Міністерство аграрної політики знову у центрі уваги антикорупційних органів. Нещодавно Рада звільнила голову відомства Миколи Сольського, який отримав підозру у заволодінні державною землею. І доки міністерство без керівника, обов'язки голови тепер виконує перший заступник Тарас Висоцький. І це іронічно, адже сам Висоцький також є фігурантом несподіваної корупційної справи.
За версією НАБУ-САП, Висоцький за допомогою заступника міністра економіки Олександра Грибана в розпал російського вторгнення нібито за втричі завищеними цінами закупив макарони для людей, які живуть біля фронту.
Ці новини тоді викликали очевидне обурення: "У країні війна, а ми купуємо макарони для гуманітарки по 65 грн". Водночас Мінагрополітики та аграрії пояснювали: іншого виходу з такими обсягами замовлення та стислими термінами постачання не було.
Що ж відбувалося у так званій «макаронній справі», в чому саме підозрюють нинішнього главу Мінагрополітики Висоцького, куди пішли гроші, і як далі розвиватиметься розслідування – пояснюємо у матеріалі.
У чому підозрюють Висоцького?
НАБУ розпочало розслідування щодо можливих протиправних дій Висоцького ще навесні 2022 року. Слідство встановило, що на початку повномасштабного вторгнення, протягом березня-квітня 2022 року, Висоцький як заступник міністра агрополітики ймовірно пролобіював дві українські компанії для постачання макаронної продукції ряду військових адміністрацій. Ці компанії – ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайт Лайт».
Тут варто зауважити, що на той момент адміністрації могли закуповувати продовольство для населення лише у визначеного Мінагрополітики списку постачальників, погодивши це з Висоцьким як першим заступником міністра.
За версією слідства, у березні 2022 року чиновник вийшов на зв'язок із компанією «Олімп», щоб саме вона виконала це держзамовлення. Йшлося про закупівлю макаронів для населення в прифронтових районах з розрахунку 1 пачка на 1 особу.
За словами Висоцького, там перебувало 10 млн громадян, а закупівлі провели майже 63 грн за кілограм. Тоді як за матеріалами справи, ціна на подібні вироби варіювалася в межах 20 грн. Від держави за продукти розрахувалася Укрзалізниця.
При цьому НАБУ встановило, що власник Олімпу Анатолій Власенко закупив макарони за завищеною ціною у польської компанії, яку очолював його син Олексій Власенко. Сама іноземна компанія придбала їх у виробника за ринковою ціною – 30 грн/кг.
Другу компанію «Вінсайт Лайт» Висоцькому за версією слідства порадив ще один фігурант справи – підозрюваний у пособництві екс-заступник міністра економіки Олександр Грибан. Він передав контакти фірми у месенджері, після чого Висоцький вийшов на зв'язок із її представником особисто. За результатами розмови сторони погодили договір про постачання макаронних виробів за ціною 55 грн/кг. Експертиза встановила ринкову ціну цього товару в межах 30-33 грн.
Схема, яку представило НАБУ, майже ідентична. Українська «Вінсайт Лайт» купила макарони за вже завищеною ціною румунського посередника, а той придбав їх за ринковою ціною у самого виробника. У результаті, за версією слідства, Укрзалізниця переплатила втричі, а загальні збитки для держави внаслідок двох закупівель становили 63 млн грн.
Слідство вказує на те, що Висоцький не оцінював можливість національних виробників доставити людям макарони значно нижчою ціною, а потім лобіював інтереси зазначених вище компаній. При цьому ключовими свідками у цій справі зараз є ті самі представники національних виробників та постачальників макаронних виробів. Вони переважно запевняли, що за певних умов могли б виконати таке державне замовлення – виконати необхідну продукцію.
Дії Тараса Висоцького НАБУ-САП кваліфікували як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ч. 2 ст. 364 КК України. Олександру Грибану інкримінували пособництво.
До речі, Висоцький також фігурує як свідок у подібних справах. Зокрема, він пояснював подібну процедуру у кримінальному провадженні із закупівлі консервів в Одеській області за завищеною ціною на 7 млн грн.
Чому макарони купили за такою ціною? Пояснення захисту
Захист вважає підозри необґрунтованими. Мовляв, у критичний момент започаткування повномасштабного вторгнення найбільші українські постачальники не могли виконати державне замовлення на закупівлю тисяч тонн продукції.
Висоцький зокрема стверджував, що 60% українського виробництва макаронної продукції було заблоковано через його тимчасову окупацію або розташування в зоні бойових дій. А решта не змогла б поставити такі обсяги продукції – зокрема через неможливість працювати на повну потужність в умовах бойових дій та ризику потрапляння до підприємств.
Крім цього, Висоцький з березня 2022 року нібито неодноразово звертався до найбільших продуктових мереж Fozzy, Ашан, АТБ, Novus та Metro, які мали зовсім різні варіації цін від 30 до 124 грн. за кілограм, але жодна не змогла поставити продукцію за два дні. Більше того, деякі мережі загалом вимагали внесення повної передоплати вартості.
