія Лещенка та Дар'ї Зарівни, які ведуть дуже активну публічну діяльність від імені ОП.
Як в Офісі президента намагаються приховати перелік діячів та надають кардинально різні відповіді на запити громадськості і чому перелік радників та заступників ВП зменшився
Медійні, але не офіційні
Зараз Офіс президента все більше набуває рис окремої гілки влади, яка впливає на державну політику різних рівнів. У той самий час обов'язок оприлюднити біографії діячів ОП, підстави призначення і перелік повноважень Положення ОП не визначає.
Ця невизначеність дуже зручна, адже дозволяє керівництву ВП пояснювати закритість Офісу формальною відсутністю тих чи інших посад чи обов'язків. Тому на всі питання про статус та повноваження діячів офіційне пояснення просте: таких посад — отже, і людей на посадах — не передбачено.
Така відповідь суперечить раніше відомим даним, тому Рух ЧЕСНО надіслав повторний запит, щоб дізнатися про кожного діяча ВП та посаду окремо. На цей раз інформацію вдалося отримати.
Такі кардинально протилежні відповіді дивують. Щоб дізнатися чи справді раніше відомі позаштатні радники втратили посади, ми запитали про статус кожного діяча поіменно. У відповідь на повторний запит вдалося отримати підтвердження, що такі люди досі працюють у ВП та обіймають посади, які у попередній відповіді на запит ВП назвали «відсутніми».
Тобто, якщо «відсутні» посади в ВП отримають нові діячі, навряд чи вдасться дізнатися про це. Якщо ситуація з відкритістю роботи Офісу президента не покращиться, дізнатися, хто має доступ до даних і може впливати на роботу ВП, буде можливо лише за бажанням таких діячів.
Найактивнішу публічну діяльність від імені Офісу президента ведуть саме позаштатні радники, а отже, незрозумілий навіть характер взаємодії цих осіб та ВП. Такі посади, зокрема, обіймають Михайло Подоляк, Сергій Лещенко та Дар'я Зарівна.
Наприклад, Михайло Подоляк активно коментує нові правила мобілізації і майже щодня з'являється в ефірах, де його титрують саме як радника керівника Офісу президента. На офіційному каналі Офісу президента у YouTube Сергій Лещенко проводить брифінги також як радник керівника ВП.
Схожа ситуація і з Дарією Зарівною, яка часто згадується в публікаціях на сайті Офісу президента і була присутня на деяких зустрічах з міжнародними партнерами та українськими чиновниками.
Щоб дізнатися більше про взаємодію позаштатних радників із ВП, ми звернулися за коментарями до них самих. Сергій Лещенко у коментарі Руху ЧЕСНО пояснив, що є радником глави Офісу президента з березня 2022 року і ця діяльність є неоплачуваною:
«Позаштатний радник не має посадових обов'язків щодо державної служби. Якщо говорити спрощено, то позаштатний радник, у моєму розумінні, виконує завдання та виступає з ініціативами перед особою, яка залучила його на таку роль.
Крім розвінчування російських фейків, я стояв біля витоків і є членом проекту «Міжнародна експертна група Єрмака Макфола» за санкціями. Також я є учасником проекту Партнери оборони, який націлений на адресну допомогу конкретної бригади або іншого підрозділу Сил оборони.
Натомість Дар'я Зарівна спочатку погодилася прокоментувати Руху ЧЕСНО свою діяльність в Офісі президента, проте пізніше перестала відповідати. Михайло Подоляк взагалі проігнорував дзвінки та звернення.
«Опімізація» Офісу Президента
Штат керівника ВП Андрія Єрмака значно зменшився порівняно з даними, які Рух ЧЕСНО отримав у жовтні минулого року. Тепер перелік став значно коротшим, адже у відповіді зазначено, що посади радника заступника керівника Офісу президента та радника Офісу президента відсутні.
Справді, у тексті Положення про Офіс президента не передбачено таких посад. В офіційній відповіді ВП на запит Руху ЧЕСНО буквально цитують згадані вище тези про відсутність посад, уникаючи відповіді на запитання про статус осіб, які виступають від імені ВП.
І все ж фактично такі радники існують і їхній перелік нам вдалося отримати у відповідь на повторний запит. Виявилося, що частина з раніше відомих осіб поки що «звільнена» з посад.
Звільненими зараз є троє радників ВП, усі вони раніше були позаштатними. Що саме означає «звільнення» у розумінні Офісу президента і чому такі зміни відбулися, у тексті відповіді не повідомляється. Законодавчо, звільнення з роботи (посади) — це тимчасове припинення виконання працівником трудових обов'язків із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку. Тому питання щодо реального статусу цих осіб у ВП залишається відкритим.
Без посад або тимчасово без них залишилися також сім радників заступників керівника ВП. У тому числі Олександр Жужа, який раніше був військово-морським аташе посольства України в Росії, він також відомий через скандальне висловлювання про українців.
