Під прикриттям: Як компанія МСЛ використовує владу для процвітання в азартному світі

Будь-який бізнес українських реалій потребує, якщо не дружби, то хоча б нейтралітету з боку можновладців та ТОВ «М.С.Л.» (Молодьспортлото), мабуть, одне з найяскравіших тому підтверджень.

Як живе МСЛ під час війни та після легалізації ринку азартних ігор

Як повідомляє офіційний сайт компанії, «МСЛ» — це наступник державної лотереї «Спортлото» ще радянського зразка і свою діяльність компанія розпочала як державна 1992-го року. Але 1998-го року прийшли приватні інвестори. Але на діяльність компанії це не вплинуло.

Регулярні відеотрансляції розіграшу лотерей на головному державному телеканалі (тоді УТ-1) показували непогані стосунки фірми із владою. Або принаймні відсутність конфліктів.

Навіть офіційна заборона на азартні ігри в 2009 році ніяк не торкнулася «МСЛ», адже організацію лотерей законодавство не вважало азартним заходом, який слід заборонити.

Крім того, в період заборони азартних ігор в Україні саме лотереї почували себе найкраще, виступаючи такою собі «франшизою» для казино та залів гральних автоматів. Останні офіційно ставали також операторами лотерей, часто під дахом найвідоміших учасників ринку. Але у 2014 році ситуація загострилася настільки, що тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков навіть оголосив «хрестовий похід» проти них, також безуспішний.

МСЛ – конфлікт із владою

ТОВ «М.С.Л.» цілком непогано почувалася до 2015 року, поки повною мірою не зазнала на собі наслідків конфронтації з владою.

В інтернеті можна знайти інформацію, що у 2010-му році «МСЛ» хотіла організувати лотерею на підтримку майбутнього Євро-2012 та партнером цього проекту було вказано «Альфа-банк».

Тоді проект не було реалізовано, але про нього згадали у 2015 році, коли на ТОВ «М.С.Л.» було накладено санкції у рамках боротьби з окупацією росією Криму. Такі самі санкції отримав ще один великий оператор лотерейного ринку України – компанія «Патріот».

Єдиною компанією, якої цих санкцій вдалося уникнути, стала «Українська національна лотерея» (УНЛ), яку, як писали «Коментарі», курирував народний депутат від Блоку Петра Порошенка – Олександр Третьяков.

Так близькість до влади зіграла проти МСЛ і тривало це довго – 4 роки.

Але справа не обмежилася санкціями, у грудні того ж 2015 року СБУ відкрила кримінальне провадження щодо «МСЛ» за фінансування тероризму, що нібито мало місце, правда згодом претензії були зняті як неспроможні.

Компанія «МСЛ» постійно боролася за зняття санкцій, які заважали їй працювати, і це дуже зримо позначалося на держбюджеті України. Наприклад, у 2013 році всі лотереї в Україні принесли 340 млн грн податків до держбюджету. А вже у 2015-му році йшлося лише про 26 млн грн.

Не дивно, що тодішній глава ДФС Роман Насіров просив Мінфін зняти санкції з лотерейних операторів, але безуспішно.

Сам «МСЛ» намагався довести, що після повернення ліцензій та зняття санкцій з компанії на держбюджет проллється «золотий дощ» у вигляді 5-6 млрд грн податків щороку.

За даними аналітичної системи YouControl, за 2015-й рік «МСЛ» акумулювала близько 3,5 млрд грн, а у 2015-му виручка компанії впала більш ніж утричі – до 1,1 млрд грн. 2016-го це було вже менше 400 млн грн, але потім дохід дещо зріс.

А з 2019 року ситуація для МСЛ змінилася.

МСЛ – дружба з владою

Перемогу на президентських виборах у 2019 році Володимира Зеленського компанія «МСЛ» може сміливо заносити собі в актив, адже тепер вони вже почали тіснити свого конкурента — «УНЛ». Так, уже у липні того ж року «МСЛ» отримала контроль над електронною лотерею «Космолот».

Вже тоді багато хто зв'язав це з прізвищем нинішнього народного депутата України Данила Гетьманцева, оскільки він володів часткою в «МСЛ». Щоправда, офіційно вона була мізерною, наприклад, у 2016-му році це були 0,0198%.

Як розповідав пізніше сам Данило Гетьманцев, що частку компанії він отримав під час приватизації компанії, в якій працював з 1997 року. Також політик повторює, що тримається від лотерейного ринку осторонь, оскільки визнає «конфлікт інтересів».

МСЛ податки сплачує, але на Кіпрі

Втім, хто і якою мірою насправді володіє ТОВ «М.С.Л.» Напевно, сказати складно, адже офіційно фірма належить EVOLOT LIMITED, зареєстрованій на Кіпрі ще в 1990-му році, тобто за 8 років до створення самої «МСЛ» і має 9 директорів, з яких, судячи з імен, 6 не є греками.

З-поміж них найбільш відомі Георгій Ложенко та його син Тарас. Офіційно саме Георгій є власником 0,04% ТОВ "М.С.Л.", що дозволяє його вважати в Україні власником компанії.

Втім, куди цікавішими не вони, а така собі Олена Полосенко, власниця 40% ТОВ «Юрімекс», яке займається діяльністю у сфері права. Справа в тому, що вона є дочкою Георгія Ложенка, а «Юрімекс» займається юридичним супроводом «МСЛ», що прямо визнавалося Данилом Гетьманцевим.

Понад те, сам нардеп заявляв, що продав компанію своєму родичу, коли перейшов на держслужбу. Зауважимо, що 60% «Юрімексу» належать Юрію Крайняку, ймовірно тому самому родичу політика. Тобто «конфлікт інтересів» визнаний нардепом може бути навіть глибшим, ніж він про це говорить.

Ну і нарешті, де ті самі 5-6 мільярдів гривень податків, які Георгій Ложенко обіцяв бюджету 2018 року. Точніше, як він мав намір їх забезпечити, враховуючи, що ТОВ «М.С.Л.» зареєстрований у податковому раю Кіпру, і дозволяє виводити з України прибуток без сплати податків абсолютно легально.

ТОВ «М.С.Л.» — а чи є гроші

Якщо вірити даним YouControl, справи «МСЛ» йдуть дедалі гірше – збільшивши виручку до 496 млн грн у 2021-му році (у 2 рази менше, ніж у 2015-му, коли на фірму обрушилися санкції), у 2022-му році компанія змогла заробити лише 234 млн. грн.

Не дивно, що почали з'являтись новини про суди переможців лотерей компанії, які не можуть отримати свої виграні гроші. Так, майже рік чекав на виплату йому 117 тисяч гривень мешканець Волинської області.

Хоча чоловік виграв ще у жовтні 2021 року, гроші йому чомусь не платили, а коли почалася війна послалися вже на воєнний стан. Проте суд зобов'язав «МСЛ» виплатити весь виграш та ще 8 тисяч гривень у вигляді моральної компенсації.

Ще один гравець, який витратив на лотерейні ставки за 3 місяці 60 тисяч гривень, подав позов, намагаючись дізнатися, а чи має «МСЛ» гроші виплатити йому виграш, якщо він зрештою «зірве банк».

Боротися з цим у компанії вирішили розповіддю про виплачені за час війни 128 «джек-потів» на суму 46,5 млн грн, очевидно для того, щоб заспокоїти гравців.

Але як би ця спроба заспокоїти гравців не призвела до протилежного результату, адже непублічність, жорстка конкуренція на ринку азартних ігор та війна можуть і не переважити наявну підтримку можновладців.