П'ять поширених методів шахрайства напередодні Нового року

Незважаючи на військові дії, Святвечір, Різдво та Новий рік все одно залишаються днями, коли ми відчуваємо дитяче хвилювання від очікування сюрпризів та чудес. Але разом з цим ми також проводимо час на пошук акцій та знижок, які пропонуються під час свят, як справжні дорослі.

Це приємні настрої та турботи, але завжди треба бути уважними. Шахраї також добре розуміють наш стан і намагаються отримати з нього прибуток.

Несподівана посилка

Це нова угода, про яку попереджає кіберполіція . На телефон надсилається SMS про надходження посилки до поштового відділення. Але – ось біда! - Посилку відправлять назад (віднесуть на склад, зберігання зроблять платним), тому що відправник вказав вашу адресу неправильно, і для його уточнення потрібно перейти за посиланням.

Розрахунок простий: навіть якщо ви ні від кого не чекаєте на подарунки, може бути друг, родич, сусід по дачі, про якого ви забули, а він – ні. І хоче передати на знак дружби пляшку шампанського чи баночку домашнього варення.

Це банальний фішинг - лов на емоційний гачок шахраїв даних, що цікавлять. Якщо ви перейдете за посиланням, для отримання посилки від вас попросять підтвердити своє ім'я та прізвище, номер картки, повідомити для визначеності CVV-код та термін дії.

Зауважте: «листоноші» навіть не проситимуть пін-код, тобто до грошей ніби доступу не буде, і це може заспокоїти. Але! Як тільки ви передасте потрібну інформацію, з вашої картки почнуть робити покупки. Якщо самі оплачували через інтернет замовлення та послуги, згадайте, як це просто.

Поки ви оговтаєтеся і заблокуєте карту, з неї можуть отоварити всі заощадження.

Бонуси для постійних клієнтів

Щоб отримати доступ до рахунків жертви, злочинці зазвичай тиснуть на тривожні емоції: ваша карта заблокована, зафіксовано стороннє втручання і т.д. Може зателефонувати “начальник служби безпеки банку” або прийти СМС із проханням перейти на сайт, що імітує банківський, а насправді шахрайський ресурс. Так, у власника рахунку намагаються вивідати пін-код або надсилають одноразовий пароль, який буде ключем до вашого рахунку.

У навколосвяткові дні все навпаки грають на позитиві. Телефонує або пише «менеджер» та повідомляє, що постійним клієнтам банку є новорічний бонус у 300 гривень. Або 70% знижка у спа-салон, в'язка бубликів або рожевий поні… Форма подарунка не має значення, тому що зміст той самий – отримати дані, а з ними доступ до картки.

Оманлива благодійність

Як гачок може бути використана фальшива благодійна допомога нібито від відомих міжнародних організацій та благодійних фондів, також приурочена до свят. Такі повідомлення орієнтовані просто на «українців, які постраждали від війни» або на окремі групи, наприклад, вимушених переселенців, пенсіонерів, незаможних.

Підтвердження своєї причетності до постраждалих чи бідних «благодійники» не вимагатимуть, але персональними даними, банківськими рахунками поцікавляться.

Як варіант, вам пообіцяють перерахувати 2000 – 3000 гривень на рахунок, який ви відкриєте за таким посиланням. Це вже мисливство не за грошима, а за персональними даними – паспорт, персональний код, номер пенсійного посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю. Вони можуть використовуватися в різних схемах: збирання грошей від вашого імені, оформлення кредитів або фіктивного підприємства.

Лотереї, розіграші

“Вітаємо! Програма лояльності «Щасливий дім» рада повідомити, що на ваш номер телефону випав виграш…» Або: «Пані Катерино, ви стали переможцем лотереї…» І байдуже, що не брали участь у жодному розіграші. Під Новий рік можуть статися дива. Не випадково ж «добрі феї» дзвонять саме вам, знають ваше ім'я та вік (про те, що ви заповнювали анкету на накопичувальну картку у супермаркеті, в такі моменти якось забувається).

Якщо піймаєтесь на гачок, то можливі варіанти. Або атакують ті ж фішери, або ділки втягнуті в азартний квест.

