З 22 березня Росія цілеспрямовано атакує ракетами та дронами об'єкти української енергетики у різних галузях, внаслідок чого серйозні пошкодження зазнали теплові електростанції, гідроелектростанції, а також електричні мережі. Фокус поговорив з експертами, щоб дізнатися про масштаби руйнувань, очікуваний період відновлення станцій, а також, чи прогнозуються масові аварійні відключення споживачів.
Російські ракети серйозно пошкодили українські теплові та гідроелектростанції. Сьогодні 29 березня, за інформацією НЕК «Укренерго», діють обмеження електропостачання на Криворіжжі та Харківщині, а також у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Увечері диспетчерський центр «Укренерго» змушений був застосувати графіки аварійних відключень на період вечірнього максимуму споживання також у Сумській, Полтавській та Донецькій областях. «Внаслідок нічної масованої атаки постраждали теплові та гідроелектростанції. На об'єктах продовжується огляд пошкоджень, за потреби працює ДСНС. Одночасно було пошкоджено високовольтні лінії електропередачі 330 кВ «Укренерго», розпочато аварійно-відновлювальні роботи. На електростанціях, які були пошкоджені під час атаки 22 березня, триває розбір завалів, відновлення пошкоджень», - повідомили в Укренерго.
Готувалися ретельно: як Росія планувала знищення української енергетики
За тиждень з 22 по 29 березня Росія здійснила десятки атак на електростанції України, сконцентрувавшись на ударах по маневрених потужностях, тобто по тепловій та гідроенергетиці. Внаслідок атаки 22 березня зазнала вражаючих пошкоджень найбільша гідроелектростанція України ДніпроГЕС, також руйнування внаслідок ракетних атак отримали Ладижинська та Бурштинська теплоелектростанції компанії ДТЕК. «Дуже багато руйнувань в енергетиці насамперед постраждала генерація. Ми втратили 50% встановленої потужності. Постраждали дві наші станції: «Бурштинська» та «Ладижинська». У нас постраждали всі блоки на Бурштинській ТЕС і всі на Ладижинській ТЕС. Енергоблоки різною мірою руйнування: від повної до понад 50%», — повідомив в інтерв'ю виданню «Економічна правда» виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук.
https://focus.ua/static/storage/thumbs/1088x/9/6e/52555bd0-3d7de7101446e78617aa88844e7bc6e9.webp
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що росіяни давно планували масштабну атаку саме на електростанції в Україні. На його думку, атака 22-го березня була найбільшою за всю війну. дуже старанно, детально, з розвідкою, з розумінням, де будується захист, які об'єкти, з плануванням ударів по об'єктам. Я думаю, що це наслідок того, що під час атак у листопаді та грудні досить швидко московські терористи з'ясували, що це не дає результатів. . Тобто ніякого блекауту не відбулося, і тоді була змінена тактика, була проведена дуже велика підготовча робота представниками кремлівського режиму, зібрана величезна інформація та були сплановані атаки, які мали на меті першою хвилею розбити українську енергосистему на кілька частин та намагатися викликати каскадну аварію через відділення генерації та споживання», - розповів Фокусу Олександр Харченко.
Експерт відзначив: атаки росіян на енергетику останнім часом суттєво змінилися. ) збивається, то більшість України досі без належного прикриття», — констатує експерт.
Були сплановані атаки, які мали на меті розбити українську енергосистему на кілька частин та намагатися викликати каскадну аварію через відділення генерації та споживання.
На думку Олександра Харченка, Росія вирішила бити електростанціями — саме маневреними потужностями — через те, що більше їм нема чого атакувати. «Бо вони більше нічого не можуть атакувати. У нас базова генерація — це атом, але вони ще не такі божевільні, щоб атакувати атомні електростанції ракетами. Давайте подякуємо Богові за це», — каже експерт.
На думку Юрія Корольчука, експерта Інституту енергетичних стратегій, удари по енергетиці є частиною стратегічного військового плану РФ. «Це спроба підвести Україну до того, щоб ми самостійно прийняли рішення, що настав час закінчувати цю війну, зупинитися і погодитися на переговори», — зазначив він.
Без маневрених потужностей: чим загрожує руйнація теплових та гідроелектростанцій
Пошкодження теплових та гідроелектростанцій — це зменшення обсягу вироблення електричної енергії в Україні в той час, коли її й так було до цих атак не завжди достатньо, і Україні часто доводилося звертатися до ЄС за аварійною допомогою. Експерти поки не можуть сказати, скільки точно потужності втрачено через ракетні обстріли, проте в різних оцінках йдеться про не менше, ніж 3 ГВт потужності енергосистеми. Тим часом, на думку Олександра Харченка, за тиждень внаслідок нападів на станції українська система втратила 10-12% того обсягу виробництва електроенергії, який був у системі до 22 березня.
