Синя гілка столичного метро може отримати ще одну «пробоїну»
«Київський метрополітен» перевіряє конструкції та ґрунти поряд зі станцією метро Поштова площа. Про небезпеку для всього інфраструктурного вузла: станції метро, площі, найближчих будівель заявили Держаудитслужба, Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт, громадські організації та бізнес. Якщо аварійність підтвердиться, доведеться тимчасово закривати Поштову площу та обмежувати рух метрополітену. Проблема виникла через багаторічну бездіяльність комунальників та міських чиновників, які не проводили протиаварійні роботи у підземному котловані під площею.
2 травня на Поштовій площі, за словами Ольги Рутковської, члена Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток та пам'яток та одного з ініціаторів створення сучасного археологічного музею, представники інженерної служби «Київського метрополітену» провели візуальне обстеження стану підземного котловану, розташованого на відстані 9 -15 метрів від станції метро та тунелів Поштової площі. За неофіційними даними, комунальне підприємство збирається замовити експертне дослідження стану конструкцій та ґрунтів навколо станції метрополітену. І це вже можна вважати перемогою громадськості та експертів, які попереджають про аварійність Поштової площі з 2019 року, але досі міська влада ігнорувала всі звернення.
23 квітня питання аварійності Поштової площі порушили на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань Києва, і це спричинило справжній скандал. Присутні на комісії представники Київської міської державної адміністрації та Київради переводили стрілки та відповідальність на Верховну раду минулого скликання, яка 5 липня 2018 року ухвалила Постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у місті Києві». Чиновники скаржилися нібито саме цей документ заважав їм протягом п'яти років проводити консерваційні та протиаварійні роботи, які б забезпечили безпеку на Поштовій площі в однойменній станції метро та зберегли життя та здоров'я людей.
Після комісії Верховної Ради про багаторічну проблему та аварійність Поштової почали публічно говорити всі сторони конфлікту, у тому числі, наприклад, одіозний архітектор Андрій Миргородський та навіть керівник Державного управління справами часів президента-втікача Януковича Андрій Кравець, які мають до цієї ситуації безпосереднє відношення. Більше того, зробила заяву про аварійність площі та станції метро та Держаудитслужба, судячи з повідомлення якої ще рік тому вона попереджала міська влада, що під загрозою руйнування опинився весь інфраструктурний вузол: станція метро, площа, найближчі будівлі, в тому числі і будівля самої Держаудитслужби. . Але ця заява так і залишилася поза увагою з боку Департаменту транспортної інфраструктури. Схоже, що про багаторічну бездіяльність міської влади на Поштовій площі відомо багатьом.
Нагадаю, що восьмиметрової глибини котлован під Поштовою площею з'явився внаслідок великого міського проекту з реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі у Подільському районі міста Києва. Починаючи з 2012 року, спочатку за бюджетні кошти були побудовані естакада та тунель, а за приватні кошти під площею збиралися створити «об'єкт багатофункціонального призначення» (торговий центр). Інвестором останнього будівництва стала компанія ТОВ «Хенсфорд Україна», пов'язана зі згаданим Андрієм Кравцем. Однак коли у 2014 році почали копати котлован, то одразу знайшли значні археологічні знахідки. Тому з 2019 року ця територія площею 6 тис. кв. м. є Пам'ятником історії та археології національного значення.
Будівництво ТРЦ на Поштовій площі зупинилося ще 10 липня 2017 року, коли між археологами та забудовником виник конфлікт та втрутилася громадськість. Громадський протест на Поштовій площі — один із найсильніших у протистоянні з міською владою за багато років, він об'єднав кілька десятків громадських організацій, а про знахідки Поштової сьогодні знають мільйони людей.
З того часу будівництво торгового центру не розпочиналося і сьогодні юридично неможливе, оскільки дозвільні документи (містобудівні умови та обмеження) остаточно скасовано Верховним судом України 27.07.2022 року (рішення у справі 826/16076/18), а згідно з згаданою постановою Верховної Ради від 5 липня 2018 року будувати на Поштовій площі можна лише після створення національного музею «Центр середньовічного міста» на території Пам'ятника історії та археології національного значення.
Коли будівництво торгового центру було зупинено, замовник реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі (обох черг: і бюджетної, і приватної) КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд міста Києва» був зобов'язаний законсервувати підземний котлован та забезпечити проведення в ньому протиаварійних заходів.
Відповідно до вимог Положення про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2005 року, комунальне підприємство відповідає за стан недобудови. Оскільки нова транспортна розв'язка створювалася за бюджетні кошти, а «об'єкт багатофункціонального призначення» був частиною транспортної інфраструктури (стіни торгового центру — це стіни естакади та тунелю, і навіть плита перекриття на поверхні площі розділена на інвесторську та бюджетну частини), замовник будівництва мав саме за бюджетні кошти замовити проект протиаварійних робіт та виконати його, щоб не допустити небезпеки для життя та здоров'я громадян.
