Чому не розшукують Михайла Бакуненка?

Ім'я чергового українського злодія та колаборанта Михайла Бакуненка випливло в інформаційному просторі в рамках розслідування Української правди про розкішне життя наших співвітчизників у Куршевелі

Його помітили, коли розгулював у цій курортній місцевості позашляховиком Роллс-ройс з українськими номерами КА 5281 НР. Бакуненко був не основним героєм фільму УП «Батальйон Куршевель», тому його там згадали побіжно, і так само побіжно озвучили таку інформацію – «діяльність «Укрнафтобуріння» та його керівника Михайла Бакуненка зараз активно розслідується щодо причетності до вибухової діяльності проти нашої країни та виведення коштів з України, у тому числі й до Росії».

Звісно, ​​Михайла Бакуненка ніяк не віднесеш до олігархів, але його персона, проте, дуже цікава. Тому що в тому ж розслідуванні УП прізвище Бакуненка згадується разом із прізвищами таких цікавих персонажів, як Павло Фукс, Віталій Хомутинник та Ігор Коломойський. Причому зв'язки з Коломойським настільки тісні, що Бакуненка ще кілька років відверто називали ставлеником Коломойського у нафтогазовій сфері.

З нафтогазовою сферою і пов'язана та сама кримінальна справа, яку розслідує СБУ і в рамках якої звучить прізвище Бакуненка – після серії обшуків у партнера Павла Фукса та Михайла Бакуненка, Ігоря Котвицького, суд передав компанію «Укрнафтобуріння» в управління АРМА.

Щоправда, трапилося це, як каже українське прислів'я, «у свинячий голос», тобто через рік після того, як голова «Укрнафтобуріння» Михайло Бакуненко благополучно залишив межі країни, яку разом із Павлом Фуксом, Віталієм Хомутинником та іншими «колегами» грабував на упродовж десятків років.

В епізоді з обшуками у його «старшого» партнера Котвицького йдеться передусім про приватизацію Сахалінського газового родовища. Яка знаходиться не на Сахаліні на Далекому Сході Росії, а в Харківській області. І яке за допомогою Бакуненка та Котвицького було вкрадено в України Павлом Фуксом.

Довідка: Павло Фукс – російський та український олігарх, засновник девелоперської компанії Mos City Group, яка володіла такими об'єктами у Москві, як готель «Аеростар» та СК «Олімпійський». Сам Родом із Харкова. Входить до 100 найбагатших людей України. З 2021 року перебуває під санкціями РНБО. Пов'язаний із кількома російськими ОЗУ, для яких відмивав гроші.

Ігор Катвіцький – український бізнесмен та політик. Народний депутат України VІІІ скликання від «Народного Фронту». У 2015 році ЗМІ назвали його найбагатшим депутатом у Верховній Раді – у декларації він вказав суму на рахунках у 970 млн. гривень. У березні 2022 року його дружина вивезла через кордон 28 мільйонів доларів і 1,3 мільйона євро, гроші виявили угорські прикордонники, а ось українці не побачили.

Колаборант та спонсор оккупантів? Чому не розшукують Михайла Бакуненка Павло Фукс, користуючись грошима російської мафії та допомогою Котвицького у 2015 році, почав енергійно входити на український нафтогазовий ринок, скуповуючи активи наближених до Януковича бізнесменів, які втекли до Росії.

Серед таких виявилося Сахалінське нафтогазове родовище, запаси газу в якому оцінюються у 15 мільярдів кубометрів. Воно було підім'яте свого часу Едуардом Ставицьким, міністром енергетики в уряді Азарова.

Оформлено родовище було на ТОВ "Голден Деррік", яким Ставицький володів через офшори. У 2017 році «Голден Деррік» змінило назву на «Іст Юроуп Петролеум».

Що цікаво – за часів Ставицького третина компанії належала державі через НАК «Надра України», але після зміни власника вона вийшла із «Годен Деррік».

