По той бік АТБ: прокуратура накинула оком на бізнес засновника найбільшої мережі супермаркетів

Найбагатший байкер України та батько “слуги народу” не хочуть віддавати прокуратурі золото на $1 млрд. Чим закінчиться великий геологічний похід, ініційований владою, і до чого тут АТБ?

Засновник найбільшої мережі супермаркетів України Геннадій Буткевич отримав несподівані проблеми. Прокуратура зацікавилася родовищами, якими займаються його молодші партнери. Ціна питання може сягнути одного мільярда доларів.

Що відбувається? Засновник Харківського міського байкерського клубу Street warriors Олександр Настенко та його партнер Віталій Якименко – батько нардепа від “Слуги народу”, голови підкомітету з охорони та оптимального використання надр Павла Якименка, роками збирали рідкоземельні родовища України.

Більшість із них згодом перейшла під контроль співвласника мережі АТБ, мультимільйонера Геннадія Буткевича. А харків'ян, які залишилися під контролем, зацікавили органи прокуратури, які зараз намагаються повернути їх державі. Найпривабливішим із них є Клинцовське родовище золота в Кіровоградській області, запаси якого оцінюються майже в $1,1 млрд (підтверджені та прогнозовані запаси — близько 17 т).

Прокуратура розпочала процеси одразу у кількох судах. Усі процеси стосуються дозволів використання надрами. Прокуратура хоче визнати їх недійсними. 12 січня Кіровоградський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Новоукраїнської окружної прокуратури до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України із запасів корисних копалин. Прокуратура заявила одразу кілька вимог, головна з яких визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами №6372 від 25 вересня 2019 року. Він отримав ТОВ "Таурус Інфініті" (Київ), яке Якименко та Настенко контролюють через британську Ukraine critical Minerals. За даними Держгеонадр, з цим дозволом "Таурус Інфініті" отримала право на видобуток танталових руд на ділянці Мостове площею близько 52 га, із запасами на рівні 1 000 т у перерахунку на чистий окис танталу. За його нинішньої вартості на рівні 150 000 доларів за тонну, йдеться про потенційний куш в 150 млн доларів.

І ця справа — не перша. Кілька місяців тому, 3 листопада 2023 року, той самий суд відкрив аналогічну справу за позовом Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до тих самих відповідачів. Головна вимога визнати протиправною та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373. Державна служба геології та надр України видала його 25 вересня 2019 року ТОВ “Майн Екстракшн”. Ця компанія також належить Ukraine critical minerals. Дозвіл дозволяє компанії видобувати хромові руди на Центральному та Південному ділянках Капітанського родовища із запасами на рівні 680 000 т у перерахунку на чистий окис хрому. Ціна питання – близько $200 млн (при ціні 3000 доларів за тонну).

Окрім кіровоградських, в атаку на Настенка та Якименка пішли й прокурори Донецької області.

Наприкінці минулого року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов від Волноваської окружної прокуратури Донецької області до Державної служби геології та надр України та Державної комісії з запасів корисних копалин. Вимога – “визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.09.2019 № 6370, надане ТОВ “РМ Майнінгз”, вид користування “рідкоземельні руди”, назва родовища Анадольське, розташоване 2-3 км на північний схід від с. Анадоль, Волноваський район, Донецька область”. Ця компанія, якою володіють Настенко та Якименко, до війни планувала знайти інвесторів для видобутку таких металів, як церій та лантан, обіцяючи їм чистий прибуток у $17,6 млн на рік. “Місце реалізації нашої товарної продукції – порт Маріуполь. Відстань між Анадольським родовищем та Маріупольським портом становить 47 км” – вказували в компанії. Однак у 2022 році цю територію було окуповано, тому цей проект заморожено на невизначений час.

Крім зазначених компаній, за даними інформаційного агентства Nadra.Info, аналогічні проблеми з Прокуратурою виникли ще в кількох десятках ліцензіатів у всій країні. Вони отримали свої дозволи у 2016-2020 роках без аукціонів, за результатами зробленої ними власним коштом апробації запасів корисних копалин. Як вважають прокурори, Державна комісія України із запасів корисних копалин не мала права навіть розглядати матеріали геолого-економічної оцінки, яку подавали ці компанії, не будучи користувачами надр. І цю логіку минулого року, за даними прокуратури, вже кілька разів підтвердив Верховний суд України.

