Ініціативу уряду щодо запровадження національного кешбеку позитивно сприйняли не всі. По-перше, ідея досить специфічна, по-друге, потребує грошей із бюджету.
Але гостро постає також головне питання — чи буде доцільним і корисним таке рішення для звичайних українців, чи це просто піар влади? На це питання "Телеграф" у бліц-інтерв'ю розповів економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
— Чому наш уряд вирішив запровадити програму “Національний кешбек” зараз, не 5 років тому? Яка економічна та політична доцільність всього цього?
І там був такий екзотичний заступник голови Офісу президента з економічних питань пан Шурма, який ці ідеї генерував, а потім вкидав до Кабміну, і Кабмін змушений був це виконувати. На щастя, його вже звільнили, тому ми сподіваємося, що більше таких дивних та екзотичних ідей ми скоро не побачимо, бо економічний блок Кабміну справді досить професійний. Однак вони були змушені іноді виконувати дивні забаганки Офісу президента, і так з'явився цей кешбек.
Економічної доцільності ми, як економісти, як аналітичні центри, не бачимо. Про це ми робили спільну заяву 14 аналітичних центрів, якою обурився Кабінет міністрів. Однак вони все ж таки протягли цей кешбек, незважаючи на його сумнівну доцільність, і вважають, що з нього буде якась користь. Ми, як економісти, цього не бачимо.
— Тобто скористатися пересічному українцеві буде складно? Чому ви не бачите доцільності?
— Пересічні українці з радістю скористаються [Національним кешбеком] Вже вони відкрили, здається, близько мільйона карток, на які отримуватимуть ці кешбеки.
Тому для певних категорій пересічних українців користь, мабуть, буде. Вони трохи заощадять кошти. Але з погляду загалом економіки, загалом суспільства, користі ми не бачимо.
Тому що українці, які й так купували переважну українську продукцію (особливо це стосується продуктової групи) і далі купуватимуть українську. Українці, які не купували українців, ніякі 10% [Кешбек]. не приваблять купувати українське, якщо вони вважають, що воно значно гірше за якість. Тож за певними категоріями товарів нічого не зміниться.
Тому ми бачимо, що 3 мільярди гривень цього року і, мабуть, 10 мільярдів наступного року будуть просто передані певним категоріям українців у вигляді певної пільги. Ще одна пільга на додачу до тих сотень пільг, які зараз роздають усім підряд у безмежних кількостях. Крім того, ця програма дискримінує малий та мікробізнес порівняно із середнім та великим.
Вона поширюється лише на платників ПДВ, тобто на великі мережі, великі магазини. І не поширюється на ФОП. Тобто всі маленькі лавочки, ринки дискриміновані порівняно з великим та середнім бізнесом.
— А чи не дискриміновані люди із сільської місцевості, які отримують свої пенсії, виплати готівкою, а не картку?
— Будь-який українець може відкрити свою картку в будь-якому відділенні навіть віртуально, тож будь-яка людина може це зробити. І у сільській місцевості зараз активно користуються картками. Тож тут значної дискримінації немає, а от малий та мікробізнес значно дискримінований, бо він не потрапив до цієї програми.
— Ви казали, що в Україні зарплати зросли вище за інфляцію, і ніде немає такого у світі. Чи це не збільшуватиме грошову масу? Чи не накручуватиме інфляцію в Україні?
— Та ні, це лише 3 млрд грн на тлі наших витрат у 4 трильйони.
Ці три мільярди особливо ніяк не вплинуть на інфляцію. Вони швидше спотворюють чесну конкуренцію та призводять до додаткового витрачання коштів державного бюджету, яких і так не вистачає. Тому, порівнюючи цінність різних програм, наприклад, на розвиток і додаткову закупівлю дронів або ще щось корисне, воно могло бути набагато кориснішим, ніж просто роздача грошей певним категоріям, що потрапили в цю програму.
— Це нагадує історію із субсидуванням кінотеатрів та розважальних кінотеатрів, коли був ковід.
— Ближче до “Юліної тисячі”, яку роздавали вкладникам “Сбербанку”. Просто дуже дивна ідея без реального економічного підґрунтя, але з бажанням щось зробити для українців, роздати їм певні кошти. На щастя, це лише 3 мільярди, не дуже шкідливо [для економіки].
А наступного року треба буде дивитися. Поки є очікування, що ця програма наступного року не триватиме, її шкода закінчиться 1 січня [2025]. Ми поки що не бачимо в проекті держбюджету цей кешбек, але, можливо, вони сховали його в інших статтях, тому дивитимемося уважніше.
— Тобто це більше піар-акція та допомога “своїм людям”, ніж пересічному українцю?
— Піар-акція, яку з радістю підхопили великі сітки, — це певна допомога їм. І додаткова економія для людей, які одержують доходи середнього або нижче середнього рівня.
Але загальний ефект для економіки – нуль.
Довідка. "Національний кешбек" - це ініціатива, яка дозволяє громадянам України отримувати певні відсотки за купівлю вітчизняних товарів. Кешбек нараховуватиметься на банківську картку. Вона створена для збільшення популярності українських товарів та підтримки вітчизняних виробників. Виплати кешбеку нараховуватимуться до 20 числа наступного місяця за попередній.
