Виявилося, що один із колишніх товаришів Зеленського та Єрмака є громадянином Російської Федерації та має бізнес у Криму. Наум Баруля, як і раніше, є співвласником трьох українських філій КВК, що належать Олександру Маслякову та його сину, який відвідував окуповані території України, включаючи Маріуполь.
Український продюсер Наум Баруля – старий творчий партнер та соратник Володимира Зеленського. До 2014 року він тісно пов'язаний із російським КВК: працював у Москві з Олександром Масляковим і організовував виступи команд у РФ та Криму, зазначає Радіо Свобода.
Після Революції Гідності Наум Баруля повернувся до Києва та почав співпрацювати з «95 кварталом» на чолі з майбутнім президентом. Разом вони створили гумористичне шоу «Ліга Сміху» та спродюсували низку популярних українських телевізійних ситкомів – Країна У, Танька та Володька та інші.
Перемігши на виборах, Зеленський привів у владу і своє творче почет. Зокрема донька продюсера Ірина Борзова обралася до Верховної Ради від «Слуги народу». Її чоловіка – зятя Наума Барулі – Зеленський підвищив до голови Вінницької області.
Як з'ясували журналісти проекту «Схеми», успішний український продюсер Наум Баруль має громадянство Російської Федерації, від якого не відмовився за всі 10 років війни. Він їздив до окупованого Криму до 2019 року включно, заїжджаючи на український півострів саме за російським паспортом. Наум Баруля перереєстрував там своє майно та ресторанний бізнес за законодавством оккупантів та обзавівся новою нерухомістю. Незважаючи на повномасштабну війну, ресторанний бізнес у Судаку продовжує працювати. І платитимуть сотні тисяч рублів до бюджету країни-агресорки.
Як українському продюсеру з російським паспортом та активним бізнесом у Криму вдається створювати масштабні телевізійні шоу в Україні? Знімати патріотичні серіали? І навіть претендувати на десятки мільйонів бюджетних гривень на фінансування своєї творчості?
Соратник Маслякова та Зеленського
Наум Баруля — довгий час був «другою людиною» у «Клубі веселих і винахідливих» (КВН, рус. КВН, гра-змагання команд у гуморі та жартах, яке виникло ще за часів СРСР — ред.) після російського ведучого Олександра Маслякова.
«Побачив мене Масляков, забрав спочатку до Києва, потім у Москву – адміністратором. Потім я дістався генерального продюсера. Ходив такий поважний «Першим каналом», — розповідав Баруля 2020 року.
15 років він пропрацював у Москві, з яких вісім - генеральним директором російської компанії «АМІК», що продюсує КВК.
«У Москві я провів дуже хороші, якщо не найкращі роки свого життя», — говорив продюсер в одному з інтерв'ю.
Після початку війни на Донбасі та окупації Криму Баруля повернувся в Україну і уклав партнерство зі студією «95 квартал» на чолі з Володимиром Зеленським.
Зеленський був одним із засновників та постійним провідним турніром коміків «Ліга Сміху» аж до свого висування в президенти.
Наум Баруля на Лізі Сміху
Другий напрямок співпраці Барулі та Зеленського – виробництво серіалів для комерційних телеканалів.
Вони разом продюсували скетч-серіал "Країна У".
Наум Баруля на сцені "Ліги Сміху"
Серед інших популярних телепродуктів творчого тандему — комедійні серіали «Одного разу під Полтавою», «Одного разу в Одесі», «Танька та Володька».
У формально-юридичній площині свою співпрацю Баруля та Зеленський оформили у вигляді двох компаній.
Перша — «Продюсерський центр Ліга Сміху» — де, крім них двох, до засновників увійшли сценаристи Сергій Чівурін та Андрій Яковлєв, і брати Сергій та Борис Шефіри — давні партнери Зеленського щодо «Кварталу».
Друга — це «Драйв Продакшн» — де, окрім них, співвласником також став Тимур Міндіч — молодший партнер Ігоря Коломойського, для телеканалів якого — «1+1», «ТЕТ» і створюються ці розважальні проекти.
Після перемоги на президентських виборах в Україні Володимир Зеленський вийшов із структури власності цих фірм.
Але він досі має інтелектуальні права на торгові марки їхніх спільних проектів — Ліга Сміху, Ігри приколів, Країна У.
Зеленський досі має інтелектуальні права на торгові марки "Ліга Сміху", "Ігри приколів", "Країна У"
Під час президентської кампанії «Ліга Сміху» була одним із інструментів прихованої агітації. Це фіксувала громадянська мережа «Опора».
