Схоже “Слуги народу” мають намір занапастити всі водоймища в Україні

У вересні голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк подала ще один законопроект. Її скандальна містобудівна “реформа” (5655) полегшувала життя забудовникам на суші (прийнята у грудні минулого року, але Президент досі не підписав, не ветував), тоді як нова ініціатива робить це і на воді (9664).

Мета, про яку говорять законодавці: збалансувати інтереси держави та інвесторів, спростити механізм будівництва у внутрішніх морських водах та територіальному морі тощо.

Такий проект мав би розглядати транспортний комітет, бо саме він відповідає за питання портів та зернових коридорів. Але ініціатива Шуляк, за дивним збігом, потрапила до Комітету, який очолює її автор. Це комітет, який відповідає за організацію держвлади та місцевого самоврядування. Здавалося б: це має полегшити розгляд.

Але перша спроба зазнала невдачі – проект прибрали з порядку денного, відправили на розгляд підкомітетів і попросили НАЗК підготувати антикорупційну експертизу.

З альтернативним виступили представники "Голосу" (9664-1). Головним автором є Юлія Клименко – член транспортного комітету. Вона зазначає, що до процесу законотворчості слід залучити всі сторони, громади мають вирішувати, що вони дозволяють будувати на своїй землі, щоб не вийшло так, як із містобудівною “реформою”.

Що пропонує Шуляк?

Наразі передати комусь землю для будівництва якогось об'єкта на воді можна, лише якщо є детальний план територій, генплан чи план зонування. Шуляк пропонує будувати, коли цих документів немає.

Схожа ініціатива має її колеги з “Слуги народу”, тільки стосується земель сільськогосподарського та оздоровчого призначення, які хочуть віддати під промисловість за спрощеною процедурою. Вона має підтримку заступника глави Офісу Президента Ростислава Шурми. І там також законодавці ігнорують екологічну оцінку землі та можливі наслідки для навколишнього середовища.

На воді пропонують зробити те саме – внести зміни до Водного кодексу. І якщо це станеться, то не треба буде погоджуватися з облдержадміністраціями чи Держводагентством.

Спершу, 9 жовтня, Шуляк представила проект на екологічному комітеті.

“Група нардепів спільно з Мінінфраструктури плюс представники бізнесу – розробники документа. Є низка проблем з реалізацією інвестиційних проектів, чи виконують їх за державні чи приватні кошти… Розуміємо навантаження, яке йде на порти Донеччини, як швидко треба в цьому регіоні відновлювати після обстрілів інфраструктуру, створювати нові споруди… Ми робимо певну дерегуляцію, коли усуваємо необхідність отримання узгодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавання”, – зазначила Шуляк.

І додала, що Кабмін може доручати ОДА передавати у користування ділянки, розташовані за межами територіальних одиниць. Цю ініціативу під час засідання підтримав заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Керівник експертного відділу ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тестов зазначає, що є серйозні ризики для екології:

“Пропонують усунути чиновницьке узгодження будівництва на землях водного фонду, мовляв, достатньо лише проектної документації. Але за достатню суму завжди знайдуться сертифіковані проектанти, які запроектують усе, що захоче замовник. Наприклад, будівництво у прибережній смузі під виглядом “реконструкції гідротехнічної споруди” або втручання у русло річки для облаштування приватних пляжів та ставків під виглядом “гідротехнічних робіт”. І саме узгодження може зупинити такі проекти. Тому якщо ця “дерегуляція” відбудеться, на нас чекає хаотичне та неконтрольоване будівництво і тут”.

Держагентство водних ресурсів України вже наголосило: запропоноване спричинить “неконтрольовані процеси різного роду будівництва на землях водного фонду, прибережних захисних смугах, смугах відведення, зонах санітарної охорони, що вплине на екологічний стан поверхневих водних об'єктів”.

Про альтернативний проект представник Держагентства водних ресурсів Ігор Гопчак на засіданні екологічного комітету сказав так:

“Зауважень не було, ми написали, що немає пропозицій. Там Держводагентство погоджується”.

Мінприроди у своїх пропозиціях зазначає, що законопроект Шуляк не враховує факту, що землі водного фонду – це не лише море, а й річки, інші водоймища громад.

Тим часом представник Мінприроди наголосила, що документ створює правову невизначеність щодо обов'язкового/необов'язкового узгодження проектів із центральними та місцевими органами влади та може призвести до неконтрольованого будівництва.

Голова екологічного комітету Олег Бондаренко (“Слуга народу”) зазначив, що згоден із висновками Мінприроди та Держводагентства. Така законотворчість могла з'явитися, бо автори не поспілкувалися із фахівцями водоохоронної галузі:

“Ця редакція може призвести до масштабних негативних наслідків для всіх водних об'єктів та довкілля України. Моя принципова позиція: виключити до другого читання із законопроекту всі інші водні об'єкти, окрім морських. І ми за це боротимемося, подаватимемо правки і добиватимемося, щоб їх врахували”.

