Наприкінці лютого президент Володимир Зеленський оголосив про старт нової економічної платформи "Зроблено в Україні". Вона має на меті підтримку вітчизняного виробника.
Один із кроків такої підтримки – запуск державної програми кешбеку “Купляй українське”. У її рамках громадяни матимуть змогу отримати компенсацію частини оплати товарів та послуг, вироблених в Україні.
“Наше завдання – щоб українські гроші залишились у країні та працювали тут. Це податки, це зарплати наших воїнів, це можливості нашої держави, зокрема й оборонні. Вже готуються параметри українського кешбеку: фінансові та технічні”, – наголосив Зеленський.
За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, програма вже розроблена на 100%, але її ще треба погодити з міжнародними партнерами. Водночас ухвалити програму Кабмін може до кінця березня. У будь-якому разі перші особи держави обіцяють, що державний кешбек запрацює цього року.
“Купляй українське” – у чому ідея?
Купувати продукцію вітчизняного виробника – ідея не нова. Це ремейк програм 1998, 2002, 2012 років, згадує народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. Тільки тоді йшлося про “український Ланос”, а зараз – про простішу продукцію.
Єдина справжня новизна цієї пропозиції – тепер кешбек від держави та ще й живими грошима отримуватимуть кінцеві споживачі, а не підприємства.
Однак програму “Купуй українське” можна сприймати як якесь імпортозаміщення, адже кешбек – форма субсидій. Противники ініціативи переконані, що врешті-решт постраждає той же вітчизняний виробник, якого держава взялася підтримувати.
“За цими гаслами ховається втручання в економіку чиновників, які обмежують, забороняють, регулюють, обкладають митом, податками, надають субсидії та преференції. Через це страждають усі, зокрема український виробник”, – зазначає співзасновник групи Nova Володимир Поперешнюк.
Він же порушує важливе питання – а кого саме вважати вітчизняним виробником?
“Компанія, яка фасує цейлонський чай у фінську упаковку, – це національний виробник? Компанія, яка прикручує колеса до авто – автовиробник? А може це McDonald's, що виробляє бургери та картопля фрі? А інші ресторани? А як щодо будівельників, сільгоспвиробників, ІТ-компаній? Зрештою, Нова Пошта, Rozetka, АТБ – це національні виробники?
А як щодо найманого працівника, який створює послугу для роботодавця, він у нас національний виробник? Перукар, лікар, сантехнік і, зрештою, воїн, який створює послуги з безпеки та сьогодні нас захищає – це національний виробник? Виходить, що кожен, хто творить, виробляє товари та послуги в Україні – це український виробник”, – каже Поперешнюк.
Проте Ростислав Шурма стверджує, що методику, як відрізнити локальний товар від не локального, вже розроблено та погоджено. Наприклад, за його словами, продавець має бути платником на загальній системі оподаткування, "щоб це не були ухилісти, а стимулювати прозору роботу". Тобто зі слів Шурми випливає, що всі, хто використовує спрощену систему, ті ж самі ФОПи, не вважатимуться національним виробником. А це, за даними Мінфіну, близько 1,7 млн платників податків.
“Хтось може дискутувати про відсоток локалізації. Але будь-який товар на полиці, навіть якщо в Україні його лише запакували або забрендували, це вже 40% від роздрібної ціни. А якщо це сплата податків, то синергія для країни є зрозумілою”, – додав заступник глави Офісу президента.
Крім того, сама держава фокусуватиметься на закупівлях саме українських товарів, хоча цей механізм, за словами Ростислава Шурми, ще у розробці.
Проте варто нагадати, що ще у липні 2022 року набули чинності зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Відповідно до них, з'явилася вимога до локалізації виробництва певних видів техніки, яка закуповується через Prozorro за державні кошти. Станом на 2024 рік ступінь локалізації виробництва такої техніки в Україні має становити щонайменше 20%. Докладніше про це можна почитати за посиланням. Там, зокрема, наведено формулу, як розраховується ступінь локалізації товару.
Як держава платитиме кешбек
Алгоритм простий – його відпрацювали ще під час пандемії COVID-19, коли за вакцинацію громадянам нараховували так звану “ковидну тисячу”. Після початку повномасштабної війни систему доопрацьовували, наприклад, у рамках програм “еПідтримка” та “еВідновлення”.
“Кешбек нараховуватимуть, коли ти купуєш у роздрібних точках продажу товари “Зроблено в Україні”. Кешбек акумулюватиметься на спеціальну картку, ці кошти можна буде витратити на такі ж товари від українських виробників. Тож кожен з нас відчуватиме свій конкретний вплив на економіку”, – пояснює заступник міністра економіки Надія Бігун.
