Вперше ім'я Владислава Якубовського у зв'язку з крадіжкою державних грошей спливло ще 2009 року. Крайній, як люблять зараз говорити, раз – 2024-го. І тоді, і зараз, йшлося про крадіжки грошей армії.
Але не треба думати, що Владислав Якубовський засвітився у скандалах із розпилами лише двічі. Починав він справді за Януковича, але продовжив і за Порошенка, і за Зеленського. І, зважаючи на все, продовжуватиме і далі. Найсумніше в тому, що весь цей шлейф не завадив компаніям, прямо чи опосередковано пов'язаним з Якубовським, вигравати тендери на постачання продуктів та паливно-мастильних матеріалів для Збройних сил України. Хоча прізвище Якубовського фігурувало ще у 2010 році у розслідуванні «Дзеркала тижня», в якому стверджувалося, що «одним із методів просування нових підрядників для Міноборони були штучно організовані харчові отруєння солдатів».
Крадіжка на армії
Але міністерству оборони це не завадило ні тоді, ні потім, ні зараз співпрацювати із фірмами, пов'язаними з Якубовським. Крайній (бо явно не останній) раз його ім'я випливло у скандалі з ТОВ «Трейд Граніт Інвест», з яким судиться Державний оператор тилу (ДОТ) саме через неякісні продукти для армії. ТОВ «Трейд Граніт Інвест» Якубовському безпосередньо не належить, але те, що вона пов'язана з ним, сумнівів ні в кого не викликає.
Скандал виник після того, як солдати почали викладати у мережу відео з тим, вибачте, лайном, яким їх годують. Напруження пристрастей досягло того градусу, коли в нього змушені були відреагувати в Міноборони – комісія на чолі із заступником міністра Віталієм Половенком виявила, що неякісні продукти поставило саме ТОВ «Трейд Граніт Інвест» у рамках тендеру на суму 666 мільйонів гривень, яке воно дивним чином виграло у вересні 2023 року. Дивним чином – тому що запропонувало знижку 23%. Але дві інші фірми, що беруть участь у конкурсі – «Арвін О» та «Торговий дім Марінталь груп» – запропонували ще більші знижки – 28% та 26%. Але їхню пропозицію чомусь було відхилено, а конкурс виграло саме ТОВ «Трейд Граніт Інвест». Результатом був скандал, а той факт, що поставила браковані продукти армії саме ця фірма, підтвердила радниця заступника міністра оборони Богдана Ярова.
Це, як уже говорилося, не перший скандал, пов'язаний із розпилом бюджетних грошей, постачанням неякісної продукції та прізвищем Якубовський. У зв'язку з поставками для армії прізвище Владислава Якубовського виринало ще кілька разів. Компанія «Трейд Граніт Інвест», пов'язана, окрім Якубовського, із фігурантом кримінальних справ, які перебувають у провадженні НАБУ, Андрієм Адамовським після того, як продукти для Міноборони почали закуповувати на тендерах, намагалася їх зірвати.
Це було минулого, 2023 року. Але у 2016 році була схожа історія. Щоправда, йшлося про паливо для ЗСУ та про іншу компанію – «Трейд Коммодіті». Компанію пов'язують, окрім Якубовського, все з тим самим Адамовським та ще одним одіозним діячем – Олександром Грановським, який здійснював політичне прикриття. Загальна сума тендерів становила 17 мільярдів гривень. За даними «Дзеркала тижня», лише на одному тендері ціною 1,24 мільярда «Трейд Коммодіті» вкрала у держави щонайменше 111 мільйонів гривень шляхом завищення цін.
За підсумками цих тендерів винним призначили заступника міністра оборони Ігоря Павловського, сам Владислав Якубовський заявив, що він ні до чого. Те саме стверджував і Андрій Адамовський.
У 2010 році «Дзеркало тижня» писало про те, яким чином компанія «Мезон-К», в якій заступником директора працював Владислав Якубовський, витісняла конкурентів на ринку постачань для армії – у хід йшли штучно організовані за допомогою рицинової олії отруєння солдатів. В результаті «Мезон-К» постачала продукти за цінами, що вдвічі перевищують ринкові. Просування на рівні міністра забезпечував Михайло Єжель, на той момент головний інспектор міністерства оборони. І тоді ж у зв'язці з прізвищем Владислава Якубовського спливло прізвище Юрія Іванющенка, якого більше знають під кримінальною прізвисько «Юра Єнакіївський».
