П'ять найбільших бізнес-конфліктів під час війни

З початком Великої війни число корпоративних конфліктів різко скоротилося. У відносинах між затятими противниками у більшості сегментів української економіки намітилося перемир'я та консенсус.

Але є й винятки. Ми розглянули кілька найгучніших кейсів, де відносини між бізнесом вийшли за межі звичайної конкурентної боротьби.

Сахалінське родовище

Після руйнування значної частини виробництва електроенергії Україна потребує додаткових обсягів природного газу. Є ще один фактор ризику – зупинка транзиту з Росії до Європи. Деякі фахівці вважають, що у разі зупинення транзиту "Нафтогазу" не вдасться підтримувати необхідний технологічний тиск в українських газопроводах. Тож у такому разі газ буде не в кожному українському місті.

Водночас “Укрнафтобуріння” з 1 грудня 2023 року зупинило видобуток на одному з найбільших родовищ України – Сахалінському – на виконання рішення суду про анулювання спецдозволу компанії на це родовище.

“Сахалінка” – один із найбільших майданчиків вуглеводнів в Україні, розташований у Харківській області. Його доведені запаси – близько 15 млрд куб м газу, 1,7 млн ​​тонн газового конденсату та приблизно стільки ж нафти.

Судова тяганина між Державною службою геології та надр та “Укрнафтобурінням” триває майже 15 років. В останнє десятиліття до неї належали відомі особи: Едуард Ставицький, Микола Злочевський, Віталій Хомутинник, Павло Фукс та Ігор Коломойський.

Неофіційні джерела на ринку не сумніваються, що зупинення експлуатації родовища є способом переговорів деяких попередніх бенефіціарів “Укрнафтовидобутку” між собою та з державою.

Тим часом через зупинку Сахалінського родовища Україна втратила 600 млн кубометрів газу з прогнозованого балансу. Про це заявив голова Нафтогазу Олексій Чернишов у інтерв'ю LB.ua.

“Ліцензії наразі не працюють, родовище зупинено. Це неправильна ситуація. Ми втратили з прогнозованого балансу 600 млн. кубометрів газу”, – повідомив голова Нафтогазу Олексій Чернишов. І на відновлення видобутку на цьому родовищі – у разі відповідного рішення – буде потрібен час.

Гемблінг проти лотерей

Фінансові показники ігрового ринку України вражають. За даними Opendatabot (української компанії, яка надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу – ред.), 10 найбільших компаній грального бізнесу за минулий рік офіційно примножили свій стан у 28 разів. Лідером стала компанія Спейсікс (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків – у 425 разів – має компанія Фавбет (бренд FAVBET).

Минулого року оборот грального бізнесу в Україні становив 12-15 млрд грн на місяць, або до 180 млрд грн на рік. Щодня гравці онлайн-казино в Україні витрачали близько 400 млн. грн.

За 7 місяців 2024 року організатори азартних ігор сплатили до бюджету 9,8 млрд грн податків. За словами Данила Гетьманцева, лише у липні 2024 року надходження до бюджету склали 1,4 млрд грн, що у 3,5 рази більше, ніж було у липні 2023-го.

Відкритий конфлікт на цьому ринку вибухнув наприкінці минулого року. У листопаді 2023 року “Всеукраїнська рада гемблінгу” відкрито виступила проти законопроекту №10101 за авторства Данила Гетьманцева щодо регулювання грального бізнесу. У цьому виступі – суть конфлікту. “Законопроектом передбачено встановлення термінів видачі ліцензій лотерейним компаніям на 10 років (для гемблінгових компаній – відновлення ліцензії щорічно)… кількості сайтів-розповсюджувачів) Якщо цей законопроект буде прийнято, то лотерейники зможуть проводити паралельно чотири види діяльності (організація лотерей, онлайн-казино гранних автоматів, букмекерська діяльність), але платитимуть лише за один – організацію лотерей. 18,76 млн грн на рік майже в 6 разів менше, ніж, наприклад, букмекерська ліцензія (120,6 млн грн на рік). обов'язкового попередження лудоманії та ідентифікації віку гравців тощо.

Пізніше відбулися події, які істотно вплинули на ринок. Зокрема, рішення Президента та Уряду щодо обмеження негативних наслідків азартних ігор.

У травні 2024 року стало відомо про підготовку нового проекту закону про регулювання азартних ігор. За словами нардепа від “Голосу” Железняка, “легалізація грального бізнесу в Україні відбулася “через одне місце”, тож зараз Верховна рада працює над удосконаленим законом, який урегулює цю галузь”. “Багато речей вилізло як проблеми. Починаючи з реклами – яку де-юре заборонено, де-факто ви бачите її по всьому Києву, і не тільки Києву – і закінчуючи системою онлайн-моніторингу, яка прописана на папері, але досі не існує на практиці”, – зазначив Железняк .

