Офіс Президента через Верховну Раду (монобільшість) та Кабінет міністрів вгатив у 2022-2023 роках ₴113 мільярдів на дороги. А як же армія?
Рік тому країною зазнала хвиля громадських акцій. Досить зухвалих акцій під гаслами «Гроші на ЗСУ!», «Дрони замість стадіонів!», під прикриттям якої центральна влада забрала у місцевих громад кошти «військового ПДФО».
Мова про так званий податок на доходи фізичних осіб, які перебувають на службі в силах оборони. І маємо зауважити, підсумки вражають; тільки подивіться самі:
- 35% коштів, вилучених 2023-го у місцевих громад до державного бюджету, так і не було освоєно до кінця року;
- не використано 55% коштів «воєнного ПДФО», тобто 45,3 мільярда, зібраних за січень-липень вже 2024 року.
Держава під час війни виявилася бездонною кишенею неповоротких та безвідповідальних менеджерів, відірваних від реальних військових потреб.
Значно менш ефективним у забезпеченні Сил оборони України, ніж територіальні громади (села, містечка, селища та міста). Звичайно, не все так однозначно нагорі, як здається знизу.
Міністерство оборони впоралося із освоєнням своєї частки коштів, а провал повністю лягає на частку Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Але від цього не легше.
Як не легше десяткам тисяч активістів, чий щирий патріотичний порив був безсовісно використаний для цієї сумнівної конфіскації. До речі, з ініціативи структури із промовистою назвою «Офіс простих рішень».
Хоча системне та просте рішення в цьому питанні було — зобов'язати місцеву владу витрачати всі 100% коштів «військового ПДФО» на закупівлі, зокрема БПЛА, та пряму допомогу ЗСУ, жорстко контролюючи ціни та фінансові потоки.
Виявляється, навіть під час війни, децентралізація буває ефективнішою за централізацію, бо яких вам ще рехворм Єрмаков не вистачає? Їжте, не обляпайтеся кров'ю наших захисників.
