Начальник міграційної служби Сергій Саєв створив свою "чорну" бізнес-імперію

Замість робочого кабінету – карпатський ресторан. Як стало відомо, свої "ділові" зустрічі голова Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області

Сергій Саєв щотижня проводить у пабі з промовистою назвою “Рулька”. За даними інсайдерських джерел, саме в цьому закладі підлеглі чиновники звітують про свої нетрудові доходи та діляться ними з шефом. Тому розслідувачі вирішили перевірити цю інформацію і вирушили до Прикарпаття, але зустріч із головним ГМС-ником регіону пішла не за планом і закінчилася нападом на журналістів.

Що ж так старанно приховує від преси та громадськості Сергій Саєв? Якими справами він займається у гірському ресторанчику? Але що відомо про його сімейний бізнес? Подробиці – в ексклюзивному розслідуванні журналіста СтопКору Ігоря Доценка.

Напад на знімальну групу СтопКору сколихнув український інфопростір: неприпустима поведінка чиновника обурила як колег-журналістів, так і громадськість. А на гарячу лінію та в соцмережі редакції почали надходити повідомлення від небайдужих людей. Зокрема, своїми думками поділилася і колишня співробітниця героя нашого розслідування.

“Я не хотіла коментувати, бо довелося б виїжджати за кордон. Саєв – страшний бандит! Я працювала в міграційній під його керівництвом, там із людьми поводяться як із рабами, кожен начальник району щомісяця приносить данину, він усіх принижує. Багато чого боюся сказати, бо всі начальники служб, і поліції, і СБУ, і міської ради – всі разом випивають, вони дружать! ” – написала вона.

Однак ці події мають свою передісторію. Що саме змусило СтопКор звернути увагу на діяльність Прикарпатського міграційника?

“Всі пам'ятають ажіотаж, коли сім років тому в Україні запровадили біометричні закордонні паспорти. Документ надавав право безвізового перетину кордону із ЄС. Візові центри були переповнені, всюди черги. Цим скористалися представники туристичних агенцій, які через налагоджені зв'язки із працівниками ДМС оформлення зазначених документів. Не стала винятком і Івано-Франківщина, де виявили групу осіб, які виступали посередниками між міграційною службою та пересічними громадянами”, – розповідає Ігор Доценко.

Як виявили правоохоронці, так звані “посередники” за певну неофіційну винагороду пришвидшували чергу та штампували закордонні паспорти. Йдеться про злочинну змову та виготовлення підроблених документів із голографічними захисними елементами для подальшого їх збуту за кошти.

Одним із фігурантів цієї справи був якийсь Василь Фітковський. Він безпосередньо керував виготовленням та продажем фейкових паспортів. Він також, за даними джерел СтопКору, підтримував тісні дружні стосунки з начальником відділу громадянства Ігорем Василком, який також не безкоштовно допомагав у виробництві “липових” документів.

Чи могла така налагоджена схема діяти без відома їхнього безпосереднього керівництва? І хто стоїть біля керма ДМС прикарпатського?

Державну міграційну службу у регіоні очолює Сергій Саєв. Кар'єрний шлях чиновника вражає: від дільничного інспектора поліції до керівника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України в Івано-Франківській області, який очолював 12 років.

Вже 12 років Саєв сидить у кріслі начальника Управління Державної міграційної служби Івано-Франківської області. А кілька років тому його й обрали обласним депутатом від партії "Слуга народу". Щоправда, в медіа його прізвище часто фігурує в матеріалах про корупцію, зв'язки, збагачення. Також можна знайти порівняння Саїва із кримінальним авторитетом.

“З дев'яностих усі звикли, що у кожному регіоні є місцевий вирішальний, негласний верховний суддя. Але іноді та сама людина відома не тільки в кримінальному світі, а й займає високу державну посаду і стає абсолютно всевладною і безкарною. Так сталося і в Івано-Франківську, де один чиновник десятиліттями вирішує якісь проблеми за величезні гроші”, – йдеться в одній із публікацій прикарпатського ЗМІ.

Але звідки начальник ГМС може мати “величезні гроші”, якщо, згідно з декларацією, у Сергія Степановича заробітна плата всього 600 тисяч гривень на рік?

Поставити це питання розслідувачі СтопКору вирішили особисто. І вирушили до ресторану “Рулька” у селі Дзвіняч, де, за даними джерел, пан Саєв щочетверга влаштовує з колегами та підлеглими неофіційні наради. Журналісти прибули до готельно-ресторанного комплексу “Фарби Карпат” та зробили замовлення. А при цьому перевірили чек. І виявили цікавий факт: власником закладу вказано ФОП САЄВ А.С, тобто син головного міграційника.

Згодом до ресторану зі стопкою паперів у руках приїхав і сам Сергій Саєв. Його привіз автомобіль Tesla орієнтовною вартістю 20 тисяч доларів, який відсутній в офіційній декларації чиновника.

Помітивши побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від СтопКора, а потім раптово накинувся на медійників і вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

Тож далі довелося знімати телефоном. А сам Саєв побіг у приміщення для персоналу.

“Досить дивно, щоправда: чому персонал пустив на кухню стороннього? Адже наш герой заперечував, що це його заклад… Щоби зафіксувати інцидент, ми викликали поліцію. Але поки що давали свідчення – Саєв втік”, – згадує Ігор Доценко.

Що саме так розлютило начальника управління ГМС Івано-Франківської області та за сумісництвом депутата обласної ради від партії "Слуга народу"?

Так агресивно пан Саєв відреагував на питання викривачів про його розкішний достаток. Які саме? Ось тільки верхівка айсбергу.

Саїв має дочку – пані Соломію, і про її багате і гламурне життя ми розповімо в наступній серії. Проаналізувавши її соцмережі, журналісти натрапили на одну цікаву інстастору про відкриття ресторану “Дзвін”, за який дякують хазяїну закладу – якомусь пану Сергію.

Зауважимо, "Дзвон" - це елітний ресторан, розташований в комплексі "Фарби Карпат", де знаходився і той же "Кульба паб". А той факт, що реальним власником закладу Сергій Саєв журналістам підтвердила в розмові адміністратор.

Цікаво, як прикарпатський чиновник встигає поєднувати і роботу в ДМС, і депутатство, і ймовірну приховану бізнес-діяльність? Подробиці вже наступної серії масштабного розслідування.

Варто додати з боку нашої редакції, що ми щиро віримо: історія Саєва – скоріше виняток, і більшість працівників міграційної служби не належать до своїх посад як можливості збагачення та свавілля. Тому СтопКор уже надіслав відповідні запити голові державної міграційної служби Наталії Науменко. Маючи те, якою буде позиція ГМС і МВС, можна буде зрозуміти, наскільки вони готові відмовитися від застарілої радянської практики кругової поруки на користь європейських цінностей.