Нардепи хочуть поповнити лави ЗСУ здобувачами другої вищої освіти. Передбачається, що на фронт відправлять десятки тисяч чоловіків. Виникає питання, як це позначиться на боєздатності підрозділів, адже мотивованих солдатів не треба гнати силою на полі бою.
У Верховній Раді придумали спосіб поповнити лави ЗСУ — скасувати відстрочку для мобілізації для тих, хто вдруге здобуває вищу освіту. Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський упевнений, що абсолютно справедливо в умовах повномасштабної війни обмежитися однією вищою освітою.
Здобуття третьої та четвертої вищої освіти ніяк не може бути підставою для відстрочення і якщо людина в магістратурі навчається відразу після закінчення навчання, то це здобуття вищої освіти магістра. Якщо він вступив до аспірантури відразу після навчання, то зрозуміло.
"А коли людина має перерву і тільки під час війни раптом захотіла займатися науковою діяльністю, то це викликає питання", - вважає він.
У коментарі Фокусу Вениславський уточнив, що йдеться виключно про студентів-чоловіків, які вирішили здобути другу вищу освіту, відмінну від першої.
«Якщо студент має документ, який підтверджує кваліфікаційний рівень бакалавра чи магістра і після цього отримує ще один бакалаврський чи магістерський ступінь. Після початку повномасштабної війни пішов бізнес на вступ до ВНЗ чоловіків від 30 до 55 років. Навряд чи це правильний шлях для відстрочення призову», — додав він.
Десятки тисяч студентів підуть до армії?
Аспірантів і претендентів на наукові ступені чіпати поки не будуть. Точних цифр майбутніх мобілізованих студентів не прораховували. Вениславський коротко зазначив, що можна говорити про десятки тисяч, можливо 40-50 тисяч осіб, які поповнять ЗСУ.
Законодавці мають враховувати питання мотивації студентів, які вступили до ВНЗ замість служби до ЗСУ, вважає експерт напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скіба.
«Варто проаналізувати наслідки та боєздатність людей, перш ніж приймати такі бажання політиків як частину мобілізаційного плану. Чи позначиться це на бойовому дусі та боєздатності підрозділів. Другу освіту здобувають найчастіше далеко не у студентському віці. Багато випадків, коли люди не прикриваються статусом студента, а усвідомлено навчаються, змінюють профіль діяльності», — коментує фахівець Фокусу.
Охочі добровільно вирушити на фронт вже давно там, а решта не можуть фізично, або психологічно не готові, продовжує Скіба.
Експерт упевнений, що скасування відстрочки мобілізації для студентів точно погіршить якість освіти в Україні.
Чи можуть змінити законодавство заради мобілізації студентів та аспірантів?
Опитані Фокусом юристи впевнені, що законодавство в Україні можуть змінити не на користь студентів вищих навчальних закладів та аспірантів.
«Вже давно ведуться розмови про внесення змін до Закону України «Про освіту» та відповідно до ст.23 ЗУ «Про мобілізацію» щодо студентів та аспірантів, кількості їхніх утворень та їхнього віку. В абзац про надання відстрочки претендентам на професійну (професійно-технічну), професійну передвищу та вищу освіту, асистентам-стажерам, аспірантам та докторантам, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, можуть додати про відстрочку з деякими особливостями», — зазначає юрист.
Якщо студентів та аспірантів виключать із статті 23 закону «Про мобілізацію», вони підлягатимуть призову на службу на загальних підставах. Можливу зміну до статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підтверджує адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Дмитро Лазебний.
«Тоді аспіранти та студенти підлягатимуть мобілізації на загальних підставах. На мій погляд, якщо відповідні зміни буде внесено, вони не конкуруватимуть зі ст. 53 Конституції України, яка гарантує громадянам України права на освіту», - упевнений він.
Нагадаємо, що в Україні призовників, військовозобов'язаних та резервістів офіційно приймають на роботу лише після постановки на військовий облік. Роботодавці зобов'язані перевіряти наявність у чоловіків військово-облікових документів.
Капітан ЗСУ Валерій Прозапас раніше казав, що війну не можуть тягнути на собі ті самі люди. Українська армія потребує великої кількості людей, тому потрібний нормальний мобілізаційний план, вважає він.