Робота над законопроектом продовжується. Ймовірно, боротьба лотерейного та гемблінгового лобі перемістилася зі стовпців ЗМІ до кабінетів, і з цим пов'язана певна інформаційна тиша навколо законопроекту. Тиша, яку люблять великі гроші. Нова редакція законопроекту і, ймовірно, новий виток боротьби слід очікувати після того, як парламент повернеться до сесійної роботи.

Міжнародні тютюнові компанії проти підпільних виробників цигарок

В Україні є п'ять міжнародних тютюнових компаній. Кожна з них – великий платник податків. На противагу їм в Україні працює 5 підпільних заводів, які виробляють цигарки. У 2024 році Бюро економічної безпеки місяць проводило обшуки на незаконних сигаретних фабриках.

За оцінками БЕБ, через діяльність цих виробництв повз бюджет проходить 20 млрд гривень. Міжнародні тютюнові компанії не роблять гучних заяв та рідко дають інтерв'ю. Вони намагаються вирішити питання тихим шляхом через посольства своїх країн та за допомогою Американської торгової палати (AMСНAM). У розмовах оф-рекордз представники АМСНАМ повідомляють, що обсяг тіньового виробництва цигарок в Україні становить близько 1 млрд. доларів США. І додають, що обшуки поки що великого результату не принесли. Отже, всі знають, де тіньові виробники знаходяться, що виробляють і для кого. Але зачепитися нема за що.

Кровоспинні

Цей продукт допомагає зупинити масивну крововтрату при пораненні кінцівок, рятує життя багатьом бійцям. З моменту повномасштабного вторгнення цей ринок вимірюється сотнями мільйонів гривень на рік. Вартість українських зразків становить близько 500 грн, а вартість американських аналогів утричі вища. В аптечці кожного бійця має бути не менше двох турнікетів. Потреба лише сил оборони становить близько 2 млн штук, крім аптечки ДСНС, підприємств, шкіл та інших потенційних цілей ворога.

В Україні є два провідні виробники турнікетів. Один із них, “Січ”, з'явився у 2014 році. Після 24.02.2022 у “Січі” з'явився конкурент “Дніпро”, який, як повідомляли ЗМІ, за кілька місяців створив та удосконалив свій кровоспинний турнікет, отримав кілька міжнародних сертифікатів та увійшов до бази виробників НАТО. 2023 року на кількох сторінках у соціальних мережах стартувала кампанія “Дніпро вбиває”. Кампанія проти “Дніпра” та вдосконаленого TQ Dnipro ген2 мала дві характерні ознаки: жодних відеодоказів чи просто свідчень очевидців, а також участь у повідомленнях виключно цивільних осіб. Свого піку кампанія досягла, коли TQ Dnipro ген2 виграв тендер Нацгвардії на 100 тисяч турнікетів. Глава “Січі” тоді звинуватив керівництво Нацгвардії у корупції.

Ринок інтернет-провайдингу

Буквально днями вибухнув відкритий конфлікт між Інтернет-асоціацією України, з одного боку, та Американською торговою палатою, з іншого. Каменем спотикання стала Національна стратегія доходів України, а саме підтримка ідеї заборонити підприємствам скористатися спрощеною системою оподаткування. “Рецепти American Chamber of Commerce in Ukraine для України йдуть урозріз із позитивним досвідом американської економіки, яка значною мірою базується на потужній підтримці державою малого бізнесу. Ухвалення цих рецептів, на думку ІнАУ, зруйнує сталість українських мереж, яким досі вдавалося витримувати божевільний тиск війни” – сказано у заяві Інтернет-асоціації. Ця організація поєднує невеликі компанії, що надають послуги інтернет-провайдингу. Асоціація також звернулася до Президента України з проханням "припинити кампанію зі знищення малого вітчизняного телеком-бізнесу".

Заява Інтернет-асоціації передувала листа Американської торгової палати на підтримку обмеження для бізнесу у використанні спрощеної системи оподаткування. Суть цієї позиції полягає в тому, що можливість використання спрощеного оподаткування створює дискримінацію для компаній, які сплачують податки як юридичні особи, а не як сукупність фізичних осіб-підприємців. Виступаючи в ефірі Національного телемарафону, президент АМСНАМ Андрій Гундер заявив, що “у воюючій країні податки мають сплачувати все. Той, хто працює, фінансує воюючих. Ми маємо боротися з тінню разом, оскільки це податки, які недоотримує бюджет України та які необхідні для фінансування Збройних Сил України. Бізнеси, які не сплачують податки, мають вийти з тіні, а держава має забезпечити рівні правила гри для всіх”.

Цей конфлікт може вийти за межі інтернет-провайдингу. Він відображає напругу, що формується між юридичними особами з традиційною бухгалтерією та бізнесом, який у мінімізації податкових зобов'язань спирається на оформлення частини своєї діяльності через ФОП.