В умовах величезного дефіциту бюджету, коли державі потрібно спілкуватися з бізнесом про неминучість підвищення податків, влада заплющує очі на нереформовану податкову службу. А реформувати є що, бо зараз практикується ручний контроль та презумпція вини.
Тисячу років тому на місці сучасної Львівської площі стояла Західна брама, через яку київські князі зі своїми дружинами йшли походами на навколишні землі для збору данини. Нині це майже центр столиці, над яким височіє 24-поверхова будівля центрального апарату Державної податкової служби (ДПС).
Історія податкових відносин між державою та громадянами така ж стара, як і місцевість, де розташовується штаб-квартира ДПС. Ці стосунки ніколи не були простими. Чого тільки варте вбивство князя Ігоря, який зайвий раз хотів стягнути данину з древлян. Сучасні відносини між платниками податків та тими, хто їх збирає, залишаються ворожими, хоч і обходяться без кровопролиття.
2023 року підприємці найчастіше скаржилися Раді бізнес-омбудсмена на податкові проблеми. Особливо болючими для них є блокування податкових накладних з ПДВ та повернення перевірок. Останні в очах бізнесу перетворилися чи не на каральний інструмент та спосіб стягнення «корупційної данини».
Наприкінці 2023 року уряд спробував виправити цю ситуацію. У схваленій ним Національній стратегії доходів одним із перших кроків майбутньої реформи зазначено «повернення довіри до податкових органів». Той самий документ передбачає підвищення низки податків та надання ДПС доступу до банківської інформації.
Щоправда, майже через півроку з моменту схвалення стратегії влада не зробила жодного кроку щодо перезавантаження податкових відносин. Більше того, у ДПС формально відсутня людина, яка отримала мандат на впровадження змін: служба вже третій рік працює без повноцінного голови. Чому відносини між податковою та бізнесом можуть суттєво погіршитися і чи можна це запобігти?
Податкові перевірки
Переважна більшість скарг бізнесу на діяльність ДПС стосується блокування податкових накладних з ПДВ та перевірок. Останні, на думку підприємців, перетворилися на фіскально-каральний інструмент держави, про що, зокрема, нещодавно повідомила Рада бізнес-омбудсмена (СБО).
Перевірки замислювалися як інструмент виявлення порушень законодавства. Якщо підприємець допустив порушення, то податківець складає акт та донараховує податок та/або штраф. Якщо ж порушень немає, про це видається довідка.
Однак другий варіант майже не трапляється. Частка перевірок, за підсумками яких у бізнесу є порушення, помітно зростає. 2020 року складанням актів закінчувалися 53,2% позапланових документальних перевірок, 2023 року – 75,1%. Для фактичних та планових перевірок цей показник сягав 90%.
Зазначені цифри свідчать не так про те, що українські підприємці стали частіше порушувати законодавство, як про те, що податківці намагаються знайти порушення за будь-яку ціну, зазначають у Раді бізнес-омбудсмена.
"У разі відсутності порушень представники бізнесу повідомили, що стикалися з проханнями контролерів самостійно надати хоча б якісь дрібні порушення, щоб здійснити донарахування, оскільки закінчити перевірку без донарахувань або штрафів не можна", - йдеться у дослідженні СБО.
Ця ситуація свідчить про те, що підприємці називають «презумпцією провини» платників – упереджене ставлення фіскалів до бізнесу як до потенційних порушників закону.
«Податкова сприймає бізнес як ворогів ще за радянських часів. Тоді було заведено вважати, що підприємці – це експлуататори, а не ті, хто створює додану вартість в економіці. На цій ідеології виховується більшість податківців та правоохоронців”, – вважає старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
Хоча податкова настільки скрупульозно перевіряє бізнес, держбюджет цього майже не відчуває. За підрахунками Ради бізнес-омбудсмена, надходження за підсумками цих перевірок у 2018-2023 роках не перевищували 1% усіх доходів кошторису країни. 99% платежів до бюджету бізнес робить добровільно.
