Російський бізнесмен Сергій Токарєв, на відміну від більшості своїх співвітчизників, є досить шанованою в Україні людиною з майже бездоганною репутацією. Принаймні – у певних колах, де або не знають, або не хочуть помічати його зв'язків з Росією (які нікуди не зникли і під час війни) та джерел доходів, завдяки яким він будує свою поточну репутацію – візіонера, венчурного інвестора та “ бізнес-ангела”.
Сьогодні Токарєв відомий як засновник Reface (і його попередника Doublicat, який не набув такої популярності), інвесткомпанії Roosh, учасник і навіть амбассадор багатьох проектів Міністерства цифрової трансформації, інвестор та АІ-візіонер, словом – людина, яка на піку найбільш популярних та “медійних” ” трендів бізнесу. А ще патріот (конкретно в цей момент – Україні), який дякує ЗСУ та президенту Зеленському.
Сергій так надихнувся виступом нашого президента, що біг після початку війни через карпатські гори і думав, як його перейти кордон із червоним паспортом… Сподіваюся, він щедро заплатив за переклад чи написання посту на солов'їному. Тому що хтось знає Токарєва – там ще та “ПАЛЯНИЦЯ”. Далі ви це зрозумієте.
Так було не завжди – лише 5 років тому, у 2018, Україна внесла Токарєва до списків санкцій через фінансування пов'язаними з ним компаніями терористичних організацій ЛНР та ДНР та відвідування окупованих територій України. Однією з причин було те, що з 2016 по літо 2022 року Токарєв 172 рази літав до Росії , а також окупований Крим, в обхід українських пунктів пропуску на адмінкордон. А 2021 року, теж під час війни України з Росією, Токарєв захоплювався успіхами російських мобільних ігор та компаній-розробників.
Можна зауважити, що з 24 лютого 2022 року багато українців змінили своє ставлення до Росії. Але, по-перше, Сергій Токарєв – не українець, а росіянин родом із Москви і до цього ми ще повернемося. По-друге, з Росією його пов'язує не тільки місце народження, що мало що означає, але й освіту (яку він не дуже любить афішувати), майно та бізнес. Якщо з першим все досить банально – кілька квартир у Москві та регіонах РФ та автомобілі, то саме бізнес Сергія Токарєва спочатку створив йому чимало проблем із СБУ та санкціями, а потім, можливість будувати собі “білу” репутацію інвестора та ІТ-підприємця – у тісному співробітництво з Міністерством цифрової трансформації та його керівництвом.
Бізнес, через який Токарєв потрапив під санкції, називався Lucky Labs і був формально міжнародною ІТ-компанією. Станом на вересень 2019 року Токарєв все ще давав інтерв'ю як засновник та представник Lucky Labs. Згадане інтерв'ю Токарєва було опубліковано виданням РБК-Україна у вересні 2019, а вже в липні 2022 те ж видання публікує розслідування про ту частину діяльності Токарєва та Lucky Labs, яка не афішувалась, адже компанія розробляла програмне забезпечення для грального бізнесу, який на момент запису , був поза законом і в Україні, де був головний офіс компанії, і частково в Росії.
З тим, як функціонують та затягують клієнтів онлайн-казино, ви могли зустрітися навіть якщо ніколи не грали ні в що, окрім футболу у дворі. І якщо з розробкою програмного забезпечення для гемблінгу все відносно очевидно, з просуванням – набагато цікавіше. Частиною цього просування були рекламні відео-вставки на сайтах з популярними фільмами та серіалами, які, орієнтуючись насамперед на російську аудиторію, перед початком перегляду вставляли рекламу російських онлайн-казино, наприклад, “Azino777” (а особливо клінічних випадках – і кілька разів під час перегляду). Масштаби цієї діяльності дозволяли знімати комерційні відеоролики за участю популярних у РФ реперів.
Про успіхи на ринку онлайн-реклами нинішній партнер Токарєва Кирило Сігіда свого часу охоче розповідав в інтерв'ю (ця розмова записана у 2017 році). Там він виступав як співзасновник та комерційний директор компанії Adwise Agensy, а анонси івентів за участю компанії та його, як представника, досі можна знайти на сторінках АА, які нині давно не оновлювалися (останні записи датуються травнем 2022 року). Гемблінг тут скромно названий "ігровий індустрією".
