Гільйотину – інструмент для миттєвого відсікання голови – вигадали як “гуманний” засіб страти. Воно, звичайно ж, гуманніше, ніж повільне відділення голови від тіла за допомогою обробного ножа або, наприклад, четвертування. Однак у Кабміні подумали і від реформи регуляторної політики методом гільйотинування відмовилися. Вирішили все-таки шматувати систему частинами. Можливо, буде боляче.
Цього року із понад 200 присуджених до скасування регуляторних інструментів (загалом за десять місяців розглянули близько тисячі нормативно-правових актів) припинили своє існування лише 54. Навряд чи бізнес зітхнув із полегшенням.
Підприємець – це дійна корова для різних відомств. Якби тільки податки… Бізнес платить за різні ліцензії та безліч інших регуляторних документів, що часто є звичайною, але досить дорогою та клопіткою формальністю, від якої за версту пахне корупцією.
Скажімо, ви робите, наприклад, могильні пам'ятники. Робите їх із сировини, на яку вже є стос дозвільних документів. Сировина неїстівна, то навіщо ж санітарно-епідеміологічна експертиза? Та щоб злупити грошей! Власне, регуляторна система на це уточнена – злупити грошей. Часто це було схоже на здирство: не заплатиш за надуманий штраф чи дозвільний папірець, зупинимо підприємство.
І ось Кабмін за допомогою Євросоюзу вкотре взявся за дерегуляцію.
Центр економічної стратегії (ЦЕС) провів нещодавно спільний брифінг із Міністерством економіки України. Обговорювали проект дерегуляції та підтримки приватного сектору. Ініціативу цю підтримує також Міністерство закордонних справ Нідерландів.
Перший віце-прем’єр, міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що це перший етап великої дерегуляції.
За словами Свириденка, завданням уряду є підтримка підприємницьких ініціатив та максимальне спрощення можливості відкрити власну справу, особливо під час війни.
“Для нас одним із пріоритетних інструментів підтримки бізнесу разом із доступом до фінансування, грантовою підтримкою є реформа дерегуляції”, – наголосила вона.
Як повідомила перша віце-прем'єр, з початку 2023 року урядова міжвідомча група почала планово переглядати регуляторні інструменти, що стримують розвиток українського бізнесу. Розглянули понад 1000 дозвільних документів.
“Ми побачили, що роботу підприємців ускладнено, зарегульовано, і ми рекомендували протягом цього року спростити або цифровізувати більше половини дозвільних процедур. Майже чверть регуляторних інструментів ми рекомендували скасувати”, – пояснила Юлія Свириденко.
Зокрема більше не потрібні висновки Державної санітарно-епідеміологічної експертизи для виробництва нехарчової продукції, ліцензії за посередницькі послуги працевлаштування за кордоном. Тисячі підприємств, які працюють у сфері послуг, вже не зобов'язані погоджувати з місцевою владою час роботи, спрощено дозвільну систему на користування надрами.
“Однак це лише частина шляху до вільного регуляторного поля, – уточнила Свириденко, – Ми не зупиняємось на досягнутому та хочемо, щоб бізнес бачив у нас партнерів”.
Оптимістично. Але скільки часу на це знадобиться? На жаль, вік кабінетів міністрів короткий. Ну а напівреформи – це часто набагато гірше, ніж якби їх взагалі не було.
Нещодавно про дерегуляцію заговорили ще в Кабміні Гройсмана. У березні 2015 року уряд прийняв ухвалу №357-р “Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності”. У тому плані, як і в нинішньому, який зараз лише обговорюється, йшлося про цифровізацію видачі дозвільних документів, спрощення процедури участі у держзакупівлях, обмеження державного втручання у ціноутворення тощо. Чи зітхнули з полегшенням бізнесмени? Точно не всі.
Рік 2019-й. 4 грудня. Ще одна постанова про дерегуляцію (№1413-р). Остання поправка до ухвали датується 31 січня 2023 року. І знову не чути зітхання полегшення. Мабуть, нова постанова про дерегуляцію не за горами...
