У Раді готують законопроект, який розв'язує руки недобросовісним лісорубам?
Рубки у Карпатах та інших лісах можуть досягти небувалих масштабів. Профільний комітет Верховної Ради схвалив законопроект, який скасовує оцінку впливу на довкілля під час санітарних рубок. Якщо парламент проголосує за це, ліпкорукі лісівники зможуть видавати промисловий ліс за дрова, і маржу 2400% класти у свою кишеню. І, звісно, значні довгострокові втрати зазнає природа.
Законопроект №9516 – ініціатива нардепа Олександра Матусевича («Слуга народу»), яка є дуже необхідною для діяльності державного підприємства «Ліси України». І тут не обійшлося без заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, про що вже писав «Головком».
Україна, на відміну від Європи, не має іншої системи контролю за санітарними рубками, ніж оцінка впливу на навколишнє середовище, і зараз цей єдиний механізм намагаються зруйнувати.
Як промисловий ліс перетворити на дрова
Оцінку на навколишнє середовище зазвичай розглядають у контексті екології. Але в ситуації з санітарною рубкою лісів її роль як антикорупційного механізму анітрохи не менша, ніж екологічна.
Автор законопроекту Олександр Матусевич до обрання нардепом працював директором ДП «Вигідське лісове господарство» на Прикарпатті. І саме лісівники одні з тих, хто зацікавлений у тому, щоб рубки якнайменше контролювали.
Матусевич зі знанням справи доводить необхідність скасування оцінки впливу вирубки на довкілля. Мовляв, поки екологи готують свій висновок, «зникає деревина, яку можна використати». «За шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні”, – пояснює „слуга народу“.
Ось ця озвучена Матусевичем різниця у 25 разів у ціні між якісною деревиною та дровами та створює величезні корупційні ризики. Листя ховають у лісі, а товарну деревину – у дровах після санітарних рубок.
Відсутність оцінки впливу на довкілля дозволить на папері перетворити здоровий ліс на хворого, а отже, держава отримає гроші як за дрова, а хтось продасть деревину у 25 разів дорожче. Корупційна схема, простір для якої відкриє «законопроект Матусевича», якщо за нього проголосує Рада, дає миттєву рентабельність 2400%.
Найпростіший спосіб побудувати таку схему розкрадання державного лісу у промислових масштабах – це суцільні санітарні рубки, за що законодавцям і пропонують проголосувати.
Замість сліди в лісі нескладно: після вирубки - тільки пеньки, за якими неможливо визначити, чи справді дерево було хворим. І, вочевидь, у лісгоспах завжди знайдуться охочі заробити на таких схемах.
Корупційна схема, простір для якої відкриє «законопроект Матусевича», якщо його проголосує Рада, дає миттєву рентабельність 2400%
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма ще минулого року озвучив тези «реформування» галузі, серед яких – збільшити заготівлі деревини, механізувати заготівлі та виготовити більше продукції з деревини. Озвучені Шурмою планові показники заготівлі 25 млн кубометрів деревини на рік вже записані в план Ukraine Facility на 2024-2027 роки, який оприлюднило Міністерство економіки.
Олег Бондаренко, голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, який підтримав законопроект та пропонуватиме його до розгляду у сесійній залі, переконує, що з тексту прибрали норми, які викликали сумніви щодо нардепів та громадськості.
«Ми залишили лише норми, які мають відповісти на запитання, що робити з величезними масивами лісів, які постраждали від пожеж та вітровалів. Тому до другого читання ці дискусійні норми можуть бути конструктивно та прозоро доопрацьовані, щоб уникнути корупційних ризиків”, – запевняє Бондаренко.
Екологи вважають, що будь-які корективи не ліквідують ризиків, прихованих у законопроекті.
Керівник експертного відділу ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тестов називає маніпулятивними аргументи лісівників, які кажуть, нібито процедура оцінки впливу на довкілля заважає боротися зі шкідниками.
