Підтримували бізнесмени у Харківській області у період окупації. Хто співпрацював із російськими військами

2022 року представники різних сфер, включаючи чиновників, педагогів, правоохоронці та бізнесменів, розпочали співпрацю з російськими особами, тоді як понад третину Харківської області було окуповано.

Вивчаючи реєстри та підозри, можна зробити висновок: переважна більшість кейсів співпраці колабораціоністів — це про побутову допомогу російським військам. Це ремонт автомобілів, техніки, приготування їжі, прання одягу, надання власних автомобілів та речей тощо. д., зазначає «Харківський антикорупційний центр».

Багато аграріїв із окупованих на той момент територій Харківщини зараз звинувачуються у вивезенні зерна до РФ, у тимчасово окуповану Луганську область. Щодо більшості з цих осіб, то розслідувачі Центру робили окремий матеріал.

Але були підприємці не з агросектору, які або продовжили бізнес в окупації за погодженням з росіянами, або за «нових умов» налагодили «справи». Головна претензія правоохоронців до цих бізнесменів – сплата т.д. н. «податків» до органів окупаційної влади.

Власник кафе у Грозі, де росіяни вбили 59 осіб: продовжив бізнес в окупації, отримав умовно три роки

Власником кафе «Супутник» у селі Гроза Куп'янського району (40 кілометрів від лінії фронту), де 5 жовтня проходив поминальний обід по перепохованим українським військовим і куди потрапив російський «Іскандер-М», був Анатолій Вікторович Твердохлібов. у селищі Шевченкове за три кілометри від Грози.

Твердохлібів було засуджено за колабораційну діяльність (ч. 4 ст. 111-1 КК України), бо співпрацював із росіянами.

Уродженець с. Гракове Чугуївського району Твердохлєбов був визнаний винним і йому було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі (від відбування покарання звільнити з випробувальним строком на 3 роки) з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 10 років, без конфіскації майна. Про це стало відомо із вироку Київського райсуду міста Харкова від 26 грудня 2022 року.

Прокуратура не погодилася з таким вироком суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Харківський апеляційний суд 10 квітня 2023 року залишив вирок без змін. Після цього перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду 4 жовтня (за день до влучення російської ракети до кафе) залишив ухвалу апеляції без змін.

Справа про колабораціоністську діяльність Твердохлєбова не стосувалася кафе в Грозі, йшлося лише про магазин у Шевченковому.

Твердохлібів займається роздрібною торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами на території селища Шевченкове з 2000 року. У вироку суду зазначено, що Твердохлібов наприкінці лютого 2022 року отримав дозвіл від окупаційної влади та в період з кінця лютого до початку травня минулого року продовжив здійснювати продаж товарів українського виробництва через свій магазин.

Також із вироку стало відомо, що на початку травня 2022 року Твердохлєбов отримав від росіян ще один дозвіл, цього разу на здійснення продажу товарів українського та російського виробництва у тому ж магазині Твердохлєбов звернувся до т.з. » окупаційної адміністрації із заявою, до якої долучив свідоцтво про право на зайняття підприємницької діяльністю та свідоцтво про право власності на магазин, а також надав документи про кількість найманих працівників та обсяг товарообігу.

Твердохлібов отримав документ, що засвідчує постановку на облік суб'єктів підприємництва на території селища Шевченкове та надавав дозвіл на провадження підприємницької діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора, а також звільнення від «оподаткування» до кінця 2022 року.

Тобто жодних «податків» на фінансування окупаційного режиму Твердохлібов не платив, бо отримав «неоподатковуваний період».

Допитаний у судовому засіданні Твердохлєбов визнав провину та щиро покаявся.

Ми поспілкувалися з Анатолієм Твердохлєбовим телефоном. Після трагедії у Грозі на нього «звернули увагу» та почали називати колабораціоністом.

«Написали у вироку, слідчі, що я дозвіл брав наприкінці лютого минулого року на те, щоб магазин працював. І тут до травня українська влада була, працювали з ними. Мені дозвіл надавав український голова Шевченківської селищної ради Валерій Приходько. Хто міг їздити до Харкова за продуктами, дозвіл був потрібний, щоб пропускали машину на блокпостах. Продавали українську. Ми працювали без якихось втручань, погоджень від росіян. Вони були не в селищі, а довкола нього», — каже Твердохлібов.

