Або як «аварійна допомога» перетворюється на бізнес.
Якщо в енергосистемі трапляється надзвичайна ситуація, аварійна допомога є виходом із ситуації. Але якщо аварійна допомога залучається постійно, це вже не аварійна допомога, а бізнес. І це вже є імпорт електроенергії, який просто загорнуть в обгортку «аварійної допомоги».
Це і підтверджує остання заява представника «Укренерго» Кудрицького, де він прямо визнає, що «аварійна допомога» — це наслідок «нездорової ситуації на ринку електроенергії».
Відповідно летить у піч вічна версія та стара платівка «Укренерго», що саме населення винне у дефіциті, аварійній допомозі, бо не економить електроенергію. Наразі «легенда змінилася» і Кудрицький з «Укренерго» вже говорить про бізнес, який просто має платити більше за електроенергію, аби трейдери імпортували електроенергію. Ще раз — бізнес має заплатити не 7-8 грн/кВт, як зараз після липневого підвищення, а 10-11 грн/кВт.
«Потрібно дещо поправити регулювання на ринку електроенергії. Тому що нездорова ситуація, коли «Укренерго» залучає аварійну допомогу у сусідів, яка дорожча, а комерційний імпорт, який дешевше, не може зайти в систему через цінові обмеження на українському ринку», — каже Кудрицький.
Я вже мовчу, що Кудрицький «рамси поплутавши» вказує начебто незалежному регулятору НКРЕКУ, що потрібно переглянути ціни для бізнесу, прайс-кепи (граничні ціни).
При цьому зараз прайс-кепів (max 5600-7200 грн/МВт) вистачає, щоб за необхідності укласти договір із компаніями з ЄС та імпортувати електроенергію. Довгостроковий контракт, а не викуповувати на біржі по «трохи» за великі гроші.
Так, непомітно, Укренерго перейшло зі світлою на темний бік. Найбільший інтерес в імпорті електроенергії має компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Тому далеко ходити не треба, щоб побачити когось підтримує «Укренерго» та Кудрицький. І це вочевидь не населення, не українці, не народ, а просто приватний бізнес. І така політика під час війни, а що буде у мирний час?
Загалом історія з постійною «аварійною допомогою» викликає багато питань. Не було потреби використовувати цей механізм так часто. Фактично, учасники ринку свідомо обмежували виробництво електроенергії на формування «трагічної картини» дефіциту в енергосистемі, залучення «аварійної допомоги». Та й загалом було поставлено незначний обсяг електроенергії у вигляді «аварійної допомоги» — орієнтовно на 8 млн. євро.
Таким чином, аварійна допомога стала інструментом для маніпуляції. "Укренерго" традиційно відрізняється гнучкістю "партійної лінії". Куди дме вітер — туди й ставитиме вітрила. Але бізнесу потрібно готуватися, що прайс-кепи підвищуватимуть і за електроенергію доведеться платити більше — до 10-11–12 грн/кВт. І населенню ще рано розслаблятися. Плани підвищення тарифів для населення цього року до 3,5-4 грн/кВт залишаться. У результаті народ як завжди заплатить двічі — за дорожчі товари та за світло у квартирі.