Більше половини актів перевірок бізнес успішно заперечує у судах, що підтверджує помилковість деяких претензій податківців. Це дозволяє підприємцям економити на виплаті донарахованих податків та штрафів, але зрештою вони програють.
Судова тяганина забирає чимало часу, зусиль та коштів. Ці витрати компанії закладають у вартість своїх товарів та послуг для кінцевих споживачів. Податківці не шкодують ресурсів на протистояння з бізнесом, що перевантажує судову систему однотипними справами і навіть дратує деяких суддів.
«Аналіз судової практики вказує, що податкові органи вважають за потрібне довести розгляд усіх справ до Верховного Суду, маючи власну процедуру перегляду своїх рішень – адміністративне оскарження. Кількість відмов у відкритті касаційного провадження свідчить про марну витрату коштів та часу податківців та суддів”, – йдеться у відповіді Верховного Суду на запит СБО.
"Червоний" або "зелений"
Підприємці, з якими спілкувалася ЕП, нарікають на формальний підхід у роботі податкових органів, які навіть у технічних помилках бізнесу бачать злий намір.
«Наприклад, компанія має склад пального за адресою вул. Шевченка, 41а. Вона робить помилку у звітності та пише не «41а», а «41». Податкова каже, що бізнес приховав склад. За це компанії нараховують 1-2 мільйони гривень штрафу”, – розповів у підкасті ЕП бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
За його словами, у розумінні ДПС існують лише два стани: «червоний», коли допущено умисне порушення, та «зелений», коли платник податків діє відповідно до закону. Однак немає «жовтого» – права підприємця на технічну помилку та можливості її виправити, не піддаючись донарахуванню чи штрафам.
«У західних країнах податківці, коли бачать помилку у звітності чи деклараціях, спочатку повідомляють про них платнику дзвінком, смс, неформальним листом, а потім, якщо помилку не виправили, – офіційним зверненням. Тільки у разі ігнорування цих повідомлень ініціюються перевірка та фінансові санкції”, – каже експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців Мирослав Лаба.
В Україні місце «жовтого» посідає «сірий» колір: можливість платника «домовитися» з контролером, щоб він «не побачив» неточності чи навмисного порушення, додає Ващук. Мабуть, тому ДПС у представленні бізнесу часто постає корупційною службою, а податкові перевірки асоціюються із тиском та вимаганням хабарів.
Податкова під контролем
«Податківці кажуть, що дискреція (вирішення чиновником питання на власний розсуд) – це прямий шлях до корупції, тому вони карають бізнес штрафами навіть за технічні помилки», – розповідає Ващук.
Щоправда, таке правило працює не завжди. Представники податкової служби дозволяють собі трактувати законодавство на свій розсуд, якщо «ціна» такого трактування перевищує ризики потрапити за ґрати.
Приклад цієї дискреції бізнес відчув наприкінці 2022 року, коли Міністерство фінансів несподівано зробило зміни до роботи системи автоматизованого адміністрування ПДВ (відома як СМКОР). Після цих змін підприємці почали повідомляти про масові блокування податкових накладних.
Особливість адміністрування ПДВ передбачає, що платники цього податку мають право зменшити свої зобов'язання перед державою у сумі сплаченого ПДВ, який закладався у ціні придбаних ними товарів та послуг. Блокуючи податкові накладні, ДПС фактично блокує оборотні кошти підприємства.
СМКОР замислювалася для мінімізації втручання чиновників у адміністрування ПДВ та протидії спробам недобросовісних підприємців зловживати операціями та ухилятися від сплати податку чи претендувати на бюджетне відшкодування.
Однак після внесення змін система почала працювати у ручному режимі. В умовах, коли податкові накладні бізнесу масово блокувалися, з'являлися посередники, які пропонували вирішити проблему за певну винагороду. Їхня робота навіть потрапляла в поле зору правоохоронців. У лютому 2023 року ГБР викрила на протиправній діяльності керівницю податкової Києва Оксану Датій.
