Політична кризова ситуація, що виникла, змушує Банкову та Арахамію шукати нестандартні рішення для подолання проблеми з голосами в парламенті.
Не секрет, що парламентська фракція “Слуга народу”, яка восени 2019 року сформувала одноосібну коаліцію, зараз важко знаходить голоси в парламенті для прийняття потрібних рішень. Зі 235 “слуг”, як показує табло Верховної Ради, натискає потрібну для Банкової кнопку у кращих випадках лише 180-190. Роль милиць, на які спирається ця недієздатна більшість, виконують нардепи від забороненої ОПЗЖ (під час війни вони створили дві групи “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України”) та депутатські групи “Партія “За майбутнє” та “Довіра”. Саме за їх рахунок влада добирає потрібних голосів.
Одне з останніх голосувань, яке чітко демонструє нинішні розклади у Раді, – призначення чотирьох членів Рахункової палати. Наприклад, кандидатури Кирила Климанка та Ольги Піщанської підтримало, відповідно, 164 та 170 “слуг”. А під час сигнального голосування за призначення Піщанським головою Рахункової палати кнопки “за” натиснули 176 “слуг”.
Проблему з нестачею голосів визнала голова партії "Слуга народу", народний депутат Олена Шуляк. У розмові з Головкомом політик підтвердила: є стабільних 180-190 голосів від слуг. Їх як може мобілізує керівник фракції Давид Арахамія та його заступники.
Цілком очевидно, що така слизька ситуація підштовхує Банкову та Арахамію до нестандартних рішень. Таких, які у вирішальний момент, коли підтримка парламенту вкрай необхідна, не допустили збою. Таким критичним моментом, наприклад, може стати зміна уряду.
Ближче до Нового року лідер "слуг" у Верховній Раді Давид Арахамія зареєстрував цікавий законопроект. Він мав би змінити закон про Кабінет міністрів саме щодо звільнення та призначення його членів. Проте з невідомих причин наміри впливового законодавця різко змінилися, а пояснювальна записка та порівняльна таблиця до законопроекту зникли із сайту парламенту. "Проект відкликаний", - з'явилося коротке повідомлення.
Зауважимо: вся ця дивна магія сталася протягом 29-30 грудня.
“Головком” уважно стежив за цими подіями і нам таки вдалося ознайомитись з ідеями, які пропонував Арахамія, але одразу ж передумав…
Фракція-коаліція
За задумом керівника фракції “Слуга народу”, закон про Кабмін мав би закріпити поняття “депутатська фракція, яка діє на правах коаліції”. Фактично йдеться про розширення прав провладної “Слуги народу”, яка з осені 2019 року має коаліцію монобільшості без формальної потреби у партнерах.
Згідно із законопроектом Арахамії, фракція-коаліція має отримати право подавати президенту кандидатуру на посаду прем'єр-міністра. Таку пропозицію підписуватиме голова фракції або його перший заступник чи інший уповноважений представник нардепа від депутатської фракції, яка діє на правах коаліції. Нині ж таке право має, згідно із законом, “коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість депутатів від конституційного складу Верховної Ради, тобто подання має йти від імені 226 депутатів, яких “Слуга народу” вже фактично не має.
За таким же принципом має відбуватись заміна членів Кабінету міністрів. Потенційних претендентів депутатська фракція, яка діє на правах коаліції, подаватиме прем'єр-міністру.
За задумом керівника фракції “Слуга народу”, у законі про Кабмін потрібно закріпити поняття “депутатська фракція, яка діє на правах коаліції”
У пояснювальній записці до законопроекту Арахамії зазначено: у статті 9 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” поки що чітко не визначено правове регулювання про внесення коаліцією депутатських фракцій, як це передбачено статтею 83 Конституції, пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.
“Таким чином, хоча Конституція України передбачає повноваження депутатської фракції, яка діє на правах коаліції, щодо внесення відповідних пропозицій щодо призначення членів уряду, однак у Законі України “Про Кабінет Міністрів України” поки що відсутня чітка регламентація відповідної процедури. Хоча раніше питання про відсутність чіткої регламентації вищезгаданої процедури призначення членів уряду не порушувалося. Його актуальність зросла у контексті початку функціонування з 2019 року депутатської фракції, яка має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені Конституцією України”, – сказано у пояснювальній записці.
