Ліквідація Держекоінспекції: які перспективи наймасштабнішої реформи екологічного контролю?

Реформа екоконтролю є однією з умов вступу України до ЄС

В Україні може відбутися одна з ключових реформ в екологічній сфері, яка роками була на паузі, але 2024-го нарешті зрушила з мертвої точки.

Реформа екоконтролю є однією з умов вступу України до ЄС, тому її пріоритетність та шанси на реалізацію досить високі. Водночас проект реформи критикує низку зацікавлених сторін – через значне розширення повноважень екоінспекторів, що несе корупційні ризики та потенційні зловживання.

Чому Україні роками не вдавалося ухвалити важливу реформу у сфері екології, які проблеми були у розгляді ключового законопроекту, що саме він передбачає та які є ризики – в аналізі “Чесно”.

Державна екологічна інспекція – ключовий орган, який контролює виконання природоохоронного законодавства в Україні, стан довкілля та екобезпеки. Однак він досі працює за застарілою та неефективною системою і вважається одним із найкорумпованіших у природоохоронній системі.

Саме цю проблему має вирішити довгоочікувана реформа, яку запускає законопроект №3091 "Про державний екологічний контроль". Вона роками була на паузі, проте 2024 року нарешті зрушила з мертвої точки. Реформа також є однією з умов вступу України до ЄС.

Законопроект ухвалили у першому читанні понад два роки тому, і автори обіцяли повний перезапуск Держекоінспекції. Але з кожним місяцем надії на реальну реформу танули. Нещодавно стало відомо, що зараз вся реформа може звестися лише до перейменування Держекоінспекції на Державну природоохоронну інспекцію. Крім того, ліквідація Інспекції призупинить фіксацію екологічних злочинів Росії, що вплине на стягнення репарацій.

Проте у грудні минулого року законопроект став ключовим питанням зустрічі представників міжнародних організацій (ОЕСР, ІМПЕЛ, ОБСЄ та ПРООН) із членами профільного екокомітету Верховної Ради. Тоді відбулося засідання робочої групи щодо імплементації до українського законодавства екологічних норм та рекомендацій ЄС.

Законопроект про реформу екоконтролю зареєстрували у Раді ще у лютому 2020 року. Його розробляв тодішній заступник голови екокомітету Олександр Маріковський, і у липні 2021 року Рада ухвалила його у повторному першому читанні за основу. Майже одноголосно документ підтримали нардепи від "Слуги народу" та "Голосу". Проте представники забороненої проросійської фракції ОПЗЖ повним складом не з'явилися на засідання. Також, за деякими винятками, його не підтримали члени фракцій ЄС, "Батьківщини" та групи "Довіра".

А вже у жовтні 2021 року голова громадської ради при Міндовкіллі Світлана Берзіна заявила, що в документ внесли низку правок від експертів та громадськості. У лютому 2022 року команда тодішнього заступника міністра захисту довкілля Романа Шахматенка, який займався реформою Держекоінспекції, підготувала версію законопроекту до другого читання. Однак через повномасштабне вторгнення Росії в Україну роботу поставили на паузу.

Законопроект №3091 передбачає старт наймасштабнішої реформи у сфері екологічного контролю, а саме ліквідацію Держекоінспекції та створення замість неї нової структури з ширшими повноваженнями.

На кінець березня на сайті Ради оновлений варіант законопроекту до другого читання не опубліковано. Однак версія, що пройшла перше читання, передбачає:

• штраф за недопуск екоінспектора до перевірок збільшать із нинішніх 760 грн до 1,8 млн грн для найбільших підприємств-забруднювачів та до 600 тис. грн для підприємств з незначним ступенем ризику для довкілля;
• базовий рівень зарплати інспекторів становитиме 13 134 грн (зараз – 5 500 грн), що має знизити ризики хабарництва;
• проведення перевірок у будь-який час доби та у вихідні дні, якщо підприємство у цей час працює, навіть без участі керівників, якщо вони не з'явилися протягом чотирьох годин;
• екоінспектори зможуть перевіряти не лише підприємства, а й органи державної та місцевої влади;
• екоінспектори матимуть нагрудні камери для відео- та аудіофіксації перевірки;
• інспектори отримають додаткові інструменти для контролю (зокрема, можливість робити запити до підприємств);
• контрольні функції всіх державних природоохоронних органів буде об'єднано в одному органі;
• врегулювання наявних колізій та правових невизначеностей у законодавстві, усунення прогалин щодо нарахування збитків.

Крім того, запроваджується низка інших новацій, зокрема ризик-орієнтований принцип контролю та встановлення 4-ї категорії підприємств. Тривалість перевірок становитиме до п'яти днів для компаній із середнім та незначним ступенем ризику, а для підприємств із значним ступенем ризику – до 15 днів.

Законопроект потрапив під шквал критики після реєстрації, найбільше – з боку представників промисловості та профільних асоціацій. Зокрема, через значне розширення повноважень екоінспекторів, що потенційно містить корупційні ризики, а також створює тиск на бізнес і не сприяє покращенню стану довкілля.

Часто критику озвучували у ЗМІ у формі категоричних тверджень на кшталт "законопроект зупинить промисловість" або "Мінприроди створює монстра, який зможе без суду закрити будь-яке підприємство, навіть металургійний комбінат".

