Псевдореформу БЕБ (читай аферу) “імені Татарова” не погодили міжнародні партнери, але чи погодив Зеленський?

Фінансовий комітет Верховної Ради учора погодив законопроект Кабміну №10439 щодо псевдореформи Бюро економічної безпеки (БЕБ), який фактично залишає БЕБ під впливом Олега Татарова.

Як пише і попереджав раніше Центр протидії корупції (ЦПК), цей законопроект, ймовірно, планують винести до зали для голосування нардепами вже до кінця тижня. Для імітації того, що комітет “врахував” думку бізнесу, паралельно узгодили також законопроект №10088-1”.

Хоча бізнес-асоціації перед засіданням комітету прямо заявили про підтримку законопроекту Ярослава Железняка №10439-2.

“Засідання комітету транслювалось онлайн. На ньому був присутній міністр юстиції Денис Малюська, котрий відстоював “татарівську” версію реформи. Міністр під час проведення комітету визнав, що запропонований урядом законопроект псевдореформи не має погодження від міжнародних партнерів України та підтримки серед бізнесу”, – зазначає заступник виконавчого директора ЦПК Олена Щербань.

“Переговори з міжнародними партнерами [за законопроектом №10439] ще продовжуються. І, як показує практика, переговори продовжуватимуться аж до фінального голосування”, – заявив на комітеті Денис Малюська.

Малюська також зазначив, що законопроект треба ухвалити тому, що “президент пообіцяв бізнесу, що протягом дії того, що назвали у медіа “мораторієм” […]. буде ухвалити низку законопроектів, які полегшать долю бізнесу для того, щоб потім не відбувалося жорсткої реальності”.

При цьому Міністр визнав, що законопроект №10439 не має підтримки бізнесу. І взагалі позицію бізнесу щодо реформи БЕБ не варто враховувати, оскільки бізнес-спільнота нібито має конфлікт інтересів у цьому питанні.

На додаток, міністр юстиції вважає недоцільною термінову переатестацію співробітників ВЕБ, а провести її можна лише після війни. Також з боку міністра прозвучала дивна пропозиція, щоб замість переатестації співробітників новий керівник БЕБ бронював від мобілізації “хороших” співробітників і не бронював несумлінних.

Варто зазначити, що під час Комітету трансляцію перервали. Як пояснили депутати у самій трансляції – така пропозиція не транслювати комітет надійшла від “слуги” Андрія Мотовиловця, якого вже фіксували на спробах несумлінного лобізму.

ЦПК закликає міністра юстиції, Офіс президента та народних депутатів не влаштовувати псевдореформи БЕБ, а звернути увагу на позицію бізнесу та громадськості.

Посли держав “Групи семи” у листі до керівництва українських органів влади застерегли від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду.

Про це свідчить лист G7, який є у розпорядженні “Європейської правди”.

Посли “Великої сімки” надіслали листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, прем'єру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та ще кільком чиновникам та парламентарям із правоохоронного та фінансового комітетів.

Посли G7 зазначають, що реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ) має містити чотири ключові положення:

• Відкритий та прозорий конкурс на посаду нового директора ВЕБ.
• Незалежний аудит діяльності БЕБ через один та три роки після призначення нового директора.
• Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту та неможливість звільнення рішенням уряду на підставі “незадовільних результатів” роботи.
• Переатестація всіх працівників БЕБ та призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Як руками бізнесу забрали громадський контроль над БЕБ?

Член Громадського контролю Бюро економічної безпеки (далі – ОГК БЕБ) Тарас Котов пояснив, як саме зараз, згідно з даними раніше обіцянками, обскубують гусака так, щоб він не кричав.

Сьогодні триває термінова важлива невідкладна битва під БЕБами. Бо якщо прямо сьогодні все не врятувати, то буде таке ж пекло, як було вже 3 роки. Уточню, для тих, хто не знає, який саме.

