Принципи нового призову до Збройних Сил України

Для того, щоб протистояти втручанню кремлівських сил та захистити свою незалежність, Україні потрібно відмовлятися від використання радянських методів мобілізації.

Територіальні центри комплектування (ТЦК), незважаючи на вже майже два роки повномасштабної війни з Росією, так і не втратили рідних плям радянських “військовокоматів”. Після початку масових перевірок у ТЦК та подальших гучних звільнень обласних військовослужбовців постала нова проблема — процес мобілізації сповільнився. У тому числі і з об'єктивних причин, оскільки бойовим офіцерам, які прийшли керівниками центрів комплектування, потрібен час для роботи. В останні тижні на тлі безуспішних спроб росіян продавити нашу оборону на сході питання набору поповнення стало особливо актуальним. У тому числі для формування нових бригад. Чому і як саме в Україні можуть змінити процес залучення новобранців до Силі оборони, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Секретар РНБО Олексій Данилов у спілкуванні з іноземними журналістами повідомив, що найближчим часом оголосять про зміну підходів до мобілізації.

За його словами, новації включатимуть залучення комерційних рекрутингових компаній для більш цілеспрямованої мобілізації, у тому числі щоб мобілізовані були впевнені, що виконуватимуть роботу, що відповідає громадянським навичкам.

Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть займатися іншою діяльністю. Зараз у нас новий міністр із новим підходом (глава Міноборони Рустем Умеров. – Апостроф), – сказав Олексій Данилов.

Передбачається, що Сили оборони співпрацюватимуть із двома найбільшими кадровими українськими компаніями, які шукатимуть людей, які мають певні навички, але не бажають йти на фронт. З ними проводитиметься організаційна та роз'яснювальна робота, щоб вони не поповнювали лав ухилістів.

Мобілізація стане гнучкішою, будуть оголошені ті спеціальності, які потрібні, і люди заявлятимуться на конкретну посаду. Наприклад, потрібні зварювальники чи слюсарі», — уточнив секретар РНБО.

Олексій Данилов зазначив, що зараз існує проблема мобілізації, проте вона не є настільки масштабною, як стверджує російська пропаганда. Кремлю вигідно нагнітати, що Сила оборони України не має солдатів, є проблеми з мобілізацією. У житті завжди є проблеми, проте їх не можна переоцінювати, додав Олексій Данилов.

“Пан Данилов у певному сенсі озвучив “секрет Полішинеля”, який давно обговорювали серед військових та експертів. Людей слід залучати до військ, виходячи з їхньої професійної та особистісної схильності. Нераціонально робити з програміста кулеметника, а з інженера-електронника артилериста, якщо його краще задіяти у ППО чи РЕБ, що логічно… не вникаючи, чому людина схильна, а чого ні. Хоч здохни, але “борг Батьківщині” віддай – такий радянський підхід. Якщо ми хочемо перемогти, то доведеться переглядати підходи, бо маленька “радянська армія” фізично не може перемогти велику “радянську армію”, яка російська”, – каже “Апострофу” військовий аналітик Дмитро Снєгірьов.

У парламенті та уряді не перший день говорять про необхідність законодавчих змін, у тому числі, щоб забезпечити ротацію тим, хто безперервно воює з лютого 2022 року. Поки діє воєнний стан, нікого не можуть демобілізувати. Поки що зі слів голови фракції “Слуги народу” у ВРУ Давида Арахамії відомо, що парламентарі до кінця року мають намір ухвалити великий законопроект, який регулює питання мобілізації та демобілізації. Швидше за все зміни, які озвучив Олексій Данилов, будуть відображені у зазначеному документі.

“Важливо розуміти, що громадяни можуть безпосередньо звернутися до командування військової частини чи підрозділу, заповнити заявку на сайті Нацгвардії, наприклад, що вони вирішили йти добровольцями та готові підписати контракт. В результаті вони на руки отримають документи про те, що готові прийняти на службу. Далі із цими документами все одно доведеться йти до ТЦК, де громадянин перебуває на обліку. І в ТЦК, згідно із законом, можуть погодитись, а можуть і сказати ні, і, відповідно, мобілізувати за стандартною процедурою. У законодавчих змінах цей момент доведеться також врахувати, якщо справді ми хочемо набирати людей, мотивованих служити за обраним напрямом», — каже «Апострофу» військовий експерт Іван Ступак.

З якими приватними структурами взаємодіятиме Міноборони, невідомо, але вже низка кадрових служб публікує вакансії від військових, у тому числі платформи Lobby X та Work.ua, де кандидатів на службу шукають для 12-ї бригади спецпризначення "Азов" Нацгвардії.