На сайті компанії серед її клієнтів вказано як представників ринку азартних ігор (Bwin, Favorit sport), так і поточний офіційний бізнес Токарєва та Сігіди – Reface. Докладніше про гемблінговий напрямок роботи компанії розповідає сайт Adwise Partners, яка зосереджена безпосередньо на співпраці з власниками сайтів, готовими брати рекламу азартних ігор, та власне організаторами цих ігор. Серед клієнтів цієї компанії була, наприклад, мережа Космолот, формальним власником якої на сьогодні є особа на ім'я Сергій Потапов (через ліцензіата ТОВ "Спейсікс", яке донедавна спеціалізувалося на оптовій торгівлі одягом та діяльності у сфері права, але раптово перекваліфікувалося на організатора азартних ігор і знайшло 30 мільйонів гривень лише на статутний капітал). Звідки в торгівлі одягом та юридичною практикою є софт, мережеві ресурси, обладнання та фахівці для підтримки онлайн-казино – залишається тільки здогадуватися, враховуючи запис про перебування в реєстрі неплатників аліментів, як можна дізнатися з даних сервісу Opendatabot.
У вже згаданому вище розслідуванні видання РБК-Україна Сергій Токарєв позиціонується саме як співвласник мереж Космолот та ПокерМатч – підрозділ мережі Париматч (яка з недавніх пір теж потрапила під українські санкції з подачі СБУ). Зв'язок між Токарєвим і Париматч пролягав через одного з колишніх (?) партнерів Roosh – Сергія Карташова, людину значно менш публічну, ніж Токарєв та Сігіда.
Сергій Карташов був одним із співвласників ТОВ "Покерматч.Юа" , разом з Катериною Білоруською, власницею вже самого ліцензіата, ТОВ "Париматч" . Уся ця структура потрапила під санкції РНБО, а Сергій Карташов, який раніше у ЗМІ згадувався як senior partner Roosh – зник із сайту компанії.
Також можна знайти згадки про співпрацю Токарєва (ще за часів існування Lucky Labs) та мережі “Космолот”, за рік-два до легалізації в Україні грального бізнесу. У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти кілька документів, що стосуються кримінальних проваджень щодо ТОВ Лото-Плюс за ст. 203-2 КК України (Незаконна діяльність щодо організації або проведення азартних ігор, лотерей). У цих документах згадується, що азартні ігри, формальними організаторами яких були згадані вище юридичні особи, проводилися під брендом Космолот, а для їх проведення використовувався програмний комплекс СL Loto. Юридична зв'язок між ТОВ Лото-Плюс і брендом Космолот (у цьому випадку - ще як ТОВ Космолот) полягає в тому, що у них спільні засновники, зокрема, сейшельська компанія Лакі482 - в обох їй належить частка 30% . Згодом ТОВ “Космолот” передало майнові права на торгову марку “Космолот” та низку інших уже нинішньому ліцензованому організатору азартних ігор під цим брендом – згаданому вище ТОВ “Спейсікс”, яке формально не має відношення до попередніх кримінальних історій.
До чого тут сам Токарєв та Lucky Labs? У тому ж 2020 році на ІТ-ресурсі “IT.happens” було опубліковано пояснення “технічної” сторони співпраці , про юридичну сторону якої йшлося вище. Згідно з публікацією ресурсу, з доменів Lucky Labs прямував трафік на домен lottery-cloud.com (згаданий вище програмний комплекс СL Loto), який у свою чергу був технічним доменом мережі Космолот. На тому ж сервері розташовувалися домени мережі Parimatch, і їх обслуговувала вже згадана вище Adwise Agency Кирила Сігіди – партнера Сергія Токарєва і одного з керівників Lucky Labs.
І нарешті, третя велика мережа онлайн-казино, до якої має відношення Сергій Токарєв, функціонує під брендом “First”, а ліцензіатом є ТОВ “Фьорст елемент” . Його формальними власниками є закриті інвестфонди "ЮА Девелопмент" та "Успішний", серед власників акцій яких відомі лише міноритарні (по одному на кожен фонд, оскільки цього вимагає законодавство). Це ефективна схема приховування зв'язків і все Сергію Токарєву було б добре, якби він не економив на кадрах. Як і в описаній вище ситуації із Сергієм Карташовим, старший юридичний радник “ІТ-компанії” Roosh Аніта Ярина , яка була представником при реєстрації торгових марок для організації онлайн-ігор під брендом “First” – інформація про що збереглася у реєстрі Укрпатенту.
