Рекордні удари по Росії: чи змінюють українські дрони стратегію війни

2 квітня українські безпілотники вперше долетіли до російської республіки Татарстан і атакували цілі у місті Нижньокамську та особливій економічній зоні «Алабуга» у місті Єлабуга. Один далекобійний дрон потрапив до встановлення первинної переробки нафти заводу ТАНЕКО в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа.

А другий БПЛА завдав удару по гуртожитку, де студенти освітнього центру «Алабуга політех» збирали безпілотники «Шахед». Ушкодження отримав комплекс із восьми хостелів. Чим було завдано удару, хто його організував і чи може у зв'язку з цим змінитись стратегія війни.

Хто та чим?

Удар по об'єктах у Татарстані став найдальшим для дронів з початку повномасштабної війни. Якщо безпілотники прилетіли з України, то тепер зона поразки об'єктів у РФ збільшилася до понад 1200 кілометрів. Саме така відстань від кордону України до Нижньокамська.

Пізніше з'явилася інформація, що атака на об'єкти в Татарстані є результатом спільної спецоперації української розвідки та Служби безпеки України. Проте самі спецслужби офіційно его не коментували

За даними українського військового порталу Defence Express, у цьому випадку йдеться про дрони, які більше відповідають розмірам літаків малої авіації, таким як Cessna 172, який має дальність польоту під 1300 км і здатний нести 376 кг ваги. У гіпотетичній версії БПЛА – обидва параметри більше, тому що можна зняти деяке зайве обладнання. Тобто можна оснастити такий дрон значно сильнішою бойовою частиною, яка призведе до ще більших наслідків у результаті поразки.

Дірова ППО

«Росія не може повністю забезпечити свою територію ефективною ешелонованою системою ППО, — каже «Апострофу» військовий експерт Олександр Коваленко, — якісь об'єкти у них, звичайно, прикриті, але загалом, як я казав неодноразово, ППО у них дірка» .

«Коштів ППО Росії не вистачає тому, що «Панцирі», «Тори», разом із «Буками», комплексами типу С300, С400 – або закидають ракетами Харків, або Бєлгород обстрілюють, або безпосередньо на фронті», — підтвердив в ефірі «Апостроф TV » експерт із озброєнь Олег Катков.

І, до речі, якщо взяти до уваги, що Татарстан атакували апарати типу Cessna, можна згадати випадок з історії, як 28 травня 1987 року, в день прикордонних військ СРСР німецький пілот-аматор Матіас Руст на такому ж літаку перелетів з Гамбурга через Рейк'явік і Гельсінкі до Москви, приземлившись на Великому Москворецькому мосту, безперешкодно пролетівши понад тисячу кілометрів. Радянська ППО тоді також не спрацювала.

На думку Олександра Коваленка, наразі відбувається еволюція наших БПЛА.

Що далі?

Експерти сходяться на думці, що зараз величезна кількість об'єктів у Росії, які можуть бути цікавими для знищення – беззахисні.

«Збільшуватиметься радіус, збільшуватиметься галузевий компонент цих об'єктів. Крім нафтопереробних заводів, є ще газоконденсатні, підприємства пов'язані з експортом газу. Не забуваємо також про велику кількість об'єктів ВПК, — перераховує Коваленко, — у зоні поразки можуть бути й цікаві аеродроми в Росії, і хоча вони захищені засобами ППО, їх, як показують події, можна обходити».

А от суттєво вплинути на стратегію війни подібні БПЛА, на думку експертів, не зможуть.

Ці атаки БПЛА не можуть змінити стратегію. Наші удари БПЛА не мають таких руйнівних масштабів, як, наприклад, руйнування росіянами Дніпрогесу. Щодо цього «Storm Shadow» ефективніше. Проте, у психологічному плані для росіян ці удари болючі. Їм доводиться ставити на ремонт ці об'єкти, витрачати додаткові кошти на відновлення та втрачати гроші. Це також важливо», — зазначив у коментарі «Апострофу» військовий експерт Михайло Жирохов.

"Стратегія війни не зміниться, оскільки удари по тилових об'єктах РФ і є одним із елементів цієї стратегії", - вважає Олександр Коваленко.

"Потрібно удари наших БПЛА масштабувати і посилювати, тоді буде ефект", - зазначає Жирохов.

А політтехнолог Олексій Голобуцький бачить у цьому політичну складову.

«Поки Америка не визначилася зі своїми зовнішньополітичними зобов'язаннями та їх форматом, Україна далі самотужки знищуватиме військову економіку ворога. Найближчим часом з огляду на появу ще більш далекобійних дронів перелік законних цілей для спецоперацій СБУ та ГУР розшириться», — зазначив у коментарі «Апострофу» Олексій Голобуцький.