Приміром, повідомлять, що ваш виграш становить 50 000 грн, але потрібно спочатку отримати поштою посилку, за яку заплатити 300 гривень. Вам навіть скажуть адресу, найближчу до вашої оселі (і того ж супермаркету), і посилка туди надійде! Якщо ви ризикнете отримати, всередині може бути дешева книжка, шматок мила, набір одноразових тарілок або будь-яка інша непотрібна річ, до якої додано сертифікат з підтвердженням виграшу. Але є умова: щоб його отримати, потрібно купити сковорідку, чайник, кавоварку чи щось інше на цьому сайті. А щоб ви не дуже вагалися, за це всі разом виграш підвищать на 20%.

Сайт цілком реальний, товари теж. У наступній посилці разом з покупкою ви отримаєте черговий «сертифікат» та список, який ще доведеться придбати.

Схема відома з 90-х років, але досі дієва, особливо щодо жінок. У соцмережах можна знайти розповіді про господині, які самі витрачали до 50 000 — платили за дешеві товари вдвічі більшу ціну, аби підвищити уявний виграш.

Акції, розпродажі

Тут уже полюють на нас, а швидше ми самі ліземо в пастку. Адже важко позбутися спокуси, коли хорошу річ бачиш за ціною майже вдвічі нижчою, ніж у звичайні дні. Новорічні акції та розпродажі реально існують, тільки треба пам'ятати, яка юшка виходить із дешевої рибки.

Під «повний розпродаж» чи «святкову акцію» аферисти створюють сайти-одноденки або копіюють сайти відомих інтернет-магазинів. Тут також два варіанти: за товар із суттєвими знижками просять передоплату чи не просять.

Якщо ви погодилися перерахувати 30% вартості, припустимо, планшета, будьте морально готові, що посилки не отримаєте. І з продавцем не зв'яжетесь, тому що ваш номер буде заблоковано.

Купівля без передоплати здається надійнішою, це вірно, проте і тут можуть бути нюанси. Ви отримуєте посилку, розраховуєтеся за покупку поштою, приходьте додому, а планшет не включається. Або комплект білизни, що виглядав на картинці як лялечка, має дірки. Ви можете відправити придбане назад, а ось чи повернете гроші – питання.

Річ у тім, що у оптових партіях товару іноді зустрічаються браковані речі. Ділові люди скуповують їх за копійки, продають через інтернет під рекламою акцій та закривають сайт.

Розрахунок йде на те, що на пошті люди не перевіряють техніку, не розбирають добре упаковані комплекти і вірять, що їх права як споживачів будуть дотримані.

Як убезпечити себе

Ці поради не нові , але варто нагадати:

• Не можна переходити за невідомими вам посиланнями, що надходять СМС, електронною поштою або в месенджери.
  Якщо це не фішинг, то, мабуть, вірус. Коли йдеться про відправку, у повідомленні має бути зазначений номер та адреса поштового відділення. Можна зателефонувати і переконатися, що це не обман.
• Нікому в жодному разі не повідомляйте дані зі своєї банківської картки. Особливо її CVV-код та термін дії. Нікуди не надсилайте коди та паролі, які вам надходять невідомо звідки.
• Для онлайн-шопінгу краще використовувати окрему картку, яка не прив'язана до банківського телефонного номера. І класти на неї лише ту суму грошей, яку плануєте витратити, наприклад, упродовж тижня.
• Банк не роздає грошові бонуси – ні коли телефонує менеджер, ні коли приходить таке СМС. І взагалі не роздає. За SMS можуть повідомити лише про нарахування відсотків за депозитами та рекламувати акції. З цією рекламою мають збігатися оголошення на сайтах банків.
• Якщо ви не брали участь у лотереях, то відповідно нічого не можете і виграти. Лише програти. Нема грошей, які можуть просто так впасти на голову.
• Якщо вас залучив розпродаж, уважно вивчіть сайт, назву домену, перевірте, коли було створено. Почитайте відгуки про магазин на незалежних сервісах чи соцмережах. Якщо відгуків зовсім немає або тільки хвалебні, краще відмовитись від покупки. А якщо вже купили - перевіряйте на пошті вміст посилки.