Підприємець каже, що не піднімав ціни, бо людям було важко. «Інші піднімали, а в мене м'ясо дешевшим стало», — каже власник магазинів у Шевченковому та Грозі.

У Шевченківському дитячому будинку-інтернаті запевнили, що Твердохлібов упродовж березня-червня минулого року надавав гуманітарну допомогу вихованцям, постачав м'ясо, сало, макаронні вироби, крупи.

Твердохлібів згадує, що 27 травня минулого року вийшов указ т.з. «голови військово-цивільної адміністрації Харківської області» від росіян Віталія Ганчева, щоб підприємці оформлялися у «податковій» та реєстраційній базі окупаційної влади.

Давали на це 30 днів, щоб стати на облік. Я нікуди не втік. Були ті, хто побіг одразу. Мені воно взагалі не потрібне було. Пройшов так червень, липень. Я оформився 19 серпня, бо сказали, що або оформляєшся, або забираєш бізнес, товар на потреби російської армії.

Навіть ті, хто не працював, пішли оформлятися, бо сказали, що будинки, де є непрацюючі заклади, магазини все одно забиратимуть. Я цього не хотів. Я не добровільно пішов туди. Мене змусили. Людям треба було десь купувати продукти. Коли проїзд на Харків закрили, єдине, куди їздили по товар, це Куп'янськ. Без цього звернення на отримання дозволу працювати не дали б. Жодні «податки» не платив, дозволили це не робити до кінця року», — каже Твердохлєбов.

Бізнесмен скаржиться, що з ним надійшли підло, тому що, за його словами, 95% підприємців, аграріїв, фермерів Шевченківської громади отримали дозвіл від окупаційної влади держави-агресора, але до них у українських правоохоронців немає питань. Твердохлібів пояснює це так: його син від першого шлюбу служить у російській армії.

Ще кілька слів про власника кафе в Грозі: до повномасштабної війни в Україні його активно нагороджував митрополит Ізюмський та Куп'янський Єлисей, який під час окупації співпрацював з росіянами: у травні 2020 року — орденом Ярослава Мудрого, у серпні 2021 — медаллю преподоб .

Також Твердохлібов надав нам довідку від Свято-Миколаївського собору в Куп'янську, де настоятель підтвердив благодійну допомогу (ремонт та благоустрій собору) від Твердохлібова протягом тимчасової окупації.

Така ж довідка є у нього і від Свято-Троїцького храму у Шевченковому.

2020 року Твердохлібов обрався депутатом до Шевченківської селищної ради.

Через кілька днів після влучення російської ракети до кафе в Грозі начальник Слідчого управління ГУНП України в Харківській області Сергій Болвінов заявив, що у Твердохлєбова в перший же день провели обшук, він одразу потрапив під підозру, бо його раніше залучали за колабораціоністську діяльність: «Власника кафе ми перевіряли. Інформація, яка підтверджує, що вона причетна до наведення ракети, нами видобута не була. Тому стверджувати, що він причетний, немає підстав на сьогодні. Також слід додати, що у власника кафе загинула рідна сестра та племінниця саме у цій трагедії», - сказав Болвінов.

Як зазначає «Суспільне.Харків», Твердохлібов не планує відновлювати кафе та магазин у Грозі. На цьому місці планують зробити меморіал.

«Я в душі досі оплакую всіх. Говорити, і те важко. Усі спогади душать. Моя рідна сестра загинула, її чоловік, загинув племінник - її син зі своєю дружиною. Загинули дві мої однокласниці. Майже всіх, хто загинув, я знав. З усіма спілкувався раніше. Це ті, хто скрізь брав участь: і ремонт дороги треба зробити – бралися та ремонтували ями, вкладали свої гроші. Треба було цвинтар почистити — збиралися всі і їхали, щось робили. Втрата божевільна», — каже Твердохлібов.

Жителі Шевченківської громади згадують, що кафе у Грозі не переставало працювати за часів російської окупації і там святкували дні народження, зокрема за участю Твердохлєбова. Але, за словами самого підприємця, це кафе під час окупації не працювало.

Кафе у Грозі стало другим зруйнованим у Твердохлєбова-бізнесмена за час повномасштабного вторгнення.