Народний депутат Юлія Клименко зазначає, що в екоінспекції є корупція, але це не означає, що відомство не має діяти та контролювати:

“Для європейської моделі екологія – це фільтр №1. Нам усім пити воду з Дніпра, нам усім купатися у річках та морі, куди річки впадають. Якщо не буде чіткого некорумпованого регулювання – це загроза для екології, загроза хаотичної забудови та на воді. Порт – вершина айсберга. До нього йтимуть залізниця, автодороги, очисні споруди, інша інфраструктура, яка дає не лише логістику, а й шум, викиди, забруднення, якщо неправильно спроектовано чи збудовано. Це великий організм”.

“Громада повинна як мінімум знати, що буде на річці чи біля моря, і висловитись із цього приводу. Чи бажають вони, скажімо, на київських схилах новий порт? Якщо, наприклад, буде промисловий порт, то вже не буде рекреації та туризму”, – зазначає Клименко.

Залучити до обговорення бізнес, але не екологів

20 жовтня проект мали розглядати безпосередньо на комітеті, який очолює Шуляк. Він був на порядку денному разом із проектом Клименка і міг би бути проголосований.

Але народний депутат Роман Лозінський (“Голос”) попросив зняти їх із розгляду, бо законодавча ініціатива не пройшла розгляду на підкомітеті:

“Законопроекти 9664 та 9664-1 важливі. Але засідання підкомітету не відбулося. Ми не заслухали сторін, щоби якісно опрацювати. Звісно, ​​комітет має право ухвалити рішення. Але моя пропозиція розглянути на наступному засіданні. І може хтось скаже, чому не було засідань підкомітетів? В нас 98% законопроектів проходять цю процедуру”.

Олег Дунда (“Слуга народу”) зазначив, що просив Шуляк надіслати листа на НАЗК із проханням призначити антикорупційну експертизу:

“Чому не відбувся підкомітет? Висновки надійшли лише вчора увечері. Пропрацювати їх за дві години – це не дуже добре. А по-друге, є звернення на НАЗК – і воно розглядає ці законопроекти. Я нагадаю, що ми мали досвід неврахування думки НАЗК, коли розглядали проект 5655 (містобудівна “реформа” – Авт.). Тому щоб не повторилася історія, я прошу прислухатися до пропозиції пана Романа Лозінського. Багато бізнес-асоціацій дзвонили, що хочуть бути при розгляді, треба запросити представників бізнесу, вони мають застереження. Тому на наступному комітеті ми прозоро це проведемо з урахуванням пропозицій НАЗК”.

Шуляк підтвердила, що отримала листа від Дунди, і додала, що він і сам міг би відправити законопроекти на антикорекпертизу і не затягувати процес. Натомість член комітету роз'яснив, що досвід містобудівної “реформи” свідчить про інше.

"5655 підтримується НАЗК і є основою для державної антикорупційної стратегії, яку зараз реалізує уряд", - наголосила Шуляк.

Екологи дивуються, чому народні депутати говорять лише про залучення бізнесу, коли ініціатива безпосередньо стосується впливу на довкілля:

“Дивно це виглядає. Законопроект вносить серйозні зміни до природоохоронного законодавства. Але чомусь його обговорюють лише з профільним бізнесом, а екологи та громадськість дізнається про це постфактум, коли вже все готове”, – зазначає біолог УПГ Єгор Грінник.

Юлія Клименко акцентує: тему портів мали б розглядати не в комітеті, де головує Шуляк, а у транспортному, членом якого є Клименко:

“Шуляк, віце-прем'єр Кубраков, заступник міністра Васьков розуміють, що в нас будуть ставити питання, а Шуляк для них більш прохідна ситуація. Тому розглядає цей комітет, який не має експертизи у транспорті та логістиці. Наш комітет запросив би весь сектор: власників портової інфраструктури, бізнес, логістику, екологів. Загалом усіх, хто бере участь у зерновому коридорі”.

“Я подала альтернативний проект. Він неідеальний. Але моє завдання, щоб довкола цього була дискусія. Щоб не було так, як із містобудівною “реформою”, де діяли лобістські інтереси. Усі мають бути залучені до обговорення. У морській галузі велика корупція. Порти – це 70% економіки країни. Якщо ми не проведемо цей законотворчий процес якісно, ​​інвестор не прийде. У нас є ризики, що це може законсервувати чинну корупційну систему на рівні органів влади та Мінінфраструктури”, – додала Клименко.

Транспортний комітет має розглянути цей проект 25 жовтня. Відповідь від НАЗК має надійти орієнтовно через тиждень.