Чому конфіскація майна топ-корупціонерів не така результативна, як мала б бути

Раніше досліджували, як виконують українські конфіскації за кордоном. Настав час дізнатися про те, як же виконують ці покарання в Україні.

Багато корупційних злочинів мають корисливий характер, тобто фігуранти прагнуть отримати певну вигоду з посад. Тому закон передбачає майнове покарання у формі конфіскації (конфіскація-покарання). Також у документі зазначено можливість спеціальної конфіскації. За звичайної конфіскації йдеться про законне майно засудженого, а спеціальної конфіскації підлягають злочинні доходи та кошти, зазначає видання ZN.ua.

За чотири роки функціонування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив понад 150 вироків, і 48 з них утримували покарання у вигляді конфіскації майна (це якщо враховувати й засекречені вироки). Усього станом на 31 грудня 2023 року таке покарання було присуджено 61 особі (див. рис. 1).

Застосовувати спеціальну конфіскацію ВАКС може у разі скоєння будь-якого з підсудних йому злочинів, крім викрадення офіційних документів (частини 1 та 3 статті 357 Кримінального кодексу України). Однак цю статтю Антикорсуд застосував лише у 22 вироках (станом на 31 грудня 2023 року).

На відміну від конфіскації-покарання, спеціальна конфіскація застосовується більш ніж удвічі рідше, і тенденції до зростання випадків її застосування не спостерігаємо (див. рис. 2). А це може призвести до негативних наслідків. Чому так, кажуть експерти Transparency International Ukraine.

Як ВАКС вирішує, яке майно конфіскувати

Найчастіше, вибираючи між повною чи частковою, ВАКС віддає перевагу конфіскації всього майна. Це ми бачимо і в статистиці: з наявних у публічному доступі 44 вироків суду першої інстанції у 40 випадках йшлося про призначення особам конфіскації всього майна (71%) проти 16 випадків часткової конфіскації (29%) (див. рис. 3).

При цьому ВАКС застосовує різні підходи до часткової конфіскації. Переважно вона відбувається через безоплатну передачу державі половини майна засудженого. Таких випадків ми встановили десяток. У п'яти суд конфісковував певні речі — автомобілі, земельні ділянки, будинки тощо, а один випадок стосувався конфіскації всього майна, крім половини квартири.

Законодавство не регламентує, як треба вирішувати, конфіскувати все майно засудженого чи його часть. Враховуючи це, судді переважно орієнтуються на розмір хабара або завданих збитків, майновий стан обвинуваченого чи тяжкість злочину.

Але, очевидно, не завжди. Наприклад, ВАКС призначив повну конфіскацію майна засудженому судді Бабушкінського районного суду Дніпра за отримання 15 тис. дол. хабара, оскільки «цей вид покарання прямо передбачений у санкціях зазначених статей». не вдаються до чіткого пояснення причин застосування певного обсягу конфіскації.

В окремих випадках звертають особливу увагу на роль засудженого під час скоєння злочину. Тому часто виконавцям злочинів присуджують конфіскацію всього майна, тоді як посібники одержують конфіскацію половини.

Судді ВАКС не завжди призначають конфіскацію майна навіть у випадках, коли вона визначена у санкції статті як додаткове, але не обов'язкове покарання. Таким чином, практика призначення покарання у вигляді конфіскації майна не є постійною, що створює правову невизначеність та ризик зловживань.

Конфіскація майна не така результативна, як мала б бути

На 31 грудня 2023 року у публічному доступі було відомо про 24 вироки ВАКС, які набрали чинності, і якими призначалася конфіскація майна. Але реально виконаних вироків значно менше.

Лише п'ять було виконано у частині конфіскації-покарання. 17 виконавчих проваджень продовжуються досі, а у двох справах виконавчі провадження на початок 2024 року ще навіть не відкривалися.

Справа в тому, що державні виконавці обмежені у можливості отримати інформацію про майно засуджених. Навіть правоохоронці, які мають арсенал слідчих дій, та АРМА не завжди повною мірою розшукують майно, яке можна заарештувати.