Звільненим у відповіді на запит називають і екс-заступника міського голови Маріуполя Олександра Кочуріна, якого журналісти пов'язують із зловживаннями у тендерах на відновлення. У коментарі розслідувачам він так і не зміг пояснити, як компанія з Маріуполя потрапила на будівельний ринок Київщини і чому саме з нею уклали стільки прямих (без конкурсів) договорів. Водночас, інша фігурантка цього розслідування Еліна Ельянова досі перебуває на посаді радника Андрія Єрмака.
До переліку звільнених потрапив і Юрій Богуцький. Єдиною інформацією у відкритому доступі про особу з таким ім'ям були дані про міністра культури і туризму часів президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, що помер у 2019 році, колишнього радника президентів Віктора Януковича та Петра Порошенка. Однак навіть у відповідь на повторний запит до ВП повідомили лише, що йдеться про інше Богуцьке. Жодної додаткової інформації не надали, наголосивши, що біографічна довідка радника містить персональні дані, які, у свою чергу, можуть бути передані лише за згодою суб'єкта персональних даних.
Скоротився і перелік радників керівника ВП: звільнено шістьох позаштатних радників, а з семи штатних радників поки що залишилося лише троє. Жодних пояснень щодо таких змін у штаті або про причини звільнення у відкритому доступі немає.
Серед позаштатних радників, яких зараз звільнено з посади, більшість маловідомі, проте загальна інформація про них у відкритому доступі є. Зокрема, до переліку потрапили: Руслан Магомедов, який обіймає посаду голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Адомас Аудіцкас, який був членом наглядової ради АТ «Укрзалізниця»; Юлія Сінькевич, яка була генпродюсером Одеського міжнародного кінофестивалю та співзасновником Української кіноакадемії.
Більш як удвічі зменшився і перелік штатних радників Андрія Єрмака. Без посад залишилися Олександр Козенко, Андрій Гота, Вадим Голомазов та Катерина Чабанова. Інформації про цих людей у публічному доступі дуже мало.
Змінився і список заступників Андрія Єрмака. З нього зникли Олексій Дніпров та Андрій Смирнов, їхні посади обійняли Ірина Мудра та Олена Ковальська. Звільнили з ВП та Андрія Сибігу, який займався питаннями зовнішньої політики та розвитку стратегічного партнерства. Однак одночасно із звільненням він отримав посаду першого заступника Міністра закордонних справ України. Фактично між Офісом президента та МЗС відбувся кадровий обмін, адже замість Сибіги посаду заступника отримав Микола Точицький.
Незважаючи на всі кадрові зміни на посадах, досі залишаються Олег Татаров та Ростислав Шурма, звільнення яких неодноразово вимагала громадськість.
Зміни у команді президента
У команді президента Володимира Зеленського поки що залишилося лише три радники, чотири радники-уповноважені, три представники в держінститутах та прес-секретар.
Так, з часу попередньої публікації з посад радників було звільнено Сергія Трофімова, Олега Устенка та Михайла Радуцького. У ВП їхнє звільнення пояснили «оптимізацією штату Офісу президента».
Звільнено і Сергія Шефіра, який з початку каденції Зеленського обіймав посаду його першого помічника. Жодної інформації про причину звільнення та результати його роботи за ці роки суспільство не отримало. Ця посада досі вакантна.
Звільнили і двох радників-уповноважених президента: Наталю Пушкарьову, яка працювала у напрямку волонтерської діяльності та Олену Вербицьку, яка обіймала посаду радника-уповноваженого з питань забезпечення прав захисників України. У новій відповіді Офісу президента ці посади не згадані.
Водночас, президент призначив нового представника у Верховній Раді на заміну звільненому Федору Вениславському. Наразі цю посаду обіймає інший депутат від «Слуги народу» Галина Михайлюк.
Повноваження та відповідальність
Незважаючи на кадрову «оптимізацію» в Офісі президента, про відкритість його діяльності поки не йдеться. Жодного звіту про результати роботи чи пояснення кадрових змін суспільство не отримало. Крім того, досить дивно, що ВП надає на запити кардинально різні відповіді, які фактично суперечать одна одній.
Можемо припустити, що це зумовлено відсутністю внутрішнього розуміння статусу діячів, які ведуть активну публічну діяльність від імені Офісу президента, але фактично не мають офіційного статусу та штатних відносин.
Відкритим залишається питання відповідальності для осіб, які можуть мати доступ до інформації та формування державної політики, а також використовують афіліацію з ОП для публічних заяв.
Наприклад, екс-радник ВП Олексій Арестович досі використовує попередній статус у своїх заявах. Після звільнення з ВП він почав активно критикувати президента Зеленського, зокрема порівнював його з диктатором і писав, що «шкода, яку завдає Україні Зеленський та його команда, стала більшою, ніж користь», звучать і заклики до мирних переговорів з Росією. Як бачимо, статус екс-радника ВП дозволяє Арестовичу посилювати його тези та висловлювання.
Такий стан справ несе значні загрози, адже повноваження центрального державного органу можуть використовувати у своїх інтересах особи, відповідальність для яких не передбачено. Натомість суспільство навіть не має змоги дізнатися, хто ці люди, та вчасно виявити зловживання та зупинити їх.