Проте, зазвичай такі зловживання не закінчуються порушенням кримінальних справ. Як пояснив ЕП екс-співробітник ДПС, правоохоронці часто використовують зібрані матеріали як інструмент шантажу для отримання відкату.
Окрім керівниці столичної податкової послуги бізнесу з розблокування податкових накладних пропонував і голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев. Він відкрито закликав підприємців звертатися до нього із випадками необґрунтованого блокування чи іншими скаргами на податкові органи.
Співрозмовники ЕП у бізнес-колах та парламенті зазначають, що саме Гетьманців курирує роботу ДПС, щонайменше – щодо блокування податкових накладних. Контроль за роботою служби забезпечує те, що з травня 2021 року податкова працює без повноцінного голови. Майже всі керівництво ключовим для наповнення бюджету служби зараз перебуває у статусі та. о.
«Статус „виконувач обов'язків“ дозволяє контролювати роботу цілого органу. На позицію тимчасових керівників можна непрозоро призначити потрібних людей і так само непрозоро та з формальних причин таких людей можна звільнити”, – пояснює підприємець та старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.
Сам Гетьманцев заперечує, що контролює роботу податкової. Свій вплив на ДПС він називає «парламентським контролем». «До мене звертається людина із проблемою. Називайте це як завгодно, але я мушу цю проблему вирішувати, я депутат. Я не маю терпіти те, що людина не може знайти щось у податковій і отримує формальні відписки”, – пояснював він на початку 2023 року.
Парламент справді має контролювати роботу ДПС, але чи має сенс зовнішній контроль органу влади, яким керує сам контролер – питання риторичне.
Що далі
Наприкінці 2023 року уряд затвердив Національну стратегію доходів – план заходів, що має зменшити залежність держави від зовнішнього фінансування.
Серед заходів – підвищення податків для ФОП, повернення прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб, надання податківцям доступу до банківської інформації бізнесу та громадян. Однак першим кроком має стати повернення довіри платників податків до ДПС. Цей захід дійсно необхідний, адже без такої довіри виживання країни в умовах війни може опинитися під питанням.
ЕП писала, що у 2024 році уряду необхідно знайти близько півтрильйона гривень для фінансування військових витрат. Переважно – на купівлю зброї та виплати військовослужбовцям, зокрема, нової виплати у розмірі 70 тис грн на місяць.
Оскільки міжнародну допомогу Україні заборонено витрачати на війну, то, напевно, для фінансування цих потреб доведеться підвищувати податки. В умовах, коли податківцям довіряють лише 13-19% бізнесу (опитування РБО), було б наївно сподіватися, що підвищення ставок податків може реально збільшити доходи бюджету, а не призвести до тінізації економіки.
За даними співрозмовників видання у парламенті, уряд почне активно шукати додаткові джерела фінансування бюджету у червні після перегляду програми МВФ. До того часу повернути довіру до податкової служби навряд чи вдасться. Хоча перший крок на цьому шляху все ще можна зробити.
Рік тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає перезавантаження ДПС: обрання повноцінного керівника на прозорому конкурсі за участю представників міжнародних організацій та проведення переатестації її працівників. Цікаво, що співавтором документа є Гетьманцев.
Перезавантаження роботи ДПС та обрання її керівництва підтримує і бізнес.
«Важливо нарешті призначити справжнього керівника ДПС, який буде зацікавлений у розвитку органу, а не тримати і. о., який несе персональної репутаційної відповідальності. Асоціація багато разів ініціювала зустрічі з керівництвом ДПС, але не мала жодної зустрічі”, – повідомили у Європейській бізнес-асоціації.
Без керівника, наділеного мандатом для проведення змін, ці зміни ніколи не настануть. Якщо ж нічого не змінювати, то відносини між платниками податків та їх збирачами ризикують залишитися такими ж ворожими, як і тисячу років тому. А тоді підвищення податкового навантаження нічим добрим не закінчилося.