Втім, Якубовський тоді був дрібною сошкою – лише заступником директора в «Мезон-К». Але, мабуть, продемонстрував хорошу ділову хватку, оскільки його прізвище протягом наступних п'ятнадцяти років випливало у зв'язку з прізвищами таких персонажів, як Олександр Грановський і Юрій Іванющенко, які вже згадуються. Але є й інші люди, з якими пов'язують Якубовського. Це Віктор Медведчук, чиє паливо він постачав армії та Укрзалізниці, член ОПЗЖ та підозрюваний у держзраді Олександр Пономарьов, колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Крадіжка грошей «Кіотського протоколу»
Перед тим, як описати найвидатніші угоди Якубовського наших часів, варто згадати, що після знайомства з Юрієм Іванющенком він зробив приголомшливий кар'єрний ривок – з крісла, по суті, дрібної фірмочки «Мезон-К», яка краде потроху на армії, що майже розклалася на той момент. , перескочив у крісло заступника директора Держрезерву Того самого, в якому 2020 року миші зжерли кілька мільйонів тонн зерна. Щоправда, Владислав Якубовський тоді вже працював на приватній ниві – ми просто згадуємо про цей епізод для розуміння, що таке Держрезерв.
У Держрезерві Якубовський працював під чуйним керівництвом члена Партії Регіонів Миколи Злочевського і, певне, обростав зв'язками. Які зрештою вивели його на видатного діяча часів Незалежності, кума самого Путіна, Віктора Медведчука.
З Держрезерву Якубовський перейшов до Держекоінвесту. Ця структура з дивною назвою займалася реалізацією положень Кіотського протоколу та опановувала гроші, виділені Заходом на боротьбу з парниковими газами. Україна викиди парникових газів не скорочувала, але гроші, виділені на це скорочення, опановувала. Причому займалися цим три фірми – ТОВ «АнтісТрейд», «Содєтель» та «Будінвест 2007». Усі вони були пов'язані з Юрієм Іванющенком та були звичайними прокладками. Що з'ясували у 2012 році «Наші гроші»:
Здавалося б, що Євромайдан змінить ситуацію – Владислава Якубовського звільнили з голови Держекоінвесту. Але у жовтні 2014 року з'ясувалося, що освоєнням грошей Кіотського протоколу продовжує займатися екс-регіонал Володимир Бандуров, помічником якого був Якубовський.
Крадіжка в Укрзалізниці та постачання палива Медведчука з Росії
Євромайдан не лише не відправив Якубовського до в'язниці, він дав можливість вийти на новий рівень. Він зайнявся постачанням палива для Укрзалізниці. Причому тут теж все було цікаво – після того, як УЗ впровадила спецатесстацію для фірм, які постачають для неї ПММ, її отримали лише дві: ТОВ «Торум», пов'язана з Адамівським, Грановським та Якубівським, та ТОВ «Агрінол», пов'язана з Олександром Пономарьовим . Цікавий збіг.
У 2018 році ТОВ «Торум» поставило для УЗ дизель за завищеною на 700 мільйонів гривень ціною. Заодно не заплатила 920 мільйонів гривень податків при ввезенні ПММ в Україну. Причому паливо Якубовський купував у Росії – у структури Медведчука ProtonEnergy Group SA, яка продавала продукцію «Роснефти».
Паралельно з Укрзалізницею ТОВ «Торум» намагалося втюхати некондиційне російське паливо армії:
Паралельно з постачанням некондиційного палива Якубовський постачав національному залізничному оператору вагони та напіввагони. Теж досить дивним способом виштовхуючи із процедури тендерних закупівель конкурентів.
У результаті ТОВ «Максмед Інтернешнл», пов'язане з тими самими особами – Якубовським та Адамовським – заблокувало тендери УЗ із закупівлі вагонів на 8 мільярдів гривень, що згодом було розцінено як саботаж. Але СБУ так і не знайшла тих, хто відповідає за цей саботаж.
Що зрештою?
А в результаті, як казав колись перший президент цієї нещасної країни, маємо те, що маємо.
Владислав Якубовський, який вдало потрапив ще в 2009 році в орбіту донецького клану, перебуває в ній і донині. Але це була б його проблема, якби за все це не платила Україна. Адже й Укрзалізниця, і Збройні сили України – не приватні лавочки. І гроші там державні. Які успішно освоює Владислав Якубовський. Але й це було б не так страшно, якби зрештою за ці гроші до ЗСУ не надходило паливо незрозумілої якості, через яке виходила з ладу армійська техніка. Скільки життів солдатів це коштувало – не порахує вже ніхто. Скільки солдатів отруїлося тим, вибачте ще раз, лайном, яким годує Якубовський нашу армію – теж невідомо. Це не кажучи вже про те, скільки грошей злиденна Україна заплатила Росії за продукцію, яку постачають фірми Якубовського.
Чи все це буде відповідним чином кваліфіковано нашою славетною СБУ? Відповідь ви, на жаль, знаєте самі. Це ж не селянина із сумського села судити за те, що він робив саморобні міни та ставив їх у 2022 році на шляхах вторгнення російських танків. Але це вже інша історія.
