Тема грального бізнесу під час війни набула особливої актуальності, адже у цій сфері звертаються сотні мільйонів і навіть мільярди гривень. Легалізація грального бізнесу відкриває значний потенціал для поповнення державного бюджету, але наскільки ефективно ця можливість реалізується?
За оцінками, тіньовий ринок грального бізнесу в Україні становить 10–15 млрд грн на місяць, проте лише незначна частина цих коштів надходить до державного бюджету. грн. При цьому непрозорість декларацій членів комісії та підозри у зв'язках із сумнівними операторами азартних. Ігор викликають питання: чому така прибуткова галузь залишається неконтрольованою, а державні кошти неврахованими?
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАЇЛ) була створена як інструмент контролю над ринком азартних ігор в Україні після легалізації цього бізнесу у 2020 році. Її основна місія полягала у регулюванні, нагляді та захисті гравців від негативних наслідків азартних ігор, а також у забезпеченні надходжень до державного бюджету. Але як орган, який має забезпечити прозорість, чесність та соціальну відповідальність у цій індустрії, КРАЇЛ виявилася проблемною структурою, оповитою корупційними скандалами, непрозорими діями та конфліктами інтересів.
Зокрема, компанія «Parimatch» нещодавно дуже швидко отримала ліцензію, яка на той момент перебувала під санкціями президента України, і це викликало підозри у корупційній складовій. На це звернув увагу "Телеграм-канал Джокер". Тому редакція СтопКору вирішила розібратися, наскільки реально ефективно працює Комісія і чи користується для українського бюджету.
Надходження до бюджету та зарплати керівництва
Одним із завдань КРАЇЛ було забезпечити надходження до бюджету за рахунок зборів від видачі ліцензій та податків із грального бізнесу. За період із 2021 по 2023 рік до бюджету України надійшли значні суми від діяльності операторів грального бізнесу. У 2023 році гральний бізнес приніс до бюджету України 10,4 млрд. грн. податків, що значно перевищує надходження за попередні роки: у 2022 році це було близько 730 млн. грн., а в 2021 році ще менше, близько 200 млн. грн. Проте, за оцінками експертів, від 10 до 15 млрд грн на місяць перебувають у тіні поза державним контролем. Відсутність системи боротьби з ухиленням від податків у сфері азартних ігор створює сприятливі умови для нелегальних операцій, а державна скарбниця втрачає значні надходження.
Крім цього, у КРАЇЛ відзначається дуже високий рівень зарплат її керівництва. Так, голова комісії Іван Рудий у 2023 році отримав загальний дохід у 1,399 млн грн (після сплати податків – 1,126 млн грн, що становить 93,8 тис. грн на місяць). До його заробітної плати входять оклад (371,1 тис. грн), надбавки за інтенсивність роботи (270,9 тис. грн), надбавки за виконання особливо важливої роботи (270,9 тис. грн), надбавка за вислугу років (89, 5 тис. грн) та інші виплати, включаючи премії, матеріальну допомогу та відпускні
У членів комісії також є високі зарплати. Крістіна Дутка заробила 1,7 млн. грн
Ганна Сдобнова отримала 1,6 млн. грн.
Олена Водолажко, яка працювала до жовтня 2023 року, отримала 1,6 млн. грн. Зарплата включає оклад, надбавки за інтенсивність роботи та виконання важливої роботи, а також грошову та матеріальну допомогу. Зарплати керівників викликають занепокоєння через їхній розмір, особливо на тлі проблем, з якими зіткнулася комісія.
Олексій Ботезат – за інформацією журналістів, 440 тис. грн за три місяці роботи.
На сайті НАЗК не вдалося знайти декларацію Ботезату
Варто зазначити, що з якихось причин офіційні декларації Івана Рудого та Олексія Ботезата відсутні на сайті НАЗК. Хоча згідно із Законом України «Про запобігання корупції» особи, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище (зокрема, державні службовці), подавати щорічні електронні декларації про свій майновий стан, доходи, витрати та фінансові зобов'язання. Можливо, держслужбовці, члени комісії таким чином приховують своє майнове становище та ймовірне збагачення?
Редакція СтопКор запросила НАЗК із цього приводу, але у відповідь конкретики не отримала. Лист містить неінформативні посилання на Закони України та не містить власне інформації, через яку причини відсутні декларації на сайті.
