Що зараз відбувається у Києво-Печерській лаврі, чому там досі залишається УПЦ МП і як поставити крапку у цій історії — у матеріалі журналістів hromadske.
"Нам забороняють молитися", - стверджує Вікторія Кохановська, яку Служба безпеки України підозрює у запереченні збройної агресії Росії. Вона з кількома іншими прихильниками УПЦ МП прийшла 19 березня до Північного апеляційного господарського суду у Києві.
Деякі церковні активісти відвідали засідання як слухачі та вели трансляцію у Facebook. Інші залишилися поза межами території. Хтось із хрестом чи іконою, хтось навколішки — і всі проводили молебень на вулиці прямо перед пунктом пропуску.
Саме засідання фактично було «ні про що». Хоча це був перший розгляд справи сутнісно, але не перше засідання «ні про що». Йдеться про апеляційну скаргу чоловічого монастиря УПЦ МП, де він вимагає «усунути перешкоди» у доступі до храмів Верхньої лаври.
Трохи нагадаємо
Об'єкти Верхньої лаври – Успенський собор та Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських – вже перейшли у користування Православної церкви України, з січня 2023 року.
"Богослужіння проводяться в рамках співпраці Православної церкви України з Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" на підставі укладених договорів", - зазначили представники заповідника у коментарі hromadske.
Пізніше, у червні 2023-го, УПЦ МП програла позов до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Господарський суд Києва визнав, що УПЦ МП не має правових підстав для задоволення позову, адже договір, який вона підписувала із заповідником 2016 року, не продовжили 2023-го.
«Суд дійшов висновку, що за відсутності додаткових угод про продовження дії договорів позивач (монастир УПЦ МП – ред.) не має права користуватися державним майном – будинками Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою», – йшлося у рішенні.
Вже 25 липня УПЦ МП подала апеляцію. Саме апеляційне провадження відкрили на початку вересня. До цього суд залишав скаргу без розгляду, оскільки її не додавали докази про сплату 8 тисяч гривень судового збору.
«Паша Мерседес» не має 8 тисяч гривень
Вже понад 8 місяців суд розглядає цю справу — до 19 березня були лише підготовчі засідання, а не по суті слухання.
Так, представники УПЦ МП на кожному етапі залучали до справи ченців, котрі не заявляють самостійних вимог. Тобто вони є третіми особами на стороні позивача, говорячи мовою юристів. В останній ухвалі їх було аж 13.
Для розуміння: на розгляд клопотання суду потрібен час. Крім того, представники ченців можуть просити перерву, коли залучають нових ченців, щоб усі ознайомились із матеріалами справи. А є ще повітряні тривоги, через які засідання теж переносяться.
Є також ті, хто окремо подавав апеляційні скарги на рішення суду від 13 червня. Ці скаржники, які не були учасниками справи, вважають, що суперечка торкається їхніх прав, тому хочуть бути залученими. Рух за деякими заявами зараз зупинився, бо ніхто не сплачував 8 тисяч судового збору.
Зокрема, учасником хоче бути і митрополит УПЦ МП Павло — у світі Петро Лебідь, відомий на прізвисько «Паша Мерседес» через любов до елітних автомобілів. Водночас, він просив звільнити його від сплати збору через майнове становище. Пояснював, що знаходиться на повному забезпеченні монастиря і не отримує грошової допомоги. А ще його активи заблоковані на 5 років. Проте суд відмовив у цьому клопотанні.
Під час останнього судового засідання 19 березня з'явилися також ченці, які хочуть бути долученими до справи як треті особи. Їхні представники наполягали на задоволенні заяв та перерві для ознайомлення з матеріалами справи.
Водночас, представник заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Прокопенко 19 березня просив суд відхилити нові заяви, які надійшли в день засідання.
«У монастирі 200 ченців. Наразі подали клопотання близько 20. Подавати клопотання щоразу перед засіданням? Ми можемо три роки їх одержувати. На мою думку, це зловживання процесуальними правами», - вважає представник заповідника.
Суд заяви ченців не задовольнив. Після цього представник подав клопотання про відведення суддів. Так і закінчилося перше засідання розгляду по суті фактично нічим.
До речі, перед цим представники УПЦ МП взагалі просили про перенесення засідання, адже зараз перший тиждень посту. Представник ченців казав, що вони хочуть бути присутніми на засіданні, але не можуть, бо ведуть безперервну молитву. Суд це клопотання також не задовольнив.
