Черговий перезапуск пенсійної реформи у 2025 році: що чекає на українських пенсіонерів

Пенсійна система в Україні протягом багатьох років залишається однією з найгостріших соціально-економічних проблем. пенсійна реформа, спрямована на впровадження накопичувальної системи. Розглянемо основні аспекти реформи, її вплив на пенсіонерів, а також думки експертів щодо майбутнього пенсійної системи.

Передумови запровадження пенсійної реформи

Впровадження нової пенсійної реформи в Україні має кілька важливих передумов, що виникли через складну демографічну, економічну та соціальну ситуацію в країні:

Скорочення населення. В останні роки в Україні спостерігається стабільна тенденція до скорочення народжуваності. З 2013 року цей показник щорічно знижувався приблизно на 7%. Особливо критичною ситуація стала після повномасштабної війни, яка почалася 2022 року. За підсумками 2023 року народжуваність знизилася на третину порівняно з довоєнним рівнем. Минулорічний показник становив лише 187 тисяч новонароджених — це найменший результат за всю історію незалежної України. У зв'язку з цим нація старіє, що чинить значний тиск на пенсійну систему.

Зменшення чисельності працездатного населення. Зі скороченням населення автоматично зменшується і кількість працездатних людей. За даними Міністерства економіки України, 2021 року ринок праці охоплював 11,5 мільйона осіб. На початок 2024 року в Україні було зареєстровано 10,8 мільйона працюючих громадян, які сплачували внески до солідарної пенсійної системи, та 10,5 мільйона пенсіонерів, які отримували виплати з цієї системи. Це співвідношення 1 до 1 створило серйозні фінансові проблеми для утримання пенсійної системи. Крім того, багато українців змушені достроково виходити на пенсію через стан здоров'я, особливо ветерани та військові, які зазнали поранень під час війни. Це впливає на кількість соціальних внесків, що надходять до пенсійного фонду, оскільки кожен, хто випадає з ринку праці, знижує фінансову базу солідарної системи.

Зниження доходів та втрата робочих місць через війну війни. Війна також негативно вплинула на доходи населення. Багато українців втратили роботу, що у свою чергу зменшило їхній страховий стаж та доходи, з яких нараховується пенсія. Традиційна солідарна система більше не справляється з навантаженням, оскільки понад п'ять мільйонів українських пенсіонерів отримують пенсії нижче за 4 тисячі гривень на місяць. Для забезпечення навіть цих низьких виплат наявних внесків не вистачає, тому держава змушена використовувати інші джерела надходжень, у тому числі податки.

Великі соціальні витрати та бюджет. Соціальний бюджет України є другим за величиною після оборонного. За словами міністра соціальної політики Оксани Жолнович, соціальна сфера потребує оптимізації, адже зростає кількість людей, які перебувають на межі бідності або потребують особливої ​​підтримки — пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани тощо. Крім того, зростання витрат на соціальні програми обмежується можливостями державного бюджету. У такій ситуації уряд змушений шукати альтернативні шляхи для підтримки пенсіонерів та водночас оптимізувати систему соціальних видатків.

Основні положення реформи

Одним із ключових елементів пенсійної реформи 2025 року є перехід до накопичувальної пенсійної системи. Згідно з планами уряду, з липня 2025 року громадяни України матимуть змогу вносити обов'язкові внески на свої індивідуальні пенсійні рахунки. Ця система передбачає, що накопичені кошти будуть використовуватися для виплат пенсій за десятки років. За прогнозами, ефективність цієї системи стане відчутною лише через 20-30 років, що робить її перспективним, але довгостроковим рішенням.

Оксана Жолнович на Глобальному цифровому соціальному форумі (GLOBAL DIGITAL SOCIAL FORUM 2024) зазначила, що нова накопичувальна система має забезпечити громадянам при виході на пенсію гарантоване покриття у розмірі 40% від заробітної плати за повний страховий стаж. Цей показник майже вдвічі перевищує сучасний рівень. Держава також зобов'язується забезпечити прозорість механізму обліку пенсій, що ґрунтується на кількості років страхового стажу та сумі внесків, сплачених протягом трудової діяльності.

Нові механізми обліку пенсій

Крім запровадження накопичувальної системи, пенсійна реформа також передбачає запровадження бальної системи до розрахунку пенсій. Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмігаль, кожен громадянин отримуватиме бали на свій рахунок залежно від рівня заробітної плати. Наприклад, якщо людина отримує зарплату на рівні середньої країни, вона отримає 10 балів. Ті, хто отримує вищу зарплату, можуть здобути більше балів. Щороку ці бали конвертуватимуться у пенсійні виплати відповідно до актуальної середньої заробітної плати в країні.

Вебпортал соціальних послуг та програма є потенціал

Крім пенсійної реформи, Міністерство соціальної політики також оголосило про запуск нового вебпорталу соціальних послуг. Метою цього порталу є забезпечення громадянам доступу до широкого спектру соціальних послуг в онлайн-режимі, серед яких догляд за людьми, натуральна допомога, а також послуги з інклюзивного навчання. У майбутньому планується додати до порталу понад 20 видів соціальних послуг.

Ще однією важливою ініціативою є програма Потенціал, спрямована на розвиток соціальних ініціатив та підвищення можливостей громадян.

Виклики, які стоять на шляху реформи

Одним із найбільших викликів нової пенсійної реформи є фінансування. Як стверджує експерт із пенсійних питань, журналіст Сергій Коробкін, для впровадження накопичувальної та бальної систем необхідні значні кошти, але у проекті бюджету на 2025 рік немає чітких показників фінансування цих реформ. Більше того, фінансові труднощі та демографічна ситуація ставлять під питання успішність впровадження накопичувальної системи.

Також серйозно вплинути на успішність запровадження накопичувальної пенсійної системи може економічна ситуація у країні. Зокрема, питання інфляції та знецінення національної валюти можуть значно знизити реальну вартість накопичених коштів. Економісти попереджають, що якщо інфляція перевищить прогнозовані рівні, пенсійні накопичення можуть знецінитися, і громадяни не отримають очікуваних пенсійних виплат.

Ще одним викликом є ​​низький рівень довіри громадян до фінансових інституцій та держави в цілому. Враховуючи досвід минулих років, коли пенсійні накопичення та заощадження громадян зникали через економічні кризи, багато українців скептично ставляться до нових реформ. Це може вплинути на активність населення у приєднанні до нової накопичувальної системи.

Крім того, за словами Сергія Коробкіна, результати впровадження накопичувальної системи будуть відчутні лише через десятки років, а на найближчій перспективі пенсіонери не відчують значних покращень.

Коробкін також висловив сумніви щодо ефективності таких заходів, як програма Потенціал та новий вебпортал соціальних послуг, вказуючи на те, що відсутність конкретних даних та чіткої стратегії робить ці ініціативи скоріше маркетинговими, ніж реальними інструментами допомоги громадянам.

Пенсійна реформа 2025 року в Україні є амбітним кроком для забезпечення гідної старості для громадян. Однак її успішність залежатиме від багатьох факторів, серед яких фінансова стабільність держави, економічна ситуація та довіра громадян до нових механізмів. Хоча уряд обіцяє значні покращення у довгостроковій перспективі, найближчими роками українським пенсіонерам слід готуватися до нових викликів та адаптації до змін у пенсійній системі.