Недостатній контроль над нелегальним бізнесом
Згідно з завданнями КРАЇЛ, комісія мала боротися з нелегальним ринком азартних ігор, але відсутність належного контролю призвела до того, що більша частина ринку залишається поза легальним полем. Складнощі з виявленням нелегальних гральних закладів, брак координації між державними органами та недосконале податкове законодавство ускладнюють цю боротьбу. Правоохоронці часто не можуть визначити, чи заклад є легальним, а організатори грального бізнесу перекладають відповідальність один на одного.
«Державні лотереї не належать до азартних ігор. Ніхто не зможе визначити, чи державна лотерея це чи в даному закладі здійснюється саме легальний бізнес», – запевнила Наталія Калиновська, представник департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Крім того, недосконале оподаткування та застарілі податкові норми сприяють процвітанню нелегальних установ. Податки, які діють грального бізнесу, часто не відповідають сучасним реаліям, що ускладнює боротьбу з нелегальними операціями. Фактично ринок грального бізнесу обкладають податками за ставками та моделлю, встановленою з прийняттям Податкового кодексу України у 2010 році, коли вже півтора роки гральний бізнес був заборонений у нашій державі. Про це повідомляє доктор юридичних наук, доцент Зоряна Топорецька.
Доцільно було б координувати події з поліцією, Мінфіном та іншими органами для ефективної боротьби з нелегальним бізнесом, але цей процес залишається неорганізованим. Відсутність чітких правил, обмежених ресурсів та координації веде до того, що кожен орган перекладає відповідальність на інших. В результаті тіньовий ринок процвітає, а держава залишається без належного контролю та втрати потенційних надходжень до бюджету.
Відповідальна гра: недостатній захист гравців від лудоманії
КРАЇЛ повинна захищати гравців від лудоманії, забезпечуючи соціальну відповідальність та запобігаючи гральній залежності. Однак багато ініціатив у цій сфері залишаються лише на папері. Особливо критична ситуація з військовослужбовцями, які під час війни зазнають високого стресу та стають вразливими до азартних ігор.
Ігрові компанії часто таргетують цю групу рекламою, використовуючи символіку Збройних Сил України та маскуючи свою діяльність під благодійність на користь армії. Таке «відбілювання» репутації не тільки шкодить військовим, а й підриває національну безпеку, оскільки деякі з військових можуть витрачати своє забезпечення на азартні ігри, залазячи в борги і наражаючи на небезпеку себе і своїх товаришів. Про це йдеться у тексті петиції до Володимира Зеленського про обмеження роботи онлайн казино, яка всього за пів дня зібрала 26 040 підписів. Автор петиції військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко.
У свою чергу, голова КРАЇЛ Іван Рудий вважає, що проблема лудоманії серед військових потребує внесення змін до законодавства. Він пропонує надавати командирам військових підрозділів право подавати пропозиції до КРАЇЛ щодо включення окремих військовослужбовців до Реєстру осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів. Однак це потребує додаткових законодавчих змін. Також він зазначає, що нинішній реєстр лудоманів не передбачає інформації щодо професійної діяльності осіб.
Звичайно, КРАЇЛ веде Реєстр лудоманів, до якого включаються особи, яким обмежений доступ до гральних закладів. Однак, цей реєстр не включає сферу онлайн-гемблінгу, що дозволяє гравцям із залежністю продовжувати грати в інтернеті без обмежень. Онлайн-казино залишаються найголовнішим джерелом поширення лудоманії, і ситуація лише погіршується через відсутність ефективної політики КРАЇЛ щодо онлайн-ігор.
Критики зазначають, що КРАЇЛ недостатньо працює над створенням системи відповідальної гри та допомоги гравцям із залежністю. Навіть після запровадження механізмів самообмеження для гравців, які страждають на лудоманію, близько 25% дорослого населення України все одно стикається з гральною залежністю. Ситуація посилюється відсутністю чіткої стратегії підтримки гравців та лікування залежності, що є серйозною соціальною проблемою.