«Щодо бізнесу: не розраховую на допомогу від держави. У мене вже друге кафе зруйноване. Ще кафе з літнім майданчиком у Шевченковому теж ракета прилетіла», — каже Анатолій.

Директор птахокомплексу: організував евакуацію, отримав умовний термін
Директор СТОВ «Староверівський птахокомплекс» (Шевченківська громада, основний вид діяльності — розведення свійської птиці, вирощування зернових культур) Ігор Миколайович Лаптєв минулого літа, в окупації, організував евакуацію жителів Купівлі (через Печенізьку греблю).

Як зазначено у вироку суду, Лаптєв протягом травня-червня 2022 року домовився з представником збройних формувань РФ та отримав дозвіл на перевезення мешканців Куп'янського району до селища Печеніги за грошову винагороду: 400 доларів США з чоловіків та 300 грн з жінок. Ці кошти розподілялися між Лаптєвим та представником збройних формувань РФ. Така різниця у сумах пояснюється тим, що росіяни неохоче випускали чоловіків із окупованих територій.

Лаптєв знайшов автомобіль Mercedes Sprinter і поширив серед мешканців Куп'янського району графік перевезень, яким перевезення відбувалися по понеділках із села Петрівка до Печеніги.

Перевезеннями Лаптєв займався упродовж червня — вересня минулого року.

Допитаний у судовому засіданні Лаптєв свою провину визнав повністю і щиро покаявся.

Суд визнав Лаптєва винним у колабораційній діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) та призначив покарання у вигляді штрафу 51 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та органах влади на строк 11 років, з конфіскацією майна. Апеляцію ніхто зі сторін не подавав, вирок набув чинності.

Цікаво, що евакуацією з окупованих територій Харківської області у понеділок протягом червня — вересня минулого року займалися українські волонтери та благодійні фонди при координації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та у співпраці з Харківською обласною військовою адміністрацією, силами територій військовими адміністраціями, Червоним Хрестом, Нацполіцією, СБУ та ДСНС.

Тобто евакуація відбувалася цілком легально за співпраці з українською владою. Схоже, правоохоронців не цікавило, як росіяни випускали з окупованих територій охочих виїхати. Бо очевидно, що без домовленостей із російськими військовими безпечна евакуація відбутися не могла. Тому не зовсім зрозуміло, що мав би робити Ігор Лаптєв, аби не отримати вироку за колабораціонізм.

Ми намагалися отримати коментар Ігоря Лаптєва, набрали по телефону, який вказаний як контактний у СТОВ «Староверівський птахокомплекс», але там відповіли, що підприємство не працює через близькість до лінії фронту, і обіцяли передати Ігореві Миколайовичу наше бажання про коментар. Якщо Ігор Лаптєв вийде на зв'язок, ми обов'язково додамо його позицію.

Брат гауляйтера Великого Бурлука: організував з спільниками постачання та продаж палива з «ЛНР»

Три мешканці Великого Бурлука під час окупації частини населеного пункту організували канал постачання палива з окупованих територій та його продаж у селищі. Йдеться про двох братів, 32-річного Руслана Усенка та 35-річного Максима Усенка, та їх знайомого, 37-річного Павла Ковбаса.

Павло Ковбаса – це рідний брат Олександра Ковбаси, якого росіяни призначили так званим «головою територіального управління смт. Великий Бурлук військово-цивільної адміністрації Куп'янського району». Ковбаса змінив на «посади» Євгена Юнакова, який загинув після того, як його автомобіль підірвали. Олександру Ковбасу заочно повідомили про підозру в колабораціоністській діяльності та державну зраду. Його також підозрюють у тому, що він допомагав окупантам вивозити українське зерно до Росії.

Павло Ковбаса обійняв «посаду» так званого заступника «глави територіального управління смт. Великий Бурлук військово-цивільної адміністрації Куп'янського району». Раніше Ковбасі заочно повідомляли про підозру за фактом колабораціоністської діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України) та за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України).

Ще на початку квітня минулого року Усенко та Павло Ковбаса домовилися з окупантами, що віддаватимуть частину прибутку від своєї діяльності, якщо їм дозволять торгувати пально-мастильними матеріалами.