Історія зв'язків Сергія Токарєва та його партнерів із гральним бізнесом значно менш відома, ніж їхня нинішня публічна діяльність (хоча коментарі Кирила Сигіди про роботу Lucky Labs з позиції комерційного директора компанії , все ще можна знайти). Однак зараз останній офіційно є співзасновником ІТ-компаній Reface, Zibra і Pawa і разом з партнерами має ресурси на створення видаткової сторони бізнесу. Ними є проекти, на зразок інвесткомпанії Roosh (та ресурси для інвестицій), університету SET University, проектів STEM is FEM тощо. Власне, цей Reface партнери (тоді ще без Токарєва) придбали вже на етапі готового продукту і на основі наявних ресурсів робили цей продукт широко відомим.
Чому саме ця галузь? Тому що останні кілька років ІІ, machine learning та суміжні галузі є топ-трендом у ІТ. Про цей напрямок багато говорять, він є пріоритетним для найбільших гравців на цьому ринку, сюди інвестуються найбільші кошти, і тут витрачаються найбільші кошти – цілком прозоро і законно, що дуже важливо, якщо гроші самі по собі є, а ось з їхньою легальністю та “статусністю” є деякі проблеми.
Тому саму Lucky Labs у своїй біографії Кирило Сігіда не любить згадувати, зате згадав іншу компанію – Cupid PLC (і однойменний, популярний раніше, додаток для знайомств), з власником якої, таким самим інвестором та візіонером Максом Поляковим , пов'язана історія конфлікту Сергія Токарєва, його тодішнього партнера, росіянина Рустама Гільфанова та власне Макса Полякова.
Суть конфлікту полягала в тому, що Токарєв і Гільфанов отримали від Полякова частку компанії Phoenix Holdings ltd, яка володіла мережею сайтів знайомств Together Networks.
Невдовзі з'ясувалося, що частка, яка фактично перейшла від Полякова Токарєву та Гільфанову, менша, ніж обговорювалося сторонами. Також виникли питання щодо обіцяних та не отриманих сум дивідендів, які мали становити від 250 000 доларів на момент укладання угоди, до 500 000 доларів – через 9 місяців після придбання частки в компанії. Зважаючи на те, що оригінальний матеріал про цю історію на сайті Rusbase, де були опубліковані також деякі матеріали судової справи, видалили , замінивши на банальні поради як не стати жертвою шахраїв – вона залишається дуже болісною для когось із учасників угоди. Для кого саме – однозначно сказати важко, адже відбілюванням репутації та прибиранням слідів про участь у дейтинговому бізнесі та гемблінгу активно займалися і Поляков, і Гільфанов із Токарєвим. Згадки про той скандал і суди, однак, ще можна знайти в медіа .
Варто зробити ремарку, що Макс Поляков, який найбільше відомий як інвестор у космічну галузь і колишній власник компанії Firefly Aerospace ( продати частку в якій він був змушений через позицію уряду США , де побоювалися витоку критичних для нацбезпеки США даних, зокрема в РФ ) будував свою публічну репутацію за такими ж лекалами, як Сергій Токарєв та його партнери – з поправкою на те, що за часів Полякова на вершині був “космічний” бізнес, а тренди задавав Ілон Маск та його SpaceX, за якою намагалися встигнути Boeing та Virgin Galactic Річарда Бренсона.
З того часу Сергій Токарєв та Рустам Гільфанов, принаймні публічно, більше не фігурували як партнери, однак у соцмережах першого збереглися повідомлення зі згадкою “Рустамчика”.
Місце росіянина Рустама Гільфанова в Instagram Сергія Токарєва зайняли його нові партнери – вже згаданий Кирило Сігіда, інвестбанкір Ігор Мазепа, екс-міністр розвитку економіки та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов та нинішній віце-прем'єр-міністр та голова Мінцифри Михайло Федоров, його заступник Олександр Борняков.
З Ігорем Мазепою (інвестиційна компанія "Сопсогԁ Capital" ) Сергія Токарєва пов'язують не тільки повідомлення в соцмережах, а й деякий бізнес. Зокрема, ТОВ Дженерейшн, де власником половини є ТОВ Конкорд Консалтинг Ігоря Мазепи. Інші 50% належать Іллі Страху, який також обіймав посаду директора ТОВ "Бетлаб" (створює програмні рішення для акумуляції даних для ставок на спортивні події). Його на посади директора замінила Ірина Вільницька, яка зараз очолює благодійний фонд Сергія Токарєва , в якому право підпису мають Олександра Бородіна ( Creative communications director у Roosh ) та Богдан Пономарь (директор ТОВ “Гезерс” , власником якого вказано СЕО Roosh Денис Дмитренко).
