В Україні банки готуються посилювати правила переказів та контролювати навіть малі суми. Нацбанк уже розіслав відповідну інструкцію, натомість готують більш глобальне обмеження: запровадження лімітів на кількість переказів та максимальну суму за місяць.
Винуватці таких змін – «мули», тобто ті, хто продає свої картки (а насправді здає їх в оренду шахраям). Таких «мулів» – десятки тисяч, а через їхні рахунки малими сумами проходять сотні мільйонів гривень. Це кошти шахраїв, тих, хто не сплачує податки, нелегального бізнесу тощо, пише Олександр Литвин
"Доставимо картку швидко, можна на "Нову пошту" пакунком", - розповідає виданню продавець дроп-карт, який не назвав своє ім'я. Рекламу цього та тисячі інших продавців можна зустріти у соцмережах, на спеціалізованих сайтах.
Вони мають певну інструкцію, як спілкуватися з потенційними покупцями карт. Спочатку вони запитують, з якою метою використовуватиметься картка. Якщо покупець каже, що лише в законних цілях (звичайно, навіщо ще купувати картку на чуже ім'я), йому надають реквізити для оплати та відправляють товар (картку, ідентифікаційний код, сім-картку, яку використовували під час оформлення рахунку).
Якщо покупець із якоїсь причини визнається, що купує для незаконних дій, йому одразу відмовляють. Насправді продавці чужих карт добре знають, що їхні клієнти – шахраї та ті, хто відмиває кошти. Це своєрідна «вистава» для правоохоронців. Бо якщо немає злочинного наміру, то й участь у шахрайських діях довести буде важче.
«Усі кажуть, що купують для створення рекламних облікових записів, оплати законної реклами, але насправді хтось може відстежити? Точно не купують для мікрокредиту, тому що вартість картки більша за мікрокредит. Картки дебетові, не кредитні», – розповідає мешканка Дніпра Марина. Вона два тижні пропрацювала у службі підтримки одного з магазинів із продажу дроп-карт.
«Мені справді найбільше не подобалося, що тільки російською треба відповідати. Платили мені по 100 доларів на тиждень гарантовано та ще бонуси, якщо добре продавала. Пішла я, бо в мене новий хлопець з'явився, він мене вмовив покинути цю роботу», – розповідає дівчина.
За картку ПриватБанку просять 4400 грн., якщо купувати одну. А якщо купувати сто, сума може знизитись до 1500 грн. При цьому продавцям свої картки платять лише 1 тис. грн на місяць. Цікаво, що мапа продається не назавжди. Її дають на один місяць, а потім блокують.
Останні кілька тижнів Національний банк активно обговорює можливість припинити продаж карток. Кожен банк у своїх умовах зазначає, що клієнт зобов'язаний дотримуватись правил користування банками. Серед них заборонено передавати свою картку третім особам.
«Загалом йдеться про десятки тисяч рахунків (що мають ознаку дроп-рахунків, тобто тих, які використовують для відмивання або легалізації коштів шляхом переведення з картки на картку. – Ред.). Наприклад, один із найбільших банків-емітентів виявив понад 12 тис. рахунків клієнтів-«дропів» (представники соціально незахищених верств населення, пенсіонери, студенти з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки. – Ред.) за період лише з жовтня 2023 року. го по квітень 2024-го», – йдеться у роз'ясненні НБУ.
Крім того, в умовах співпраці з банком зазначається, як клієнт користуватиметься карткою. Не можна оформити зарплатну картку, а використовувати її для постійних переказів коштів, поповнювати у терміналах тощо. Але якщо це невеликі суми, деякі банки пропускають таких дроперів. І це дає змогу відмивати мільйони гривень.
Поки ввели рекомендації, наступний крок – обмеження для всіх
«Банки мають вимагати пояснень від фізосіб, що це за дрібні суми бігають по картах через P2P. Зупиняти платежі та відмовляти в обслуговуванні.
У коментарі виданню він пояснив, що обмеження, які планує запровадити Національний банк, для більшості клієнтів не стануть проблемою. Нагадаємо, зараз лише деякі банки ввели обмеження щодо максимальної кількості переказів з картки на картку за місяць та максимальну суму. НБУ вважав, що 98,44% клієнтів роблять до 30 переказів на місяць на суму до 100 тис. грн. У цьому вся розмірі і запропонували запровадити ліміт.
Співробітник одного з банків, який не має права давати офіційні коментарі від держустанови, зазначив: кілька днів тому НБУ розіслав лист із рекомендаціями щодо контролю дрібних переказів. Проте банк раніше займався детальним аналізом.
«Є ризикорієнтований підхід. Спочатку все аналізує програма, потім, якщо є якісь збіги, підозріла операція, вона може зупинятись і відбувається додаткова перевірка. Не хочеться критикувати колег, але це самі банки створюють ситуацію, коли їхня система моніторингу дозволяє пропускати дропів. Впевнений, що у нашому банку це неможливо», – розповідає співрозмовник видання.
Щоправда, в магазині дроп-карток також продаються і картки тієї фінансової установи, представник якої надав анонімний коментар.
Колишній член Ради НБУ Віталій Шапран, який зараз нерідко публічно критикує кроки правління Національного банку, упевнений, що це обмеження призведе до збільшення готівкового попиту, а також криптовалюти іноземної валюти на рахунках в офшорних банках.
«Крім дропів у податкових ухилістів є ще добра сотня методів, як безготівку перевести в готівку через банки. Закриють канал дропів – зросте навантаження інші канали. Зрештою, є варіанти, коли готівка взагалі не потрапляє до банку, а ще до інкасації виявляється у вигодонабувача, але це вже «високе мистецтво ухилення».
В озвученому НБУ варіанті ліміт 100 тис. грн та 30 переказів на місяць має суттєву приховану нестачу. При фінмоніторингу невисокої якості зазначені ліміти не призведуть до ліквідації дропів як явища, вони просто призведуть до зростання попиту на карткові банківські послуги з боку населення. Якщо ти мала одну картку, ну відкрий 10-15 в інших банках і отримаєш межу транзакцій до 1,5 млн грн», – заявив Шапран.
Насправді, є інші способи боротися з «мулами». Наразі вони допомагають створювати інфраструктуру для шахраїв, але не несуть за це жодної відповідальності. Той, хто продав свою картку після звернення правоохоронців, може просто сказати, що її втратив.
Закон не зобов’язує українця стежити за своїми картками. Серед фінансових співробітників ходять розмови про створення окремого реєстру "мулів" (за прикладом кредитного реєстру). Тоді банки вносили б своїх клієнтів, які вже попалися на продаж рахунку, до цього реєстру. Інші банки перевіряли б кожного, хто намагається відкрити рахунок, у цьому реєстрі та відмовляли б тим, кого вважають «мулом». Щоправда, якщо з несплатою кредиту все просто: не заплатив, став боржником – потрапив до реєстру, то з «мулами» ситуація може бути складнішою. Можливо, серед тисяч справжніх «мулів» справді є ті, хто передав свою картку та дані до неї, бо був введений в оману шахраями.