Усенка та Ковбаса придбали транспорт із реєстраційними знаками «ЛНР» для перевезення палива та організували канал постачання з окупованих Сватово та Старобільська Луганської області. Паливо продавали у Великому Бурлуку (по вул. Центральна, Пушкіна, Транспортна).

Прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо підозрюваних за фактом колабораціоністської діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України).

Усіх троє оголошено в розшук.

Реалізатор товару у російських військових: позбавлення волі з випробувальним терміном
Уродженець с. Будівництво Куп'янського району Олег Миколайович Демченко в період з липня по вересень 2022 року, перебуваючи в окупації, отримував від військовослужбовців Росії бензин та солярку, а потім продавав їх місцевому населенню, одержуючи 2 грн за літр проданої продукції. Крім того, за схожою схемою, Демченко реалізовував у Куп'янську зернові культури, одержуючи за це від окупантів паливо та продукти харчування, які продавав місцевому населенню.

Він також добровільно розміщував військовослужбовців Росії та представників незаконних збройних формувань на орендованій ділянці землі, де у нього було збудовано домоволодіння, за адресою: с. Петропілля Шевченківської громади Куп'янського району.

У судовому засіданні Демченко визнав провину повністю.

Київський районний суд Харкова вироком від 20 грудня 2022 року визнав Демченка винним за ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки (з випробувальним строком на 1 рік) з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, з конфіскацією майна. Вирок набув чинності.

Депутат Шевченківської селищної ради: торгував пальним із дозволу окупантів

 

Депутат Шевченківської сільради Микола Плутцов до початку повномасштабного вторгнення в Україну був підприємцем у сфері лісопильного та суворого виробництва.

Після окупації Шевченкове Плутцов змінив сферу діяльності та одержав від окупантів так званий «патент на торговельну діяльність, сферу громадського харчування, сферу обслуговування населення» зі специфікацією «роздрібна торгівля пальним».

Плутцов з початку серпня до вересня минулого року реалізовував паливо на АЗС Куп'янська та Шевченкове, господарську діяльність у яких здійснювало ТОВ «Октаніум». Слідчі стверджують, що за можливість вести підприємницьку діяльність він щомісяця сплачував 50 000 російських рублів окупаційній владі.

Червонозаводський суд Харкова 6 вересня взяв Плутцова під варту з можливістю вийти під заставу 53,7 тис. грн. Прокуратура подавала клопотання про утримання під вартою без визначення розміру застави.

Зазначалося, що під час слідства Плутцов виїжджав до країн ЄС через те, що має інвалідність.

Плутцов у судовому засіданні запевнив, що не співпрацював з окупаційною владою, не підтримував агресію Росії, лише надавав допомогу у вигляді палива, газу та продуктів харчування мешканцям Шевченкового, щоб уникнути гуманітарної катастрофи. Паливо та газ закуповував на заправках у Куп'янську. Він також підтвердив, що може виїжджати за межі України, оскільки йому встановлено II групу інвалідності, і у грудні 2022 року він виїжджав до дочки до США, і повернувся.

Захисники Плутцова додали, що підозрюваний є почесним громадянином Шевченківщини, а також учасником бойових дій в Афганістані.

На виборах 2020 року він вибрався і до Куп'янської райради від партії «Блок Світличної «Разом!», але зараз вказаний лише як депутат Шевченківської селищної ради. Протягом 2020-2022 років бюджетні організації уклали з Плутцовим-підприємцем договорів на 775 000 грн щодо постачання різних товарів.

Прокуратура подала апеляцію на міру, друга інстанція скасувала рішення суду першої інстанції, взявши Плутцова під варту без застави до 3 листопада. Справу передали до Орджонікідзевського райсуду міста Харкова, і 2 листопада Плутцову продовжили запобіжний захід під вартою до 31 грудня, без застави. Судове засудження заплановане на 19 грудня.

«Голова Куп'янського району» в окупаційній владі: організував пасажирські перевезення за згодою росіян

Наприкінці серпня цього року окупаційна влада Харківщини, яка втекла до російського Білгорода, повідомила про те, що Олександр Капленко очолив так звану «військову цивільну адміністрацію Куп'янського району Харківської області».

На початку повномасштабної війни Капленко був депутатом Куп'янської райради від партії «Блок Світличної «Разом!».