«Це не агітація, це концерт для гарного настрою. А ви люди розумні, ви самі визначитеся за кого голосувати», — ролик із таким зверненням Зеленського демонстрували на одному із концертів «Ліги Сміху» у 2019 році.
Фрагмент із «Ліги Сміху»
Як ВІП-агітатор на виборах брав участь і сам Наум Баруля.
Наум Баруля на заході «Слуги народу»
«Я президента знаю досить багато років. Я довго з ним розмовляв, коли він хотів балотуватися.
Андрій Єрмак та Наум Баруля на «Лізі Сміху»
Тоді ж телепроект «Ліга Сміху» використовувався і на користь доньки Барулі, кандидата у депутати до Верховної Ради від партії «Слуга народу» Ірини Борзової.
Борзова пройшла до парламенту. Чиновницька кар'єра її чоловіка Сергія Борзова також пішла вгору — зараз він, призначений указом Зеленського, очолює Вінницьку обласну держадміністрацію.
Борзов теж виходець зі світу КВК — до політичної кар'єри був адміністратором у компанії «АМІК Україна», де серед засновників — Наум Баруля та Олександр Масляков. Згодом Борзов став директором команди «Вінницькі перці» та «Збірної України» з КВК.
Наум Баруля, Ірина Борзова та Сергій Борзов
Кабміну
, Україна досі ще не наклала санкції на Олександра Маслякова та його сина
І це при тому, що Масляков-старший публічно підтримує президента РФ Володимира Путіна, багато років поспіль був його довіреною особою та особисто був присутній на інавгурації Путіна у 2018 році.
Олександр Масляков та Володимир Путін
За півроку до повномасштабного вторгнення Масляков провів чергову гру КВК — в окупованій Ялті.
Його син Олександр Масляков молодший у 2023 році разом із двома командами КВК приїхав на окуповану Донеччину і виступав перед так званими «ветеранами СВО». Серед міст, які вони відвідали, було зруйновано російською армією Маріуполь.
Олександр Масляков молодший на окупованій Донеччині
«Тут живуть наші люди, а КВК завжди об'єднував країну. Мешканці реагували добре, діти взагалі приголомшливо», — говорив про цю поїздку Масляков-молодший.
При цьому в Україні Масляков має кілька незакритих компаній, а серед їхніх співвласників — один український партнер. Це Наум Баруля.
Так, український продюсер залишається співвласником трьох українських філій КВК Олександра Маслякова та його сина — «АМІК УКРАЇНА», «КВК ТВ» та «КВК ПРОДАКШН».
Фірми досі не ліквідовано.
Сам Баруля у коментарі «Схемам» зазначив, що компанії «просто висять» і жодної фінансової операції з 2014 року не проводили. Але не пояснив, чому й досі не вийшов із структури власності компаній Маслякових.
— Я нічого з ними зробити не можу, бо там засновник… Потрібен протокол засновника, я з ними ніяк не спілкуюсь, — сказав Наум Баруля журналістці «Схем».
— Тобто вийти із компанії самовільно ви не можете?
— Щоб закрити компанію, ні. Знаю, що вони висять, але після 2014-го вони не зробили жодної операції.
Насправді ж, згода інших власників потрібна саме для повної ліквідації компанії. Але самому вийти зі структури власності фірми Науму Баруле жодних юридичних перешкод не заважали, кажуть експерти.
«Що він міг би зробити — можна подати заяву про вихід із товариства, оскільки в нього всього 5% — вона робиться в нотаріальній формі, подається реєстратору і для цього йому не потрібна згода росіян. Він просто подає — і на цій підставі його просто виключають як власника цих 5%», — пояснює юрист із корпоративного права Богдан Боровик.
«Схеми» звернулися до РНБО із запитом про те, чому незважаючи на публічну підтримку Путіна та гастролі в Маріуполі, Україна досі не наклала санкції на Маслякових.
Відповідь від РНБО надійшла: таких пропозицій від президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національного банку та Служби безпеки України до них не надходило.
При тому що
Кабінет Міністрів двічі приймав розпорядження, якими звертався до РНБО із пропозицією запровадити санкції проти Маслякових.
Ці звернення на відкритому сайті уряду.
Підтвердив це Кабмін і на запит Схем.
Поїздки до Криму та паспорт РФ
Довгий час Баруля був тісно пов'язаний із Кримом. Незважаючи на анексію, не розірвав із ним бізнес-зв'язків.
Його активи сконцентровані у Судаку.
Судак, Крим
«Я продавав морозиво в Судаку, в скриньці. Потім викупив цю скриньку. Потім узяв у найм ресторан. Потім викупив за 4 роки цей ресторан», — так Баруля описував розвиток свого бізнесу в Криму.
