До розпродажу заплановано 264 картини, серед яких роботи художників Закарпатської школи, роботи Михайла Беркоса, Сергія Васильківського, Івана Айвазовського.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, повідомляє про розпродаж колекції картин олігарха-колабораціоніста Віктора Медведчука.
Мистецтвознавча та експертна спільнота, а також громадські активісти закликають зупинити процедуру розпродажу. Підстави – низькі ціни на ринку антикваріату та спустошеність музейних фондів, спричинена російською агресією.
Тиждень попросив експерта з політики у сфері культурної спадщини Ольгу Сагайдак розповісти, в якому стані знаходиться український ринок антикваріату та художніх творів, а також – поділитися думками, як найкраще було б організувати розподіл між музеями робіт, які є важливими для збереження художньої спадщини.
“Після початку війни 2014 року ринок антикваріату та аукціонний бізнес динамічно йшли на спад. Близько 20 регулярних аукціонів, які забезпечували публічне ціноутворення, припинили свою роботу. Після повномасштабного вторгнення зрідка проводять аукціони, переважно благодійні, лише дві організації, – зазначила Ольга Сагайдак, – Війна за всіх часів знецінює предмети мистецтва та колекціонування. Є ті, хто можуть не продавати та убезпечити колекції, а є ті, хто змушений розлучатися з витворами мистецтва, щоби вижити.
У публічному доступі поки що такі продажі не фігурують. Так що в оцінці творів зараз нема на що спиратися. Можна гіпотетично припустити, що на антикваріат ціни впали в рази”.
Експерт зазначила, що до розпродажу заплановано 264 картини, серед яких – роботи художників Закарпатської школи, роботи Михайла Беркоса, Сергія Васильківського, Івана Айвазовського.
“Варто зазначити, що у Європі музеї мають пріоритетне право на придбання творів з аукціонів. Але ресурс для закупівлі забезпечує чи держава, чи громадські об'єднання, які збирають кошти, чи ендавменти, – пояснила Ольга, – Натомість музейний фонд України зазнав величезних втрат через знищення музеїв та пограбування колекцій росіянами на окупованих територіях.
Наразі, внаслідок судових рішень у справах зрадників та колабораціоністів, деякі колекції потрапили до розпорядження АРМУ – Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Вони, як і інше майно, мають бути виставлені на відкриті торги. Однак, процедура за творами мистецтва не відрізняється від ліквідації парку автомобілів або дорогого сучасного годинника.
Варто зазначити, що у Європі музеї мають пріоритетне право на придбання творів із аукціонів. Але ресурс на придбання забезпечує чи держава, чи громадські об'єднання, які збирають кошти, чи ендавменти. Нині в Україні жоден із цих механізмів не спрацює.
Проте частина творів у цих колекціях збагатила б музейний фонд. Наприклад, роботи художників Харківської школи початку ХХ ст. – Васильківського, Беркоса, Закарпатської школи середини ХХ ст. – Бокшая, Ерделі, Глюка, картини Айвазовського та Пимоненка із колекції Медведчука можуть хоч трохи компенсувати втрати”.
Ольга Сагайдак зазначила, що потрібно створити механізми, які б дали можливість оцінити цінність творів для музейного фонду, фізичне місце зберігання таких колекцій, час та професійний ресурс на прийняття рішень.
“Я наполягала б на зупинці процедури розпродажу колекції, створенні робочої групи зі фахівців, які забезпечать прозорий механізм прийняття рішень щодо розподілу до музейного фонду. Враховуючи те, що це не поодинокий випадок, Міністерство культури має використати цей прецедент, щоб підготувати необхідні зміни до нормативно-правових актів та спонукати до співпраці інші державні органи”, – наголосила Ольга у розмові з Тижнем.