“Командування окремих військових підрозділів, бачачи те, що відбувається у ТЦК, ще кілька місяців дійшло того, щоб вишукувати альтернативні способи поповнення своїх рядів. Сюди слід зарахувати, наприклад, "Гвардію наступу" і не тільки. Загалом за п.5 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, командири військових частин мають право мобілізувати громадян без участі ТЦК, але це поки що широко не практикувалося. Не виключено, що таку норму було враховано на випадок форс-мажорних обставин воєнного часу, коли "стандартні" механізми фізично не можуть працювати", - додав Дмитро Снєгірьов.

До послуг рекрутингових кампаній та реформування мобілізаційного процесу в Міноборони та інших відомствах, причетних до забезпечення потреб військових, дійшли не від “хорошого життя”. Як визнають представники влади, після звільнення керівників обласних ТЦК та призначення замість них бойових офіцерів плани з мобілізації виконуються ще гірше.

Як повідомив журналістам, секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ВРУ Роман Костенко, мобілізаційна робота не дається легко тим, хто вже має досвід бойових дій, оскільки вміння, здобуті на полі бою, не зовсім корелюються з навичками, необхідними для забезпечення призову на службу.

“Мобілізаційна робота – це зовсім інша робота. Це не воювати, це не готувати бійців. Це взаємодія з місцевими органами самоврядування, це взаємодія з правоохоронними органами, це взаємодія з усіма підприємствами та приватними та державною власністю», — зазначив парламентар.

За словами Романа Костенка, слідує, що фронтові офіцери на посадах голів ТЦК витрачають більше часу, щоб вникнути у суть роботи з набору мобілізованих.

"І навіть якщо найкращий командир бригади, мені дуже складно уявити, що менше півроку у нього піде на те, щоб зрозуміти, як йому потрібно працювати", - наголосив Роман Костенко, додавши, що до того ж новопризначені "військовими" просто бояться припуститися помилки. . на новому місці.

Нові керівники обласних ТЦК бояться залишитися крайніми чи засвітитися у корупційних скандалах. Колишні обласні "військкоми" вольовим рішенням Банкової були зняті з посад у серпні цього року, після того, як громадськість з перших місяців відкритого вторгнення трясли скандали з приводу протиправних дій працівників "військовокоматів": тиск на призовників, роздача повісток з подальшим вимаганням хабарів, " кришування” ” схем для ухилістів та подібні протизаконні дії, що підривають політичну стабільність та довіру західних партнерів.

Водночас, як наполягають військові експерти, просто взяти та разом звільнити керівництво обласних ТЦК, оголосивши всіх корупціонерами, були не найкращим рішенням.

“Намагаючись навести лад із обласними ТЦК, вийшло так, що разом із водою виплеснули і дитину. Потрібно ще розібратися, хто саме керівництву країни підкинув таку здорову ідею зняти з посад усіх обласних військовослужбовців. Тут три варіанти того, що трапилося: через дурість, або банально через незнання на таке пішли, або це була свідома диверсія з метою зірвати мобілізаційний процес, тому що люди на посадах обласних військовослужбовців ростуть роками, вникаючи в усі нюанси мобілізаційного процесу. Так, ми бачили всі ці вілли, дорогі автомобілі, величезні суми у готівці, але з кожною ситуацією слід було розбиратися окремо, а не звільняти всіх пачками та обмазавши всіх однією фарбою», – каже «Апострофу» військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.

За його словами, наразі варіантом часткового вирішення проблеми може стати призначення на посади голів обласних ТЦК тих офіцерів, які раніше служили на посадах заступників чи перших заступників обласних військкомів.

Якщо вірити народній депутатці-скандалістці від “Слуги народу” Мар'яні Безуглой, то військове керівництво наполягає, що за місяць слід скликати близько 20 тисяч нових мобілізованих по всій країні. Приблизно стільки ж росіяни щомісяця ставлять під рушницю в окупаційну армію.

Але навіть такі темпи та обсяги мобілізації, які наполягають самі учасники бойових дій, є критичним мінімумом. Колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий наполягає, що у Сили оборони України протягом першого півріччя наступного року потрібно мобілізувати близько 500 тис. осіб та ще близько 1 млн. слід тримати у підготовленому мобілізаційному резерві. Таких обсягів мобілізації має вистачити, щоб забезпечити ротацію тим, хто вже майже два роки не вилазить із фронту, а також для збереження наступального потенціалу. До речі, у парламенті обговорюється ідея демобілізації військових протягом 18 чи 36 місяців безперервної служби, проте поки що це на рівні обговорення та остаточного рішення з цього приводу немає.

Наскільки реформа мобілізаційного процесу, залучення приватних кампаній, пропозиція додаткових бонусів потенційним рекрутам допоможуть впоратися з такими обсягами, буде видно вже кілька місяців.