Після анексії Криму продюсер продовжив їздити на захоплений острів.
Влітку 2014 року, вже після незаконного референдуму і так званого «приєднання Криму до РФ», продюсер у себе на сторінці у Facebook виклав відео, на якому відпочиває у власному на той час готелі-ресторані «Парус» у Судаку.
Сам Баруля у коментарі «Схемам» зазначив, що востаннє до окупованого Криму їздив у 2016 році.
— А коли ви востаннє були у Криму? - Запитала журналістка «Схем».
— Я вже не пригадую, — відповів Баруля.
— Це вже після 2014 року, правильно?
— Ми їздили до батьків, 2015-го чи 2016-го року, не пам'ятаю.
— Тобто з того часу ви не їздили?
- Ні.
Але за даними джерел «Схем» із доступом до системи МВС Росії «Магістраль», яка фіксує відомості про перетин держкордону РФ, Наум Баруля їздив до Криму як мінімум до 2019 року включно.
Наум Баруля їздив до Криму як мінімум до 2019 року включно
І щоразу заїжджав на окупований український півострів російським закордонним паспортом.
Український продюсер - громадянин РФ
Як з'ясували «Схеми», Наум Баруля — громадянин Російської Федерації.
Журналістам вдалося встановити, що у квітні 2009 року російська міграційна служба видала Науму Барулі російський паспорт, продюсеру тоді було 49 років. У цей час Баруля жив у Москві і працював генеральним директором компанії «АМІК». Цей документ досі діє.
Доказами наявності російського паспорта український продюсер має як актуальні офіційні реєстри РФ, так і витяги з державних баз даних різних періодів.
Саме як громадянин Росії Баруля володіє своїм бізнесом у Криму та має актуальний ідентифікаційний номер платника податків РФ.
І саме за російським паспортом він до 2019 року володів двома квартирами у Москві.
Російський державний портал «Держпослуги» позначає паспорт Барулі як «дійсний».
Так само, як і сайт Міністерства внутрішніх справ.
При цьому сам Наум Баруля спілкуватиметься на тему наявності російського паспорта — навідріз відмовився.
— Знаєте, я телефоном обговорювати ці питання не буду, — сказав він журналістці «Схем».
— Чи думали Ви відмовитись від російського паспорта?
— Слухайте, я не хочу це телефоном. Вибачте мені, будь ласка.
— Я можу вам надіслати своє посвідчення журналіста чи можемо зустрітись, якщо вам так буде комфортніше.
— Я не дуже хотів би це чіпати, от чесно.
Старі та нові активи у Криму — за законами окупантів
Баруля також стверджує, що втратив усі свої активи у Криму після окупації: «За фактом немає нічого, я все втратив. Все, над чим я 25 років працював щодня».
Але, як з'ясували «Схеми», по-перше, у Судаку у давнього творчого соратника Зеленського залишається три квартири загальною площею 312 квадратних метрів. Які він добровільно перереєстрував за російським законодавством, визнавши цим юрисдикцію РФ на окупованій українській території.
Стверджувати це журналістам дозволяє заява в окупаційну владу на реєстрацію однієї з цих квартир, подану в його інтересах, яку «Схеми» отримали з російських реєстрів.
Переоформленням цього майна від імені Барулі займався юрист Дмитро Даничов.
Саме з цією метою громадянин РФ Баруля видав йому доручення. Копію документа «Схемам» також вдалося отримати із Криму.
Довіреність юристу у 2015 році у місті Судак Баруля видав та засвідчив у нотаріуса саме для «постановки своєї нерухомості на кадастровий облік» в органах окупаційної влади. А також для реєстрації нового майна.
Так, відомий продюсер, заробляючи гроші в Україні, після анексії продовжив мати нове майно на окупованому півострові — як громадянин Росії, за законами Росії.
У 2017 році Баруля став власником земельної ділянки на 7 соток у Судаку.
Вже через рік тут же придбав у власність ще 6 соток і став власником семиповерхової будівлі, площею понад 2 тисячі квадратних метрів.
Тому станом на 2023 Наум Баруля володіє в Судаку майном на загальну суму приблизно 60 млн рублів.
Окрема історія – його кримський бізнес.
Активний бізнес у Криму
Протягом 5-ти років після окупації Криму, аж до 2019 року, Наум Баруля справився з великим готелем-рестораном «Парус» на центральній набережній Судака. У партнерах весь цей час були прокремлівські політики.