Протягом чотирьох років каденції Верховної Ради IX скликання питання про відсутність чіткої регламентації процедури призначення урядовців не порушувалося, визнав Давид Арахамія.
У розмові із впливовим парламентарієм від “Слуги народу” “Головком” дізнався, що могло стояти за законопроектом Арахамії: “Ми хотіли відкликати деяких міністрів та призначити нових. І щоб опозиція не кричала, мовляв, немає монобільшості, цей законопроект мав стати своєрідним перестрахуванням. Але щось пішло не так”.
Уряд єднання: місія нездійсненна?
"Головком" поспілкувався з народними обранцями з інших парламентських сил щодо ідеї Давида Арахамії. На думку нардепа від фракції Голос Юлії Клименко, запропоновані зміни не є драматичними. Тому що "досі плюс-мінус так і працювало".
“Поява такого законопроекту не можна вважати більшою суб'єктивізацією монобільшості, бо виставу зробив пан Арахамія, який є членом тісного президентського оточення. Тому цей законопроект точно не міг виникнути без узгодження з Офісом президента. Просто там хочуть, як і у випадку із законопроектом про мобілізацію, який писали Міноборони та Офіс президента, перекласти відповідальність на депутатів. Це дуже небезпечна гра – у неї грали багато президентів і нічим добрим вона не завершилася”, – зазначила представниця “Голосу”.
Водночас Клименко висловила думку, що зміна уряду та його голови давно назріла. “Не важливо, коли вона відбудеться, – завтра чи через три місяці, але мені здається, що свіжих міжнародних грошей без зміни уряду для України не буде”, – вважає парламентар.
Зауважимо, що чутки про відставку Шмигаля – явище давнє та регулярне. Проте чинний прем'єр завершує четвертий рік на посаді. І це рекорд для українських глав уряду. Потрібно визнати, що при цьому міністри його уряду активно ротуються. До речі, минулого року свої посади здали двоє міністрів-старожилів: Олександр Ткаченко (Мінкульт) та Вадим Гутцайт (Мінмолодьспорт). Рішення про зняття міністрів Ткаченка та Гутцайта також далося фракції “Слуга народу” з величезними потугами – “за” висловилися лише 200 та 169 відповідно. Інші голоси Банковій довелося дозбирати на стороні.
Нардеп із фракції “Європейська солідарність” Олег Синютка переконаний: законопроект Арахамії був спрямований на те, щоби монобільшість ще більше зміцнила свої позиції. “Я грішною справою вже подумав: чи не хоче пан Арахамія без Верховної Ради, а лише рішенням своєї фракції, міняти прем'єр-міністра чи урядовців? На мою думку такий законопроект є шкідливим, тому що він породить у суспільстві дискусії щодо авторитаризму”, – сказав політик.
За словами обранця, з початку вторгнення РФ жодних консультацій між чинною владою та представниками політичних партій у парламенті щодо переформатування уряду не проводилося.
При цьому Синютка визнав: заміна одного чиновника іншим практично нічого не змінить.
“Державний бюджет на 2024 рік не дає відповіді на фінансові виклики, які є у державі. Тому парламент, зрештою, має перестати бути придатком до Офісу президента і почати вирішувати нагальні проблеми. Насамперед затвердити уряд національної єдності на чолі з професійними людьми, які викликали б довіру у суспільства та військових”, – наголосив представник “Європейської солідарності”.
До речі, 19 грудня на підсумковій прес-конференції президента Володимира Зеленського запитали, що він думає про об'єднання політичних еліт та створення уряду єднання, куди б увійшли професіонали-технократи. Сьогодні ми зменшуємо максимально витрати чиновників. Я працюю над тим, щоб уряд ще зменшився. Але якщо там не буде зовсім людей, нам складно управлятиме державою”, – відповів глава держави.