У жовтні минулого року Капленку заочно повідомили про підозру за фактом колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України). Він був підприємцем у сфері надання пасажирських перевезень. За даними слідства, депутат активно співпрацював із представниками держави-агресора.

За даними порталу «Youcontrol», Капленко є співвласником ТОВ «АТП Куп'янськ» та борівського ПрАТ «Оскол». Крім цього, він має зареєстрований ФОП у сфері пасажирських перевезень.

«Маючи 69 автобусів, Капленко провадив свою діяльність на окупованій території з дозволу так званої «нової влади». Він організував систематичні перевезення між окупованими територіями. Також російські куратори дали згоду Капленку і на новий маршрут: із Куп'янського району у м. Краснодар російської федерації», - йдеться у тексті підозри Капленка.

За даними СБУ, Капленко ще на початку контрнаступу Збройних сил України утік на територію країни-агресора. Майже за рік після звільнення Харкова окупанти підвищили Капленка: з підприємця у сфері перевезень до «глави району».

Справу Капленка передали до Червонозаводського райсуду Харкова. Наступне судове засідання має відбутися 8 січня 2024 року.

Торговець продуктами: спільний «бізнес» із росіянами та подяки від військових
55-річний мешканець Куп'янська Сергій Петрович Ганус звинувачується в організації «бізнесу» у взаємодії з представниками держави-агресора, які дозволили йому створити торгову точку на умовах подальшої сплати відсотків від прибутку.

Ганус продавав продукти харчування, побутову хімію російського та білоруського виробництва, а також виробництва так званої ЛНР. Він перебуватиме під вартою до 10 січня 2024 року, без права внесення застави. Справу передали до Червонозаводського райсуду Харкова.

При обранні запобіжного заходу у червні цього року (тоді обрали утримання під вартою з правом внесення застави у 268,4 тис. грн.) Ганус та його захисник просили у задоволенні клопотання про утримання під вартою відмовити, посилаючись на те, що після деокупації Куп'янська він продовжував працювати як фізична особа-підприємець, співпрацював зі слідством, протягом березня-вересня 2022 року допомагав продуктами харчування комунальній установі «Куп'янський психоневрологічний інтернат».

Стало відомо, що з 10 лютого та мінімум до червня 2023 року за договором між Куп'янською міською військовою адміністрацією та ФОП Ганус С. П. у приміщеннях його ФОП зберігалося майно адміністрації (продукти харчування для гуманітарної допомоги). 4 грудня 2022 року директор БТ «Благодійний фонд «Харків з тобою» оголосила подяку Ганусу «за постійну підтримку захисників України – і фінансово, і справами, і душевним теплом із 2014 року». Наказом командира однієї з військових частин у травні цього року Гануса як волонтера заохочено медаллю «За добру справу».

Інші підприємці, які пішли на співпрацю

Заочну підозру у колабораційній діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) отримав мешканець с. Тавільжанка Дворічанської громади Артем Д., котрий до повномасштабної війни займався торгівлею продуктами харчування, напоями, тютюном, одягом.

19 липня 2022 року підприємець отримав так званий «патент на торговельну діяльність у сфері громадського харчування, обслуговування населення» та працював на ринку у селищі Дворічна.

Власник та керівник ТОВ «Схід-КМК» Андрій Д. у період квітня — травня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території села Борівське Куп'янського району, добровільно передав представникам збройних формувань держави-агресора РФ свій автомобіль ВАЗ.

Також із матеріалів справи стало відомо, що Андрій Д. добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора РФ м'ясо худоби, яке вирощував на ТОВ «Схід-КМК». Крім того, на підставі отриманого усного дозволу від представників збройних формувань держави-агресора Росії він наказав працівникам свого підприємства засіяти землі сільськогосподарськими культурами для їх продажу на території РФ, з подальшим відрахуванням коштів окупантам.

Правоохоронці звинувачують Андрія Д. в організації вивезення насіння соняшнику (щонайменше 40 000 кілограмів) на територію держави-агресора РФ. 12 серпня минулого року Андрій Д. подав заяву про реєстрацію ТОВ «Схід-КМК» в окупаційних органах влади. Наприкінці літа підприємство відкрило рахунок у валюті РФ у підрозділі російського «Промзв'язку банку».