«На сайті „Ліси України“ є план рубок на цей рік. У Карпатах, наприклад, у Вигодській філії, санітарні рубки є і на серпень, і на вересень. Якщо там ліс справді хворий і його треба рубати, то чекати до осені безглуздо навіть із погляду класичного лісівництва. Відповідь проста: у Карпатах суцільні санітарні рубки давно вже є не чим іншим, як способом заготовляти деревину там, де законом заборонено планові рубки».
«Узаконений» екоцид
Проти «проекту Матусевича» виступає також організація «Екологія-Право-Людина». Геоботанік-лісознавець Сергій Панченко зазначає, що природоохоронці неодноразово фіксували, як під час суцільних санітарних рубок знищують цінні ліси.
«На Сумщині у заказнику „Шалигінський“ представлені старі світлі діброви. Їхня особливість у тому, що на бідних ґрунтах дуби розлогі, дуплисті і, відповідно до свого віку, мають сухі гілки. Такі ліси – притулок рідкісних рослин, тварин, грибів. Хоч знімай історичні фільми! Світлі діброви майже повністю винищені, але могли б бути взірцем для самих лісівників. Натомість діброву в Шалигінському заказнику вирубали саме шляхом суцільних санітарних рубок, а на її місці створили плантації сосни, і ми вже не побачимо природного лісу за породним складом”, – обурюється еколог.
На думку Панченка, обов'язкова процедура оцінки впливу вирубок на довкілля – це шлях зберегти такі ліси.
Безконтрольне знищення лісів, якщо його ще й узаконити, загрожує довгостроковим лихом для світу навколо нас. Так, вирубка може негативно вплинути на здатність лісу утримувати воду, зазначає викладач Києво-Могилянської академії Михайло Хорев.
«Гірські ліси відіграють переважно водоохоронну, ґрунтозахисну та кліматорегулюючу роль, виконують також оздоровчі функції. Суцільні рубки мають значний вплив позбавлення лісу здатності утримувати воду. Процедура оцінки на довкілля – це саме той механізм, який дозволяє оцінити наслідки рубки. Є навіть спеціальні методичні рекомендації щодо дослідження рубок на водозбори, якраз у рамках процедури оцінки впливу на довкілля. Тому приймати цей проект та скасовувати оцінку впливу на довкілля для більшості суцільних рубок у Карпатах – безглуздо”, – резюмує вчений.
Наразі в країні діє закон «Про оцінку впливу на довкілля», яким передбачено проведення такої оцінки при суцільних санітарних рубках на площі більше одного гектара. У більшості європейських країн така оцінка при санітарних рубках або взагалі не передбачена, або лише для робіт на значно більших площах – понад 5 чи 10 га.
Оцінка на довкілля – досить складна процедура, й у більшості випадків її проведення має вигляд забивання цвяхів мікроскопом. Тому досить резонним є питання: чому не відмовитися від цієї процедури в Україні, якщо в ЄС без неї обходяться?
Відповідь проста: на Заході існує відпрацьована десятиліттями ефективна система контролю, завдяки якій серйозні дослідження потрібні лише в поодиноких випадках. В Україні ж іншої системи контролю, крім оцінки впливу на довкілля, немає.
Чи дійсно екологічні вимоги заважають лісозаготівлям
До 2017 року санітарні рубки, згідно з чинним на той час законодавством, навіть не належали до робіт, що становлять підвищену екологічну небезпеку, тому не підлягали екологічній експертизі. І це стимулювало корупцію, катастрофічний розмах фіктивних санітарних рубок здорового лісу і призвело до «облисіння» Карпат та інших супутніх негативних наслідків для навколишнього середовища.
Щоб виправити ситуацію, держава обрала шлях суттєвого підвищення екологічних вимог та обов'язкового проведення оцінки впливу на довкілля для великих рубок лісу.
Можна сперечатися, наскільки доцільним та обґрунтованим був обраний сім років тому шлях вирішення проблеми, але незмінним залишиться факт: за ці роки так і не було створено іншого механізму, який міг би замінити діючі вимоги проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, забезпечивши при цьому не гірше екологічний та антикорупційний захист.