Готель-ресторан «Вітрило»
Зокрема, це Анатолій Синюк, ексдепутат Верховної ради Криму від Партії регіонів, який підтримав анексію Криму у 2014 році та згодом отримав підозру у державній зраді. 2018 року, коли Баруля та Синюк спільно володіли рестораном у Судаку, проти останнього в Україні запровадили санкції. Після повномасштабного вторгнення він підтримав дії Путіна.
Анатолій Синюк
Інший партнер продюсера Ліги Сміху – Борис Дейч – екснардеп від Партії регіонів, який також підтримав захоплення українського півострова та закликав на псевдореферендумі голосувати за приєднання Криму до Росії.
Борис Дейч
Очевидно, йдеться про старовинне знайомство, оскільки Дейч був суддею під час виступів КВК у Криму. Наприклад, у 2012 році Дейч, КВНщики та Баруля виступали у Судаку – під прапорами «Партії регіонів».
У 2012 році Дейч, КВК та Баруля виступали в Судаку – під прапорами «Партії регіонів»
Зараз, на грудень 2023 року, у засновника Ліги Сміху залишаються дві активні компанії в окупованому Судаку. Ці кампанії зареєстровані після анексії за законами країни-агресори.
Фірма "Профі", хоч і не закрита, але зараз діяльність не веде. А ось друга, «Профіль-Н» – це цілком активний бізнес, який наповнює податками бюджет окупаційної влади.
Це заклад харчування на центральній набережній Судака під назвою «Прохолода». По суті, це ринок вуличної їжі кухонь різних країн світу – тут продають усі: від чебуреків, хот-догів та піци до гонконгських вафель.
До 2019 року закладом у Судаку володіли двоє – Наум Баруля та його донька Ірина Борзова, але після обрання до парламенту вона переписала свою частку на батька.
До 2019 року закладом у Судаку володіли Наум Баруля та його донька Ірина Борзова.
- Чи правда, що ви володієте бізнесом у Криму? – питала у 2019 році журналістка «Вікна-новини» Борзову в інтерв'ю.
– Так, ми маємо власність. Не бізнес, а власність у Криму.
– Але це не лише майно, а бізнес, що функціонує. 2017 року ви сплатили 275 тисяч рублів податку.
– Для того, щоб цей будинок не зруйнувався. Для того, щоб платити за комунальні послуги.
У розмові зі Схемами Наум Баруля заперечує, що реєстрував майно та фірми у Криму за законами окупантів.
- Цей бізнес повністю зареєстрований на вас за вашим російським громадянством. Тобто ви його не контролюєте? - Запитала у Барулі журналістка «Схем» Ольга Івлєва.
– Я не знаю, що вони там намалювали та зареєстрували. Я нічого не реєстрував, – відповів він.
– Реєстри доводять, що ви оформили кафе «Прохолода» за російськими законами, чи ви це заперечуєте?
– Я нічого не оформлював.
- А хто тоді це зробив і в чиїх інтересах?
– Я нічого не оформлював.
Почувши таке впевнене заперечення, Схеми почали перевіряти те, наскільки щирий у своїх відповідях український діяч культури.
І журналістам вдалося отримати документ, що вказує, що у 2014 році, після окупації Криму та незаконного референдуму, Наум Баруля та його дочка, майбутня нардепка Ірина Борзова, брали участь у перереєстрації компанії «Профіль-Н» за російськими законами.
Це доводить протокол загальних зборів учасників компанії «Профіль-н», датований 3 грудня 2014 року.
На зборах Баруля та Борзова затвердили новий статут компанії, що відповідає законодавству РФ, перевели статутний капітал у гривнях у рублі за тодішнім курсом Центробанку Росії та погодили звернення до реєстраційного органу країни-агресори, щоб дані про компанію внесли до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Росії. Одностайно, два підписи.
Журналісти отримали витяг із цього реєстру. Дані до нього внесли через тиждень після згаданих зборів власників «Профіль-Н».
Щоб переконатися, що це справді підпис Барулі під протоколом зборів, Схеми порівняли його з іншими підписами продюсера ще на двох підписаних документах.
Сама ж Ірина Борзова, яка на виборах прямо визнавала, що бізнес було перереєстровано за законами РФ, тепер у відповіді «Схемам» заперечує, що зверталася до окупаційних органів влади у Криму з цього приводу.
Борзова відмовилася від подальших коментарів.
Кафе "Прохолода" Наума Барулі, незважаючи на повномасштабну війну, продовжує працювати. Це доводять фотокадри закладу, що працював, і в 2022-му році, і в 2023-му.
Оформлення закладу пронизане «ностальгією за СРСР». Дизайн рясніє відповідними плакатами, портретами героїв радянських фільмів, а логотип кафе прикрашає червона зірка.
