30 травня очікуємо на найважливіше рішення у справі екс-судді та голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ЗС) Богдана Львова.
Ще у вересні 2022 року журналісти виявили у Львова два російські паспорти, податковий код РФ та незадекларовану квартиру в Москві. Голова Верховного Суду звільнив Львів після того, як Служба безпеки України (СБУ) підтвердила інформацію про російське громадянство.
Наразі представник старої корумпованої суддівської еліти намагається поновитися на посаді. Львів, ймовірно, міг скористатися старими зв'язками та впливом та отримав рішення першої інстанції на свою користь. При цьому держоргани виявили бездіяльність щодо позбавлення Львова громадянства. Тепер Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) має ухвалити рішення, яке вплине не лише на кар'єру Львова, а й на національну безпеку, підтримку України західними партнерами та судову владу.
Хто такий Богдан Львів?
Біографія колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова рясніє досягненнями. Освіту він здобув у 1989 році в Москві, у Червонопрапорному військовому інституті Міністерства оборони СРСР – про політзаняття зі студентами у таких закладах можна окремо не розписувати.
У 90-х роках Львів мав право використати посвідчення військовослужбовця на території РФ. Перший паспорт громадянина Росії Богдан Львів отримав ще 1999 року, другий – 26 жовтня 2012 року у зв'язку з досягненням 45-річчя. Також є офіційні дані, що підтверджують його перебування того дня у Москві. Того ж року він подарував свою частку московській квартирі дружині. Тепер ця квартира належить їй і тещі Львова – обидві громадянки Росії. Ці факти викликають серйозні побоювання, що Львів залишається лояльним до РФ як її громадянин, оскільки свідомо обирав належати до цієї держави.
Свою суддівську кар'єру в Україні Львів розпочав 1992 року. У липні 2004 року став суддею Вищого Господарського Суду України (ВГСУ). За часів Януковича цей суд став квінтесенцією ручного правосуддя, коли за допомогою 45 фіктивних спеціалізацій справа передавалася зручному судді. Схема діяла ще з 2011 року і Львів був її мовчазним співучасником, жодного разу не виступивши публічно проти такої організації роботи.
Через невдалі спроби реформування судової влади та провалу її очищення після Революції Гідності Львів не було звільнено, а навпаки – спочатку очолив ВГСУ у 2014 році, а потім – новий Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (КГС ЗС) і ледве не очолив сам НД. Львова обрали заступником голови Верховного Суду серед одного кандидата, тобто безальтернативно – максимальна лояльність.
Під час відбору до ЗС Громадська рада доброчесності затвердила висновок про недобропорядність Львова. Підставою для висновку, зокрема, стало те, що він був фігурантом кримінального провадження за те, що на свій розсуд сформував окрему колегію суддів під розгляд потрібної справи. Ухвалене нею рішення потім скасував Верховний Суд України, зазначивши, що Львів сформував колегію в обхід авторозподілу. Втім, кримінальну справу то закривали, то відкривали, і вона не дійшла до логічного завершення – розгляду судів та вироків.
Львів фігурував у ще одній кримінальній справі. Він зустрічався у своєму кабінеті з сумнозвісним членом Вищої Ради Юстиції Павлом Гречківським. Член ВРЮ, за версією слідства, вимагав від підприємця 500 тис. доларів за вирішення питання в господарських судах. Посередник передачі коштів підтвердив, що Гречківський обіцяв необхідне рішення через давнього друга – Львова. Як завжди, у Вищому господарському суді була єдина колегія із необхідною спеціалізацією, до якої входив і суддя Львів. Справу за сумнівних обставин щодо Гречківського закрили, а роль Львова належним чином не розслідувала.
Очевидно, що і стиль життя судді не відповідає його доходам (офіційним, принаймні), про що докладно описано у висновку ОСБ про визнання Львова недобропорядним. Варто лише нагадати про годинник судді Breguet Marine та Vacheron Constantin Patrimony – за $50000 кожен.
Також Львів давав вказівки суддям господарської юрисдикції, за кого голосувати під час З'їзду суддів України, аби обрати явно лояльну особу. Це, зокрема, був кандидат у Конституційний Суд Віктор Кривенко, у якого знайшли незадекларовану дільницю у Криму. Надалі останній голосував за відміну відповідальності за незаконне збагачення, винесення свідомо незаконних рішень та декларування недостовірної інформації.
Окрім того, Богдан Львів агітував за обрання Валентини Симоненко на посаду голови Ради суддів України. Нагадаємо, журналісти також виявили у неї російський паспорт.
Чи має Львів майбутнє в українському судочинстві?
10 січня 2024 року суддя КОАСу Олена Кушнова зобов'язала поновити Богдана Львова у штаті Верховного Суду. Проте Верховний Суд поспішив оскаржити це рішення в апеляції.
Тому зараз його переглядає Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС). Є всі підстави вважати, що на наступному судовому засіданні 30 травня 2024 року ми почуємо остаточне рішення. Інтрига зберігається, адже Львів у судових засіданнях намагається викрутитися будь-якими методами, а представники ЗС та СБУ у суді, м'яко кажучи, не ловили зірок із неба.