Під час обрання запобіжного заходу Андрій Д. провину не визнав. Справу передали до Орджонікідзевського райсуду Харкова. Він перебуває під вартою, без права внесення застави.

Заочну підозру у колабораціоністській діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) отримав і мешканець селища Приколотне Куп'янського району, директор ПрАТ «Підсереднє» Валентин Курако, який на початку березня, за інформацією УСБУ у Харківській області, добровільно передав представникам військових формувань держави-агресора пересувний пункт проживання на автопричепі, мішки з піском та залізобетонні конструкції для будівництва фортифікаційних військових споруд.

Курако також передав воєнізованим формуванням держави-агресора автобус ПАЗ, легковий автомобіль ВАЗ 2121 та пікап Mitsubishi L200, а також надав у користування приміщення майстерні для ремонту військової техніки Росії.

Крім цього, чоловік займався розселенням російських військових у будинку культури с. Підсереднє з облаштуванням спальних місць, надавши ліжка, що належать ПрАТ «Підсереднє», а також організував у їдальні свого підприємства триразове харчування.

За це Курако отримав дозвіл від представників держави-агресора РФ на здійснення ПрАТ «Підсереднє» та ТОВ «Федорівський» господарської діяльності.

Наприкінці серпня минулого року підприємець вирішив зареєструватись у т.ч. н. "Податковій службі Харківської області".

Звинувачується також 40-річний підприємець із села Семенівка Куп'янського району Дмитро К., який «дружив» із представниками так званої «ВДА Харківської області» та провадив господарську діяльність у взаємодії з окупаційною адміністрацією.

Зокрема, отримавши від окупантів «патент на торговельну діяльність», він продавав пшеницю за російські рублі та віддавав 5% прибутку представникам ЗС РФ.

Дмитро К. перебуває під вартою, справу передали до Орджонікідзевського райсуду Харкова.

Справа Олени С. також перебуває у суді. Наступне засідання відбудеться у Червонозаводському райсуді Харкова 12 грудня.

Жінку звинувачують за фактом колабораціоністської діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України). За часів окупації вона була заступником директора ПАТ «Агрофірма «8 Березня» у селі Кондрашівка Куп'янського району, яке провадило господарську діяльність у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.

За даними слідства, Олена С. під час окупації отримала від адміністрації держави-агресора патент на торговельну діяльність зі специфікацією «оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин». 5% від прибутку підприємниця віддавала представникам ссс РФ.

Крім того, вона надала склади у с. Тищенівка Куп'янського району для розміщення техніки російських військовослужбовців.

Великий бізнес, який пішов на співпрацю з росіянами
На початку листопада минулого року було затримано відомого аграрія Куп'янського району, депутата Курилівської селищної ради Анатолія Головка. Йому повідомили підозру за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України) та колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України).

«Головко, будучи власником сільгосппідприємств, під час окупації села Кругляківка Куп'янського району допомагав ворожим військам. Так, чоловік добровільно передавав російським військовим паливо, м'ясо худоби та автомобілі підприємств для використання їх армією країни-агресора. Головко був гостем всіх нарад окупаційної адміністрації. Так, після однієї із зустрічей із представниками російської федерації він наказав своїм підлеглим зібрати пшеницю. Одна частина врожаю передавалася російським військовим, інша — до РФ із отриманням частини прибутку військовими ворожої армії», — йдеться у тексті підозри.

Як повідомляє СБУ, Головко одним із перших пішов на співпрацю з ворогом. Для цього він «перереєстрував» агробізнес у місцевій окупаційній адміністрації та почав сплачувати податки до бюджету Росії.

За даними СБУ, підозрюваний надав агресорам доступ до власних логістичних складів для базування та ремонту ворожої військової техніки, а також надавав паливо для її заправки.

За даними порталу «YouControl», Головко є керівником та власником великої агрофірми «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія». Підприємство, крім Глушківки, має землі у сусідніх Новосиновому, Колесниківці, Кругляківці. Також Головко є керівником та власником дочірнього підприємства «Перлина» СТОВ «Мрія» у селі Добролюбівка (у минулому Дворічанський район), керівником та власником селянського фермерського господарства «Вікторія» у селі Богородицьке Луганської області, керівником районного мисливсько-риболівного підприємства районної організації мисливців та рибалок, керівником та власником спеціалізованого мисливсько-рибальського господарства «Мрія» у селі Глушківка.

