Використання стратегії, заснованої на гарних ідеях, може завдати шкоди бізнесу.
Уряд України на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) затвердив “Національну стратегію доходів” , яка має підготувати країну до існування без фінансової підтримки наших союзників. Незважаючи на заяви влади, документ було підготовлено без обговорення з бізнесом та громадськістю. Що й не дивно, оскільки стратегія містить низку заходів, які навряд чи отримають широку підтримку громадян. "Апостроф" розбирався, що передбачає національна стратегія доходів, у чому її плюси та мінуси.
Податковий подарунок "під ялинку"
Кабмін затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Ухвалення документа відбулося під Новий рік, 27 грудня.
Головне завдання стратегії – визначити підходи до збільшення Україною джерел отримання доходів для того, щоб у майбутньому обходитися без допомоги закордонних партнерів. Крім того, ухвалення “Національної стратегії доходів” – одна з вимог МВФ щодо подальшого фінансування нашої країни.
Міністерство фінансів, яке було головним розробником стратегії, повідомило, що її підготовка проходила за участі бізнесу. Однак, судячи з того, що про стратегію говорять представники того самого бізнесу, жодного реального обговорення насправді не було.
Більше того, деталі нацстратегії доходів уряд тримав у таємниці і вони стали відомі лише після її опублікування на офіційному сайті Кабміну.
Документ містить майже 150 сторінок, але, якщо оцінити його дуже коротко, то в ньому йдеться про збільшення податків, скасування пільг, знову ж таки, насамперед, податкових, та посилення контролю за доходами та видатками громадян. Але якщо дивитися на стратегію детальніше, слід почати з того, що вона передбачає значне реформування власне податкової системи країни. Зокрема йдеться про оптимізацію, тобто зменшення штатної чисельності працівників Державної податкової служби (ДПС).
Крім того, планується запровадити ризикоорієнтовані підходи у роботі податкової, що передбачатиме перехід до автоматизації управління податковими ризиками.
Автоматизація з широким використанням IT-інструментів має стати важливим елементом роботи ДПС. Також очікується запровадження деперсоніфікації даних про платників податків, що покликане зменшити корупцію – адже податківці принаймні теоретично не знатимуть, хто стоїть за тим чи іншим номером у реєстрі.
У той же час деперсоніфікація даних про платників податків має стати першим кроком на шляху до надання податкового доступу до банківської інформації , включаючи дані про рух коштів на рахунках.
Зміни мають відбутися і на митниці. Головне нововведення тут – органи Державної митної служби матимуть право проводити оперативно-розшукову діяльність .
На митниці, як і у податковій, також планується впровадження автоматизації та IT-рішень.
Більше податків високих та різних
Щодо самих податків, то йдеться про їх гармонізацію з нормами, які діють у Європейському Союзі. Так, планується підвищення акцизів на пальне, алкогольні напої, тютюнові вироби до мінімальних ставок ЄС. Ймовірно також запровадження акцизу на солодкі напої.
Крім того, мають бути підвищені ставки екологічного податку на викиди вуглецю.
Європейські стандарти також будуть запроваджені у оподаткуванні нерухомого майна . Якщо сьогодні для оподаткування нерухомості обліковується її площа, то в майбутньому базою оподаткування стане оцінна вартість нерухомості.
Одночасно планується скасування низки пільгових податкових режимів . Зокрема, це стосуватиметься ПДВ, проте йтиметься й про інші режими, наприклад, про “Дія.City”, який був розроблений спеціально для IT-компаній, і розпиарений чинною владою.
Важливою новацією “Національної стратегії доходів” є запровадження, точніше, повернення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб. Наразі в Україні діє єдина ставка податку на доходи фізосіб (ПДФО) на рівні 18%. Планується, що згодом з'явиться ще одна або кілька ставок податку, які будуть застосовуватись до великих доходів. Втім, поки що ні розміри таких доходів, ні самі ставки не називаються.
Тепер настав час нагадати, що податкова отримає доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках українців. Це важливо, оскільки стратегією передбачається, що всі доходи фізичних осіб , отримані поза підприємницькою діяльністю, будуть оподатковуватись за загальною ставкою ПДФО, яка сьогодні становить 18%. Потенційно це означає, що оподаткуванню підлягають усі перекази на банківські картки.
Але це ще не все. "Національна стратегія доходів" передбачає істотне реформування системи спрощеної системи оподаткування.
Так, для юридичних осіб, які її використовують, поступово підвищуватимуть податкову ставку до 18%, у результаті вони перейдуть на загальну систему оподаткування.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) передбачено підвищення податків із запровадженням диференційованих ставок – від 3% до 17% – залежно від виду діяльності (йдеться про ФОП другої та третьої груп, яких об'єднають в одну). Для них також буде запроваджено вимогу використати реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Для першої групи “спрощенців” буде звужено кількість видів діяльності, а також змінено фіксований податок з фактичного доходу.
