Європа та США обговорюють варіанти конфіскації 285 мільярдів доларів російських заощаджень, заморожених на Заході. Вони хочуть віддати їх Україні для захисту від агресії та повоєнного відновлення. Але чи це можливо?
Ситуація безпрецедентна. Ще ніколи в ядерної країни та одного з постійних членів Ради безпеки ООН не намагалися забрати стільки грошей. Так, Ірак змушували платити компенсації Кувейту та іншим країнам, що постраждали від першої війни.
Аргентині виставляли рахунок за Фолкленди. Але на таку масштабну конфіскацію світ не замахувався з часів Версальського договору, який обклав Данією Німеччину після Першої світової.
Голоси прихильників конфіскації звучать дедалі голосніше. Зростає і сценаріїв вилучення активів, левову частку яких Кремль перед війною вивів із США до Європи, сподіваючись, що ЄС не заради України рватиме зв'язки з Росією – своїм великим торговим партнером і головним постачальником енергоресурсів.
Критики конфіскації на Заході побоюються, що такий крок підірве фінансову стабільність та роль долара та євро як головних резервних валют. Кремль, зі свого боку, обіцяє відповісти вилученням західних активів, замкнених у Росії.
США, Європа та союзники хотіли домовитися про конфіскацію до лютневого засідання “Великої сімки”, але не вийшло. Наступний дедлайн – саміт лідерів розвинених демократичних країн в Італії у середині червня.
Ситуація стає все більш заплутаною з кожним днем. Ми намагалися відповісти на головні питання – скільки грошей заморожено, чи можна їх забрати в Росії та віддати Україні, як саме, які будуть наслідки, коли все станеться?
Ось що відомо сьогодні.
Чому хочуть забрати
Перший аргумент – агресія Росії завдала величезних збитків Україні. Світовий банк уже оцінив витрати на відновлення та реконструкцію країни у 411 мільярдів доларів, що перевищує обсяги заморожених російських активів.
Ще в грудні 2023 року лідери країн Великої сімки присяглися, що не розморозять нічого, поки Кремль не компенсує збитки України.
“Логіка проста. Російські активи найближчим часом не повернуться до Росії. А Україна згідно з міжнародним правом має отримати компенсацію від Росії”, – агітує за конфіскацію Філіп Зеліков зі Стенфордського університету.
Він – ветеран Держдепу США та один із перших, хто публічно порушив питання про російські активи після вторгнення в Україну.
“Росія припустилася колосальної помилки історичного масштабу. В історії не було прецедентів, щоб країна-агресор зберігала колосальні гроші на рахунках у країнах, які постраждали від її агресії, – сказав він. – Мені одразу здалося логічним, що ці країни захочуть скористатися ситуацією та пустити заморожені російські гроші на допомогу Україні. Але на це вони пішли майже два роки”.
Другий аргумент – продемонструвати Володимиру Путіну єдність та рішучість Заходу в умовах, коли у цьому все більше сумнівів через відмову американського Конгресу виділяти допомогу Україні та суперечок усередині ЄС щодо масштабу санкцій та військової допомоги.
“Путін розуміє лише мову сили. І йому треба продемонструвати цю силу, щоб змусити його до миру. Тому що сьогодні, скажімо прямо, Путін сміється нам в обличчя”, – сказав голова бюджетного комітету Європарламенту та екс-міністр фінансів Бельгії Йохан ван Овертвельдт.
Він запропонував свою схему – не конфіскувати 190 мільярдів євро російських активів, заморожених у Європі, а використати їх як заставу під кредит. Гроші віддати Україні, а погасити кредит змусити Росію після закінчення війни.
“Треба сміливіше діяти, – сказав він, – Так, конфіскація майже 200 мільярдів євро матиме юридичні, монетарні та геополітичні ризики. Але значно небезпечніше зараз сидіти склавши руки”.
Третій аргумент – Україні потрібні гроші зараз, а Захід виділяє дедалі менше.
Підтримка України коштує десятки мільярдів на рік. І якщо Європа зуміла подолати політичні розбіжності всередині ЄС та затвердила бюджет допомоги, то другий ключовий спонсор українського спротиву – США – призупинили асигнування ще наприкінці 2023 року.
Лідер президентських перегонів Дональд Трамп взагалі погрожує не виділити Україні жодної копійки, якщо він переможе на виборах у листопаді.
Через відсутність військової допомоги українська армія віддає позиції російської, а без фінансової підтримки в бюджеті може не вистачити грошей на утримання країни, виплату пенсій, зарплат та відновлення критичної інфраструктури, яку бомба Росія щодня.
Цього року Києву необхідно близько 40 мільярдів допомоги, з яких поки що ЄС та МВФ пообіцяли лише половину.
Конфіскація російських активів допомогла Заходу вирішити фінансове питання підтримки України на кілька років уперед.