Міська влада вирішила трактувати припинення будівництва торгового центру, як «не діставайся ж ти нікому» і просто закинула Поштову. Посилаючись на те, що інвестор припинив виділяти кошти, замовник умив руки: не законсервував недобудови та не провів протиаварійні заходи. Мовляв, заборонили будувати торговельний центр, от і грошей не стало ні на що.
Судячи з листа колишнього генпідрядника будівництва підземного торговельного центру «Альтіс Холдинг» від 01.06.2020 року, ще з початку 2019 року у підземному котловані площі у безпосередній близькості від станції метро взагалі не працював дренаж дощових та ґрунтових вод. Після того, як за рішенням інвестора ТОВ «Хенсфорд Україна», було припинено подачу електроенергії на будівельний майданчик та зупинено чотири насоси, які відкачували дощові та ґрунтові води з 12 свердловин, територію підземного котловану стало сильно підтоплювати. І так понад п'ять років!
Ось можливі негативні наслідки, зазначені у листі колишнього генпідрядника: «руйнування тимчасових конструктивних елементів, що може з високою ймовірністю призвести до обвалу ґрунтів у підземний простір пішохідної частини Поштової площі м. Києва. Києва, що у свою чергу, безумовно, може мати причинно-наслідкові зв'язки з впливом відповідних сил на плиту перекриття площі, які можуть спричинити її руйнування, а також руйнування та/або пошкодження конструкцій будівель, розташованих на Володимирській гірці (вище за об'єкт будівництва), впливу на безпечну та безперебійну експлуатацію «синьої» гілки метрополітену м. Києва, внаслідок неконтрольованого аварійного впливу, що серед іншого може спричинити усунення тунелів та пошкодження внутрішніх інженерних систем тощо».
Аналогічної думки дотримуються інші експерти.
З листа КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 2019 року випливає: «Деформації елементів підпірних стін об'єкта на Поштовій площі можливі внаслідок загального погіршення технічного стану об'єкта незавершеного будівництва, аварійних витоків з водонесучих комунікацій на території, що прилягає до ділянки будівництва. ґрунтовими водами та незавершених робіт з влаштування системи поверхневого водовідведення».
Згідно з листом ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 11.03.2020 року «на окремих ділянках об'єкта спостерігається фільтрація ґрунтових вод через огородження котловану та замочування несучих та огороджувальних конструкцій поверхневими та ґрунтовими водами. Цьому сприяє зупинка роботи дренажної системи (вода з свердловин не відкачується) і затікання поверхневих вод. Це призводить до руйнування захисного шару бетону та корозії арматури залізобетонних конструкцій». До речі, ця експертна організація робила та публікувала дослідження по Поштовій площі ще на початку будівництва у 2015 році та попереджала: якщо не зробити горизонтальний та вертикальний дренаж дощових вод, то обов'язково буде біда і з площею, і зі станцією метро. Їх не почули.
Підкреслимо, що у КМДА також знайомі з небезпекою як мінімум із 2019 року. З протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №20 від 20.06.2019 року випливає, що «внаслідок підйому підземних вод відбудеться повне замочування ґрунтового масиву навколо будівельного майданчика зі зміною фізико- характеристик ґрунтів, з яких він складається, що призведе до додаткових деформацій довколишніх будівель. Такі деформації можуть також призвести до появи просадок тунелів метрополітену, фундаментів навколишніх будівель та виникнення аварійних ситуацій з непередбачуваними наслідками».
Що робити
Оскільки проблема є, її треба вирішувати, а не намагатися зам'яти чи маніпулювати. Згадана чиновниками КМДА постанова Верховної Ради до створення музею забороняє на Поштовій площі проведення саме будівельних робіт, а не робіт із збереження археологічних знахідок чи протиаварійних. Термін «будівельні роботи» затверджено постановою Кабміну «Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт». До таких робіт належать: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт. Дренаж води, протиаварійні роботи до переліку не входять, тож Верховна Рада не забороняла їх робити.
Народні депутати планують відвідати Поштову площу. Про це повідомив парламентарій Віталій Безгін («Слуга народу»), який очолює спеціальну тимчасову комісію Верховної Ради з питань Києва. Сподіваємося, що влада держави та міста зробить усе, щоб не допустити подальших ускладнень у підземному котловані Поштової площі та на станції метро, проконтролює об'єктивність гідротехнічної експертизи стану метро та об'єкта незавершеного будівництва – котловану на Поштовій площі, закриє площу та нарешті проведе протиаварійні заходи.
Після чого можна буде повернутися до питання законного будівництва на Поштовій площі, а саме підземного археологічного музею, бо громадський музей там уже є і діє. Захищала та охороняла всі ці роки знахідки Поштової площі, боролася з підтопленнями не влада, не інвестор, не підрядник та не замовник будівництва і навіть не військова адміністрація, а сама громада. Понад п'ять років щодня.