Як розповів старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов, вперше пішли шляхом дерегуляції в Нідерландах у 2003 році. Адміністративне навантаження було оцінено у 16,4 млрд євро, або 3,6% ВВП. Спроба знизити навантаження була успішною. До 2007 року її вартість знизилася на 25%. Тобто чверть витрат на всілякі ліцензії та дозволи не скам'яніла та не лягла на плечі споживачів, а залишилася у бізнесі. За Нідерландами пішли й інші країни Європи.
Зауважимо, що їхня дерегуляція і наша не йдуть в унісон, так що якщо їхню регуляцію, що залишилася, накласти на нашу, вийде дуже багато регуляції, але аж ніяк не навпаки.
Щодо України, то вартість регулювання в нашій країні, за словами Дмитра Горюнова, оцінюється приблизно в 3-4% ВВП. Перед кампанією з дерегуляції пропонувалося застосувати так звану дерегуляційну гільйотину – одним махом обрубати непотрібні регуляторні документи. Однак потім від ідеї "гільйотини" відмовилися. Створили міжвідомчу робочу групу, яка аналізувала регуляторні інструменти щодо їх потреби-непотрібності. Розглянули 1000 документів. Вирішили скасувати 235, а понад півтисячі – змінити. Але поки що імплементували лише... 54 рішення робочої групи. Гм-м! Так, це зовсім не гільйотина.
Дослідники ЦЕС вважають за необхідне провести повномасштабний чи хоча б вибірковий розрахунок вартості регуляції бізнесу та в процесі подальшої дерегуляції мати на меті зменшити вартість регуляції. Дмитро Горюнов у своїй презентації не виключив повернення до ідеї “регуляторної гільйотини”.
То все ж таки "гільйотина" чи вдумливе перелопачування наявних регуляторних інструментів? На це запитання відповідав заступник міністра економіки Олексій Соболєв.
На його думку, те, що зроблено, це лише початок, і багато регуляторних норм потрібно переглядати. Але не обрубувати.
“Я не дуже вірю в “гільйотину”, – пояснив він, – я не можу сказати, що те, що ми робили протягом десяти місяців, треба скасувати. Є об'єктивні причини існування того чи іншого регулювання. Однак можна багато процесів оцифрувати та спростити, щоб людина могла звернутися в одне вікно та отримати потрібні довідки (ага, це ми вже читали у постанові КМУ від 1915 року. – В.К.). Але ці довідки потрібні”.
Однак, за словами Олексія Соболєва, у міністерстві завжди раді запитам, що надходять від бізнесу, оскільки робоча група хоч і багато пройшла, але виявляються деталі, які вона пропустила. На його думку, слід і надалі працювати у тому ж ритмі, що й у попередні десять місяців. Він також наголосив на позитивній ролі мораторію на перевірки на період військового стану. На його думку, це добрий експеримент. "Тепер ми думатимемо, як оптимізувати інспекції", - пообіцяв він.
Отже, робоча група, від імені якої говорив заступник міністра економіки, проти миттєвого скорочення кількості регуляторних актів за принципом гільйотини. Однак у Мінекономіки вбачають деструктивну роль частих перевірок бізнесу та мають намір позбавити його від них. І взагалі взаємодіяти із бізнесом у режимі діалогу. Нормально начебто…
Проте тим часом Держаудитслужба приблизно місяць тому ледь не зупинила діяльність КБ “Промінь”, де розробляється високоточна вітчизняна зброя. Причина: держпідприємство включило прибуток у ціну своєї продукції. "А як інакше?" - Запитайте ви. - "З нульовим прибутком стратегічне, та й будь-яке інше підприємство в трубу вилетить". Скандал вийшов у публічну площину. Це явно не діалог із бізнесом та явно не вчасно.
То, може, все ж таки “гільйотина”? А потім із чистого аркуша та з огляду на практику ЄС перетворити регуляторну політику з карально-штрафної на сервісно-допоміжну?