Захист також стверджував, що фігуранти не мали жодного корисливого мотиву, оскільки НАБУ-САП під час доведення обґрунтованості підозр не надали доказів, що Висоцький та Грибан отримали хоч якусь вигоду.
Запобіжні заходи та заходи забезпечення
Що Тарасу Висоцькому, що Олександру Грибану наприкінці серпня 2023 року ВАКС запобіжного заходу все ж таки обрав. Слідчий суддя вирішив, що оголошені ним підозри обґрунтовані, а ризики приховування, знищення чи спотворення доказів та впливу на свідків, інших підозрюваних чи експертів справді існують.
Проте взяти під варту обох заступників міністрів суд відмовився. Слідчий суддя застосував до Висоцького та Грибана заставу 805 тис. та 939 тис. грн відповідно, заборонивши їм на два місяці, окрім іншого, спілкуватися один з одним у справі. При цьому прокурор САП просив застави у 5 та 9 млн грн.
Згодом у жовтні 2023 року Апеляційна палата ВАКС таки збільшила заставу Грибану до 2,7 млн, а Висоцькому до 5 млн грн і, крім інших обов'язків, зобов'язала останнього носити браслет. Висоцькому не могли надіти його більше двох місяців через брак девайсів в органах МВС. Тож у грудні, зокрема через цю та належну процесуальну поведінку, слідчий суддя скасував цей обов'язок.
Цікаво й те, що, на відміну від Грибана, який за власним бажанням пішов у відставку ще наприкінці червня 2023 року, Висоцький весь цей час продовжував виконувати свої посадові обов'язки заступника Міністра агрополітики.
НАБУ-САП у вересні просили усунути його з посади. Вони вважали, що Висоцький може впливати на свідків, які є працівниками Мінагрополітики чи інших державних органів та перебувають під його впливом, а також на виробників агропродукції. Проте слідчий суддя ВАКС відмовився усувати Висоцького через невиправданість та надмірність застосування такого заходу забезпечення. Це рішення САП оскаржити не стало.
Зловживання службовим становищем чи арифметична помилка слідства?
На бік Тараса Висоцького стала Мінагрополітики та низка аграрних асоціацій.
25 серпня відразу після оголошення підозри Висоцькому міністерство опублікувало заяву, в якій спробувало спростувати позицію слідства. Мовляв, відомство провело службову перевірку та не виявило жодної протиправної поведінки Висоцького. Крім того, слідство нібито припустилося арифметичної помилки при розрахунку вартості макаронних виробів за період березня-травня 2022 року, тому все провадження безпідставне.
У свою чергу прокурор під час розгляду клопотання про усунення Висоцького зазначив, що у цій заяві є спотворені відомості та недостовірні цифри. Під сумнів правоохоронці поставили і проведену у Мінагрополітики перевірку, адже її здійснювали працівники, які могли опинитися під впливом самого Висоцького.
На справу звернули увагу і 29 аграрних асоціацій, які назвали дії НАБУ-САП помилковими, оскільки завдяки Висоцькому вдалося уникнути перебоїв із постачанням продукції та забезпечити продовольчу безпеку України. Вони просили НАБУ врахувати їхню позицію під час здійснення слідства.
Що буде далі?
«Макаронна справа» Висоцького та Грибана викликала великий суспільний резонанс, зокрема з огляду на його обставини – повномасштабне вторгнення Росії та нагальну потребу населення у гуманітарній допомозі.
Оскільки справа ще перебуває на стадії досудового розслідування, збирання доказів продовжується. На жовтень 2023 року звинувачення відзвітували про:
- проведенні 28 допитів, 18 обшуків, 60 оглядів та 12 тимчасових доступів до речей та документів;
- одержання трьох експертиз;
- відкритті 20 протоколів із матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;
- одержання відомостей у межах міжнародної правової допомоги з інших держав.
Досудове розслідування у справі триває вже майже два роки, а Висоцький та Грибан понад 8 місяців перебувають під слідством.
Поки що невідомо, коли справа матиме завершення. Адже хоча слідство мав час на розслідування лише до 24 лютого цього року, через необхідність отримати інформацію із закордону слідство зупинили 12 січня 2024 року. До речі, раніше звинувачення повідомляло, що швидкому завершенню справи перешкоджає саме Мінагрополітики, яка не надавала слідства всім необхідним вчасно.
Так звана «макаронна справа» по-своєму унікальна, адже це один із перших відкритих для громадськості кейсів про те, як профільні міністерства, ймовірно, зловживали з гуманітаркою на початку повномасштабної війни.
Нині подібних справ стає більше. Зокрема, 13 лютого, НАБУ повідомило про викриття посадових осіб Харківської ОДА на зловживанні за подібною схемою з гуманітаркою на 15 млн грн. Підозрюваної керівниці апарату 26 лютого ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді 3,6 млн грн застави.
