Звернення Джо Байдена до американського народу викликало широкий резонанс у США та світі, оскільки в ньому пролунали рішучі заяви щодо терористів ХАМАС та Володимира Путіна. Як зазначив американський президент, Штати не допустять перемоги ані ХАМАСу, ані російського диктатора.
Білий дім направив до Конгресу запит на виділення пакетної допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню, а також на оборонні витрати самих США на суму в 106 млрд доларів, з яких Києву належить сума в 61,4 млрд. Як тепер будуватиметься політика Байдена щодо Кремля та наскільки трампісти можуть завадити збільшенню допомоги Україні
За майже три роки свого президентства Джо Байден звернувся до американської нації з Овального кабінету Білого дому лише двічі. Перше звернення сказав він у червні 2023 року, після того, як американські законодавці обох партій підтримали законопроект про підвищення верхньої межі державного боргу США, запобігаючи тим самим дефолту.
У своїй новій 15-хвилинній промові, вимовленій увечері 19 жовтня у прайм-тайм, Байден виклав свої чіткі аргументи на користь чотирьох основних завдань, які, як він вважає, мають об'єднати американців та світову спільноту. Перше завдання – сприяння Україні, щоб запобігти спробам Володимира Путіна захопити країну. Друга мета – ліквідувати загрозу з боку ХАМАСу. Третя – запобігти поширенню обох військових конфліктів. І, нарешті, четверта і заключна мета полягає у досягненні всього цього без додаткових жертв і страждань серед мирних громадян у областях, що вже постраждали від конфліктів.
«ХАМАС і Путін становлять різні загрози. Але вони мають дещо спільне: вони хочуть повністю знищити сусідню демократію. Для ХАМАСа мета існування – знищення Ізраїлю та вбивство євреїв. Водночас Путін заперечує, що Україна має або колись мала державність. Він стверджує, що СРСР створив Україну», - заявив Джо Байден.
Як наполягають спостерігачі, у виступі президента США це був один із найважливіших для України та всього цивілізованого світу моментів.
«Революційний момент у тому, що Байден озвучив офіційну позицію США, поставивши Путіна на один рівень із ХАМАС. Зауважте, що, висловлюючи підтримку Тайваню, президент США на адресу керівництва Китаю таких випадів не робив. Раніше лінія Білого дому була наступною: «Підтримуватимемо Київ стільки, скільки потрібно». Скільки потрібно для чого? Для того моменту, як раніше вважали у Вашингтоні, поки Путін і його оточення не схаменуться і не припинять вбивати українців. Все, тепер, коли російський диктатор опинився в одному ряду з терористами, на кремлівське «розсудливість» Вашингтон вже не розраховує», — каже політичний експерт «Апострофу» Петро Олещук.
Військово-технічну та фінансову допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню Джо Байден назвав найкращою інвестицією у безпеку самих США, які залучені до глобального протистояння авторитарними та терористичними режимами.
Відразу після звернення Байдена, Білий дім направив до Конгресу запит на виділення 106 млрд доларів для надання допомоги та надання ресурсів Україні (61,4 млрд доларів), Ізраїлю (14,3 млрд доларів), Тайваню, а також для забезпечення безпеки кордону США. Мексика.
Важлива деталь: 30 млрд із зазначених 61,4 млрд мають піти на баланс Пентагон у рамках програми з постачання озброєнь Україні та поповнення власних запасів.
«Справді, тут саме інвестиція у безпеку США. Логіка проста: якщо не відновити світові правила гри, засновані на законі та праві, то у фінансовому плані доведеться витратити значно більше, не кажучи вже про життя людей. Паралельно такі витрати стимулюють американський ВПК. Сам Байден визнав, що Україну отримує місцями застарілу, але все ще ефективну зброю з американських складів, яка замінюється новими зразками. І тут важливий момент, щоб ВПК США спрацював оперативно. Пентагон не може витягнути зі своїх складів все дощенту. Вони мають свої потреби, тому потрібне зростання у виробництві БК, інакше ми наступного року ризикуємо опинитися на голодному пайку», — каже «Апострофу» старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
Також важливий нюанс, що із зазначених 106 млрд. доларів 14,4 млрд. Білий дім просить виділити на військову, розвідувальну та інші види допомоги, пов'язаної з питаннями оборони, а також 149 млн. були затребувані за статтею «протистояння ядерним і радіологічним ризикам».
