Фактичний бенефіціарний власник одного з найпроблемніших українських банків – банку Альянс – Павло Щербань – диверсифікує ризики перед виведенням фінансової установи з ринку.
Він інвестує мільярди гривень у роздрібну торгівлю, нафтову логістику, аграрний сектор та інформаційні технології, тоді як банк «Альянс» готується потонути у боргах та корупційних схемах, за якими він фігурує у найгучніших кримінальних справах останнього часу.
У політичному істеблішменті та серед проактивної громадськості, мабуть, не залишилося людини, яка б не чула про ганебну історію за участю партнера юридичної фірми «Міллер» Олексія Носова. Він намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП за зміну підсудності його підзахисній – екс-голови правління банку «Альянс» Юлії Фролової. Її оголошено у міжнародний розшук як фігурантку іншої гучної справи НАБУ – про розкрадання державних коштів на суму понад 1,7 млрд грн. Цей кейс відомий як «справа Укренерго». Наближена до Ігоря Коломойського компанія "Юнайтед Енерджі" на початку повномасштабного вторгнення придбала у державної "Укренерго" електроенергію, проте не розрахувалася. За умовами банківської гарантії борг мав сплатити банк «Альянс». Однак останній відмовився це робити.
Для Альянсу це далеко не перший випадок непогашення гарантій щодо контрактів перед державними установами. Втім, ситуація з Укренерго може стати критичною. Справа в тому, що зовсім недавно Верховний суд критично змінив практику застосування законодавства щодо надання банківських гарантій. І в «Альянсу» фактично не залишиться іншого виходу, як розрахуватися за боргом. Проблема у тому, що 1,2 млрд. грн. (борг, який «Укренерго» намагається відсудити у цивільному процесі) – це левова частка капіталу банку. Грубо кажучи, фінустанові доведеться неабияк потрясти кишені, щоб розрахуватися за цим боргом і при цьому не втратити фінансової стабільності. Тобто повертати депозити вкладникам та продовжувати видавати кредити. Далі більше – у разі успішного вирішення спору на користь Укренерго можуть прийти й інші кредитори, яким Альянс заборгував чималі суми.
На ці факти слід також накласти неодноразове невиконання нормативів НБУ, численні штрафи за участь у відмиванні коштів, звинувачення у підробці документів, а також підмочену корупційним скандалом з Юрфірмою Міллер репутацію. І це готовий пакет, з яким регулятор має вивести фінустанову з ринку.
Ймовірно, розуміючи це, один із основних акціонерів, голова наглядової ради та фактичний власник банку Альянс Павло Щербань, очевидно, вирішив диверсифікувати власні ризики та поступово виводить кошти в інші сфери.
Автори матеріалу звернули увагу на ІТ-кластер, який створює Щербань, який видобуває бізнес в Івано-Франківській області, а також інвестиції в елеватор. Проте не розкрили ключову складову – фінансову. А вона виглядає дуже важливою з огляду на плачевний стан банку, в якому головує Павло Щербань. До речі, ці деталі також дозволять зрозуміти, чому Щербань відклав концентрацію понад 25% акцій банку, щодо чого він звертався до Антимонопольного комітету ще 2023 року.
Насамперед варто звернути увагу на дві компанії, де Щербань є акціонером і де заявлений статутний капітал становить по 1 млрд грн. Це ТОВ «Навіум Нафта» (45172957) та ТОВ «Табакос трейд» (45378245), обидва засновані у грудні 2023 року. Серед КВЕД першої компанії – оптова торгівля пальним, будівництво споруд електропостачання, оптова торгівля хімічними продуктами, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. У другій – оптова торгівля відходами та брухтом, торгівля тютюновими виробами, іншими товарами, діяльність вантажного транспорту тощо.
Очевидно, що 1 млрд. грн. – це умовний статутний капітал, адже компанія має рік, щоб його внести. », він збирається інвестувати – принаймні на папері – 2 млрд грн. у бізнеси, ніяк не пов'язані з банківським сектором.
Цікаво, що директором ТОВ «Табакос трейд» Щербань найняв Павла Парцевського, який є засновником у низці дрібних торгових фірм, частина з яких навіть виграє невеликі тендери у державних замовників – від постачання кухонного обладнання до обслуговування електромереж. Крім того, Парцевський також є директором онлайн-магазину з продажу дронів, записаний на британську офшорну компанію EXTRA VENTURE LTD, яка, у свою чергу, записана на мешканку Французької Полінезії. Примітно, що бухгалтером у цьому магазині дронів вказано Дмитра Сніцарука. Людина з такими ж ініціалами фігурувала як контакт замовника в системі Prozorro для АТ «Космічні системи» — це нинішня назва дочірньої фірми російської АФК Система олігарха Володимира Євтушенкова.
Ще один великий інвестиційний проект Щербаня – закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АЛБ» (АТ ЗНІКІФ «АЛБ») (44991355), створений у травні 2023 року та розмір статутного капіталу якого – 700 млн грн. , фонд інвестував кошти у ТОВ «Альянс Діджитал» (45342575). Це фактично виведений в аутсорс ІТ-відділ банку «Альянс».
Директором фонду є Марина Бочарова. Це дружина Сергія Бочарова, заступника голови правління банку "Альянс" та бізнес-партнера Щербаня, з яким вони разом створюють "альтернативну реальність" для топбанкірів, які не хочуть повністю втратити все, коли Нацбанк виводитиме "Альянс". з ринку. Зокрема, разом із Бочаровим Щербань є акціонером згаданого фонду «АЛБ», ІТ-компаній-розробників програмного забезпечення для банків та торгівлі «Монвел» та «Монвел Арт», у кожній із яких, згідно з даними фінансової звітності, одних лише основних засобів враховується по 100 млн. грн. на кожну. Пеймент системс», куди виведено платіжний функціонал банку і яку також записано на Щербаня — показники також чималі — майже 30 млн. грн.
Очевидно, що про купівлю 25% акцій банку, який, крім того, ризикує вирушити на ліквідацію – вже й казати нема чого.
Однак, щоб «підстрахуватися» та спробувати не платити за боргами, в «Альянсі» ініціювали контрольне переслідування керівництва «Укренерго»: Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ відкрити досудове розслідування проти голови правління НЕК Володимира Кудрицького нібито за фактом отримання неправомірної вигоди. У судовому реєстрі немає деталей, проте на банківському ринку всім відомо, хто найбільше бажає позбавитися керівництва державної компанії і хто готовий у це інвестувати чималі кошти, навіть незважаючи на невдалу спробу хабара, який намагалися провести через юристів компанії «Міллер».