Поява ж згадок Мінцифри та Михайла Федорова в соцмережах росіянина Токарєва збіглася з достроковим зняттям з останнього українських санкцій, термін дії яких мав закінчуватися 2021 року. Проте вже у травні 2020 року указом президента санкції з Сергія Токарєва зняли. Цікавий збіг - як можна дізнатися з Instagram Токарєва, до комісії конкурсу, організованого Міністерством цифрової трансформації, Токарєв увійшов за місяць до зняття санкцій і навіть виділив 1 мільйон гривень для призового фонду конкурсу. Очевидно, Михайло Федоров не бачив нічого проблемного в тому, щоби брати гроші у російського бізнесмена.
Крім того, закон України “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор” був ухвалений лише у липні 2020 року, набрав чинності у серпні та ще деякий час зайняв отримання ліцензій першими операторами азартних ігор. При цьому про діяльність Adwise Agency партнер Сергія Токарєва Кирило Сігіда розповідав у 2017 (як згадувалося вище), а участь у конференціях з "ігрової індустрії" брав у 2019-му. Сам же Сергій Токарєв фінансував проекти Мінцфри хоч і 2020-го, але теж до ухвалення закону, який легалізував казино в Україні.
На сьогодні одразу кілька компаній, пов'язаних із Токаревим, є резидентами Дія. Сіті, яким займався вже згаданий Олександр Борняков - ТОВ "Ріфейс Україна" (саме додаток Reface був драйвером "білої" ІТ-легенди Токарєва, яка прийшла на заміну Lucky Labs ), ТОВ "Гезерс" (тут засновником є Денис Дмитренко, директор інвесткомпанії Roosh , яка є своєрідним "парасолькою" для всіх ІТ-ініціатив Токарєва), і власне ТОВ "Рууш" , якою через кіпрську Roosh LTD володіє сам Токарєв. За даними Opendatabot, компанію внесли до переліку резидентів Дія.Сіті 16 березня 2023 року, хоча станом на 23 березня того ж року її власник Сергій Токарєв все ще мав російське громадянство.
Власне, про цю, дуже неетичну під час повномасштабної війни з Росією ситуацію у міністра Федорова запитували журналісти. Текстовий варіант цієї розмови зараз можна знайти лише у веб-архіві , із сайту видання LB.ua він кудись зник, як і попередня історія з Токарєвим Максом Поляковим. Але зберігся відеозапис , на якому Михайло Федоров говорить про те, що Сергій Токарєв намагається здобути громадянство України і компанія, яка має власників із РФ, “не може” потрапити до Дія.Сіті. На практиці ж бачимо, що як може, якщо ці власники дуже хочуть і готові фінансувати проекти Мінцифри. Причому це робиться через фонди на гаманцях криптовалют. Такі гроші не пахнуть!
А тепер логічне питання! Звідки взялися кошти у росіянина Токарєва на фінансування компаній Reface, Zibra та Pawa, Roosh та інвестування університету SET University, проектів STEM is FEM?
Жодна з цих компаній не показує у своїй звітності прибутку і не виводить дивіденди акціонерам. Навпаки, капіталізація Reface впала в рази, тому що проста технологія дорого нікому не потрібна. Занадто дорога ширма успішного підприємця, на якій запрацювали виключно консультанти та піарники. А ще посередники та банки, які відмивали сірі казиношні гроші через крипту, і зараховували їх на особистий рахунок Сергія як дохід із ринку фінансових інвестицій, чи успішний продаж цінних паперів.
Відповідь на запитання проста, логічна та аргументована! Основним фінансовим донором та гаманцем Токарєва та його бізнес партнерів є казино проекти Космолот та First. Обидва казино активно працювали до легалізації грального бізнесу. Обидва казино до останнього тягли з податками і лише вимушено почали частково працювати без міскоду на початку 2023 року.
На сьогоднішній день ці проекти успішно працюють через Р2Р та криптопроцесинг (60% обсягу), що дозволяє уникати податків та поповнювати криптогаманець росіянину Токарєву. Ну а далі та сама "каруселька" крипта-посередник-банк-дохід!