Зокрема, на думку Європейської бізнес-асоціації, Держекоінспекція не повинна бути важелем тиску. Адже запропонована реформа дозволяє вказувати у наказі про перевірку лише адресу підприємств, тобто перевіряти всі компанії, які там розташовані. Крім того, законопроект не посилює боротьбу з браконьєрством, незаконними рубками та видобутком корисних копалин.

Натомість в Українській асоціації бізнесу та торгівлі заявили, що законопроект не відповідає базовому нормативному акту у сфері контролю господарської діяльності та грубо суперечить йому.

Однак головним опонентом законопроекту від початку стала Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ, пізніше Асоціація професіоналів довкілля PAEW).

За словами президента PAEW Людмили Циганок, законопроект не відповідає задекларованим принципам зниження регуляторного тиску на бізнес та відкриває широке поле для корупції. Зокрема, він передбачає зупинку роботи на три дні на час перевірки, хоча на деяких підприємствах процес безперервний і взаємопов'язаний з іншими.

У Професійній асоціації екологів зазначали, що законопроект монополізує контрольні функції в руках одного органу влади та наділяє його надто широкими правами на втручання у діяльність бізнесу. Організація також звинувачувала Мінприроди у нездатності виправити кризу екоконтролю та підозрювала, що міністерство лише імітує реформу. Це ускладнює проблему, а на попередні невдалі спроби реформ з 2018 року витратили близько 2 млрд грн із бюджету.

Також у Всеукраїнській асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України” у 2021 році розкритикували законопроект за звуження повноважень громад та створення нових виконавчих органів.

В екоспільноті законопроект №3091 підтримують лише деякі організації. Одна з них - "Екологія-Право-Людина", що брала участь у його розробці. Там відзначають його євроінтеграційну цінність та необхідність якнайшвидшого розгляду та прийняття.

Глава цієї структури Олена Кравченко зазначила, що зараз Держекоінспекція не може запобігти знищенню природи. Реформа дозволить створити дієвий орган, який працюватиме на попередження забруднення, а не на покарання, і співпрацюватиме з громадами та бізнесом.

Також законопроект підтримують у ГО “Екодія”, зокрема через можливість перевірки без директора та у будь-який час, що усуває можливість зриву перевірки.

“Цей законопроект – гарний шлях та добрий крок. Але треба, щоб не було такого, що приходить корумпований інспектор, який не захищає права людей і має завдання не провести чесну чи законну перевірку, а вимагати хабар, наприклад. Депутати мають зробити певні запобіжники у законі”, – зазначив колишній в.о. голови Держекоінспекції Єгор Фірсов.

На думку Фірсова, такими запобіжниками мають стати оновлення кадрового складу та встановлення гідних зарплат.

Також реформу екоконтролю до повномасштабної війни підтримували у Держекоінспекції, зокрема, за колосальні штрафи за недопуск до перевірки.

Однак у 2023 році її концепцію не підтримали за формальну ліквідацію Держекоінспекції, адже це вимагатиме:

• значного фінансування, що є недоцільним під час війни;
• ряду нових законів та актів, які ще не починали розробляти.

Також таке "переродження" призведе до затримки розрахунку екологічних збитків від війни та може ускладнити виплату репарацій.

У травні 2022 року автор законопроекту Олександр Маріковський заявив, що Держекоінспекцію необхідно ліквідувати та передати деякі її функції до МВС, адже через війну реформа “не вчасно”. Проте ініціативи не підтримали.

Вже у жовтні 2022 року Маріковський залишив посаду в екокомітеті, а законопроект передали заступнику голови комітету Олені Криворучкіній. Згодом депутат заявила, що "розганяти" Інспекцію категорично не можна, тому що це єдиний орган, який зараз фіксує збитки навколишньому середовищу від війни: "Розрахувати збитки ми можемо і потім, але ключове їх зафіксувати".

Повний перезапуск Держекоінспекції, за її словами, зупинить на якийсь час процес фіксації та зіграє на руку агресору, але не наблизить Україну до вимог екоконтролю ЄС. А той варіант законопроекту, який пройшов перше читання, вже не відповідає українським реаліям через війну та його необхідно переробити.

Зокрема, 27 березня на засіданні робочої групи з імплементації в українське законодавство екологічних норм ЄС її члени погодилися з необхідністю доопрацювати законопроект.

Голова екокомітету Олег Бондаренко також наголосив на нагальній необхідності оновлення природоохоронного законодавства та створенні єдиного органу екоконтролю з максимальними повноваженнями. Адже відповідальність за порушення має бути такою, щоб наступне не відбулося, тобто щоб економічна вигода від порушення була меншою за розмір штрафу. Для цього потрібний рамковий закон.

Варто зазначити, що міністр захисту навколишнього середовища Руслан Стрілець заявив: реформа Держекоінспекції – один із пріоритетів на 2024 рік. Крім того, у березні Держекоінспекція розробила проект розпорядження Кабінету міністрів щодо Стратегії реформування системи державного екоконтролю та плану її реалізації на 2024-2026 роки, яка повинна:

• створити умови для захисту навколишнього середовища та запобігати погіршенню його стану;
• забезпечити фіксацію та визначення екоушкодження (зокрема внаслідок збройної агресії Росії) та притягнення за це до відповідальності.

Отже, вкрай важлива реформа екоконтролю нарешті зрушила з мертвої точки і повернулася до порядку денного парламенту. Її підтримують міжнародні експерти, за її реалізацією стежать європейські партнери. Проте чи міститиме нова версія законопроекту компромісні положення без корупційних ризиків та інструментів тиску на бізнес, поки що невідомо.