Замах на вбивство судді в Умані Деталі справи

За версією поліції, у місті Умані Черкаської області кримінальний авторитет із помічником намагалися “прибрати” суддю. 19 березня їх затримали з гранатами та пістолетом, зазначає видання “Судовий репортер”.

Наразі обох підозрюваних взято під варту. Один із них, кого слідство називає організатором, вважається таким, що “дивиться за районом”. Будь-які контакти з передбачуваним виконавцем він заперечує. Щодо судді, на якого мали здійснити напад, то його діяльність також викликає питання.

Дії розслідуються як замах на вбивство за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 14, п. 12. ч. 2 ст. 115 КК) та незаконне поводження зі зброєю та вибухівкою (ч. 1 ст. 263 КК).

Поліція розглядає мотивом злочину професійну діяльність потерпілого. Але статтю 379 Кримінального кодексу про замах на суддю затриманим чомусь не інкримінували.

Зв'язки у злочинному світі

Описаний поліцією як "дивиться" за Уманню і, власне, за її ж версією, організатор злочину - Ігор Сушков. Він уродженець Умані. За інформацією поліції, раніше судимий за здирство та розбій, але його судимості погашені та подробиці цих справ у публічному доступі знайти не вдалося.

10 грудня 2018 року у квартирі, де проживав Сушков, чомусь побували працівники поліції та виявили, що він зберігає мисливську рушницю без сейфа і не за місцем реєстрації. Наступного дня у засіданні Уманського міськрайонного суду чоловік пояснив, що має дозвіл на рушницю, але на адресу реєстрації у нього ремонт і він тимчасово переїхав, забравши зброю, але сейф узяти не зміг. Суд оштрафував Сушкова на 119 гривень та повернув йому рушницю.

Рік тому в Умані поліція затримала чоловіків, які вимагали 40 тисяч доларів боргу. Тоді нібито вони діяли "під дахом" Сушкова. Чи затримували тоді особисто "дивлячого" - з повідомлень поліції незрозуміло.

У матеріалах досудового слідства Сушков характеризується як “обличчя без певного роду занять”, яка має лідерські якості та зв'язки у злочинному світі та веде антигромадський спосіб життя. За версією слідства, саме він мав намір вбити суддю і залучив для цього Богдана Козака.

Сушков нібито неодноразово бачився з Козаком для обговорення плану майбутнього вбивства: часу, місця, способу. Зустрічі також відбувалися в автомобілі Porsche Cayenne, на якому підозрювані протягом березня 2024 року нібито стежили за суддею, з'ясувавши його місце роботи, розпорядок дня, маршрути перебування та місця, де він найчастіше перебуває.

Поліція відзвітувала, що у фігурантів вилучили зброю, у тому числі пістолет і з глушником, гранати, біти, кастет, одяг, 4 кілограми каннабісу, боргові розписки від місцевих жителів на близько 50 тисяч доларів, майже 4 тисячі пачок цигарок тощо.

При обранні запобіжного заходу прокурор посилався також на свідчення потерпілого судді та протоколи негласних слідчих дій. Тобто якісь записи розмов фігурантів, які можуть стосуватися злочину.

Слідчий пояснила у судовому засіданні, що підозрювані обговорювали спосіб скоєння злочину. Зокрема, Сушков нібито давав поради та розповідав, що робити після вбивства: як позбавлятися одягу, куди краще бігти, як буде непомітно.

У суді Сушков заявив, що взагалі не контактував із Козаком. Сказав, що гранати йому підкинули, коли машина була на мийці та СТО. Пістолет він не купував і не знає, де той узявся. Він має власний, на який є офіційний дозвіл.

Козак провину також не визнав і пояснив суду, що у день затримання займався особистими справами. За словами захисника, він веде підприємницьку діяльність та містить дитину 2024 року народження.

Підозрюваних у цій справі захищає черкаський адвокат Гліб Сидоров. Це колишній працівник черкаської прокуратури. 2014 року активісти включили його як прокурора до люстраційного списку. 2019 року на виборах президента Сидоров представляв Зеленського у виборчій комісії на 196 окрузі. 2020-го балотувалася до Черкаської міської ради від “Слуги народу”.

Потерпілий – суддя без повноважень

За версією слідства, замах готувався до судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Василя Гончарука.

2018 року Гончарук претендував на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Проте Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила його участь у конкурсі. Своє рішення комісія пояснила, серед іншого, численними випадками втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ у 2015 році, коли Гончарук виконував обов'язки голови суду.

Експерти також звернули увагу, що Гончарук як суддя особисто виносив рішення у справах про передачу безхазяйних земельних ділянок державі. Зацікавленою стороною у цих справах була Свинарська сільська рада, головою якої на той час був батько судді Гончарука, тож остання мала б взяти самовідведення. Ще Гончаруку ставили в приховування майна – його родина проживала у квартирі, зареєстрованій на тещу, а їздив суддя на машині, яка належала його сестрі, співробітниці Свинарської сільради.

2016-го 5-річний термін повноважень судді Гончарука закінчився і з того часу він судових рішень не ухвалює. На посаду безстроково його досі не призначили, але з'ясувалося, що Гончарук продовжує виконувати в суді іншу роботу.

Наприкінці лютого цього року Вища рада правосуддя розглядала скаргу юриста Діани Коркіяйнен про порушення суддею Гончаруком вимог щодо несумісності.

У скарзі йшлося про “підпільне надання Гончаруком послуг адвоката у робочий час поза судом”. У грудні 2019-го Рада адвокатів Черкаської області надала Гончаруку право займатися адвокатською діяльністю та надала адвокатське свідоцтво. На сайті aabastion.com.ua пропонувалися послуги адвоката Гончарука (на сьогодні сторінку видалено – ред.).

Гончарук дав пояснення, що отримавши право на зайняття адвокатською діяльністю того ж дня звернувся до Ради адвокатів, щоб її зупинити. Рада адвокатів Черкаської області підтвердила, що посвідчення адвоката Гончаруку не замовлялося, не виготовлялося та не видавалося.

Після закінчення п'ятирічного терміну повноважень Гончарук, як з'ясувалося, виконував іншу роботу у суді, яка не пов'язана із здійсненням правосуддя. Громадянки Діана Коркіяйнен та Оксана Коркіяйнен неодноразово зверталися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовами до Уманського міськрайонного суду.

Протягом 2022-2023 років ці юристки подали до 28 адміністративних позовів, у 17 із яких Гончарук брав участь як представник Уманського міськрайонного суду. Він діяв на підставі довіреностей на представництво інтересів, видані йому виконувачем обов'язків голови суду.

Гончарук вважає, що така його участь у засіданнях не є адвокатською діяльністю, а є представництвом юридичної особи, працівником якої вона є. Він брав участь у судових засіданнях з розгляду цих справ, подавав заяви, клопотання, відгуки, заперечення, апеляційні скарги, що, на думку Гончарука, негативно сприймалося юристками Коркіяйнен і підвищувало їхню зацікавленість у написанні скарг на нього в різні інстанції щодо вигадок. таким чином впливати на нього як представника суду.

2020-го Діана Коркіянен вже зверталася до Вищої ради правосуддя та просила перевірити стан судді Гончарука та його родини. Скаргу було залишено без розгляду. Цього разу Вища рада правосуддя також вирішила, що Гончарук вимог щодо несумісності не порушив.