Тобто потрібно буде зробити спеціальну картку в одному з банків-партнерів, на яку і надходитиме відсоток від купівлі товарів під брендом “Зроблено в Україні”. Розмір цього відсотка поки невідомий, але, за словами Ростислава Шурми, "цифра дуже гідна".
Також поки невідомо, чи обмежуватиметься сума кешбеку. Наприклад, деякі банки, які пропонують своїм клієнтам кешбек, обмежують максимальну суму.
Ще один аспект – питання верифікації. Тобто, як держава знатиме, що конкретний громадянин купив якісь товари саме за програмою “Зроблено в Україні”. Чи треба за них розраховуватись тією спеціальною карткою, на яку виплачуватиметься кешбек, чи треба подавати заявку через “Дію”, чи контроль ляже на плечі банків-партнерів – відповідь стане зрозумілою після презентації програми.
Відкритим залишається питання оподаткування. Той же банківський кешбек оподатковується: з його загальної суми сплачується 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Отримання кешбеку від банку може вплинути на призначення субсидії, адже згідно з Податковим кодексом кешбек – це дохід.
Звідки візьмуть гроші на кешбек
На програми підтримки бізнесу, за даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, цього року передбачено 45 млрд. грн. Втім, основний удар на себе, очевидно, візьмуть міжнародні партнери. Недарма Шурма говорив, що програму ще треба з ними узгодити, хоч вона повністю готова.
За словами спеціального представника президента США з відновлення України Пенні Пріцкер, адміністрація Байдена взяла зобов'язання щодо виділення $230 млн для підтримки українського приватного сектору з метою збереження робочих місць, нарощування внутрішнього та зовнішнього попиту, стимулювання податкових надходжень. Вона додала, що USAID також забезпечує надання позик, допомоги та грантів для різних галузей економіки України.
Але офіційно ніхто не коментує, з яких джерел фінансуватиметься кешбек за покупку вітчизняних товарів. У бюджеті грошей цього немає. Цього року на сектор безпеки та оборони у держбюджеті передбачено 1,69 трлн грн. Тобто практично всі власні доходи бюджету, які заплановані обсягом 1,76 трлн грн.
“У нас військова економіка, грошей точно немає на якийсь кешбек. Я сподіваюся, що за кілька місяців всі про це забудуть, і не згадуватимуть про ці ініціативи, які, зважаючи на все, були придумані на колінах”, – каже інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Який ефект очікують від програми
Насправді ідея проекту “Зроблено в Україні” виникла у квітні 2023 року, під час Конференції з відновлення України у Римі, стверджує заступник міністра економіки Надія Бігун. Там представники Мінекономіки Італії захоплено розповідали про свою ініціативу "Made in Italy".
Україна та Італія вже домовилися про просування на європейському ринку національного бренду “Зроблено в Україні” за підтримки італійських представників малого та середнього бізнесу. Міністр підприємств та виробництва Італії Адольфо Урсо каже, що його країна готова допомогти Україні конкретними ініціативами щодо формування та збуту нашої продукції, зробити так, щоб бренд “Зроблено в Україні” захопив глобального споживача та спонукав його купувати українську продукцію.
Для допомоги вітчизняному виробнику в Україні, за словами Дениса Шмигаля, задіють п'ять інструментів:
Розширювати категорії товарів, що держава купує у локального виробника. Це стосуватиметься і оборонних закупівель.
Компенсації – до бюджету закладено 1 млрд грн на компенсацію 25% коштів за придбання сільгосптехніки українського виробництва.
Адаптація існуючих державних програм під мету платформи "Зроблено в Україні". Насамперед це стосується програм “еВідновлення”, доступних кредитів “5-7-9%” тощо.
Гранти за програмою "еРобота".
Стимулювання споживчого попиту.
Сумарний прогнозований ефект від кешбеку оцінюється у +0,14% до ВВП, понад 22 тис. нових робочих місць та понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету.
***
Коли програма почне працювати на повну потужність, особливо та її частина, яка стосується кешбеку, сказати складно.
Не виключений варіант, що його не буде. Враховуючи проблеми з виділенням Україні допомоги від США, важко уявити сенаторів, які охоче виділять гроші американських платників податків на кешбек для українців. Крім того, і в самій Україні є більш нагальні потреби, які потребують фінансової підтримки.