Також ми встановили, що принаймні у п'яти справах із 44 публічно доступних рішень, де ВАКС виносив вирок із конфіскацією, арешт на майно підозрюваних чи обвинувачених не накладався. Наприклад, у справі про здирництво працівником СБУ хабара в 55 тис. дол. ВАКС призначив йому конфіскацію всього майна, проте відомостей про арешти таких станів у цьому провадженні немає.

Якість виконання рішень про конфіскацію також важко перевірити. У ході дослідження цієї теми ми надіслали понад 20 запитів щодо результатів виконання вироків ВАКС до регіональних виконавчих служб. Але більшість із них відмовилася надавати будь-яку інформацію.

У статистиці ВАКС є графа із вартістю конфіскованого в засуджених майна, але у всіх п'яти звітах вона порожня. Така інформація наводиться у звітах Національного антикорупційного бюро України, проте у натуральній формі, тобто без інформації, скільки коштів одержали після реалізації цих активів.

У тих випадках, коли майно засуджених продавалося на майданчику Open Market, особливо вражаючих результатів також немає. Так, автомобіль засудженого за розтрату майна екс-директора дочірнього підприємства «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» Костянтина Старовойта продали на аукціоні за стартовою ціною 265 018 грн. Або, наприклад, конфісковану в екс-судді Міжгірського райсуду Закарпатської області Антона Гайдура третину квартири викупив за стартовою ціною Гайдур Юрій Антонович.

Невикористані можливості спеціальної конфіскації

Вартість майна, до якого судді ВАКС застосували спеціальну конфіскацію, зростає. Це позитивна тенденція, адже більшість спецконфіскованого майна — заарештовані кошти, які зазвичай були предметом кримінального провадження або отримані внаслідок його скоєння. Виняток - справа екс-слідчого ГПУ Дмитра Суса, де колегія суддів ВАКС стягнула в дохід держави ігрові апарати та інше обладнання, яким хотів заволодіти засудженим.

Загалом ВАКС декларує, що йому вдалося стягнути до бюджету понад 370 млн грн, і 90% із цієї суми було отримано лише за 2023 рік (див. рис. 4).

Підстави для спеціальної конфіскації визначено у Кримінальному кодексі України, йдеться про справи (див. рис. 5), у яких активи:

• отримані завдяки злочину – шість випадків;
• призначені для фінансування злочину – нуль випадків;
• були предметом злочину – п'ять випадків;
• використовувалися як засоби або знаряддя злочину – чотири випадки.

Застосування спеціальної конфіскації має бути зручним, адже коли фігурант справи продав чи передав комусь майно, його все одно можна конфіскувати. Для цього необхідно довести, що ця третя особа знала або мала і могла знати про зв'язок майна з кримінальним провадженням.

Крім цього, обґрунтоване використання спеціальної конфіскації не повинно створювати проблем із виконанням вироків у цій частині за кордоном. У ВАКС є справи, де ще не винесено остаточних вироків, але майно заарештовано в іноземних юрисдикціях. Саме від якості позиції сторони обвинувачення та аргументації судового рішення залежатиме можливість конфіскувати активи за кордоном, якщо суд винесе обвинувальний вирок.

Як бачимо, конфіскація всього майна корупціонерів не виправдовує свого існування. Цей механізм потенційно може бути визнаний неправовим, він не приносить значних доходів до держбюджету, а також містить низку ризиків зловживань як на етапі арешту майна, так і на етапі виконання цього покарання.

Щоб позбавляти корупціонерів цілі їх існування — незаконного збагачення, потрібно розвивати інститут спеціальної конфіскації, а також цивільної конфіскації (не в рамках кримінального провадження). Це вимагає додаткових зусиль від обвинувачення для доведення злочинного походження майна, але ми впевнені, що такі зусилля будуть винагороджені.

А для того, щоби таких цілей можна було досягти, слід удосконалити як законодавство, так і практику його застосування.