«Раніше було зафіксовано зростання активності на ядерних полігонах США, Китаю та РФ, що не є повною гарантією, що сторони готуються до ядерного протистояння, але Кремль продовжує розмахувати ядерним кийком. Окупанти загрожують провокаціями на Запорізькій АЕС, а також росіяни демонстративно відмовилися від ратифікації договору про заборону ядерних випробувань. Останнє спрямоване на пік саме США, що змушує Білий дім враховувати «ядерний фактор» при плануванні зовнішньополітичних витрат», — каже «Апострофу» військовий експерт Іван Ступак.
Індикатором того, що Вашингтон тверезо оцінює кремлівський шантаж ядерною зброєю і сам у відповідь готовий піти на підвищення ставок, стали саме постачання Україні ракет ATACMS, про появу яких на полі бою стало відомо вже після ударів по базах окупантів у Бердянську та Луганську.
«Виступ Байдена публічно наголосив на зміні позиції Вашингтона, який готовий перетнути чергову путінську «червону лінію». Всі вже забули, мабуть, що ще до відкритого вторгнення ці «лінії» починалися з постачання ЗСУ протитанкових комплексів «Джавелін», які б зараз ніякою сенсацією не стали. З наданням F-16, швидше за все, буде аналогічна історія – росіяни дізнаються про їхню появу в небі над Україною, коли ним на голову впадуть перші ракети та авіабомби», — додав Іван Ступак.
Для команди Байдена його виступ на підтримку нашої країни, Ізраїлю та Тайваню став елементом президентської кампанії, яка де-факто розпочалася. Чинний президент США, судячи з його риторики, висуватиметься наступного терміну під гаслами боротьби з авторитарними та терористичними режимами, щоб з одного боку захистити американські інтереси, з іншого – згуртувати навколо Вашингтона весь вільний і демократичний світ.
Умовно «глобалістському» порядку Байдена протистоїть «ізоляціоніст» Дональд Трамп. Екс-президент США, незважаючи на скандали, суди та кримінальні розслідування, має найбільші шанси бути висунутими від Республіканської партії. Нинішню промову Байдена Трамп сприйняв у багнети, чомусь порівнявши свого супротивника з британським прем'єром Невілом Чемберленом, який займався «умиротворенням» Гітлера, хоча жодних поступок Путіну Байден не зробив. Незважаючи на це, Трамп упевнений, що саме Байден займається розпалюванням чергової світової війни.
«Трамп виступає у логіці виборчої кампанії, критикуючи абсолютно все, що робить Байден і зовсім не замислюючись, наскільки логічні чи обґрунтовані його претензії. На всі незручні питання щодо його зовнішньої політики під час перебування в Овальному кабінеті (рішення щодо виведення військ з Афганістану, спроби «нормалізувати» відносини з КНДР, загравання з Кремлем) Трамп не відповідає по суті, а одразу переходить до нападів. Мовляв, якби він був президентом, то жодної відкритої війни РФ з Україною не було б, хоча його реальні здобутки на дипломатичній ниві мають скромний вигляд», — пояснив Петро Олещук.
Наступний момент, який негативний для обох політиків – криза в самій Республіканській партії та нездатність формальної республіканської більшості в нижній палаті Конгресу обрати спікера разом залишеного Кевіна Маккарті. Трампіст та противник допомоги Україні Джим Джордан після серії невдалих партійних голосувань вибув зі спікерських перегонів. Передбачається, що ім'я нового претендента від республіканців стане відомим у понеділок, 23 жовтня.
Для Білого дому проблема полягає у тому, що без спікера робота Палати представників залишається заблокованою. Американські законодавці не можуть поставити на голосування законопроекти, пов'язані за допомогою України та Ізраїлю, а також бюджетні документи щодо фінансування самого американського уряду, що у листопаді ризикує обернутися урядовим «шатдауном».
«Джо Байден, направляючи до Конгресу запит на зазначені 106 млрд, усвідомлював, що все впирається у питання обрання спікера та кризу в Республіканській партії в цілому. Тут демократи, котрі голосували за відставку Маккарті, діяли саме в рамках передвиборчої кампанії. Вони не рятували республіканського спікера, розуміючи, що відставка спровокує конфлікт у таборі противників. Наразі перед Палатою представників маячить два варіанти – обрати спікера або призначити в.о. голови Палати, який бодай міг ставити на голосування законопроекти», — каже «Апострофу» голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Позиція Білого дому тут виглядає впевненою, незалежно від кого республіканці висунуть на спікера – трампіста чи консерватора. Навіть прихильнику Дональда Трампа вкрай важко заблокувати допомогу Україні, оскільки вона йде в пакеті за допомогою для Ізраїлю, Тайваню та оборонних витрат Пентагону. Тож у цьому плані наша зв'язка з Тель-Авівом може піти нам на користь, незважаючи на побоювання деяких експертів щодо того, що Ізраїль тягтиме ковдру на себе.