Проблема, серед іншого, полягає в тому, що у перемоги батьків завжди більше, ніж гівна за лазнею. Але в контексті ВЕБ батьків перемоги більше навіть ніж народу в метро на Позняках о 8-й ранку. І я хочу нагадати, як ми все ж таки потрапили в цей момент термінової важливої ​​боротьби за БЕБ нового зразка.

• 28 січня 2021 року закон “Про Бюро економічної безпеки України” був проголосований загалом, а підписаний президентом – 22 березня 2021 року.
• 20 серпня 2021 року Вадима Мельника призначили головою ВЕБ. Конкурс був пекельний, а Мельник повністю не відповідав цій посаді.
• 14 вересня 2021 року у житті БЕБ та Вадима Мельника з'явилися ми, тобто Рада громадського контролю БЕБ.
• 28 жовтня 2021 року в Бюро економічної безпеки України розпочався перший масовий набір на посади. У комісії з відбору (далі – кадрова) від РГК БЕБ були присутні Денис Жело, Mykhailo Lavrovskyi та Ганна Майборода.

Члени комісії від РМК, одразу після завершення перших конкурсів, у грудні сформулювали свої пропозиції щодо того, як зробити конкурс нормальним. Мельник був як дрібний шахрай і намагався щоразу “намахати” РДК. І щоразу програвав.

Спочатку він створив Кадрову комісію з 7 (не) співробітників БЕБ (держслужбовців за згодою надання послуг фізичними особами (ДПГ)) та 3 членів від РДК. Коли його схопили за дупу за цей кворум, він почав відповзати на співвідношення 6 на 3.

Оскільки зупинятись Мельник не планував, і треба було далі торгувати посадами та обслуговувати всі свої домовленості, то конкурсні процедури Мельника не були жодним чином підтримані РДК. Натомість Мельник принципово не запускав дисциплінарну комісію, щоб не розглядати пригоди його посадових баєрів. Для того щоб забезпечити виконання домовленостей та продовжити розпродаж посад у БЕБ, було створено ще низку незаконних штук.

На керівні посади має проходити конкурс так само як і на керівні. Але Мельник створив так звану Комісію з просування по службі, яка просто розставляла на керівні посади щасливих покупців.

У той же час губилися конкурсні документи "неугодних", не працював поліграф, і з конкурсу на 80 осіб призначалося 240 співробітників за допомогою інших юридичних фінтів Вадиміванича та команди.

І коли Рада громадського контролю це все фіксувала, інформувала про це та надавала альтернативні пропозиції, НІКОГО з шановних батьків перемоги під БЕБами там не стояло й поряд. Всі вони з'явилися лише тоді, коли мова пішла про те, хто буде наступним володарем кільця, очолить БЕБ і на яких умовах.

23.02.2022 РДК БЕБ направило голові БЕБ листа, де пояснювало проблеми з регламентом роботи кадрової комісії та вимагало внести зміни так, щоб конкурси були відкриті, прозорі, з адекватною системою прийняття рішень кадровою комісією. Комісія має НЕ повинна бути з 9 осіб, де 6 співробітників БЕБ.

Прозорість та відкритість конкурсу не гарантована. Ні трансляція, ні відеофіксація (щоб потім будь-якої миті можна подивитися як людина в БЕБ потрапила) не можливі без рішення комісії (простою більшістю) у кожній співбесіді окремо. Відкритість протоколів голосувань, щоб знову ж таки було видно як людина потрапила до БЕБ – під питанням. Логіка формування комісій, де обов'язково присутність членів РМК така, що не обов'язково всі етапи пройдуть у Києві, а тому все фактично вирішуватиметься на місцях.

Конкурс йде не туди і РДК БЕБ прямо не погоджується з такою логікою формування нового органу.

Засідання Ради громадського контролю з уже повноцінним розйобом подій у БЕБ було заплановано на п'ятницю, 25.02.2022. Зі зрозумілих причин воно не відбулося.

З червня 2022 р. РДК намагалося все ж таки вийти на принципово інший склад кадрової комісії та зміну процедур вибору до БЕБ.

