Екс-глава Верховного суду тепер винен державі понад 900 тис. грн
Нещодавно у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва заарештували майно та рахунки. І цей арешт здійснили не в рамках гучної справи НАБУ про хабар майже $3 млн – він стосувався зовсім іншої історії.
Майно Князєва заарештували через те, що в іншій справі судді не змогли конфіскувати 906 тис. грн, які він недоплатив за оренду квартири на столичному Печерську. І це особлива квартира, адже за договором Князєв щомісяця платив за неї лише 1000 (!) гривень.
Де Князєв знайшов таку квартиру, яке майно у нього заарештували, і як це пов'язано з цією справою про $2,7 млн хабара – знаємося далі.
Як Князєв «спалив» оренду чотирикімнатної на Липках?
У травні 2023 року детективи прийшли до Князєва додому та викрили його у масштабній корупції у Верховному Суді. За версією НАБУ та САП, Князєв отримав $2,7 млн грн хабара за «правильні» рішення суду на користь олігарха Костянтина Жеваго.
Під час обшуку виявили не лише стоси готівки, а й договір на оренду квартири, який одразу зацікавив правоохоронців. Справа в тому, що з 2017 року Всеволод Князєв винаймав у столиці 4-кімнатну квартиру площею 133 кв. м на Липках, неподалік урядового кварталу, і платив за неї символічну тисячу гривень.
За фактом цього договору НАЗК склав протокол, а далі у справі розбирався Печерський районний суд Києва. Він встановив, що Князєв у такий спосіб порушив обмеження щодо отримання подарунків. Фактично це пов'язано з корупцією, за що екс-главу Верховного суду оштрафували на 2550 грн із конфіскацією подарунка.
Подарунком суд кваліфікував різницю між мінімальною ринковою вартістю квартири, яка могла становити від 51 до 57 тис. грн на місяць, та фактично сплаченою вартістю оренди за певний час, що там мешкав екс-глава Верховного Суду. Відповідно, Князєв зберіг 906 600 грн, тобто отримав ці кошти у подарунок від орендодавця.
«Квартира не нова, та й договір не той» – аргументи Князєва
Князєв у суді зазначав, що вартість оренди становила не 1000 грн., а 1100 доларів США. Це, за словами екс-глави Верховного Суду, було прописано в окремому договорі, якого детективи НАБУ не знайшли. Мовляв, така ціна відповідала ринковій за зробленою ним експертизою, бо «квартира була не нова, це старий житловий фонд, ремонт не робився років 30». Князєв ж «ввесь час працював, тому це мало йому принципового значення».
А знайдений договір нібито стосувався оренди паркомісця. Чому у договорі за тисячу гривень вписали квартиру? Адвокат Князєва пояснив, що у власниці не було документів на паркомісце.
Суд поставився до цих аргументів критично, адже екс-глава Верховного суду жодного разу не вказував у декларації та під час обшуку ні інший договір, ні паркомісце як об'єкт оренди. Власниця ж квартири реально мала право власності лише на гараж за іншою адресою, причому це зареєструвала приватний нотаріус, якою виявилася дружина Князєва. Коли НАЗК запитало, чому договір оренди уклали за ціною 1000 грн, то Князєв відповів, що його уклали на тих умовах, прийнятних для обох сторін.
Більше того, захисник стверджував, що наймання житла Князєвим як фізичною особою не породжувало корупційних ризиків у виконанні його робочих функцій. Щоправда, ані ці, ані інші аргументи сторони захисту не переконали суддю, і 26 грудня 2023 року суд виніс уже згадане рішення про конфіскацію подарунка у 906 тис. грн.
Невдала конфіскація – куди поділися гроші?
Сторона захисту подала апеляційну скаргу і в березні 2024-го отримала відповідь. Київський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, адже навіть отримання незначного подарунку з порушеннями достатньо, аби кваліфікувати це як адміністративне правопорушення. Якщо ж говорити про можливий вплив на дії Князєва як колишнього голови Верховного Суду, то це тягне за собою кримінальну статтю.
Паралельно із судовою тяганиною з оренди, у січні 2024 року за Князєва внесли заставу у справі про хабар – і екс-глава Верховного суду вийшов із СІЗО.
А ось щоб виконати рішення апеляції грошей не вистачило. Варто зазначити, що перш ніж внести заставу, Князєв чекав понад півроку, поки його розмір зменшили з первісних 107 млн грн до 18 млн. Чи залишилося на рахунку судді 900 тис. – стверджувати ми не можемо.
Яке майно потрапило під арешт?
Проте Державна виконавча служба Мін'юсту (ДВС) так і не дочекалася переказу Князєвим коштів на виконання рішення суду та наклала арешт на його майно та банківські рахунки. Заступник міністра з питань виконавчої служби Андрій Гайченко зазначив: якщо грошей на рахунках екс-голови Верховного суду не буде, то ДВС стягне виявлене у нього можливе майно.
У повідомленні ДВС йдеться про чотири об'єкти нерухомості в Миколаєві та області, зареєстровані на колишнього голови Верховного суду, але видається, що не все це майно належить одному Князєву. Так, 26 квітня суд поділив майно між Князєвим та його колишньою дружиною Юлією, яка подала на розлучення вже після викриття схеми хабарництва у Верховному Суді. Екс-дружині залишили право власності на житловий будинок, $52 тис. готівкою та кошти на низці банківських рахунків.
Чому ця справа Князєва теж важлива?
Загалом незаконні подарунки не так часто спричиняли такі проблеми для тих, хто їх отримував. Стандартний штраф за порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків, безвідносно до їхньої вартості та не враховуючи конфіскацію, максимально становить лише 3400 грн. І сплата таких коштів навряд чи складала проблему для інших посадових осіб, щодо яких виносили відповідні рішення.
ТІ Ukraine раніше розповідала про формат та дозволену в законодавстві сукупну вартість подарунків, яка на 2023 рік становила 10 736 грн. Якщо вийти за межі ліміту, то й передбачено застосування до чиновника вищезгаданого штрафу.
При цьому з Князєвим сталася особлива історія. Така велика конфіскація подарунка у 906 тис. грн, застосована судом, це чи не найбільша конфіскація, про яку стало відомо громадськості. І загалом таке рішення – важливий прецедент.
Публічність цього кейсу може сприяти тому, що недобросовісні чиновники замисляться, чи не краще відмовитися від цінного подарунка, щоб не потрапити під таку велику конфіскацію. І це, у свою чергу, сприятиме реальному запобіганню порушенням, пов'язаним з корупцією.
А сам факт, що про таке порушення ми дізналися під час розслідування іншої, більшої справи, і це вже призвело до реального покарання, зі свого боку також спростовує тези про тотальну неефективність антикорупційних органів. Бо не було б одного – не було б іншого. І, гадаю, подібні історії ми ще побачимо.