Але, як завжди, у випадках, коли в Офісі Генпрокурора заявляють про успішний захист інтересів держави, є нюанси. Усі зазначені рішення ЗСУ були ухвалені у судових справах, започаткованих ще у 2018-2019, а перспективи успіху у нинішніх справах дещо сумнівні. На це, зокрема, вказує хід справи “Прокуратура проти ТОВ “Ліра Майн Мінералз” (також контролюється Настенко та Якименко), яка з листопада 2023 року перебуває у Верховному суді. У цій справі Прокуратура двічі намагалася скасувати протокол про апробацію балансових запасів золота Клінцевського родовища, яку зробило ТОВ “Ліра Майн Мінералз” у 2019 р. І вже двічі програла суди – у серпні та жовтні 2023 року.

Виявилося, що Прокуратура отримала від Держгеонедр інформацію про підстави надання ТОВ “Ліра Майн Мінералз” дозволу ще у вересні 2021 року. І саме це використали юристи компанії. “Керівник Кропивницької окружної прокуратури, володіючи інформацією ще з 2021 року щодо отримання ТОВ “Ліра Майн Мінералз” спеціального дозволу…, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів… раніше ніж через 4 роки після отримання ТОВ “Ліра Майн Мінералз” спеціального дозволу користування надрами”, — такого висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд, який відмовив Прокуратурі у зв'язку із закінченням терміну звернення до суду. Цілком можливо, що ця обставина призведе до того, що Верховний суд у “золотій” справі постане на бік ліцензіата, і скористаються іншими опонентами Прокуратури.

І тут починається найцікавіше. Якщо так станеться, то, ймовірно, “Ліра Майн Мінералз” та інші структури увійдуть до орбіти Буткевича, який ще у 2015 році створив компанію BGV Group Management для інвестицій у “метали майбутнього”. Тобто мінерали та метали, які використовують передові технологічні компанії та галузі.

Найвідоміший із проектів Буткевича, в якому Настенко та Якименко виступають міноритарними партнерами (близько 8% у кожного) — ТОВ “Атомні Енергетичні Системи України”. Ця компанія у 2018 році без аукціонів отримала дозволи на розробку уранових руд на чотирьох дільницях у Миколаївській (Сафонівській, Михайлівській) та Дніпропетровській областях (Сурська, Новогурівська), через суд зобов'язавши Держгеонадру видати їх. Це спричинило великий скандал. У грудні 2021 р. Верховний суд України скасував рішення про видачу ліцензій. І "ядерна мрія" Буткевича так і не втілилася в життя. Хоча на власному сайті АЕСУ, як і раніше, мріє про “створення високоефективного та екологічно безпечного виробництва з переробки урану в Україні”. Однак в активі Буткевича залишається близько дюжини ліцензій. Від нафтогазових (вісім ліцензій на розвідку та видобуток природного газу та нафти в Харківській, Полтавській та Одеській областях) до берилієвих (Пержанське родовище), цирконових (Ястребецьке родовище) та титан-апатитових руд (Юрівське родовище), розташованих у Житомирській області. А один із бізнесів навіть уже працює. У 2022 році в Житомирській області ТОВ “Гранітний кар'єр” (у ньому у Буткевича 83,2%, а у Настенка та Якименка по 8,4%) розпочало розробку Жеревського родовища. І відкрило щебеневий завод за 22 млн. доларів з річною потужністю переробки понад 1,5 млн. тонн гірничої маси.

Буткевич - відома людина. Цього сезону його футбольний клуб “Полісся” вийшов у вищу лігу українського футболу. Його АТБ – найбільша мережа супермаркетів у країні. Навіщо йому молодші партнери? “Коли чиновники бачать, що компанія має Геннадія Владиславовича (Буткевича), у нас з усіх боків починаються перепони, а коли люди його не бачать, то ми не викликаємо печію” – так у 2020 році Настенко пояснював в інтерв'ю “Економічній правді причини відкладеного”. входження Буткевича до новостворених компаній. Тобто вже після отримання ними ліцензій та очищення від претензій. Настенко додав, що в цих проектах не планувалося використовувати фінансові ресурси Буткевича, який постійно входить до списку найбагатших українців Forbes із сотнями мільйонів доларів капіталу. Ми плануємо виходити на світовий ринок та залучати іноземні інвестиції. З цією метою плануємо відкрити компанію у Канаді. Там вона потрапить до категорії Junior та проведе якісну розвідку своєї ліцензійної території, захистить запаси та запропонує спосіб технології відпрацювання. На тому етапі наша компанія може зацікавити якусь велику компанію”, – казав Настенко.

Однак повномасштабна війна, що почалася, майже повністю заморозила ці плани. “Ми розуміємо, що, чесно кажучи, маємо фактично нульовий комерційний інвестиційний приватний апетит до України. Головне, що стримує – невизначеність та військові ризики”, – зізнався минулого четверга у Давосі заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. І доки ситуація не зміниться, Буткевичу та його молодшим партнерам залишається лише очищати свої активи від претензій влади. Але чекатиме інвестиційного буму після перемоги України.