За даними «YouControl», Головко у 2020 році вибрався до Курилівської сільської ради від партії «Слуга народу». Тоді також від «слуг» до сільради балотувалися дружина Анатолія Головка Галина та його син Дмитро. Вони також стали депутатами.

Як повідомляє «Kharkiv Today», Харківська обласна організація партії «Слуга народу» позбавила Головка мандата з народної ініціативи.

У 2015 році Анатолій Головко обирався до Куп'янської райради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», а з 2010 до 2015 року він був депутатом Куп'янської райради від «Партії регіонів».

Справу Головка передали до Червонозаводського райсуду Харкова. Бізнесмен перебуває під вартою без права внесення застави.

Наприкінці жовтня минулого року за підозрою у співпраці із росіянами затримали директора Куп'янського молочноконсервного комбінату Олександра Радченка.

На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Радченко був депутатом Куп'янської райради від партії «Слуга народу» та гендиректором КМК.

Радченка затримали за підозрою у постачанні продукції російським окупантам та на територію так званої «днр». Про це стало відомо з релізів прокуратури та СБУ.

Як повідомляє прокуратура, Радченко під час окупації Куп'янська укладав із представниками так званої «військово-цивільної адміністрації Куп'янського району» договори на постачання продукції заводу, давав вказівки своїм підлеглим передавати окупантам молочну продукцію, щоб російська армія не голодувала.

Для здійснення незаконної діяльності директор молочноконсервного комбінату здійснив перереєстрацію акціонерного товариства в так званій податковій службі окупаційної адміністрації. Потім відкрив рахунки в одному з російських банків і переказав усі розрахункові операції компанії в рублі.

Радченко уклав договір про постачання молочної продукції з «військово-цивільною адміністрацією Куп'янського району» на загальну суму 3641313 російських рублів.

Також у період із травня по вересень 2022 року він уклав договори на реалізацію молочної продукції з ТОВ «Аврора» (м. Луганськ), як зазначено в договорі, на орієнтовну суму 100 000 000 (сто мільйонів) російських рублів, ТОВ «ДОБІЛЬСТВО» ( м. Луганськ) на орієнтовну суму 100 000 000 (сто мільйонів) російських рублів, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Кам'яний дім» (м. Луганськ) та ТОВ «ЛПС» («ЛНР»).

Як повідомляє «Kharkiv Today», у середині липня минулого року російські пропагандисти показували «різноманітність» продуктів в окупованому Куп'янську. На кадри потрапила продукція місцевого заводу: молоко, що згущує, питний йогурт, масло, сметана. Етикетки були російською, зокрема, можна було розглянути напис «Згущене молоко».

Олександр Радченко у 2020 році був першим номером у списку кандидатів у депутати Куп'янської райради (обрався) та до Харківської облради у списку партії «Слуга народу» (не пройшов). 2010 року також намагався обратися до Харківської облради від партії «Батьківщина», але тоді теж не склалося. З 2005 до 2010 року був головою Куп'янської РДА.

За даними Youcontrol, Радченко володіє ПАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» на 70,2%, ще 29,8% записані на дружину Радченка.

Харківська обласна фракція партії "Слуга народу" забрала у Радченка мандат.

Справу Радченка за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України) передано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Директор комбінату перебуває під вартою без права внесення застави.

За даними СБУ, аграрій із Чугуївського району, екс-депутат-регіонал Харківської облради Олег Супрун співпрацював із російськими окупантами. Він заочно отримав підозру за фактом допомоги державі-агресору, пособництва російської армії та окупаційної адміністрації (ч. 1 ст. 111-2 КК України). Наразі адвокат Супруна намагається скасувати цю підозру у Київському райсуді Харкова. Суд відмовив у задоволенні клопотання УСБУ у Харківській області щодо здійснення спеціального досудового розслідування щодо Супруна.

Супрун електронним шляхом подав до суду письмові заперечення. Екс-депутат облради акцентує увагу на тому, що жодних посад в окупаційній адміністрації Росії не обіймав, жодного разу не виїжджав за межі села Кирилівка, ні з ким із окупаційної адміністрації Росії не зустрічався і не спілкувався. Супрун повідомив, що агресори вимагали від нього як публічної особи виступити на їхню підтримку та переоформити підприємство за російським законодавством.

