Міноборони під час війни воює за ділянку на Печерську
27 березня Верховний суд вкотре розпочне розгляд спору між Міністерством оборони та двома товариствами: «ЛВ-Холдинг» та «Імперіал». Предмет конфлікту — земельна ділянка, яку військові отримали у Києві ще 1951 року, але за часів головування Олександра Омельченка місто продав цю ділянку забудовнику, а цільове призначення під офісно-житлову забудову змінили тоді, коли мером став Леонід Черновецький.
Забудовник, як повідомляли ЗМІ, пов'язаний із тодішнім зятем Черновецького В'ячеславом Супруненком, з яким донька екс-мера Києва пізніше розлучилася. Тому Київрада тут теж сторона у справі.
Схема в цій історії досить типова: спочатку забудовник придбав будівлі Київського квартирно-експлуатаційного управління, які були розташовані на спірній ділянці, потім отримав цю ділянку в оренду, а далі викупив її у міста.
Будинки, як повідомляють правоохоронці, надалі знесли, щоби на всій земельній ділянці можна було звести висотки та комерційні приміщення. А Міноборони тепер роками доводить у судах, що місто продавло не свою комунальну землю, а державну, розпоряджатися якою депутати місцевої ради не мають права.
Громадська ініціатива «Голка» з'ясовувала деталі перебігу справи в судах.
Як Міноборони воює із... забудовниками?
Міністерство оборони та Київське квартирно-експлуатаційне управління наполягають на тому, що ця ділянка на Печерську, площа якої понад 2 га (адреса ділянки: м. Київ, вул. Рибальська, 24/16), це не комунальна, а державна власність. Відповідно орган місцевого самоврядування — Київрада — не міг його продавати чи віддавати будь-кому, якщо на це немає згоди уряду.
Справа в судах різних інстанцій триває вже шість років, її тричі повертав Верховний Суд, щоб судді нижчих інстанцій краще вивчили деталі справи.
Але навіть із тих проміжних рішень Верховного Суду, які вже були винесені, чітко встановлені факти: ця ділянка — землі оборони та власність Міноборони. А отже місцева рада не могла цю ділянку відчужувати, бо вона не комунальна, а державна.
Після того, як Верховний Суд повернув справу на новий розгляд, апеляційна інстанція нарешті врахувала, що земельна ділянка була у власності держави. Північний апеляційний господарський суд (судді — Антоніна Мальченко, Олександра Агрикова, Тетяна Козир) наприкінці минулого року ухвалив рішення, яким Міноборони виграло справу.
І ось зараз у касації забудовники намагаються оскаржити рішення Північного апеляційного господарського суду. Судді, які входять до складу колегії Касаційного господарського суду, яка розглядає цю справу: Віталій Зуєв, Інна Бердник, Іван Міщенко.
На ділянці також є пам'ятник національного значення — Вежа №5 Київської фортеці. А оскільки йдеться про культурну спадщину та землі Міноборони, то інтереси держави тут захищає і військова прокуратура.
Начальник відділу представництва інтересів держави у суді Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Вікторія Шекшеєва зазначає: «Предметом спору є саме землі оборони, які обмежені у цивільному обігу та автоматичний перехід речових прав, а також зміна цільового призначення на них земельним законодавством заборонено. Органи прокуратури надалі боротимуться із незаконним дерибаном земель оборони».
Державний секретар Міністерства оборони Людмила Дороган наголошує: «Ми сподіваємося на справедливе рішення суду щодо повернення у власність земельної ділянки Міністерства оборони. Ця справа розглядається в судах роками і час уже поставити в ній крапку відповідно до закону, захистивши інтереси держави. Віримо, у справедливе та законне рішення Касаційного господарського суду».
У Київраді, яка теж є стороною у справі, також уже визнають, що ці землі справді не комунальні, а державні. На цьому акцентує увагу секретар міськради Володимир Бондаренко: «За часів Черновецького справді була низка зухвалих дерибанів. Щодо цієї справи, то тут Київ підтримує законні вимоги Міноборони та вважає, що за часів головування Черновецького цю землю протиправно забрали у держави. Це не комунальна власність громади. Тому вимога Міноборони цілком справедлива».
Супруненко. Історія «Імперіалу»
Земля, яку у 2006 році за рішеннями Київради ТОВ «ЛВ-Холдинг» надалі неодноразово перепродували. У 2011 році власником стало ТОВ «ЖК «Імперіал».
І ось це товариство «ЖК «Імперіал» згодом передало в іпотеку цю ділянку «Асвіо Банку», яку контролювали брати Супруненка, під фінансове зобов'язання 105 млн. грн. У той же час ця ж ділянка «Імперіал» передала в іпотеку компанії GPP Developers Ltd під фінансове зобов'язання $20 млн. GPP Developers Ltd також була пов'язана з братами Супруненком. Про це писали "Наші гроші".
«Питання законності угод щодо такої передачі ділянки в іпотеку забудовниками, про яку повідомляли у ЗМІ, вивчається органами прокуратури», — каже прокурор Шекшеєва.
Прізвище Супруненка у цій історії з'являється так часто не випадково. В'ячеслав Супруненко був не просто депутатом Київради від блоку Леоніда Черновецького, а ще й зятем Черновецького, під головуванням якого змінили цільове призначення цієї дільниці.
В'ячеслав ще має брата — Олександра. Він був нардепом Партії регіонів.
Історія з ділянкою на Печерську — не єдиний земельний скандал, пов'язаний із Черновецькими та Супруненком.
Так, частина скверу, що прилягає до Михайлівської площі (нині Сквер Небесної сотні), з численними порушеннями за часів Черновецького опинився біля ТОВ «Грін Плаза».
І тут сліди знову привели до зятя тодішнього міського голови В'ячеслава Супруненка. Тут забудовник планував звести готельно-офісний комплекс
Судовий процес тривав чотири роки і Верховний суд зрештою відхилив скаргу забудовника та повернув землю громаді.