Ліцензування грального бізнесу
Ідея легалізації грального бізнесу полягала у тому, щоб запровадити прозорі та чіткі процедури ліцензування для суб'єктів цього ринку. Проте КРАЇЛ опинилася у центрі численних звинувачень у корупції та непрозорості при видачі ліцензій. Замість чесного та контрольованого ринку існує підозра, що багато процесів ліцензування контролюються вручну, що відкриває шлях для корупційних схем. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров публічно заявив про ризики, що виникають внаслідок непрозорої роботи КРАЇЛ. Щоб мінімізувати людський фактор, було запропоновано автоматизувати процес видачі ліцензій через IT-систему онлайн-моніторингу. Ця система могла б дозволити відстежувати взаємодію між операторами та державою, проте її так і не запустили.
Голова КРАЇЛ Іван Рудий пояснив, що комісія не розробляє самостійно продукт онлайн-моніторингу, а лише працює над нормативно-правовою базою. Через повномасштабне вторгнення фінансування системи було переспрямоване на інші потреби країни, але, за його словами, проект залишається пріоритетним для реалізації у майбутньому.
Корупційні скандали у КРАЇЛ: непрозорість та підозри
Діяльність КРАЇЛ була неодноразово затьмарена корупційними скандалами. Голова КРАЇЛ Іван Рудий опинився в центрі гучного скандалу, коли під час війни видав ліцензії компанії «Parimatch», яка на той момент перебувала під санкціями президента України через підозрілі дії та можливі зв'язки з росією. Це сталося через п'ять днів, що викликає підозри у корупційній складовій та порушенні законодавства. Фактично «Parimatch» обійшла санкції та продовжила свою діяльність під іншими брендами, а рішення Рудого додатково наголосило на проблемі непрозорості роботи КРАЇЛ.
Раніше журналісти СтопКора виявили замасковані «російські сліди» у діяльності компанії VBet та її інтересантів. А ТОВ «ВБЕТ Україна» фігурує на сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у переліку операторів, яким КРАЇЛ видала ліцензію.
FavBet також підозрюють у зв'язках із російським ринком, у тому числі через продовження роботи на території Росії навіть після початку воєнних дій в Україні. Компанія також залучена до схем продажу своєї франшизи в РФ, що дозволяє їй продовжувати заробляти на гральному бізнесі в країні-агресорі.
До скандалів навколо КРАЇЛ додався випадок, коли Івана Рудого було звинувачено НАЗК у неповідомленні про конфлікт інтересів при прийнятті рішень про дисциплінарні провадження проти керівниці апарату КРАЇЛ. За цими звинуваченнями проти Рудого було розпочато адміністративне провадження, а його внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
До того ж на Івана Рудого та Дениса Шмигаля НАЗК склало протокол за незаконне розголошення інформації про викривача корупції. Він оскаржив у суді протокол Національного агентства України щодо запобігання корупції (НАЗК). В агентстві повідомляли, що Шмігаль розглянув повідомлення про корупцію від викривача, а саме працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, та дав доручення відповідним посадовцям розробити таке повідомлення. Але серед цих посадових осіб був і голова КРАЇЛ Іван Рудий, про протиправні дії якого й повідомлялося.
Інший випадок корупції стосується члена КРАЇЛ, який вимагав хабар у розмірі 90 тисяч доларів за видачу ліцензій та дозволів на гральну діяльність у Чернігівській та Запорізькій областях. Чиновника було викрито під час передачі хабара та звільнено зі своєї посади. Такі випадки не лише підривають репутацію комісії, а й викликають сумніви щодо доброчесності всього процесу ліцензування грального бізнесу в Україні.
Підсумок: реформа чи ліквідація?
З початку своєї діяльності КРАЇЛ стикалася з корупцією, непрозорістю та слабким контролем на ринку азартних ігор. Комісія не впоралася з основними викликами – створити прозорі умови для ліцензування, забезпечити ефективний контроль над нелегальним бізнесом та захистити гравців від лудоманії. Скандали навколо керівництва комісії та відсутність стратегічного бачення викликали серйозну критику з боку суспільства, політиків та експертів.
На цьому тлі з'являються заклики до повної ліквідації КРАЇЛ та створення нової системи регулювання азартного ринку, де всі процеси ліцензування будуть автоматизовані та прозорі. Це дозволило б знизити корупційні ризики та підвищити ефективність державного контролю. Однак питання залишається відкритим: чи реформа стане новим етапом прозорого контролю за ринком азартних ігор, чи ситуація знову повториться, але вже під іншою назвою і новими особами?