Однак, крім проблеми дефіциту електричної енергії, викликаного масштабними атаками ЗС РФ, є ще одна: відсутність достатніх маневрених потужностей підвищує потребу знижувати обсяг виробництва електроенергії атомними електростанціями — головною генерацією України. Тобто веде країну до масштабних відключень, адже дефіцит маневрених потужностей здатний вести до глобального дефіциту виробництва електроенергії.
Головні відключення мають розпочатися на піку споживання, який прогнозується у червні-серпні 2024 року.
Тобто теоретизує Юрій Корольчук, можливий план росіян полягав у знищенні певної кількості маневрених потужностей, щоб це призвело до неможливості балансувати і, як наслідок, до рішення самої України почати знижувати обсяг виробництва на АЕС. На думку Юрія Корольчука, малоймовірно, що мета Росії — просто взяти та знищити енергосистему. періодичного відключення від енергосистеми», – каже Корольчук. Для споживачів такий досить апокаліптичний сценарій означає масштабні та довготривалі відключення постачання електроенергії, причому у всіх регіонах України.
Вже очевидно, що руйнація теплових та гідроелектростанцій позначається на постачанні електроенергії, адже, наприклад, лише 29 березня графіки відключень було запроваджено для споживачів семи областей. Звичайно, енергетики намагатимуться відновити зруйноване, хоча для відновлення деяких блоків електростанцій знадобиться не менше 6-12 місяців, а в деяких випадках йдеться і про триваліші роботи. Проте наймасштабніші відключення експерти прогнозують не раніше кінця травня — початку червня.
Ситуація в енергосистемі є критичною, і багатьом українцям доведеться відчути наслідки березневих ракетних ударів у вигляді тимчасового відключення світла.
«Середина липня та серпень – це перший пік. Потім наступна зима. Передбачити зараз, якою вона буде, я не готовий. Але я розумію, що зиму, яку ми пройшли, ми пройшли лезом ножа, балансуючи аварійною допомогою з Європи, якби її не було, були б обмеження. Зараз, після того, як вибили ті потужності, які вибили, я впевнений, що в піковий годинник нам доведеться ввести обмеження. Я думаю, що це буде рівномірно країною. Будуть якісь обмеження на одну-дві години, переноси роботи індустріальних підприємств на ніч. Там досить великий комплекс дій можна здійснити для того, щоби графіки споживання пом'якшити», — каже Олександр Харченко.
Врятувати енергетику: які заходи важливо реалізувати для забезпечення українців електроенергією
Тепер, коли Україна виявилася надто близькою до блекауту, експерти вказують на низку дій, які необхідно реалізувати для збереження тих потужностей, які є, та для забезпечення електроенергією споживачів у тих регіонах, де склалася найбільш критична ситуація (зокрема, у Харкові).
Насамперед йдеться про імпорт електроенергії з країн ЄС. Оскільки Україна синхронізувала свою енергосистему з європейською мережею ENTSO-E, то зараз країна може сподіватися на допомогу від ЄС. "Імпорт дуже важливий, ми можемо отримувати 2 ГВт від країн Євросоюзу", - говорить Харченко. За словами голови правління «Укренерго» Володимира Кудрицького, приєднання до мережі ENTSO-E дозволяє Україні розраховувати на допомогу Європи при дефіциті електроенергії. Тим часом протягом 28 березня з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови в Україну імпортували обсяг 11 596 МВТ*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 520 МВт, повідомили в Укренерго.
Без посилення протиповітряної оборони даремно сподіватися, що вдасться зберегти важливі об'єкти енергетичної системи України.
Важливо, щоб роботи з відновлення руйнувань розпочалися якнайшвидше. За оптимістичним сценарієм, 50% зруйнованого в енергетиці за 22-29 березня можна відновити до початку наступного опалювального сезону, вважає Юрій Корольчук. Однак, на жаль, ніхто не може гарантувати, що наступні атаки не зашкодять інші об'єкти — інші електростанції. Саме тому, як сьогодні сказав президент Володимир Зеленський, на перший план вийшла потреба у ППО. «Через інтенсивність російських обстрілів необхідно швидше поповнювати запаси. Доручив посилити роботу з партнерами. Розраховуємо на їхню швидку реакцію», — сказав Зеленський.
Олександр Харченко бачить вихід із ситуації створеного російськими атаками дефіциту електроенергії у швидкому забезпеченні населених пунктів газопоршневими генераційними установками. «Я не знаю, де взяти гроші, я не знаю, хто спроможний це організувати, але нам треба залучити стільки газової генерації, стільки ми можемо залучити. І потрібна особлива увага на регіони Одеси та Харкова, і треба вироблення якогось технічного рішення, як загоювати їх. В мене враження, що найефективніший варіант — це натягнути туди 3-5 МВт газопоршневих двигунів і таким чином допомагати їм прикрити і постачання тепла, і постачання електрики», — каже Олександр Харченко. І додає: суттєвою допомогою для енергосистеми буде й повернення до роботи другого енергоблоку Хмельницької АЕС, який вийшов на ремонт. "Це хоч і не маневрені, але потрібні нам 1 ГВт потужності", - зазначив експерт.