ФОП-фермери , що належать до четвертої групи, отримають збільшені податки з розширенням бази оподаткування.
Негативу більше, ніж позитиву
Не тільки для бізнесу, а й для більшості фахівців становища “Національної стратегії доходів” стали таким собі різдвяно-новорічним сюрпризом, причому досить неприємним. А тому їхня реакція на ці положення відповідна.
“Після ознайомлення з “Національною стратегією доходів” хочеться лише одного – щоб український народ у будь-який спосіб не дозволив авторам цього мотлоху реалізувати на практиці свої хворобливі та непрофесійні ідеї” , – написав у Facebook партнер компанії Deloitte Андрій Серветник.
За його словами, держава не має власних доходів, оскільки вона оперує грошима платників податків.
“І для того, щоб вони, платники, віддавали більше у державну скарбничку, їм потрібно дати змогу більше заробити. Тобто отримати більше доходу, щоб поділитися ним на суспільні потреби – насамперед оборону, суди, безпеку та дипломатію, – зазначає Серветник. – Перед тим, як писати “стратегію” відібрання грошей у громадян, варто було б провести справедливу оцінку потреб у витратах (за винятком оборонних)” .
Розкритикував стратегію та викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, громадський діяч Валерій Пекар.
"Коротко про "Національну стратегію доходів". Ми доїмо корову вдвічі більше, і вона даватиме вдвічі більше молока. Не вийде” , – дійсно коротко він написав у Facebook.
Заради справедливості треба сказати, що у “Національній стратегії доходів” є й позитивні моменти.
“Стратегія містить цілу низку корисних пунктів: вдосконалення роботи податкової та митної служб, ризикоорієнтованість, встановлення для співробітників показників ефективності та ринкових зарплат, перенесення баз даних податкової та митниці до незалежного дата-центру та багато інших корисних речей”, – сказав у коментарі “ Апострофу ” координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук також бачить певний позитив у стратегії.
“Там міститься значна кількість цілком правильних заходів, про доцільність яких говорили вже давно, – сказав Кушнірук “Апострофу”. – Але разом із ними й низка таких, які досить сумнівні. Наприклад, пропонується найближчим часом довести акцизи на тютюн до європейського рівня. В умовах, коли рівень доходів українців значно нижчий, ніж у ЄС, це лише спровокує ще більшу “тінізацію” цього ринку” .
Ну і, звичайно, незадоволені експерти новелами, які стосуються спрощеної системи оподаткування.
“Ми не бачимо доцільності у значному підвищенні ставок податків для цієї групи підприємців, урізанні кількості суб'єктів, які працюють на цій системі” , – каже Олег Гетьман.
За словами Бориса Кушнірука, перш ніж запроваджувати заходи, спрямовані на підвищення податків та обмеження застосування спрощеної системи, потрібно значно вдосконалити систему стягування ПДВ, ПДФО та єдиного соціального внеску (ЄСВ).
“Якщо ця система буде якісно збудована, то спрощене оподаткування втратить сенс, і від нього справді можна буде відмовитись, – каже експерт. – Однак із стратегії незрозуміло, чи планується проведення таких законодавчих змін” .
Від теорії до практики не один крок
На захист нацстратегії слід сказати, що більшість наведених вище положень планується вводити поступово, і цей процес, відповідно, повинен розтягнутися в часі. Зокрема, реформи, що стосуються ФОП, будуть реалізовані за три-п'ять років.
Загалом нововведення мають розпочатися не раніше завершення реформування самої податкової служби, і лише після “відновлення довіри платників податків до податкових органів”.
Хоча останнім якось слабко віриться, враховуючи, що за більш як 30 років незалежності довіри до податківців як не було, так і немає. А тому дуже сумнівно, що воно з'явиться протягом кількох років.
“Якщо нам вдасться провести перезавантаження митниці та податкової так, як це пропонують аналітичні центри та депутати податкового комітету парламенту (з призначенням керівництва за участю іноземних експертів, переатестацією всіх співробітників, створенням комісій чесноти, призначенням ринкових зарплат тощо), то через кілька років це призведе до різкого покращення роботи цих органів, – каже Олег Гетьман. – І лише після цього можна буде говорити про рівень довіри до них, який дозволить порушити питання щодо надання цим органам додаткових повноважень” .
Поки що це все загальні слова.
“Навряд чи варто надто серйозно ставитися до озвучених у цій стратегії планів. Вони розраховані на період до 2030 року, а за цей час в Україні багато чого зміниться, зокрема й уряд”, – каже Борис Кушнірук.
Крім того, оприлюднена стратегія є лише концепцією, для втілення якої в життя буде потрібна ціла купа окремих законопроектів.
“Звичайно, експертне середовище ретельно спостерігатиме за розробкою цих законопроектів. І також готуватиме свої пропозиції для того, щоб відхилити недоцільні норми, залишивши ті, які сприятимуть розвитку економіки” , – резюмував Олег Гетьман.