Він нібито чинив опір як міг, нічого з того, що вимагали, не зробив. Підприємець також зазначає, що є заслуженим працівником сільського господарства України, почесним громадянином Вовчанського району, нагороджений відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська Слава», а значить — патріот України.

Супрун повідомив, що нібито вивів з ладу екскаватор, щоб окупанти не могли копати окопи, під дулом автомата доламував ворожий «Град», передавав інформацію про рух ворожих колон через село голові Печенізької ОТГ.

Захисник Супруна зазначив, що його підзахисний через те, що не було можливості виїхати на територію України під час окупації села, разом із сім'єю поїхав на територію РФ, де вони пробули кілька днів, після чого виїхали на територію країни Європейського Союзу. 16 червня 2022 року Супрун отримав тимчасову посвідку на проживання в Бельгії, де він проживає з сім'єю.

Супрун Олег Миколайович - керівник та власник СТОВ Агрофірма ім. Шевченка у селі Кирилівка Чугуївського району (до укрупнення Вовчанський район). Це одне із найбільших підприємств району.

У тексті підозри зазначено, що Супрун із березня 2022 року добровільно на постійній основі надавав російській армії паливо по 20 літрів щодня. Також аграрій дав вказівки працівникам свого підприємства ремонтувати російську військову техніку та зберігати її у гаражах підприємства. Як стверджує СБУ, автомобілі агрофірми використовувалися російською армією для переміщення та зведення фортифікаційних споруд. Натомість власник отримав дозвіл на проведення посівної кампанії та подальшого збирання врожаю.

Крім цього, Супрун, за версією СБУ, ще у березні 2022 року дав вказівку працівникам свого підприємства допомагати російським військовим перевозити бетонні блоки для облаштування блокпостів технікою свого підприємства. У квітні аграрій наказав рубати дерева для облаштування бліндажів російської армії. Тоді ж Супрун наказав за допомогою телескопічного навантажувача Manitou допомогти російським військовим витягнути з кювету артилерійську установку «Град». Для цього аграрій виїжджав особисто на місце події.

У період березня-травня 2022 року, як повідомляє СБУ, Супрун, маючи добрі стосунки з окупаційною адміністрацією та російськими військовими, почав видавати за своїм підписом та печаткою агрофірми ім. Шевченка довідки працівникам підприємства та мешканцям села Кирилівка для вільного пересування під час комендантської години.

За інформацією руху «Чесно», 2020 року Супрун балотувався до Харківської облради від партії «Слуга народу», але не був обраний.

У 1998 та 2002 роках Супрун обирався до Вовчанської райради, у 2006-му став депутатом Харківської облради від «Партії регіонів» та очолив постійну комісію з питань аграрної політики. У 2006 та 2007 роках він балотувався від «Партії регіонів» до Верховної Ради, але не був обраний, а у 2010 році обрався до Червоноармійської сільради Вовчанського району від «ПР», а вже у 2015 році став вдруге депутатом Харківської облради від партії "Наш Край".

За даними порталу «YouControl», з 2005 по 2010 роки Супрун був керівником Вовчанської районної організації «Партії регіонів». Зараз він є керівником та власником приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ресокс», що спеціалізується на розведенні молочних порід худоби.

Цікаво, що у матеріалі газети «Сільські вісті» від серпня 2017 року зазначено, що агрофірма імені Шевченка Олега Супруна передала до зони АТО для спецпідрозділу «Альфа» двомісний вертоліт «Робінсон-22».

Президент Асоціації приватних роботодавців у Харківській області Олександр Чумак каже, що доки частина області була в окупації, звернень від приватних підприємців до Асоціації не було. «Зараз ми надаємо оперативну підтримку для відновлення: навчання, консультації, допомагаємо залучати кошти на відновлення, — каже Чумак.

Відповідь правоохоронних органів та Харківської обласної військової адміністрації
За інформацією ГУНП у Харківській області, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну дев'ять приватних підприємців із Харківщини пішли на співпрацю з росіянами та справи щодо них за фактом ч. 4 ст. 111-1 передано до суду.