Частка держави опинилася в руках ТОВ «Авант трейд лімітед», власником якого є Віталій Лупето, він же – директор «Іст Юроуп Петролеум»

І тут і виникає ПАТ «Укрнафтобуріння», яке брало участь у спільному проекті та розробляло Сахалінське газове родовище разом із «Іст Юроуп Петролеум». Офіційно Укрнафтобуріння належить кільком фірмам із Кіпру, Нідерландів та Великобританії, а її директором і Михайло Бакуненко. Але за ним та закордонними фірмами стоять Павло Фукс та його партнери Ігор Коломойський та Віталій Хомутинник.

У зв'язку з тим, що Укрнафтобуріння розробляє Сахалінське газове родовище, цікаво кілька речей. Перша – репутація ПАТ «Укрнафтобуріння» у ЗМІ та санкції, під якими воно знаходиться:

Репутація фірми є вкрай негативною, як і її директор Михайло Бакуненко. Але, на відміну від ПАТ «Укрнафтобуріння», прізвища її керівника у списках санкцій від РНБО України чомусь і досі немає.

Цікавими є й фінансові підсумки фірми, якій належить Сахалінське газове родовище із запасами газу в 15 мільярдів кубів.

Секрет збитковості простий – розробку родовища веде «Укрнафтобуріння», а державну частку в ньому давно передано структурам Фукса. Тому й демонструються суцільні збитки – контролювати справжній стан нікому. Звідси й ті валізи з готівкою, які вивезла дружина Котвицького з України – саме завдяки його сприянню державна частка у «Іст Юроуп Петролеум» перекочувала до рук Фукса.

Де і як Михайло Бакуненко зійшовся з Павлом Фуксом – достеменно невідомо. Але відомо, що у нульових Бакуненко працював у Москві, компаніях Goldman Sachs та Renaissance Capital. У той же час у Москві як мийник мафіозних грошей перебував і Павло Фукс, який втік туди з Харкова після якоїсь вкрай неприємної історії.

Існує й інше підтвердження зв'язків Бакуненка та Фукса. Це компанія «Веста», яка у 2019-2021 роках активно скуповувала проблемну заборгованість банків на Prozorro.Продажі. 2021 року вона потрапила у скандал із «чорними нотаріусами», а Мін'юст позбавив кількох нотаріусів, які оформляли на користь «Известия» підроблені документи, ліцензій.

Як виявили "Наші гроші", люди, судячи з офіційних документів, контролюють "Весту", пов'язані з Фуксом. Так, у червні 2020 року дозвіл на опосередковане володіння 74,25% у статутному капіталі «Вісті» отримала Ліліан Бакуненко – дружина голови «Укрнафтобуріння» Михайла Бакуненка. У 2017 році програма «Схеми» зафіксувала Фукса та Михайла Бакуненка, а також бізнесмена Віталія Хомутинника на одному приватному літаку.

Також у червні 2020 року дозвіл на опосередкований контроль над 24,74% «Вісті» отримав Андрій Волков. Він представляв інтереси «Австро-Угорської лізингової компанії» Фукса під час підписання мирової угоди з «Київським метрополітеном».

Він же разом із Михайлом Бакуненком роздавав неодноразові інтерв'ю про спільну діяльність зі скупки проблемних активів:

Причому про походження капіталів, за які масово купувалися ці активи – а йшлося про сотні мільйонів доларів – не йшлося. Тема старанно обходилася мовчанням. Втім, що можна було сказати – гроші належать Фуксу та російським ОЗУ?

Тоді було б інше логічне питання – а навіщо Павло Фукс на російські гроші скуповує українські активи? Ось тема обходилася мовчанням. До нас долітали лише луна, які ретельно вуалірувались матеріалами на замовлення про те, що «гроші, вилучені в олігархів, будуть вкладені в українську економіку». Природно, що це виявилося повною брехнею. Гроші тупо виводилися за кордон, де власне більшість із описаних у статті персонажів зараз і перебуває. Адже далеко не всі з них перебувають у Європі. Багато хто нарешті «повернувся з холоду» до «рідної Москви».