18.07.2022 року РДК при Бюро економічної безпеки України ухвалила рішення про тимчасове призупинення повноважень членів Конкурсних комісій БЕБ, які було делеговано РДК (протокол №7 засідання РГК при БЕБ 18 липня 2022 року).

Відповідно до закону, кадрова комісія не може функціонувати без тих членів РМК, які делегували голосування. Фактично РГК при БЕБ зупинила всі конкурси з набору Бюро Економічної Безпеки.

Ідея була в тому, щоб юридично підвісити вирішені конкурси і не легітимізувати їх жодним чином. Паралельно саме Рада Громадського Контролю почала постійно офіційно інформувати Офіс Президента, Кабінет Міністрів, фінансовий та правоохоронний комітети з проблем з діяльністю БЕБ.

03.10.2022 відбулося подвійне засідання правоохоронного та фінансового комітетів Ради, де розпочався перший підхід до снаряду навколо проблем із БЕБ.

А вже 13.12.2022 року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з перевірки та оцінки ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ), її очолив Ярослав Железняк

Члени РМК Ганна Майборода, Михайло Лавровський та Денис Жело надали ТСК багато матеріалів про проблеми з конкурсами та з роботою Бюро. Далі на ТСК почали випливати інші цікаві подробиці про роботу Бюро, про призначення фізруків аналітиками, про рапорти на звільнення з відкритою датою, про десанту призначень на 3 посади за 1 конкурс. Також серед іншого виринув Андрій Гмирін, якого зараз НАБУ намагається витягнути з Дубайського казана за пригоди з ОПЗ та ОГХК.

23.12.2022 року члени РМК при БЕБ писали листа до прем'єра Дениса Шмигаля і зверталися з проханням провести незалежну інституційну оцінку ефективності діяльності БЕБ (це звичайно не аудит, так-с).

І ось 24.03.2023 БЕБ потрапив до структурних маяків МВФ (Параграф 22). Саме в цей момент процес довкола БЕБ починає стрімко обростати батьківством. Експертів та помічників стає аж гай гуде.

Десь восени 2023 року я та Олександр Леменов дивним чином зникаємо із залучених до діяльності парламентської ТСК. Так трапилось.

Вже 12.12.2023 Оновлений у рамках другого перегляду програми розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом меморандум про фінансову та економічну політику має 12 нових структурних маяків, серед яких перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ) до кінця червня 2024 року.

Ми знаходимося тут. Поки що йде битва між проектом від Кабміну (10439 від 29.01.2024) та від депутатів, бізнесу та всіх інших (10439-2 від 12.02.2024).

І начебто все ясно, треба підтримати законопроект від депутатів і бізнесу, ну давайте вперед і таке інше. Але, відкривши таблицю правок, я чомусь бачу, що члени РМК у кадровій комісії не зовсім потрібні, там і так порядочок. Я бачу в цьому простий інтерес – поганих попередників зняти, розповівши про їхні злочини, але їх святих наступників взяти не на таких умовах, щоб вони не мутилися, а на таких умовах, щоб їхні муки були не такі помітні. Щоби вони протрималися довше.

Обидва законопроекти не є ідеальними, і це нормально. Але. Якщо ідея полягає в тому, що 3 роки важкої праці варті того, щоб з кадрової комісії РДК БЕБ пішло нахуй, а в нас тут десь з'явилися нові бійці за БЕБ, то хотілося б сказати:

Шановний бізнес, шановні депутати, шановні всі поспіль, добре, що ми, як РДК БЕБ, впоралися зі своєю роботою настільки ефективно, що громадський нагляд за кадровими процесами над БЕБ втратив свою актуальність назавжди. Не те що в усіх інших органах, де Рада Громадського контролю має в тому числі кадрову функцію. Тому ми, як РГК, йдемо з почуттям виконаного обов'язку, а ви як бізнес давайте за нами слідом не відставайте. Сподіваюся, що люди, які досягли значних результатів у реформуванні податкової, впораються далі краще.