До цієї тематики продюсер звертався і раніше – до анексії Криму офіціанти в іншому кафе Барулі, яке тоді називалося «У Наума», ходили у піонерських краватках, а майданчик для виступів прикрашала велика радянська зірка із серпом та молотом. Тут же – бюст та портрет Леніна, прапори республік СРСР на стелі та радянські плакати.
Оформлення закладу «У Науму»
На цій сцені неодноразово виступав і сам власник, Наум Баруля.
Наум Баруля виступає на сцені закладу "У Наума"
Що стосується чинного кримського закладу продюсера "Ліги Сміху" "Прохолода", то за даними російського реєстру "Спарк", виручка кафе за останні 5 років склала більше 15 млн рублів, з яких у 2022 році - 2,5 млн рублів.
З 2019 до 2022 року компанія акумулювала для російського бюджету у вигляді податків більше мільйона рублів, з яких на півмільйона скарбниця оккупантів поповнилася після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Звіт за поточний, 2023 рік, заклад Наума Барулі має подати наприкінці року.
Заявка на бюджетні кошти України
Маючи громадянство країни-агресорки та бізнес на окупованих Росією українських теренах, Наум Баруля продовжує заробляти в Україні на зйомках масштабних розважальних телепроектів. 2023 року він опанував тему війни – спродюсувавши комедійний серіал «Волонтери» для показу на телебаченні.
А влітку 2023 року Наум Баруля подав заявку на державне фінансування своєї творчості – нового комедійного серіалу під назвою «Нижня ліга».
Заявку майже на 32 мільйони гривень із бюджету України він подав від фірми «Драйв продакшн» – якою володіє разом із братами Шефірами та Тимуром Міндічем.
Участь громадян Російської Федерації була прямо заборонена умовами конкурсу. Але міністерство культури в особі дочірньої структури – «Мультимедійна платформа іномовлення України» – затвердило заявку Наума Барулі та оголосило її у списку переможців.
Однак цей факт залишився у тіні.
Всю увагу на себе взяв інший претендент цього ж державного фінансування – скандал спалахнув навколо Юрія Горбунова та його проекту – комедійного серіалу «СМТ Інгулець». Він також виграв понад 30 мільйонів із бюджету на його виробництво.
Такі витрати під час війни неабияк обурили українців і змусили реагувати самого президента.
«Музеї, культурні центри, символи, серіали – це важливо, але наразі інші пріоритети. Отже, я запропонував главі уряду два кроки. Перший – знайти позабюджетні кошти на об'єкти, які зараз справді потрібні. (..) А друге: попросив прем'єр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики України», – говорив Зеленський у своєму зверненні.
Як з'ясували «Схеми» – наступного ж дня після початку скандалу навколо «Інгульця» та Горбунова – скандалу, через який Зеленський зрештою звільнив міністра культури Олександра Ткаченка – продюсер Наум Баруля відкликав заявку, відмовившись від бюджетного фінансування свого комедійного проекту.
Тому контракт із ним дочірня структура мінкульту зрештою не уклала, повідомили «Схемам» у відповідь на офіційний запит.
Чи відкликав би Наум Баруля свою заявку, якби не цей скандал?
І чому він взагалі претендував на держфінансування, приховавши наявність громадянства Російської Федерації всупереч умовам конкурсу?
– Я відмовився від конкурсу, бо цей сценарій, який ми писали, зовсім не пасує умовам конкурсу. І ми ніколи не користувалися державними грошима і вирішили так ними і не користуватися. «Нижня ліга» – про дитячу футбольну команду. Ми сіли подумали, що це не на часі зараз. Не хотілося під час війни державних грошей на цей фільм… Він трохи… потримаємо його, зробимо після війни, – сказав Баруля.
– Ваша відмова була фактично наступного дня після скандалу з «Інгульцем» та опублікуванням тендеру.
- Ні ні ні. Ми відмовились. Лист я написав ще два тижні до цього. Це не правда.
При цьому в мінкульті нам повідомили інше – що лист-відмова за підписом Наума Барулі було датовано 19 липня – тоді вже другий день поспіль не вщухали дискусії щодо доцільності таких витрат, і під міністром культури вже «хиталося» крісло.
Як встановлені «Схемами» факти прокоментували родичі Наума Барулі – народна депутатка Ірина Борзова та голова Вінницької області Сергій Борзов?
Сергій Борзов відповів, що його особисто це не стосується та відмовився від коментарів.
Вирішила не відповідати на запитання журналістів та народна депутатка Ірина Борзова.
