Скасування арешту «облгазів Фірташа». Що то було?

Спойлер: проблема не у вирішенні ВАКС, а в тому, як працюють слідчі ГБР.

25 червня 2024 року слідчий суддя Вищого Антикорупційного суду (ВАКС) скасував арешт «облгазів Фірташа». Про це стало відомо 28 червня, а вже за кілька годин Печерський суд героїчно відновив справедливість та наклав арешт повторно.

До співчуттів ВАКС навіть приєдналася керівниця АРМА Олена Дума: «Питання про подальші надходження до державного бюджету та притягнення злочинців до відповідальності є сумнівними». І це викликає подив, адже пані Дума має розуміти основні завдання кримінального провадження, які не зводяться до наповнення державного бюджету, а полягають у належній правовій процедурі.

3 липня з'явилося у відкритому доступі судове рішення, тож ми вирішили розібратися у мотивах слідчого судді зняти арешти з цього майна Фірташа.

Спойлер: проблема не у вирішенні ВАКС, а в тому, що слідчі ГБР визнають «речовими доказами» все, що хочуть передати до АРМА. А Печерський суд, накладаючи арешт, не дуже бажає розбиратися в деталях, чим уже зі свого боку загрожує всьому розслідуванню.

Чому наклали арешт на «облгази Фірташа»

ГБР розслідує справу про втрати бюджету на майже 1,5 млрд грн на користь олігарха-втікача Дмитра Фірташа. У чому суть цієї справи?

Відповідно до законодавства, оператори газорозподільних мереж (ГРС) мали щорічно платити державі кошти, якщо вони використовували у своїй роботі державне майно. Але, як виявило ГБР, у травні-червні 2017 року тодішні посадовці Міненерговугілля у змові з «обл-, міськгазами» уклали із 37 приватними операторами, серед яких 26 належали Дмитру Фірташу, договори, в яких фактично узгодили безоплатне користування державним майном. І за три роки таким чином державі було завдано збитків на 1,488 млрд грн.

Схема Фірташа та Ко, за версією звинувачення, полягала в тому, що чиновник Міненерговугілля підписав із частиною операторів ГРМ окремі протоколи розбіжностей. За ними така оплата використання державного майна облгазами передбачалася лише за умови включення цих видатків до структури тарифу за газ. Тобто облгази, щоб не виконувати законну угоду, уклали з державою договори та змінили весь принцип таких відрахувань таким чином, щоби взагалі нічого не платити державі. Зрозуміло, що тариф тоді так і не змінили, тому бюджет втрачав кошти. І, звісно, ​​це суперечило Закону України «Про ринок природного газу» та іншим актам.

У травні 2022 року слідчі судді Печерського суду наклали арешт на акції згаданих 26 облгазів Фірташа через те, що вони були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та стали предметом кримінального правопорушення. Але жодного аналізу, чи правомірно слідчий визнав такі акції речовими доказами, на той момент не провели.

Тоді суд, на жаль, обмежився лише загальними фразами, що призвело до прийняття 25 червня 2024 року рішення ВАКС про скасування арешту. Київський апеляційний суд, який переглядав ухвали Печерського суду про цей арешт, теж не виправив допущені помилки. Припускаємо, так сталося тому, що розтягування поняття «речові докази» — це звичайна практика в роботі Печерського суду, та й річ гучна, тому рішення про арешт мало б додати в ньому репутаційних балів для органу досудового розслідування та більшого розголосу справі.

Що вирішив ВАКС

Такі недоліки у роботі прокурора та суду не залишилися непоміченими. Тому власники акцій 14 іноземних та українських компаній, пов'язаних із Дмитром Фірташем, звернулися до Антикорсуду з клопотанням про відміну арешту, оскільки його наклали неправомірно. І тому слідчий суддя ВАКС проаналізував фактичні обставини кримінального злочину, що розслідується, і зазначив, що акції не можуть бути в ньому речовими доказами.

Справа в тому, що певний об'єкт може бути речовим доказом тоді, коли він:

• був знаряддям кримінального правопорушення;
• зберіг у собі сліди кримінального правопорушення;
• містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження.

Так ось у справі облгазів Фірташа із матеріалів кримінального провадження не встановлено, а прокурор, який був у суді, не довів, що заарештовані акції якимось чином відповідали зазначеним критеріям. Більше того, те, що прості бездокументарні іменні акції належать певній особі, можна підтвердити без їхнього арешту.

Тому суддя визнав неспроможними доводи прокурора про те, що злочин було скоєно через управління облгазами з боку акціонерів, у тому числі й щодо їх впливу на підписання протоколів розбіжностей.

Адже 1) ймовірні протиправні дії акціонерів не є предметом цього кримінального провадження; 2) жодних доказів впливу акціонерів на посадових осіб облгазів щодо укладання протоколів розбіжностей як на момент арешту майна у 2022 році, так і на момент розгляду цих клопотань прокурор не надав.

Тому, на думку слідчого судді ВАКС, арешт було накладено необґрунтовано, адже арештовані предмети не є і не можуть бути речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Чому цю справу розглядав Антикорсуд

У всіх викликало подив, чому справу, якою слідство веде ГБР, слухав ВАКС. Але слідчий суддя в окремій ухвалі пояснив, що за ознаками підсудності судовий контроль у кримінальному провадженні мають здійснювати саме слідчі судді цього суду.

Все тому, що справа розслідується через ймовірне вчинення кримінального злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання службовими повноваженнями), а розмір завданих збитків державі в особі Міненерговугілля України становить 1 488 645 641,22 грн. На додаток, до його вчинення було ймовірно долучено посадовців Міненерговугілля, що є причиною, щоб цю справу розглядав Вищий антикорупційний суд.

А це до того ж свідчить, що розслідувати справу мало б не ГБР, а НАБУ. І ймовірний наслідок такої помилки — всі докази, зібрані ГБР, можуть бути визнані неприпустимими.

В чому проблема

Основна – якість роботи слідчих у гучних справах. Усі добре пам'ятають, як ГБР та деякі інші правоохоронні органи люблять проводити гучні обшуки з великою кількістю фотографій, але результатів у вигляді спрямованих обвинувальних актів чи вироків судів немає.

Так і в цьому випадку важливо було заарештувати акції «облгазів Фірташа» і передати їх до АРМА, а конфіскація активів — це завдання для них вже недосяжне. Вимушений нагадати про сумнозвісну долю Одеського НПЗ, який свого часу дуже голосно «конфіскували» за часів прокурорства Луценка.

Отже, потрібно вдосконалювати якість слідства та більше напружуватися над збиранням доказів, щоб потім рішення слідчих суддів були обґрунтованими та такими, що витримають перевірку міжнародними судами. І коли йдеться про таких «загартованих» фігурантів, як Дмитро Фірташ, уваги до якості слідства треба приділяти ще більше.

Крім цього, в одному з матеріалів ми згадували, що передача в АРМА лише речових доказів змушує слідчих і суди надмірно «розтягувати» визначення речових доказів і передавати в АРМА те, що насправді не є речовим доказом.

У цій справі прокурор сказав у засіданні ВАКС, що акції на облгази могли б бути предметом спеціальної конфіскації, але знову ж таки не доводив цього на етапі накладення арешту.

Тож цікаво, чи при повторному накладенні арешту слідчі ГБР та Печерський суд виправили свої помилки? Тому що знову читатимемо новини про гучне зняття арешту слідчими суддями ВАКС за клопотанням власників акцій облгазів. А це може призвести до того, що спеціальну конфіскацію застосувати взагалі неможливо.