Справді, оцінка триває не один день, і затримка початку санітарних рубок, звісно, викликає певні збитки, бо стан деревини за цей час погіршується. Але якщо прибрати цю природоохоронну норму, зникне прозорість всього процесу, і лише збитки від корупційних схем на вирубці здорового лісу під виглядом хворого значно перевищать будь-які можливі вигоди.
Доречно нагадати, що у липні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє, як заявляють у Міністерстві захисту навколишнього середовища та природних ресурсів, скоротити терміни проведення екологічної оцінки з 216 до 67 днів. Це фактично втричі зменшує можливі негативні наслідки від погіршення стану лісу до початку рубок, яким лобісти доводять необхідність ухвалення «законопроекту Матусевича».
Екологічний контроль за рубкою лісу буде мінімізовано, якщо Рада ухвалить «законопроект Матусевича»
Керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко свідчить: під час досудових розслідувань було виявлено окремі факти незаконної порубки лісу під виглядом санітарних рубок.
«Запропоноване проектом закону збільшення площі санітарних рубок без проведення оцінки впливу на довкілля до 10 га може лише погіршити стан законності у цій сфері», – упевнений прокурор.
Крім того, зазначає Індиченко, проект передбачає зміни до законодавства, які позбавлять Мінприроди повноважень затверджувати нормативи використання лісових ресурсів та погоджувати матеріали лісоустрою. При цьому будь-який інший орган такими повноваженнями не наділяють, а отже, контроль за такими рубками буде ослаблений, вважає прокурор.
Чому військовий стан не є аргументом?
Лобісти законопроекту аргументують його необхідність, зокрема і тим, що процедура екологічної оцінки не дає можливості вчасно забезпечити фронт деревиною. Природозахисники легко заперечують цей аргумент.
У Prozorro є тендери військових частин на закупівлю деревини для фронту. Там доступна інформація про обсяг і діаметр потрібної деревини, тому ми бачимо, що ці потреби можна спокійно забезпечити плановими рубками в штучних соснових лісах на Поліссі прямо зараз, без будь-яких змін до законодавства. Що лісники, в принципі, і роблять”, – зазначає Петро Тестов із „Української природоохоронної групи“. І додає, що у конкурсі на постачання дерева на передову перемогла приватна фірма, а не ДП «Ліси України».
Врахуємо ще один факт, що нівелює необхідність законодавчих новацій: за офіційними даними, суцільні рубки дають десь 11% видобутку деревини. Тобто запропонована законопроектом майже повна скасування оцінки впливу на навколишнє середовище у кращому разі дасть виграш у лічені відсотки від загального обсягу видобутку лісу, що є несуттєвим з огляду на описані вище ризики.
У тендері на постачання дерева на передову перемогла приватна фірма, а не ДП «Ліси України».
Якщо розглядати ситуацію через призму питання деревини для армії, то варто звернути погляд на ухвалений у 2022 році закон, за яким оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків озброєної агресії РФ проти України під час дії воєнного стану. Тобто вже встановлено можливість проводити будь-яку заготівлю лісу, необхідного для захисників країни, без витрат часу проведення оцінки впливу на довкілля.
Народний депутат Юлія Овчиннікова з фракції «Слуга народу», яка входить до екологічного комітету, зазначає, що у проекті 9516 закладено значні ризики не лише для Карпат, а й для євроінтеграції України.
«Наступного року в ЄС набирає чинності новий регламент боротьби з обезлісненням (EUDR), який спрямований на недопущення попадання на європейський ринок деревини, зрубаної незаконним або нестійким способом, – нагадує Овчиннікова, – Процедура оцінки впливу на навколишнє середовище є тим запобіжником, який дозволяє хоч якось контролювати суцільні санітарні рубки».
Це ще один аргумент для парламентаріїв. Але чи подужає він міцне лобі недобрих «лісових духів»...