Хто за, хто проти
Американці – за. Навіть міністр фінансів Джанет Єллен вже підтримує конфіскацію. Ще в грудні вона переживала за долю долара, але наприкінці лютого на зустрічі міністрів та банкірів Великої двадцятки змінила тон.
"Наша коаліція, що представляє більш ніж половину світової економіки, взяла на себе обов'язок не розморожувати російські активи на суму 285 мільярдів доларів доти, поки Росія не компенсує завданих нею величезних збитків", - сказала вона.
“Вважаю, що нам терміново треба знайти спосіб використати російські активи, щоб допомогти Україні фінансувати оборону та реконструкцію. Для цього є вагомі аргументи – правові, економічні та моральні. Але ми повинні діяти разом і виважено.
Йєллен перестала переживати за долар та євро. Світ досі зберігає майже 60% накопичень у доларах, близько 20% – у євро та лише близько 3% – у китайських юанях.
“Насправді альтернатив долару, євро та єні (валюті Японії – Ред.) немає, тому я не надто переживаю із цього приводу. Ризик фінансової стабільності виникне у разі масового відмовитися від цих валют. Але я думаю, що це вкрай малоймовірно, особливо з огляду на унікальну ситуацію, в якій Росія зухвало порушує міжнародні норми”.
Але думка американців тут другорядна. Головне слово – за європейцями.
З 285 мільярдів російських резервів лише близько 5 мільярдів заморожено у США. Решта лежить на європейських рахунках.
Спочатку європейські політики висловлювалися обережно, але з наближенням червневих виборів до ЄС та на тлі проблем зі схваленням американської допомоги Україні заговорили про конфіскацію.
"Настав час розпочати розмову про використання доходів від заморожених російських активів для спільної закупівлі військової техніки для України", - сказала наприкінці лютого голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Єврокомісія – фактично уряд ЄС – готує план часткового використання російських грошей чи доходів від їхнього інвестування, але поки що цього плану не представили. Можливо, він з’явиться до саміту ЄС 21-22 березня.
Але будь-який план може зіткнутися із опором однієї з 27 країн ЄС. Угорщина традиційно блокує санкції проти Росії та навіть висловилася проти конфіскації активів.
Проросійських політиків у таборі скептиків підтримують технократи із країн, які виступили проти російської агресії.
“Кожен крок у напрямку (конфіскації), особливо активів центральних банків, треба ретельно зважувати з погляду законності та наслідків. Наша мета – підтримати Україну та послабити Путіна, а не послаблювати Захід та підірвати світовий порядок та фінансову стабільність”, – сказала міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.
Минулого тижня французький президент Еммануель Макрон допустив експропріацію відсотків із заморожених активів, але сказав, що самі активи чіпати не можна.
"Ми не прихильники того, щоб робити речі, заборонені міжнародним правом, і розпочинати дискусію, яка, на мою думку, послабить Європу", - сказав Макрон.
Які варіанти конфіскації
Заморожені активи - це валютні резерви російського центробанку, які він до війни клав на іноземні рахунки в доларах, євро, фунтах, єнах та франках. Більшість – майже 200 мільярдів євро – зберігається у вигляді цінних паперів у бельгійському депозитарії Euroclear.
Облігації приносять дохід, частину погашають та конвертують у готівку. Згідно з бельгійським законодавством, такий дохід можна оподаткувати, хоча б і в 100%.
"Використання чужих активів як застава мало чим відрізняється від арешту цих активів", - сказала глава Euroclear Лів Мострей і попередила, що будь-які маніпуляції з російськими активами підірвуть довіру до європейських ринків капіталу та євро як резервної валюти.
Оскільки йдеться лише про одну країну та податок, а не конфіскацію, саме про ці гроші досі точилася дискусія.
Але таким чином ЄС отримає для України лише кілька мільярдів євро на рік, оскільки йдеться лише про відсотки, а не про головну суму заморожених резервів Росії.
Більше того, вже накопичені майже 4 мільярди євро відсотків вилучити не вдасться, бо навіть якщо європейський закон ухвалять, він не має зворотної сили. До того ж, ці гроші вже відкладено на судову тяганину з Росією.
“Відсотки – це крапля у морі з урахуванням потреб України, – відкидає цей варіант голова бюджетного комітету Європарламенту Йохан ван Овертвельдт. – Але є й середній шлях між не робити нічого та забрати лише відсотки”.
Він запропонував використати заморожені 200 мільярдів як заставу. ЄС міг би взяти під нього кредит для допомоги Україні, а погашення кредиту зробити умовою мирних переговорів із Кремлем після закінчення війни.
До рішення про те, що робити із головною сумою заарештованих на Заході російських грошей, ще далеко. Поки ясно тільки те, що навіть якщо 27 країн ЄС раптом домовляться між собою наступного тижня, вони не підуть на жодні односторонні дії без повної та беззаперечної підтримки союзників – США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії.
А на неї доведеться чекати як мінімум до червневого саміту “Великої сімки” в Італії.