До цього ШААС уже двічі визнавав листа за результатами перевірки від СБУ таким, що дає достатньо підстав для визнання особи громадянином РФ, в аналогічній справі за участю чиновниці Мін'юсту Марини Прилуцької. Вона за даними СБУ контактувала у Криму із ФСБ.
Наразі ще одна колегія суддів ШААС під головуванням Андрія Кучми має або підтвердити законність звільнення Львова з ВС, або відкрити можливість агентам Кремля захопити владу в Україні зсередини, зокрема у судах.
Богдан Львів повертається: якими будуть наслідки поновлення Львова на посаді судді Верховного Суду?
«Зелене світло» росіянам та їхнім агентам у різних гілках влади
До цього кейсу перевіркою кандидатів на посаду судді про наявність громадянства РФ ніхто не займався особливо. Богдан Львів та інші судді-колабораціоністи яскравий тому приклад. Таку перевірку мала б проводити СБУ, але що робити, якщо суд скаже, що без офіційної довідки з Росії підтвердити громадянство РФ неможливо? Правильно, СБУ відповість, що немає сенсу перевіряти таких осіб загалом. Богдан Львів, як і інші держслужбовці з російським паспортом, здебільшого мають доступ до державної таємниці (у Львова поки що цей доступ СБУ відмінило). Тому війна з окупантом може бути програна у глибокому тилу.
Втрата міжнародної підтримки
Україна доносить міжнародним партнерам чорно-білу ситуацію – на нас напала Росія, а ми тим часом боремося за світову демократію. Тому неприпустимим є працевлаштування громадян країни-ворога у вищих ланках судової влади. Позиція держави має бути послідовною та однозначною (одних позбавляють громадянства, інших відновлюють на посадах). Рішення суду однозначно вплине на міжнародний імідж України та надання підтримки.
Ухвалення рішень на користь Росії ім'ям України
Богдан Львів повернеться до виконання своїх обов'язків, ні, не лише як суддя, а як голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Адже судді цього суду побоялися навіть зняти його з посади голови. Львів має необмежений авторитет серед них. Наприкінці 2021 року Львів переобрався головою КХС ЗС, заручившись підтримкою 33 із 40 суддів. Це навіть не конституційна більшість, це повний карт-бланш. РФ має важелі впливу на Львова, а відтак і на всіх суддів, які йому свято довіряють (або бояться).
Втрата довіри до судової системи
Здавалося б, куди ще більше знищуватиме репутацію ВС, який і так втратив довіру суспільства. Усі чотири попередні голови спеціалізованих судів перекочували на ті самі посади на нібито реформований Верховний Суд, одним із яких є Богдан Львів. Корупційний скандал, який «зніс» колишнього голову Князєва, приніс нового недобропорядного – Кравченка. Згодом у Велику Палату ЗС відправили теж далеко не безгрішних суддів Ступак та Погрібного.
Верховний Суд скасовує близько половини рішень ВАКС, часто рятуючи суддів від відповідальності за корупцію. Яких би проміжних успіхів ми не мали в судовій реформі, остаточне рішення у справах приймає ВС, який, наприклад, підстрахував ту саму суддю Ступак. Хоча матеріали кримінального провадження однозначно вказували, що її треба звільняти. У результаті кругова порука старих еліт посилиться, а довіра до правосуддя впаде до критично низької. Це стане серйозним ударом по судовій реформі, дискредитує її та поставить під сумнів ефективність нових призначень та процедур.
Авторитет української влади серед населення знизиться
Хоч би як ми оцінювали дії влади зараз, один факт, який треба враховувати – війна проти Росії. І в цьому контексті взаємодія між владою та суспільством є необхідністю. Бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства та Державної міграційної служби України точно не допомагає консолідації перед ворогом. Виникає питання, чому Медведчука та компанії було позбавлено громадянства України, а тут такий особливий випадок. Репутація Служби безпеки України і так постраждала після скандалу із незаконного стеження за журналістами Bihus.info, а тепер ще й тут провал – фіаско з перевіркою громадянства Львова, потім – незрозуміле представництво у суді. Відновлення Львова може призвести до політичних криз та масових протестів, оскільки громадськість може сприйняти це як зраду національних інтересів.
Моральний дух військових та громадян
Військових як свідомих громадян може демотивувати те, що державні інституції, які вони захищають, допускають до влади осіб із громадянством країни-аресорки. Навіть натяк на співпрацю з ворогом – це важливий деморалізаційний фактор, який створює відчуття безнадійності та посилює зневіру у майбутнє.
Відновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного Суду матиме катастрофічні наслідки для національної безпеки, міжнародної підтримки, довіри до судової системи та загальної політичної стабільності в Україні. Справу Львова визначить, чи отримають громадяни РФ судовий інструмент відновлення на держпосадах та доступ до державної таємниці. Міжнародним партнерам потрібен сигнал, який свідчить, що ми гідні довіри та не відчиняємо двері перед агентами ворога у владі. Наразі ця надвідповідальність лежить на суддях ШААС, і ми сподіваємося, що рішення ім'ям України буде прийняте на користь України, а не Росії.