Цікаво й те, що монастир УПЦ МП у цій справі не заперечує закінчення терміну дії договору на користування майном Верхньої лаври. Представники монастиря у позові вказують на те, що термін дії договору нібито автоматично продовжився.
«Отже, суть позову – це усунення перешкод у користуванні майном за договором, який вони вважають чинним», – пояснили представники заповідника у коментарі hromadske.
Розгляд затягують навмисне?
Тепер повернемося на початок. Апеляційне провадження відкрили у вересні минулого року, але до розгляду по суті перейшли лише цього березня. У заповіднику вважають, що йдеться про навмисне затягування процесу. Згадаймо і численні заяви про залучення ченців до справи як третіх осіб.
«Про це свідчить не лише масовість подання заяв, а й те, що ці заяви подаються буквально за годину до засідання. На нашу думку, це відбувається через те, що зараз немає правових підстав для задоволення цього позову», — зазначили у юридичному відділі заповідника.
А ось представник монастиря Микита Чекман у коментарі hromadske заперечує затягування процесу. І додав, що це питання не до нього, тому що він представляє інтереси монастиря, а не ченців.
Адвокат відмовився коментувати і те, чому монастир заперечує доступ до об'єктів Верхньої лаври, а не сам договір — такою є «стратегія захисту».
Представник заповідника Іван Прокопенко у коментарі hromadske зазначає, що зазвичай позивачі зацікавлені у якнайшвидшому вирішенні справи. Утім, у цій справі замість того, щоб слухати її по суті, на засіданнях розглядають нові та нові клопотання від представників УПЦ МП.
«Вони намагаються відтягувати процес, можливо, доки не знайдуть підтримку, щоб можна було ухвалити неправомірне рішення. Це наша оцінна думка», — припустив Прокопенко.
І додав, що можливість затягувати суд заявами від ченців майже вичерпано. У справі Верхньої лаври вже дійшли до розгляду по суті, а на останньому засіданні суд відмовився залучати ченців як треті особи.
Ті апеляційні скарги, зокрема від митрополита Павла, де не було сплачено обов'язкових судових зборів, — також механізм затягування, стверджує Прокопенко.
«Скільки це може тривати, спрогнозувати важко. Однак договір було завершено 31 грудня 2022 року, тому доки не буде іншого рішення суду, ми вважаємо, що заповідник діяв правильно», - зазначила директор департаменту правового забезпечення Міністерства культури Олена Земляна.
А що з Нижньою лаврою?
Це все було про Верхню лавру. Є ще Нижня лавра – в якій і був розташований монастир УПЦ МП.
У цій справі монастир заперечує саме розірвання договору — вони для Верхньої та Нижньої лавр різні. Наразі суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову церкви, але вона подала апеляцію. Тим часом монастир досі використовує частину об'єктів Нижньої лаври.
Нагадаємо, 29 березня 2023 року в односторонньому порядку розірвали договір про безоплатне користування державним майном зі Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою – чоловічим монастирем УПЦ МП.
Торішнього серпня минулого року Господарський суд Києва зобов'язав УПЦ МП повернути заповіднику 79 об'єктів Нижньої лаври. Нині 26 із них — у користуванні монастиря, 20 — під контролем заповідника, решта перебуває у процесі передачі.
«Представники монастиря в цьому процесі затягують розгляд справи, як і в інших процесах. Таке затягування мотивоване тим, що поки що немає рішення щодо апеляції. Саме тому вони відмовляються звільняти приміщення», – пояснили представники заповідника.
Чого чекати?
Враховуючи ймовірні спроби затягування судового процесу з боку представників УПЦ МП, постає питання: як довго можна чекати крапки в цій історії, щоб повернути ті об'єкти Лаври, якими досі користується церква, яка підпорядковується РПЦ (хоча й прибрала у 2022 році згадки про це з свого сайту)?
Іван Прокопенко із заповідника зазначив, що рішення суду та фактичне звільнення приміщень – різні питання. Рішення, за його оцінкою, може винести до кінця весни.
Але тут не слід забувати, що є ще касаційна інстанція. Тому якщо представники УПЦ МП програють апеляцію, вони можуть продовжувати позиватися вже на наступному рівні.
