Правоохоронці масово затримують голів МСЕК. Проте аналіз судових справ свідчить, що після гучних викриттів та заяв влади про невідворотність покарання жоден працівник медичної сфери за ґратами не опинився, зазначає Економічна правда.
Протягом останнього місяця вітчизняний інформаційний простір стрясають новини про затримання у різних сферах країни працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) До функцій останніх віднесено проведення експертизи осіб для встановлення інвалідності.
Найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. У ході розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які уникали мобілізації, правоохоронці провели обшуки у службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.
У її робочому кабінеті виявили 100 тис. дол., медичні документи з ознаками підробки, а також списки ухилістів із прізвищами та фіктивними діагнозами.
Крім того, будинки у чиновниці вилучили понад 5 млн. дол., 300 тис. євро, 5 млн. грн., брендові прикраси, а також документи, які можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проекти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбавитися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.
Подібні новини вже стали буденністю. колегу з Полтавщини із спільницею, які за 9 тис. дол. оформляли інвалідність для дружин військовозобов'язаних.
Після кожного такого випадку під акомпанемент громадського засудження влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти громадян та не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.
Проте аналіз даних із Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить про інше: гучні справи завершуються формальними вироками чи умовними строками.
У судовому реєстрі з початку великої війни ЕП виявила 216 вироків, де фігурує діяльність МСЕК. У 50 із них обвинуваченою стороною є лікарі та члени комісії. Зазвичай їм інкримінують кілька статей Кримінального кодексу: 369-2 (зловживання впливом), 368 (хабар), 358 (підробка документів), 114-1 (перешкоджання діяльності ЗСУ) та 368-5 (незаконне збагачення).
Саме за останньою статтею 7 жовтня суд заарештував Крупу з альтернативою застави 500 млн грн. Це найшвидший спосіб, адже у її декларації цих грошей не було, тоді як інші злочини, наприклад, підробка довідок про непридатність, ще треба задокументувати та довести у встановленому законом порядку.
Тому поки що це лише припущення суспільства та слідства, ймовірно, не безпідставні, що 6 млн дол. готівки та інші цінності якось пов'язані з роботою Крупи на посаді голови МСЕК. перешкоджання діяльності ЗСУ.
На перший погляд, вироки у таких справах звучать суворо: п'ять років позбавлення волі, як у разі завідувачки амбулаторії в Одесі, яка організувала злочинну групу для видачі фіктивних довідок. Однак на практиці більшість засуджених звільняють від відбування покарання з випробувальним терміном (як правило, за згодою з прокурором про визнання винності) навіть без конфіскації майна.
Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери ЕП нарахувала лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі, другий — лікаря-рентгенолога Львівського обласного шпиталю, якого засудили до чотирьох років.
Проте обидві справи стосуються подій 2020-2021 років, тобто на початок великої війни. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а друга Вищий суд улітку 2024 року перекваліфікував на легшу статтю та присудив замість ув'язнення штраф 85 тис. грн. грн.
Безкарність підживлює вседозволеність, що призводить до нових випадків корупції. Відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед чиновників.
Проблема із доказом вини організаторів корупційних схем у МСЕК не єдина. Аналогічна ситуація спостерігається з тими, хто переправляє ухилістів за кордон або обкрадає державу під час війни.
